Нобелівську премію з хімії присудили за винахід акумуляторів, що перезаряджаються

Нагороду розділили троє учених

Джон Б Гуденаф, М. Стенлі Віттінгем і Акіра Йосіно - лауреати Нобелівської премії з хімії 2019 Twitter Нобелівського комітету

Нобелівську премію в галузі хімії за 2019 рік присудили Джону Б. Гуденафу, М. Стенлі Віттінгему і Акірі Йосіні за винахід літій-іонних батарей. Про це стало відомо в ході спеціальної прес-конференції Шведської королівської академії наук в Стокгольмі.

При цьому професор Гуденаф став найстаршим лауреатом Нобелівської премії незалежно від дисципліни. На момент присудження йому високої нагороди вченому виповнилося 97 років.

Нагадаємо, цього року вже назвали володарів премії в області медицини – американських дослідників Вільяма Кейліна-молодшого і Грегга Семензу, а також британця Пітера Реткліффа. Відзначені нагородою роботи вчених присвячені механізмам, які допомагають клітинам пристосуватися до коливань рівня кисню. Крім того, напередодні оголосили лауреатів премії в галузі фізики – канадсько-американський астрофізик Джеймс Піблс і швейцарці Мішель Майор і Дідьє Кело зробили величезний внесок у розвиток космології. Піблс розвивав теорію цієї науки, а Майор і Кело першими відкрили екзопланету, яка обертається навколо сонцеподібної зірки.

Що стосується хімії, то минулого року нагороду в цій області розділили Френсіс Арнольд за спрямовану еволюцію ензимів, а також Джордж Сміт і Грегорі Вінтер за фаговий дисплей пептидів і антитіл. А роком раніше премію присудили Жаку Дюбоше, Йоахіму Франку та Річарду Хендерсону, які зробили величезний внесок у розвиток кріоелектронної мікроскопії, навчивши дослідників детально розглядати живі молекулярні машини, а також бактерії і віруси.

Всього до сьогодні 180 вчених отримали Нобелівську премію в галузі хімії. Лише одному хіміку вдалося отримати "нобелівку" в цій області двічі. Фредерік Сенгер у 1958 р. одноосібно був удостоєний премії за встановлення структур білків, особливо інсуліну, а у 1980 р. отримав чверть нагороди за дослідження біохімічних властивостей нуклеїнових кислот, особливо рекомбінантних ДНК.

Жінок-лауреатів Нобелівської премії з хімії до сьогоднішнього дня було всього п'ять, причому дві з них доводилися одна одній близькими родичками. У 1911 р. нагороду здобула Марія Кюрі за відкриття полонію і радію (це була її друга "нобелівка", першу вона отримала в галузі фізики), а у 1935 р. аналогічної премії удостоїлася її дочка – Ірен Жоліо-Кюрі, яка разом з чоловіком Фредеріком виконала синтез нових радіоактивних елементів. У 1964 р. Дороті Кроуфурт-Ходжкін стала лауреаткою нобелівської за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин, а у 2009 р. Ада Йонат увійшла в групу дослідників, відзначених за дослідження структури і функції рибосоми. П'ятою стала минулорічна лауреатка Френсіс Арнольд.

Наймолодшим нобелівським лауреатом у галузі хімії став згаданий вже Фредерік Жоліо. Його внесок у науку був відзначений, коли йому було 35 років. Найстаршому хіміку, що отримав "нобелівку", в день оголошення результатів премії було 85 років. Це дослідник біологічних макромолекул Джон Фенн.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>