Евтаназія під "Оду до радості": Історія смерті 104-річного австралійського вченого

У професора не було невиліковних хвороб, однак життя більше не приносило йому задоволення. "Яка користь від цього?" - запитав Гудолл себе і відправився за добровільною смертю на інший континент

Девід Гудолл CNN

У Швейцарії 10 травня добровільно пішов із життя 104-річний австралійський геоботанік і еколог британського походження Девід Гудолл. У клініці Life Circle під музику Бетховена він прийняв евтаназію. Для виконання свого останнього бажання найстаріший вчений Австралії здійснив переліт на інший континент. Детальніше про історію смерті, яка набула розголосу в усьому світі, – читайте далі.

Коротко про евтаназію: Що це таке?

Це практика умертвіння людини лікарем на прохання самого хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення страждань. Вперше термін "евтаназія" було вжито Френсісом Беконом у ХVI ст. для визначення "легкої смерті".

З відкритих джерел

Існує пасивна (зумисне припинення медиками підтримувальної терапії хворому) та активна евтаназія (введення помираючому ліків або вчинення інших дій, які спричиняють швидку смерть).

Чому австралійський учений наважився на евтаназію?

Гудолл народився у Лондоні 1914 року, за кілька місяців до початку Першої світової війни разом із родиною переїхав до Австралії. Упродовж життя обіймав академічні посади у багатьох країнах світу, зокрема у Великій Британії, США та Австралії. Був автором понад 100 наукових робіт із питань екології.

Девід Гудолл CNN

За своє довге життя він був тричі одружений, став батьком чотирьох дітей та дідусем 12 онуків.

До 90 років він грав у теніс і майже до останнього часу підпрацьовував в університеті на гонорарній основі. Його навіть намагалися звільнити у 2016 році, хвилюючись за стан здоров’я, однак Гудолл назвав це "ейджизмом", тож рішення було переглянуто.

Девід Гудолл CNN

Однак цього року, відзначаючи свій день народження 4 квітня, професор заявив, що шкодує, що дожив до такого віку і хотів би бути молодшим на 20-30 років.

Девід Гудолл З відкритих джерел

У вченого не було невиліковних хвороб, однак через вік він був не в змозі себе обслуговувати, здебільшого через сильне погіршення зору.

Кілька місяців тому він упав у своїй квартирі і пролежав на підлозі два дні, доки до нього не прийшла хатня робітниця. Переселятися в будинок престарілих він не хотів, наймати доглядальницю теж.

За два дні до своєї смерті в інтерв’ю CNN, на яке він прийшов у футболці "Старіюча ганьба", вчений розповів, що його життя не приносить йому більше задоволення. "Я би дуже хотів знову піти до саду і подивитися на те, що довкола мене. Мені досі подобається спів пташок, але мій зір значно погіршує сприйняття. Я прокидаюся, снідаю, потім просто сиджу до обіду, потім обідаю і знову сиджу. Яка користь від цього?" – поділився своїми думками Гудолл, зазначивши, що хотів померти ще 1998 року, коли втратив своє водійське посвідчення.

Останній день життя і момент смерті вченого: Як це було?

Гудолл обрав собі день смерті. "Це моє рішення – піти з життя в четвер, і я готовий до цього", – говорив він журналістам у вівторок. Тоді ж він зізнався, що в момент смерті збирається наспівувати "Оду до радості" із 9-ї симфонії Бетховена й навіть виконав кілька тактів.

Останній день життя вчений провів зі своїми рідними в ботанічному саду Базельського університету.

Останній день життя Девіда Гудолла З відкритих джерел

Потім йому у вену поставили крапельницю зі смертельною дозою барбітурату. Гудолл сам повернув коліщатко утворювача крапель, щоб розчин почав надходити до організму.

Незабаром він заснув, а приблизно о 12:30 за місцевим часом (13:30 за Києвом) помер.

Ліжко в клініці Life Circle у Базелі, де Гудолл закінчив своє життя CNN

Як зазначили його представники, останнє бажання було виконано – професор прийняв смертельну ін'єкцію під музику Бетховена.

Біля нього було четверо родичів та друг сім'ї. Тіло Гудолла кремують у Швейцарії, а прах захоронять в Австралії.

Чому ця історія набула розголосу?

Останні 20 років Гудолл входив до організації Exit International, яка розташована в Австралії, але виступає за легалізацію евтаназії в різних країнах. Вчений говорив, що у людини похилого віку повинні бути всі громадянські права, зокрема і на "асистоване самогубство". "У моєму віці, та й взагалі у будь-якому віці, треба мати право вільно й за власним бажанням піти з життя тоді, коли обрано час смерті", – казав він.

Девід Гудолл CNN

Гроші на переліт із Австралії до Швейцарії та на перебування у клініці (смерть у медзакладі Базеля коштує майже 11 тис. доларів) Гудолл збирав через краудфандинг (колективне добровільне фінансування). На рахунок вченого надійшло 20 тис. доларів.

Річ у тому, що в Австралії евтаназія заборонена (тільки у штаті Вікторія було ухвалено закон, згідно з яким добровільно йти з життя дозволятиметься з 2019 року, і то – невиліковно хворим пацієнтам).

Професор обурювався, що для того, аби померти, йому треба їхати закордон: "Я не хочу їхати до Швейцарії, попри те, що це чудова країна. Але я маю це зробити, щоб отримати змогу вчинити суїцид, що недозволено в Австралії", – цитувало його агентство AFP. Однак перед днем "ікс" Гудолл подякував швейцарським медикам і висловив сподівання, що його добровільна смерть змусить владу Австралії та інших країн змінити законодавство й дозволити евтаназію.

"Я щасливий, що період перед моєю смертю був використаний для інтерв'ю, аби я висвітлив ідею евтаназії", – заявляв у вівторок Гудолл.

Швейцарія – Мекка для іноземців-самогубць?

Окремі форми евтаназії офіційно дозволено в Бельгії, Люксембурзі, Нідерландах, Канаді, Індії, Мексиці та деяких штатах США (Орегон, Вашингтон, Вермонт).

Найбільш ліберальні закони в цьому плані – у Швейцарії. Там лікар має право виписати безнадійно хворому пацієнту смертельну дозу препарату в тому випадку, якщо останній спроможний самостійно прийняти це рішення та ввести собі препарат. Кримінальне законодавство, чинне з 1942 року, карає допомогу в здійсненні самогубства тільки в тих випадках, якщо хворого вмовляють піти з життя, щоб, наприклад, позбутися від тягаря турботи про нього, не платити за догляд і лікування або швидше отримати спадок. Якщо нічого з перерахованого вище довести не можна, то і кримінальну справу не відкривають.

У країні існує шість організацій, які надають необхідну медичну та юридичну допомогу охочим піти з життя – адже пацієнт має пройти низку співбесід і тестів.

З відкритих джерел

Найвідомішим місцем з організації самогубств у країні вважається Цюрих. Після прибуття у клініку пацієнту пропонують відвідати визначні місця міста, після цього пройти огляд у лікаря та підписати документи щодо офіційної згоди на евтаназію. При бажанні можна доплатити й не хвилюватися за організацію свого похорону. Тим, кому евтаназія не по кишені, доступні спеціальні державні гранти – їх надають як швейцарцям, так і іноземцям.

Ставлення до евтаназії в країні не однозначне. Більшість жителів не задоволені специфічним іміджем Швейцарії. Та й кількістю катафалків на вулицях теж. Тим часом потік туристів-самогубць стрімко зростає.

До слова, в Україні евтаназія вважається вбивством та переслідується законом.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...