"112 Украина"

У київських "наливайки", крихітних барах на ринках і вокзалах, де продають неякісний алкоголь "на розлив", є своє "віп-суспільство", де вхід і продаж алкоголю, як правило, тільки для своїх, місцевих, а для проходять роззяв і органів влади цілодобово забиті вікна і вхід закритий.

Початок року ознаменувався достатньо тривожно за кількістю кримінальних злочинів. 89 умисних убивств сталися в січні цього року, наводять дані в Нацполіції. Скільки з них було скоєно напідпитку, правоохоронці не уточнюють. Проте добре знають, що велика кількість з них стається саме завдяки горілці.

У новому проекті "Очевидець 112" на телеканалі "112 Україна" кореспондент вирішив проникнути до непростої компанії любителів посидіти за чаркою-іншою.

Перше місце, куди зібрався вирушити кореспондент, - Троєщина, де востаннє відбувалася ревізія. Тут є один з найбільш одіозних барів-наливайок "Гелена". Його закривали кілька разів. Тут кажуть, що люди труїлися контрафактом, але закрити його було неможливо.

Після одного з чергових рейдів влади сюди його, подейкують, закрили, і бар не працює вже тиждень. Але це, звичайно ж, за офіційною версією. Місцеві кажуть, мовляв, для своїх тут двері досі відчинено, от тільки всім розповідати не поспішають.

Поруч з "Геленою" ще кілька барів, вони мають невеликий секрет. Між двома закритими барами є таємний прохід, пройшовши яким можна відчути запахи старого алкоголю і перегару. В темряві можна побачити віконце, куди періодично стукають і, судячи з розбитого скла, стукають старанно. Тут купують алкоголь. Чоловік, який стояв біля віконця, побачивши журналістів, поквапився покинути "секретне місце".

Журналіст нарешті знайшов ресторан, що працює, без вивіски та ажіотажу серед покупців. Тут без особливого шику розмістилися чотири гості та одна чвертка на всіх. Гості хвалять свою господиню і довіряють більше, ніж ліцензійному алкоголю в супермаркетах. Бо якщо тут обдурять, то швидко розберуться.

"Вона не може продати погане, тому що ми її спалимо. У супермаркетах алкоголь дорожчий", - каже відвідувач.

Найцікавіше в "наливайках" починається з настанням темряви. Прикрившись легендою блогерів з району, журналіст потрапляє до одного з найодіозніших "генделей" на Академмістечку. І одразу знаходить довірену особа. Віта - постійний відвідувач закладу. Правда, за її словами, їй тут якось "підлили клофелін", обікрали, а чоловіка побили, втім, вона з чоловіком Андрієм продовжує сюди навідуватися.

"Усе адекватно тут, гарно, смачна кухня, я сама кухар, відповідаю за якість. Алкоголь шикарний", - каже жінка.

На барній стійці закладу стоїть пляшка з-під Pepsi з прозорою рідиною без розпізнавальних знаків і акцизу. На касі запевняють, що це проста вода.

Віта і Андрій бувають тут щотижня, знають усіх місцевих, але вважають себе інтелігентами.

"Я бізнес-тренер і тренер з будівництва бізнес-структур, плюс тренер особистого зростання", - запевняє Андрій.

На запитання, чи влаштовує Андрій тренінги безспосередньо в барі, він відповідає, що ні, публіка не та. Але альтернативного закладу для нього все одно поки що немає.

Однак Андрію не подобається, що в такому закладі клієнти не можуть відчувати себе безпечно. Мовляв, скажіть "спасибі, що алкоголь не сурогат". Закрити заклад не можна, каже Андрій, оскільки зі святошинського РВВС зацікавлені як у ньому, так і в йому подібних барах.

Експеримент кореспондента показав, що якщо люди смертні, то "наливайки" - ні. І поки є попит, буде і пропозиція.