Сучасний Кобзар з минулого: Яким був Тарас Григорович Шевченко

Він писав вірші та прозу, створював картини і любив Україну. Сьогодні 204 роки від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Від народження Великого Кобзаря минуло 204 роки. За цей час особистість Тараса Григоровича Шевченка багато разів вивчали, переосмислювали й оцінювали різні біографи та історики.

Його історичний портрет поповнювався новими даними, при цьому такими, які часто суперечили одне одному (сам по собі Шевченко був досить суперечливою особистістю), його літературний портрет поповнювався все новими і новими творами.

Через всі ці роки про Шевченка ми дізналися багато чого: від біографії до того, що любив поет з напоїв та кулінарії. Про Шевченка-митця ми дізналися не менше: наприклад, що він займався не тільки літературною творчістю, але й любив малювати картини.

Через 204 роки з дня його народження Тарас Шевченко і його творчість стали частиною сучасного українського народу. Багато його цитат стали народними. Його твори перечитують і перечитують, люди продовжують шукати і знаходять у них новий прихований і явний сенс.

Тому в 2018 році тяжко сказати вголос, що Тарас Шевченко помер. Він живий. Він і його слова – частина сучасної України.

У цьому тексті ми спробуємо зібрати бодай частину того, що відомо про цю людину. Щоб спробувати відповісти на три, на нашу думку, ключові питання: "Яким був Тарас Шевченко?", "Яким є Тарас Шевченко?", "Яким буде Тарас Шевченко?".

Яким був Тарас Шевченко?

Тарас Шевченко народився у селі Моринці (нині – Черкаська область) у багатодітній родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Павла Енгельгардта.

Батько говорив про свого творчого сина так: "З його буде або щось добре, або велике ледащо".

Тарас рано став сиротою. Мати померла, коли йому було 9, батько – коли Тарасові виповнилося 12.

Далі Тараса добре "покидало". Він прислуговував у дячка-вчителя, потім по довколишніх селах у дяків-малярів, потім пас овець, служив погоничем.

У школі дячка-вчителя він вивчився грамоті, у малярів – опанував навички малювання.

Коли Тарасові виповнилося 16, він потрапив до челяді поміщика Енгельгардта. Спочатку в ролі кухаря, потім – слуги-"козачка" (простіше кажучи, людина "куди пошлють").

Енгельгардт помітив здібності Тараса до малювання і віддав його на навчання на півтора роки вчителю Віленського університету Янові Рустему. Пізніше, переїхавши разом зі свитою Енгельгардта до Санкт-Петербурга, Тарас навчався у Василя Ширяєва.

Зрештою Тарас познайомився з багатьма з пітерського бомонду. І цей самий бомонд вирішив викупити Шевченка з кріпацтва.

Художник Карл Брюллов написав портрет поета Жуковського. Цей портрет було продано за 2500 рублів, вся сума пішла на викуп.

Тарас Шевченко став вільним 22 квітня 1838 року. Того ж року він поступив до Академії мистецтв.

У 1840 році вийшов перший "Кобзар". Період з 1840 по 1846 роки став найкращим у творчості Тараса Шевченка.

У 1842 році вийшов найбільший твір Шевченка, який називався "Гайдамаки".

У першій половині 1840-х років вийшли "Катерина", "Наймичка", "Кавказ" і ще кілька великих творів. У 1845 році з'явився знаменитий "Заповіт".

У 1846 році Шевченко перебуває вже в Києві. Тут він зближується з істориком та публіцистом Миколою Костомаровим і знайомиться з членами Кирило-Мефодіївського товариства.

Учасники цього товариства згодом були заарештовані й звинувачені у створенні політичної організації.

Слідство не змогло довести причетність Шевченка до кирило-мефодіївців, але він був визнаний винним за "власними окремими діями".

Наприкінці травня 1847 року 33-річного Шевченка відправили на військову службу до Оренбурзького краю. Під найсуворішим наглядом та з забороною писати і малювати.

У 1857 році завдяки наполегливим клопотанням впливових друзів Тараса Шевченка звільнили. Він повернувся до Петербурга, де був прийнятий в родині графа Толстого.

Тарас Григорович захоплювався поезією і мистецтвом, намагався створити сім'ю, але надовго його не вистачило.

Помер у Санкт-Петербурзі 10 березня 1861 року від водянки. Кобзар похований на Чернечій горі поблизу Канева (Черкаська область).

Яким є Тарас Шевченко?

Слова, цитати, твори Кобзаря – частина сучасної України. Художники осучаснюють портрети Тараса Шевченка, науковці та літератори, як, втім, і школярі різних вікових груп, продовжують вивчати його спадщину.

Портрети Шевченка є як на вулиці, так і в багатьох будинках.

"Ікони революції". Автор: Sociopath Фото з відкритих джерел

"Кобзар" – обов'язкова частина багатьох бібліотек як українців, так і жителів інших країн світу.

Картини Тараса Шевченка – менш відома, але також популярна частина його спадщини. Як і гравюри, як і прозові твори.

Сон бабусі та онуки Фото з відкритих джерел

Багатогранна творчість Кобзаря  те, що через 204 роки викликає інтерес і бажання вивчати.

Яким буде Тарас Шевченко?

Таким і буде. Сучасним Кобзарем з минулого, який викликатиме незмінні дискусії, обговорення і просто привертатиме до себе увагу. І творчістю, і своїм життям, і впливом на життя української нації. Через кілька сотень років.

Цікаві факти

  1. Тарас Шевченко залишив свій слід у космосі. У 1973-1975 роках автоматична станція "Марінер-10" вперше сфотографувала Меркурій з близької відстані. На планеті були виявлені кратери різних розмірів.

Їх назвали на честь художників, музикантів, письменників і поетів. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка. Діаметр кратера Шевченка — 137 кілометрів.

  1. Усім відомий найбільш популярний образ Кобзаря у художників. Однак історики запевняють, що, проживаючи в Санкт-Петербурзі, Шевченко був модником і одягався дещо по-іншому.
  2. Тарас Шевченко любив випити. Принаймні так стверджували його сучасники. Наприклад, Микола Костомаров. Саме він і розповів про улюблений напій Шевченка – чай з ромом:

"Я никогда не видалъ його пьянымъ, а замѣчалъ только, что когда подадутъ ему чай, то онъ наливалъ такую массу рому, что всякій другой, казалось, не устоялъ бы на ногахъ".

  1. Після смерті Тарас Григорович був похований у Санкт-Петербурзі. І тільки через кілька місяців його перепоховали на Чернечій горі біля Канева.
  2. Багато віршів Шевченка стали піснями. "Реве та стогне Дніпр широкий" багато хто співав, правда ж? :)

Джерело: 112.ua

Новини партнерів

Загрузка...