"Випив, вдарив – до в`язниці!": Все, що потрібно знати про нову боротьбу з домашнім насильством в Україні

Найбільш ймовірно, що вже за рік в Україні повноцінно запрацюють нові закони проти домашнього насильства. Що таке домашнє насильство, як планують за нього карати і яким чином йому запобігати? Спробуємо підсумувати

Президент України Петро Порошенко напередодні підписав закон про запобігання та протидію домашньому насильству (№ 2229-VIII). На черзі другий співзвучний йому документ – про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству, а також боротьбу з цими явищами (№ 4952).

Разом вони забезпечують комплексний підхід до протидії домашньому насильству, суттєво доповнюють нинішні інструменти такої боротьби, вводять нові визначення термінів та інших норм, спрямованих на поліпшення захисту потерпілих від домашнього насильства.

Незважаючи на те що частина передбачених документами змін набуде чинності лише за рік після їх публікації, правозахисники запевняють, що вже зараз ці закони здатні істотно захистити права жертв насильства в сім'ї, насамперед жінок і дітей.

Із чого все почалося?

Шлях України до засудження і боротьби з домашнім насильством був досить довгим. Вперше про наявність проблеми на законодавчому рівні заговорили у 2011 році. Тоді Київ підписався під конвенцією Ради Європи про боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством, або ж по-простому – під Стамбульською конвенцією. Зокрема, цей документ зобов'язує уряди країн, які його підписали, вжити конкретних заходів для боротьби з усіма формами насильства щодо жінок - від сексуальних домагань до побиття, від примусу до шлюбу до каліцтва жіночих геніталій.

Понад п'ять років конвенцію готували для ратифікації Верховною Радою, спеціально створена робоча група напрацювала вже згадані два законопроекти, які впроваджують положення цієї міжнародної угоди в українське законодавство. Багато в чому вирішальним був запущений у соціальних мережах флешмоб "ЯнеБоюсьСказати", який у 2016 році підтримала вся країна.

Але в березні 2017-го сталося непередбачене: категорично проти ратифікації Стамбульської конвенції виступила Всеукраїнська рада церков. "Члени Ради церков одностайні в тому, що українська держава має вживати дієвих заходів для протидії домашньому насильству. Однак це не має відбуватися зі шкодою для моральних засад українського суспільства, не має спотворювати у дітей та молоді розуміння повноцінної сім'ї, задуманої Богом як союз чоловіка і жінки, що відповідає природі людини", - йшлося в заяві організації.

Справа в тому, що Раду церков насторожило визначення у Стамбульській конвенції слова "гендер". Зокрема, під "гендером" там мається на увазі не стать – жіноча і чоловіча, а "соціально закріплені ролі, поведінка, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок і чоловіків".

Звідси, вважають у Раді церков, поняття "гендеру", "гендерної рівності", "гендерної політики", "гендерно-правової експертизи", які є в законодавстві України, через визначення Стамбульської конвенції може бути витлумачено не в сенсі рівності жінок і чоловіків, а в інтересах осіб, які ідентифікують себе як жінки або чоловіки, що призведе до популяризації в українських школах та університетах нових "гендерних ролей" і одностатевих відносин.

Після виснажливих дискусій у парламенті і поза нього вирішили, що ратифікація Стамбульської конвенції ще почекає, але напрацьовані законопроекти, які, за оцінками експертів, вводять у національне законодавство абсолютну більшість її положень, буде ухвалено. Що і сталося в середині грудня минулого року.

Б'є – значить сяде

Головне в цих документах, що насильство в сім'ї нарешті в Україні чітко криміналізовано.

Якщо раніше правоохоронці розслідували лише найтяжчі злочини, вчинені в сім'ї, а биття дружини і дітей вважалося начебто "життєвою справою", то тепер у Кримінальному кодексі з'явиться стаття, яка чітко визначає, що умисне вчинення фізичного, психологічного чи економічного насильства щодо нинішнього чи колишнього подружжя або іншого родича, що призвело до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілого, може загрожувати кривдникові не тільки громадськими роботами (від 150 до 240 годин), але й тюремним терміном (до 5 років).

Обтяжувальною обставиною при цьому вважатимуть вчинення злочину в присутності малолітньої дитини.

Крім цього, до кривдника можуть застосувати такі заходи:

• заборона перебувати вдома у потерпілого;
• обмеження спілкування з дитиною, якщо насильство було спрямовано проти неї або вчинено в її присутності;
• заборона наближатися до будинку, роботи чи інших місць, де часто буває потерпілий;
• заборона контактувати з потерпілим, у тому числі за допомогою месенджерів або інших людей;
• відряджання кривдників для участі в спеціалізованій програмі.

При цьому слід відзначити, що поліцейські самі вирішуватимуть, потрібні додаткові заходи чи ні, навіть якщо потерпілий не має наміру писати відповідні заяви.

Максимальний термін дії припису на заборону, яке можуть винести правоохоронці, становить десять днів, однак за рішенням суду його може бути продовжено до року.

Тобто якщо в сім'ї має місце насильство, то тепер домашнє вогнище має покинути кривдник, а не потерпілий, як було найчастіше до цього.

У разі умисного невиконання обмежувальних заходів кривдника також каратимуть арештом до півроку або обмеження волі до 2 років.

Зґвалтування в сім'ї страшніше

Ба більше, сам факт вчинення злочину проти члена сім'ї вважатимуть обтяжувальною обставиною. І покарання за нього буде більшим, ніж якщо б жертвою стала випадкова людина.

Візьмемо, наприклад, зґвалтування. Якщо раніше "зґвалтування чоловіком дружини" здавалося нонсенсом, то в майбутньому такі випадки розглядатимуть і каратимуть набагато жорсткіше.

Справа в тому, що новими законами змінено саме трактування цього поняття. У старій редакції Кримінального кодексу зґвалтуванням називали статевий акт, вчинений із застосуванням фізичної сили чи погроз, тепер же - без добровільного згоди потерпілого.

Зокрема, покарання за зґвалтування за Кримінальним кодексом становить від 3 до 5 років позбавлення волі, а у разі зґвалтування дружини чи партнерки, теперішньої або колишньої, - від 5 до 10 років.

Зґвалтування особи до 14 років карається тюремним строком на 8-15 років.

Будь-які насильницькі дії сексуального характеру, які не пов'язані з проникненням в тіло іншої людини, без добровільної згоди потерпілого (сексуальне насильство) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років. Щодо особи віком до 14 років - 5-10 років в'язниці.

При цьому варто додати, що окреме покарання також передбачено за примус до шлюбу і каліцтво геніталій, що певною мірою також є близьким до теми зґвалтування. Перше карається позбавленням волі на строк до 3 років, друге вважається заподіянням тяжких тілесних ушкоджень і карається тюремним ув'язненням на термін від 5 до 8 років.

Також каратиметься позбавленням волі на строк до 3 років спонукання особи до виїзду за кордон з метою укладення шлюбу, якщо це завдало істотної шкоди потерпілій.

Пом'якшувальні обставини для вбивці

Крім іншого, нові закони суттєво змінюють розуміння українським Кримінальним кодексом пом'якшувальних та обтяжувальних обставин у драматичних сімейних ситуаціях.

Якщо раніше на пом'якшення вироку обвинувачений міг розраховувати, якщо злочин було вчинено на ґрунті ревнощів або аморальної поведінки партнера, то тепер пом'якшувальною обставиною є вчинення злочину під впливом "сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким або таким, що принижує честь і гідність особистості поводженням, а також за наявності системного характеру такого поводження, тортур з боку потерпілого".

Новини за темою: Закон про боротьбу з домашнім насильством не покарає насильників. І винен тут не закон

Грубо кажучи, простими словами: застав дружину з коханцем і вбив – погано, систематично піддавалася побоям і вбила – добре.

Варто відзначити, що раніше вбивство жінкою свого чоловіка йшло як "звичайне" вбивство, за яке передбачено санкцію у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років. Тепер покаранням за такий злочин буде термін до 5 років в'язниці.

Корекція поведінки і реєстри ґвалтівників

Як зазначалося, згідно з новим законом, держава відтепер має не тільки боротися з домашнім насильством, але й запобігати йому. З цією метою в країні мають ввести цілодобову гарячу лінію, оператори якої прийматимуть інформацію щодо таких злочинів і невідкладно передавати її поліцейським, а також надавати консультації та допомогу жертвам домашнього насильства.

На основі цього буде створено Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, що дасть можливість оцінити масштаби відповідної проблеми в країні.

Передбачається, що дані про потерпілого зберігатимуться в Єдиному держреєстрі тільки з його згоди, а дані щодо кривдника буде вилучено  лише у випадку його виправдання.

Крім цього, для домашніх насильників мають намір ввести корекційні програми, спрямовані "на формування у абьюзера нової, неагресивної психологічної моделі поведінки в приватних відносинах, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків". Це має допомогти людям, схильним до насильства, повернутися до нормального життя.

Чекати ще рік, але крига скресла

Закон про запобігання та протидію домашньому насильству набирає чинності відразу після опублікування в урядових ЗМІ, інший - через рік після цього.

Справа в тому, що в першому документі закладено базу, у другому – безпосередньо прописано кримінальну відповідальність за домашнє насильство, а це вимагає не тільки внесення змін до інших законодавчих документів, але й ресурсів (за цей час треба провести консультації з правоохоронцями та суддями).

Проте правозахисники вважають ухвалення законів про запобігання та протидію домашньому насильству в Україні перемогою, адже вже зараз суспільство замислюється над тим, що потрібно щось змінювати в собі та своїй родині.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...