В Україні зараз вибух документального кіно

МИХАЙЛО ІЛЛЄНКО - український кінорежисер, сценарист, актор. Член-кореспондент Академії мистецтв України. Заслужений діяч мистецтв України. Лауреат державної премії України ім. Олександра Довженка. Автор низки прозових творів, статей з питань сучасного українського кіно. Його фільм "Той, хто пройшов крізь вогонь" увійшов у список номінантів на престижну премію "Оскар". Член Національної спілки кінематографістів України. У кіно дебютував роллю у фільмі "Вечори напередодні Івана Купала". Після цього знявся в картині "Білий птах з чорною ознакою". У 1975 році вирішив спробувати себе в ролі режисера і зняв фільм "Там вдалині, за рікою". Серед інших робіт режисера такі фільми, як "Школа", "Кожен мисливець бажає знати...", "Фучжоу", "Сьомий маршрут", "Той, хто пройшов крізь вогонь", і багато інших. З 1987 року – організатор фестивалю "Відкрита ніч"

В Україні зараз вибух документального кіно
"112 Украина"

Наталія Влащенко

Журналіст

МИХАЙЛО ІЛЛЄНКО - український кінорежисер, сценарист, актор. Член-кореспондент Академії мистецтв України. Заслужений діяч мистецтв України. Лауреат державної премії України ім. Олександра Довженка. Автор низки прозових творів, статей з питань сучасного українського кіно. Його фільм "Той, хто пройшов крізь вогонь" увійшов у список номінантів на престижну премію "Оскар". Член Національної спілки кінематографістів України. У кіно дебютував роллю у фільмі "Вечори напередодні Івана Купала". Після цього знявся в картині "Білий птах з чорною ознакою". У 1975 році вирішив спробувати себе в ролі режисера і зняв фільм "Там вдалині, за рікою". Серед інших робіт режисера такі фільми, як "Школа", "Кожен мисливець бажає знати...", "Фучжоу", "Сьомий маршрут", "Той, хто пройшов крізь вогонь", і багато інших. З 1987 року – організатор фестивалю "Відкрита ніч"

Влащенко: Що сьогодні відбувається з українським кіно розповість нам сьогодні український режисер, педагог, викладач, натхненник і організатор фестивалю "Відкрита ніч" Михайло Іллєнко.

Доброго дня, Михайле Герасимовичу. Як ви думаєте, чому українській владі останні 25 років зовсім було не до кіно?

Іллєнко: На жаль, слово культура дуже рідко звучить у залі ВР. Це – серйозне поранення для суспільства. Це – ампутація дуже важливої частини. Аналізувати можна довго, але краще – рятувати. Мої колеги і я, кожен щось робить для того, щоб своє вкласти. Зараз дуже багато людей просто беруть камеру, не чекають державу, і хто іде на фронт, хто ще щось – зараз вибух документального кіно. На фестивалі "Відкрита ніч" є фільми, які знімаються відеореєстраторами автомобільними, і дуже хороші фільми.

- Чому в журі вашого фестивалю багато народних депутатів, і чому ви вирішили саме їх залучити до роботи?

- Коли ми перед екраном - якось непомітно і рішуче змінюються статуси, адже ми всі глядачі. Якщо фільм зроблений добре, то ми солідарно посміхаємося. Я запросив в журі Корчинську, Княжицького, Соболєва, Кошулинського. І я хотів би їм подякувати.

- Чи не було у вас таємницею думки, що коли народні депутати посидять у журі, вони усвідомлять думкою, що кіно потрібно допомогти?

- У нас дуже демократичний фестиваль. Наша команда не пропонує якусь гурманську страву. Я дуже хочу, щоб цей фестиваль відкривав вікно до глядача, на хорошому творчому, професійному рівні. Я членам журі пояснював, що в нас дуже велика дистанція між культурою і політикою. І в тому числі між кіно і політикою Я хотів би, щоб на якісь півкроку ця дистанція завдяки цьому скоротилася. Щоб вони подивилися на цих молодих, на їх фільми. У нас же, в основному, молоді дебютанти. Найенергійніша частина нашого кінокола. Хотілося, щоб під час роботи журі якісь моменти прозвучали, дуже важливі для того, щоб кіно жило.

Новини за темою

- Про що люди сьогодні знімають кіно?

- Зараз просто йде вибух документального кіно. Воно вийшло на дуже драматичний, серйозний рівень. Не гурманський. Я нічого не маю проти серйозних фестивалів, де, дійсно, збираються гурмани. А у нас зараз війна. Хочеться якоїсь ясної, простої, чесної розмови. Дуже багато молодих на це відгукнулося. Працюють над ігровим кіно. У мене зараз дипломники – але і там вони шукають якоїсь актуальності. Це, очевидно, перетворилося на потребу. Для чого сьогодні знімати кіно, якщо воно не веде до перемоги?

- Чи не було поспішним призначення Пилипа Іллєнка на посаду голови Держкіно, виходячи з того, що відбулося за ці два роки?

- Ми родичі. І в свій час це питання так боляче торкнулося мене, що я написав заяву і вийшов зі спілки, бо нас почали звинувачувати у різному. Зараз ці звинувачення залишилися позаду. Філіп – дуже хороший юрист. Я, як брат Юри, можу сказати, що жити в його силовому полі і бути на дистанції від цих питань – неможливо. Філіп – дуже добре в контексті цього всього. Завдяки саме Філіпу мені вдалося зняти половину фільму "Толока".

- Як відчув український кінематограф його присутність на цьому посту?

- "Держкіно" України - це не той орган, який може формувати всі питання. Це, врешті-решт, виконавчий орган. Він має працювати чесно, прозоро, чітко. І цим займається Філіп. Наскільки я знаю – йому ніхто не дорікає в чомусь. Йому вдається не тікати від дуже гострих питань. Зокрема питання з російською продукцією – у нього абсолютно принципова позиція, яка звільняє нас від обов’язку купувати чуже кіно і дає можливість переключитися на виробництво власного. Зараз телевізійні канали перебувають в хорошому робочому контакті з "Держкіно". Цього року в "Держкіно", дякуючи державі, більше фінансування. Частина цього фінансування, якщо правильно поставити роботу, може закрити дефіцит екранного продукту. Це дуже складний вузол проблем, і наскільки я можу судити – Філіп у ньому розбирається. Я знаю, по відгукам колег, яким я довіряю, що поки негативного ставлення до нього нема. В принципі, він, як юрист, намагається чітко поставити всі питання і розкласти на свої полиці.

Новини за темою

- Ми зняли п'ять фільмів у рік, і все. А чим ми далі займаємося? Їздимо в Канни для того, щоб там святкову вечерю організовувати?

- Не святковий "ужин", а туди поїхала дуже велика команда молодих, яка мала можливість показатися на кіноринку. Я не можу сказати, що результат був дуже помітний, але без того, щоб "Держкіно" формувало цю історію -  не можна. Вони влаштовують тижні українського кіно в різних країнах, їздять на найвлиповіші фестивалі. Це робота, якої в такій формі не було раніше.

- Мені здається, що сьогодні треба займатися зміною системи українського кіно.

- Можливо, саме для цього я зробив такий крок – запросив у журі фестивалю політиків. Бо всі спроби, всі ініціативи пробити потрібні закони – вони поки що... Мій брат, Юрій Іллєнко, з допомогою Філіпа, зібрав пакет законів на міжнародному рівні. Коли цей пакет вже був готовий, Юрія Герасимовича зняли з посади голови "Держкіно", бо цей пакет почав перекладати гроші, звичні потоки. А це було просто крадене кіно – валізами возили касети і показували в відеосалонах. Як тільки Юрій поклав цей пакет законів, Кучма своїм указом звільнив його. Зробити цей хід дуже важко – і поки що його не зробили.

- Дуже багато в останні роки говорили про корупцію в українському кіно. Відкати в кіно – це була звичайна річ. Ця система далі триває?

- Коли ми запускали фільм "Толока", про це навіть мови не було. Це запускав Філіп Іллєнко. Всі фільми, які мені довелося знімати – я на ці умови не йшов. А інші йшли. Там є ще один момент. Не часто я зустрічаю порозуміння, що для того, щоб нам вирішити комплекс проблем, нам треба, щоб нас так полюбив глядач, щоб він виламував двері в кінотеатри. От зараз приходять фільми на фестиваль "Відкрита ніч". Половина з них чітко зорієнтовані по всіх ознаках або на західного продюсера, або на російського продюсера. Ніхто не думає про те, щоб завтра глядач прийшов у кінотеатр і попросив: "Що хочете робіть, але покажіть мені цей фільм". А у нас досі такої "зеленої вулиці" нема. Я знаю, що займався цим Юра, займається Філіп, є ініціативи знизу, з боку авторів.

Новини за темою

- Ви багато років педагог на кінофакультеті. Ви вчите знімати кіно, працюєте з акторами. Чи може наша кіноосвіта зрівнятися із західною? Це європейський рівень – чи є проблеми?

- У нас, взагалі, вся сфера, кінематографічна, під серйозним ударом. Проблем дуже багато. Якщо ми можемо говорити про перемоги нашого кінематографу – то це перемоги молодих, студентів. І перемоги настільки переконливі, що не кожна країна може таким похвалитися. І я дуже пишаюся, що багато цих перемог пов’язані зі студентами, випускниками нашого інституту. Проблем страшенна купа, але зараз відбувається дивна ситуація – якщо раніше, коли я вчився, мені треба було підписати сценарій, і якщо його запускали, то це був такий контроль… Зараз – збирається група, й у цього камера, у цього звук, комп’ютер, і вони знімають фільми.

- Через появу цифрових технологій здешевів процес?

- Звичайно. Стало доступно. Цей момент свободи визначає дуже багато.

- Ваше запитання?

- Існує така формула: "Россия там – где русский язык". Поки існує ця формула – ми знаходимося в зоні ризику, тому що ця формула означає кордони "русского мира". А потім приходять "зелені чоловічки". Вирішувати цю проблему нам доведеться. Як ви вважаєте, які взагалі способи позбутися цього ризику?

- Тільки технічні причини є причиною того, що частину програм я веду російською мовою. У цьому абсолютно ніякої ідеології. Ми всі вийшли з двомовної країни. Але я вважаю, що якщо в нас є прекрасні поети, письменники, журналісти, які говорять російською мовою, але є справжніми українцями, патріотами, то ми маємо поважати цих людей. Тільки еволюційним шляхом, поступово ця ситуація буде мінятися.

Дякую вам.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>