Рівноправ'я та відвага: Все щодо ідеї Латвії запровадити єдиний статус для ветеранів Другої світової

Одні називають цей законопроект "шляхом до примирення", інші критикують за "явний перекіс на користь ветеранів SS". Тим не менш, серйозна дискусія не завадила документові пройти вже друге читання у Сеймі

Фото з відкритих джерел

Законопроект про присвоєння статусу учасника Другої світової війни успішно пройшов друге читання у четвер, 2 листопада.

В анотації до документу сказано, що метою запровадження єдиного статусу є визнання заслуг громадян Латвії, які воювали у глобальному конфлікті, незалежно від того, проти кого вони воювали: нацистської Німеччини чи СРСР.

Таким чином, Латвія фактично остаточно підписується під гаслом "Ветеран є рівним ветеранові", надаючи рівні права тим, хто воював і у Червоній армії, і у Вермахті, тобто припиняючи поділяти сторони на переможців та переможених, підкреслюючи глобальну суть конфлікту.

Але є винятки. Про них та про інші деталі далі.

Основні позиції законопроекту

- Латвія не несе юридичної відповідальності за скоєне окупаційними силами під час її окупації.

- Латвія як самостійна держава участі у бойових діях під час Другої світової не брала.

- Учасниками Другої світової війни планується визнати тих жителів, які станом на 17 червня 1940 року були громадянами Латвії або легально приїхали на постійне місце проживання.

- У наданні статусу відмовлять: представникам Націонал-соціалістичної партії Німеччини, її парамілітарних структур, таємної поліції і служб безпеки.

- Аналогічно статус не отримають особи, засуджені за злочини проти людства, а також співробітники КДБ СРСР та інших радянських спецслужб. Винятки: ті, хто працював у радянський час на адміністративно-господарських та пов'язаних з плануванням і фінансами посадах.

- Тим, хто отримав статус учасника Другої світової війни, видаватимуть свідоцтво і пам'ятний нагрудний знак.

Фото з відкритих джерел

- Органи самоврядування мають право вирішувати питання про соціальні гарантії учасникам війни в межах своїх бюджетів: виділяти їм грошову допомогу, а також надавати пільги.

- Статус не зможуть отримати негромадяни Латвії і ті, хто отримав громадянство в порядку натуралізації.

- Посвідчення учасника Великої Вітчизняної війни не є підставою для надання статусу учасника Другої світової війни.

Караул! Хулігани переваги позбавляють!

Саме останні два пункти й стали підґрунтям для потужної критики з боку деяких депутатів Сейму.

Так, депутат від партії "Согласие" Ігор Піменов у коментарі BaltNews.lv заявив, що не бачить нічого позитивного в цьому законопроекті в тому вигляді, в якому він є зараз.

Ігор Піменов Фото з відкритих джерел

Піменов підкреслив, що документ спрямований на розкол серед ветеранів, які воювали на стороні тих, хто переміг у війні, - СРСР.

"Більшість червоноармійців просто не будуть визнані учасниками війни. Так само як не будуть визнані учасниками війни і партизани, і діячі підпілля", - зазначив він.

Інший представник цієї партії, Борис Цилевич, розповів, що такий підхід підносять як національне примирення, однак це "примирення з явним перекосом на користь ветеранів легіону SS і більше схоже на спробу реваншу".

Що зрештою

Ідея такого статусу вперше була заявлена у 2012 році тодішнім президентом Латвії Андрісом Берзиньшом. Тоді він закликав Сейм "прийняти політичне рішення про статус учасників Другої світової з метою примирити тих, хто воював на різних сторонах".

Андріс Берзіньш LETA

Перше читання законопроекту відбулося ще в 2016 році, остаточне, третє, призначено на 24 листопада. Набути чинності документ може вже 1 лютого 2018 року.

Як пише Mixnews, на статус учасника Другої світової (за нинішньої редакції закону) можуть претендувати близько 3 тисяч осіб.

У будь-якому випадку, прецедент зі зрівнянням прав ветеранів може бути дуже цікавим. У тому числі й для інших країн.

Новини за темою: Друга світова чи Вітчизняна? Топ-5 нових книжок про війну

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів