banner banner banner

"Антибандерівський закон" у Польщі: Про що йдеться в документі та чим це може загрожувати українцям на практиці

Польський Сенат слідом за Сеймом ухвалив нову редакцію закону "Про Інститут національної пам'яті", який значно розширює повноваження установи з розслідування "злочинів, скоєних проти польського народу і його доброго імені", в тому числі "українськими націоналістами" під час Другої світової війни. Якщо документ підпише президент Польщі, це може в першу чергу вдарити по українській діаспорі в країні, вважають експерти

Reuters

Відносини між Україною і Польщею останнім часом знову напружені до межі. Причиною чергового погіршення є все те саме питання історичної пам'яті. Зокрема, минулого тижня тамтешній Сейм ухвалив нову редакцію закону "Про інститут національної пам'яті (ІНП)", який значно розширює повноваження установи з розслідування "злочинів, скоєних проти польського народу та його доброго імені". У ніч на 1 лютого цей закон був ухвалений без поправок верхньою палатою польського парламенту - Сенатом.

Якщо відповідний документ набуде чинності, всі, хто говорять про "польські концтабори" під час Другої світової війни або заперечує "злочини українських націоналістів" проти польського народу, можуть отримати не лише штраф, а й три роки тюремного ув'язнення незалежно від місця скоєння злочину.

Поправки настоювалися півтора року

Не можна сказати, що цей крок Варшави був дуже несподіваним. Проект закону "Про ІНП", згідно з яким заперечення "злочинів українських націоналістів" (у першу чергу – убивств мирного польського населення на Волині) мають переслідуватися нарівні з запереченням злочинів нацистського та комуністичного режимів, було подано правопопулістською партією "Кукіз'15" ще півтора року тому.

До речі, майже тоді, що і сумнозвісна резолюція, котра визнає події на Волині під час Другої світової війни геноцидом польського народу. Тільки от останню польський Сейм підтримав у липні 2016 року, а проект "Кукіз'15" було відкладено до кращих часів, оскільки правлячій партії "Право і справедливість" він видався надто радикальним. Очікувалося, що до нього Сейм повернеться в листопаді 2017 року, однак Варшава вирішила не загострювати обстановку перед візитом президента Анджея Дуди до України.

Про внесення поправок до закону "Про ІНП" знову заговорили 26 січня поточного року на тлі широкого висвітлення в місцевих ЗМІ діяльності неонацистів і звинувачень влади в поблажливості до них. У залі Сейму розгорілася палка дискусія, але все ж за її підсумками силами "Кукіз'15", ПіС і партією ПСТ (Польська народна партія) відповідний документ було узгоджено у третьому читанні. З 414 депутатів за нього проголосували 279, 5 – "проти", 130 депутатів, переважно від "Громадянської платформи" та "Новочесної", утрималися.

Чим новий закон "Про ІНП" відрізняється від чинного

Внесення поправок до закону "Про ІНП" призвело до "розширення повноважень установи з розслідування злочинів, скоєних проти польського народу та його доброго імені". Зокрема, в документі йдеться, що ІНП, крім нацистських і комуністичних злочинів 1917-1990 років, може займатися і "злочинами українських націоналістів і формувань, які співпрацювали з Третім рейхом".

Такими злочинами документом визнано "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925-1950 роках, які полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти індивідів чи груп людей, а особливо проти польського населення". Також злочинами українських націоналістів та українських формувань, які співпрацювали з Третім рейхом, є участь у знищенні єврейського населення і геноцид громадян Другої Речі Посполитої на території Волині та Східної Малопольщі.

З відкритих джерел

Крім того, до кримінальної відповідальності, згідно з новою редакцією закону "Про ІНП", установа може притягати тих, хто публічно буде вживати термін "польські концтабори", а також визнавати співучасть польської держави або народу в Голокості.

При цьому варто зазначити, що покарання за вказані злочини чекає осіб, які перебувають не лише на території, а й за її кордоном. Безпосередньо карати за згадку про "польські концтабори" та заперечення "злочинів українських націоналістів" мають намір однаково – або штрафом, або обмеженням волі терміном до трьох років.

Що це означатиме на практиці

Експерти вважають, що набуття чинності нової редакції закону "Про ІНП" спричинить колосальну кількість судових цивільних позовів і стане продовженням польської риторики на міжнародній арені про визнання подій на Волині під час Другої світової війни геноцидом польського народу.

Так, у першу чергу під удар можуть потрапити українці, котрі живуть у Польщі. Як відомо, в країні діють організації української діаспори, вони щорічно влаштовують свята, в яких часто згадують УПА з Бандерою, використовують її символіку. Усе це з набуттям чинності оновленого закону буде під забороною.

Крім того, в ефірі телеканалу "112 Україна" директор Українського інституту Національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що не виключає також сегрегації щодо українців. "Цілком можливо. Незважаючи на те, що з вуст політиків Польщі постійно лунають дивні заяви про українських біженців, незважаючи на те, що ми були свідками ксенофобських нападів на українців за те, що вони розмовляли українською мовою у Польщі", – припустив він.

На думку В'ятровича, це значно посилить діалог між Україною та Польщею, зокрема в питанні історичної пам'яті.

Також цілком можливо, що буде доповнюватися список нев'їзних українців, а під час головування Польщі в Раді Безпеки ООН цього року питання про "українських націоналістів" буде винесено на міжнародний рівень.

До речі, відповідний проект резолюції ООН уже підготував Роберт Вінницький, депутат Сейму від "Кукіз’15".

Роберт Вінницький З відкритих джерел

У цьому документі від Києва вимагають припинити "вихваляти нацизм", і якщо його ухвалять, ООН вимагатиме заборони діяльності організацій українських націоналістів, зокрема ОУН, УНА-УНСО, С14, СНУ, ВО "Тризуб" ім. Степана Бандери, УНС, а також кримінального переслідування їхніх членів.

Крім того, український уряд буде зобов'язаний відмовитися від героїзації українських націоналістів, які вбивали поляків у роки Другої світової війни за етнічною ознакою, і піддати їх міжнародному суду.

Також Києву можуть рекомендувати покаятися на офіційному рівні за злочини проти польського народу і засудити героїзацію нацизму.

Стурбованість України та обурення Ізраїлю

Реакція українського Міністерства іноземних справ була миттєвою. Відомство одразу ж заявило, що "глибоко стурбоване фактом схвалення законопроекту", який представляє сусідній народ виключно як "злочинних націоналістів" і "нацистських колаборантів".

Дипломати висловили сум щодо того, що "українську тематику вкотре використовують у внутрішній політиці Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися", і підкреслили, що українська сторона "категорично не сприймає спробу нав'язати одностороннє трактування історичних подій, у тому числі некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України".

У зв'язку з цим у Міністерстві закордонних справ розраховували, що польський Сенат, який незабаром буде розглядати відповідний законопроект, виявить політичну мудрість щодо питань, які можуть негативно вплинути на розвиток відносин країн.

Після того, як законопроект підтримав Сенат, це рішення розкритикував президент України Петро Порошенко. Він назвав документ "таким, який не відповідає принципам партнерства" і закликав польську владу до діалогу.

Засудив схвалення нової редакції закону "Про ІНП" і небайдужий до обговорюваного питання Ізраїль. Однак його голос був більш гучним. Зокрема, там вирішили, що таким чином поляки хочуть зняти з себе відповідальність за Голокост. Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху назвав закон необґрунтованим і зобов'язав посла держави в Польщі негайно висловити його засудження місцевій владі.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху  AFP 

Відомо про зустріч посла Ізраїлю в Польщі Анни Азарі з головою кабінету президента Польщі Кшиштофом Щерським. Як повідомляє TVP, в адміністрації польського президента запевнили ізраїльську сторону в тому, що закон "Про ІНП" жодним чином не спрямовано на єврейську націю, пам'ять про загиблих у Голокості й зовсім не спотворює історію, а навпаки – покликаний карати тих, хто її спотворює.

У відповідь на заяву МЗС України в Польщі зазначили, що за задумом ініціаторів "законопроект повинен протидіяти запереченню або применшенню відповідальності виконавців злочинів, скоєних формуваннями колабораціоністів з ІІІ Рейхом". "Він стосується тільки осіб, які публічно і всупереч фактам заперечують такі злочини. Наголошуємо, що наукова і художня діяльність у розумінні обговорюваного закону не є злочином", - йдеться в комюніке МЗС Польщі.

Також у відомстві підкреслили, що документ ще не імплементовано в правове поле. Тобто після схвалення Сеймом та Сенатом заключне слово буде за президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Так чи інакше, нова редакція закону "Про ІНП" уже стала чинником, який найближчими роками буде впливати на відносини України та Польщі, а також Польщі та Ізраїлю.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>