Масові протести, ймовірні санкції ЄС, розкол влади: Як проходить судова реформа у Польщі

Внесення змін до законів про Верховний суд, Державну раду судочинства, а також суди загальної юрисдикції, призвели до масових протестів, ймовірного запровадження санкцій з боку Євросоюзу та розколу влади у Польщі. Експерти прогнозують, приблизно на півтора місяця ситуація в країні має стабілізуватися, однак подальше загострення конфлікту неминуче

Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото З відкритих джерел

Понад два тижні у Польщі неспокійно: тисячі людей на вулицях міст протестують проти судової реформи у країні і не збираються припиняти до повної відмови влади від "диктаторських" законів. Пропоновані зміни порушують демократичні права та "топчуть європейські цінності", переконані поляки. Різко критикує судову реформу в Польщі і Європейський Союз, який вже пригрозив дисциплінарними заходами у разі прийняття змін до системи судочинства країни. Президент Польщі Анджей Дуда пішов на поступки і вперше виступив проти правлячої партії, ветувавши два із трьох спірних законів щодо судової реформи, але парламент заявив, що не має наміру здаватися і продовжить боротьбу за внесення змін. Низка політиків побоюється, що це може призвести до "Майдану" у Польщі.

Реформування судової влади у Польщі запропонувала правляча партія "Право і справедливість" (PiS). При чому його було анонсовано задовго до розвитку нинішніх подій у країні – ще в 2015 році. Справа в тому, що судова реформа входила до першочергових планів PiS опісля перемоги на парламентських виборах, які проходили того року. Зокрема політсила запропонувала парламенту внести зміни до основних законів країни - законів про Верховний суд, про Державну раду судочинства, а також закону про суди загальної юрисдикції.

У чому заковика?

Державна рада судочинства – це конституційний орган. До його завдань входять, зокрема, розгляд та оцінка кандидатів на посаду судді, а також представлення президенту Польщі висновків про призначення суддів у Верховному суді, Вищому адміністративному суді, судах загальної юрисдикції, воєводських адміністративних та військових судах. Іншим важливим обов’язком Державної ради судочинства є звернення до дисциплінарного речника з вимогою відкриття дисциплінарних проваджень щодо суддів. Говорячи коротко, цей орган приймає рішення про те, хто стане суддею, а також чи суддю, який погано виконує свої обов’язки, буде притягнуто до відповідальності.

Державна рада судочинства складається з 25 членів. Згідно з чинним законодавством ними є: перший голова Верховного суду, голова Вищого адміністративного суду, міністр юстиції, особи, призначені президентом Польщі, 4 членів, вибрані депутатами Сейму, 2 членів, вибрані сенаторами в Сенаті, а також 15 членів, вибрані суддями (2 з Верховного суду, 2 з апеляційних судів, 2 з адміністративних судів, 8 з окружних судів, 1 з військових судів). Реформа PiS змінює вибір останньої зі згаданих груп.
Зокрема зміни до закону про Державну раду судочинства передбачають, що членів-суддів буде вибирати Сейм. Згідно з проектом керівної партії, це мало би відбуватися звичайною більшістю голосів. Президент запропонував поправку, яка передбачає, що вибір членів-суддів має здійснюватися більшістю трьох п’ятих голосів.

У випадку з Верховним судом - першого голову Верховного суду та голів інших палат призначає президент Польщі за поданням Загальних зборів суддів Верховного суду. Суддів Верховного суду також призначає глава держави, але робить він це за поданням Державної ради судочинства. Закон PiS передбачає, що першого голову Верховного суду, як це є нині, призначав би президент за поданням Загальних зборів, але він мав би пропонувати трьох кандидатів на цю посаду, а не двох, що передбачено чинним законом.

Фактично правом звільняти всіх суддів Верховного суду й обирати їм заміну наділяється міністр юстиції. Йому ж, згідно з третім спірним законом, пропонується передати право призначати і звільняти голів судів загальної юрисдикції в країні.

Перші протести і затримання

До реалізації планів правляча партія підійшла влітку поточного року. Так, 12 липня Сейм Польщі голосами PiS, яка мала абсолютну більшість, підтримав законопроекти, спрямовані на посилення впливу парламенту на призначення суддів. У ході засідання міністр юстиції країни Збігнєв Зьобро заявив, що процес призначення суддів досі був недемократичним, а система судів нагадувала "судову корпорацію". Через декілька днів, уночі 15 липня, зміни до двох законів у сфері судової системи країни — про Державну раду судочинства та про суди загальної юрисдикції – підтримав Сенат. "За" реформу віддали свої голоси 57 сенаторів, а 29 висловилися "проти".

Цього ж дня кілька сотень людей вперше вийшли до президентського палацу у Варшаві на акцію протесту проти судової реформи. Вони закликали президента Анджея Дуду накласти вето на законопроект, який підпорядковує Верховний суд країни міністерству юстиції.

Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото
Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото З відкритих джерел
Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото
Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото З відкритих джерел
Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото
Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото З відкритих джерел
З відкритих джерел

Організаторами акції виступили ліві опозиційні партії й об'єднання громадян. На транспарантах учасників мітингу фігурували гасла, наприклад, "Геть руки від судів" та "Ми не здаємо своїх прав".

За даними поліції, цього дня було затримано понад 30 осіб.

Наступного дня протестувальники зібралися біля Сейму у Варшаві. Люди тримали у руках прапори Польщі, ЄС, партій та організацій, скандували “Свобода, рівність, демократія”. Окрім того, були транспаранти, наприклад: “Підтримуємо суддів”, “Качизм як фашизм знищує Польщу” та багато інших.

Лідер KOD Кшиштоф Лозінський тоді нагадав Качинському, що він не колишній президент України Віктор Янукович і не зможе втекти. "А Ярославу Качинському, якого я маю неприємність знати 40 років, хочу сказати таке: Яреку, як писав один поет, "буде записано дії й розмови". Пам'ятай про один факт: ти не Янукович, тобі немає куди утікати, пам’ятай про це", - зазначив він.

У відповідь лідер PiS Ярослав Качинський сказав, що жодних причин вважати, що в Польщі порушуються демократичні права, немає. Він підкреслив, що судова система країни перебуває у моральному та професійному занепаді і потребує глибокого реформування.

Подібні маніфестації відбулися також у Кракові, Щеціні, Катовіцах тощо.

Обіцянки президента і тиск Європи

Щоб загасити протести, президент Анджей Дуда пообіцяв не підписувати спірні закони у тому вигляді, у якому вони є нині, і відправити на доопрацювання. Для багатьох таке рішення стало несподіваним, оскільки голова держави зазвичай підтримував політику правлячої партії. Дуда наголосив, що потрібно проводити реформу в сфері юстиції в країні, втім, робити це слід "розумно".

Занепокоїлися хвилями протестів у Польщі і країни Європейського Союзу. 19 липня Єврокомісія заявила, що у разі прийняття судової реформи у країні, яка знищує незалежність судів, проти Польщі можуть бути застосовані санкції.

Як уточнив перший віце-голова ЄК Франц Тіммерманс, Єврокомісія може позбавити Польщу права голосу в Раді ЄС за спробу провести незбалансовану судову реформу. Він підкреслив, що ЄК близька до запуску процедури згідно з сьомою статтею Договору про створення Євросоюзу.

У цій статті зазначено, що члени ЄС та його органи можуть констатувати існування явної загрози серйозного порушення" одним з членів союзу принципів ЄС, які є загальними для усіх держав-членів. Перед тим, як звинуватити члена ЄС в порушенні, Європейська рада направить потенційному порушнику" рекомендації.

Спочатку Єврокомісія попросить членів ЄС підтвердити, що закони, які прийняті в Польщі, порушують верховенство права. У разі, якщо більшість європейських країн підтвердять порушення, вони надішлють свої рекомендації щодо виправлення ситуації. І тільки в тому випадку, якщо Варшава ніяк на це не відреагує, проти неї буде введено санкції.

"Тих, хто демонструє мало поваги до верховенства права, чекає політична ізоляція (країни, - ред.)", - додав міністр юстиції Німеччини Хейко Маас.

Опозиція погрожує "Майданом"

У країні склалася кризова ситуація: з одного боку - внутрішня нестабільність, з іншого – міжнародний тиск.

“Я не хочу "Майдану" в Польщі, але Качинський і більшість партії PiS робить усе для того, щоб призвести до такої ситуації”, - зазначив лідер найбільшої опозиційної партії “Громадянська платформа” Гжегож Схетина.

Опозиційний лідер наголосив, що не дозволить PiS й особисто її лідеру Ярославу Качинському узурпувати владу в Польщі.

"Або він впише розмови про політику і реальність у принципи демократичного парламентаризму, або він робитиме усе, щоб зламати цю демократію. І я зроблю все можливе, щоб не дозволити йому це", - додав він.

Вже наступного дня, 21 липня, ці слова перейшли у дію – на акції протесту проти судової реформи вийшли понад 100 тисяч поляків. Однак, Сенат Польщі не прислухався до народного голосу.

Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото
Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото З відкритих джерел
Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото
Протести проти судової реформи в Польщі, архівне фото З відкритих джерел

Вночі з п'ятниці на суботу 22 липня було прийнято без поправок закон про Верховний суд, що ще більше розлютило протестувальників.

Протистояння гілок влади

Через два дні президент Польщі Анджей Дуда ветував два із трьох спірних законів - про Верховний суд і Державну раду суддів. Аргументуючи своє рішення, президент наголосив, що в польській правовій традиції ніколи не було такого, щоб "генеральний прокурор у якийсь спосіб міг втручатися у роботу Верховного суду як інституції, не говорячи про суддів".

Анджей Дуда, архівне фото  AFP 

Президент, якому закон дає на розгляд представлених на підпис законів три тижні, наголосив, що прийняв це рішення "швидко й без зволікань" з огляду на зростаючий неспокій та поглиблення поділу в суспільстві.

Дуда пообіцяв "найближчим часом" подати нові версії законопроектів для реформування судової влади, висловивши впевненість, що вони будуть затверджені парламентом "у найближчому майбутньому".

"Пакет законопроектів з реформування системи правосуддя, підготовлений парламентом, значним чином відповідав соціальним очікуванням. Тим не менше, як президент, я не міг їх схвалити, застосувавши право на вето, оскільки це потребує доопрацювання Конституції з метою збереження незалежності судової влади. Зрештою, наша спільна мрія – жити у вільній, демократичній, безпечній і процвітаючій країні", – сказав він.

Водночас Дуда підкреслив, що внесення змін до закону про суди загальної юрисдикції він підтримає, що і було ним зроблено 25 липня.

Це рішення призвело до поділу влади у країні. Прем'єр-міністер Польщі Беата Шидло заявила, що відмова Дуди підписувати ухвалені парламентом закони не змінить планів уряду щодо реформування судової системи. "У нас є стабільна більшість. Ми не піддамося тиску. Ми будемо реалізовувати нашу програму", - зазначила вона.

Беата Шидло "РИА Новости"

Шидло наголосила, що сфера юстиції країни працює незадовільно, а накладене президентом Польщі вето лише сповільнить роботу над реформою. Втім, не виключила переговорів між гілками влади.

У свою чергу лідер польської правлячої партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський назвав "серйозною помилкою" рішення президента країни. "Це була серйозна помилка, і на цьому треба закінчити. Треба думати про те, як з цього вийти, аби це був інцидент, який буде швидко забутий", - зазначив він.

Качинський наголосив, що його політсила намагається привести нинішній уряд Польщі до декомунізації судів. "Потрібна радикальна реформа, бо тільки вона може щось змінити. Потрібне відчуття, що разом ідемо вперед, разом з паном президентом. Треба відмовитися від того, що залишилося після комунізму", - сказав він.

Чого чекати?

Експерти прогнозують, що на деякий час, приблизно півтора місяця, ситуація в країні має стабілізуватися, оскільки законодавчий орган Польщі пішов на канікули та повернеться до роботи 13 вересня. До цього часу правляча партія та опозиція мають остаточно визначитися зі своїми діями. Не виключено, що PiS може спробувати подолати президентське вето, залучивши на допомогу голоси праворадикальної партії Kukiz’15, що призведе все-таки до введення санкцій ЄК і погіршення економіки країни. Опозиція ж буде у відповідь синхронізувати свої дій і продовжить протести. Тоді позачергові вибори можуть стати неминучими.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>