"Спільна історія": У Польщі вшанували пам'ять воїнів УНР

Українсько-польське братерство зброї у 1920 році врятувало Європу від більшовицької навали, нагадали в Посольстві України в Польщі

Посольство Украіни у Польщі

У Польщі вшанували пам'ять воїнів Української Народної Республіки. Про це повідомляє Посольство України в Польщі на своїй сторінці у Facebook.

Як зауважується, урочистості відбулися напередодні на українському військовому кладовищі в місті Александрув Куявський за участі місцевої влади на чолі з бургомістром Анджеєм Цеслею та під патронатом заступника міністра культури і національної спадщини Польщі Ярослава Селліна.

"Рівно 25 років тому кладовище було відновлено, і відтоді щороку в першу суботу червня тут відбуваються пам’ятні заходи за участю керівництва міста, політиків, дипломатів, духовенства різних конфесій і численної української громади. Посольство вдячне місцевій владі, православній парафії міста, усім полякам і українцям, які опікуються українським військовим кладовищем і плекають пам’ять про українсько-польське братерство зброї 1920р., яке врятувало Європу від більшовицької навали", - наголошується в повідомленні.

У відомстві висловили думку, що й дотепер український і польський народи здатні досягати успіху в мирі, злагоді та взаємній співпраці.

Нагадаємо, третій рік поспіль, будучи вірними союзниками в боротьбі з російською агресією та партнерами у багатьох сферах життєдіяльності, Україна та Польща не можуть дійти згоди в питаннях історичної пам’яті. Йдеться передусім про ставлення до подій 1943 року на Волині під час Другої світової війни, коли обопільні етнічні чистки українського і польського населення, котрі здійснювали Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова за участі польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів, забрали життя десятків тисяч цивільних осіб.

Ні у Варшави, ні в Києва немає сумніву – то була одна з найжахливіших трагедій. Утім, з 2015 року воїнів ОУН-УПА в Україні було визнано борцями за незалежність держави, згодом іменами їхніх лідерів у межах декомунізації стали масово називати вулиці та площі, у Польщі ж відлунням цього рішення стали низка антиукраїнських акції зі знищенням пам'ятників воїнам УПА на території країни та ухваленням влітку 2016 року місцевим сеймом резолюції, у якій згадану Волинську трагедію було названо геноцидом польського народу.

Відтоді градус нерозуміння між державами  питаннях історичної пам’яті лише зростає. Торік воно трансформувалося в так звану "війну меморіалів", наслідком якої стало те, що Україна відмовилася видавати польським інституціям та окремим громадянам дозволи на встановлення нових та реставрацію вже наявних пам’ятників на своїй території, доки Варшава повністю не відновить зруйновані українські пам’ятки на своїй, а цьогоріч може зачепити тисячі вихідців з України, котрі перебувають на території сусідньої держави.

Справа в тому, що в лютому польські парламентарі внесли корективи до закону про Інститут національної пам’яті. Де-юре він запрацював з 1 березня поточного року, де-факто він набуде чинності, коли свій вердикт щодо документу буде ухвалено Конституційним трибуналом.

Згідно з новою редакцією закону, усі, хто публічно заперечуватиме "злочини українських націоналістів", притягатимуться до адміністративної чи кримінальної відповідальності (до трьох років ув’язнення).

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів