Стрітення Господнє: Як відзначають свято і що категорично не можна робити в цей день

Стрітення - свято, в якому переплелися біблійні легенди та язичницькі вірування. Як це вплинуло на традиції його святкування і що в цей день категорично забороняється робити

З відкритих джерел

Християни східного обряду сьогодні, 15 лютого, відзначають Стрітення Господнє - велике двунадесяте (тобто одне з дванадцяти найважливіших) церковне свято, що символізує не тільки зустріч людства з Богом, але і, за народною традицією, ще й зустріч зими з весною.

Історія свята

Вперше Стрітення з'явилося в богослужбовому календарі церкви у IV столітті. Однак спочатку воно сприймалося не як самостійне свято, а як день, що завершає 40-денний цикл після свята Богоявлення.

Примітним він був тим, що саме в цей день, будучи ще немовлям, Ісус Христос зустрівся з праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною.

За старозавітним звичаєм, на 40-й день після народження Йосиф і Марія принесли свого первістка в Єрусалимський храм, щоб присвятити його Богу. Там Ісуса, згідно з Євангелієм, зустрів 360-літній старець Симеон, якому було провіщено, що він не помре, поки не побачить Спасителя роду людського, який з'явився на світ.

З відкритих джерел



Взявши на руки Ісуса, Симеон Богоприємець заявив, що цей малюк стане тим самим Спасителем. Таким чином, Стрітення, або Принесення в храм, вважається знаковою зустріччю Старого і Нового Завіту і знайомством людства з новим Месією.

Також у Храмі до Марії і її сина підійшла 84-річна вдова, яку всі називали Анна-пророчиця. Глянувши на малюка, вона так само визнала в ньому сина Божого і майбутнього Спасителя.

Обряди зі свічками і водою

Стародавні слов'яни в цей день також відзначали зустріч зими з весною. Вважалося, що 15 лютого - єдиний час за зимовий період, коли можна почути грім. Звідси і друга назва свята - Громниці.

Люди за традицією в цей день співали язичницькі пісні-замовляння на тепло і хороше літо, розпалювали величезні багаття біля доріг і ворожили.

До речі, маніпуляції з вогнем з прийняттям християнства трансформувалися у освячення свічок, які називали "громовими" або "громницяма". Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали, а після несли в будинок.

Зберігали громові свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. За повір'ями, вони мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, поле - від бурелому чи граду, а членів родини - від "злого ока" та хвороб.

Яка б не траплялося в сім'ї подія — радісна чи сумна — запрошувався священик, який служив молебень і запалював її. Втім, свічка не згоряла до кінця. Навпаки, її періодично відновлювали - нарощували і користувалися чарівним вогнем лише в найбільш важливих випадках.

Свічка - головний атрибут Стрітення З відкритих джерел



Запалювали такі свічки зокрема: коли приходили з церкви в день Стрітення (щоб весняна повінь не пошкодила посіви, а мороз не побив дерева), коли над оселею гуляє страшна негода, коли виникали труднощі при пологах, коли в селі пожежа, або катаклізм, коли людину схопить "чорна хвороба" (епілепсія), коли людина помирала (щоб дати спокійно перейти їй у світ інший).

Як вже було згадано, також в цей день здавна було прийнято святити воду. Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води.

За повір'ями - така вода цілюща: лікує рани і внутрішні захворювання, рятує від "злого ока", відьми, вовкулаки. Нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом, пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону, а господарі - худобу під час першого вигону на пасовище.

Прикмети і забобони

Крім цього, зі Стрітенням пов'язано чимало прикмет. Так, наприклад, наші предки вірили, що якщо на Стрітення з даху вода капає, то зима ще довго буде триматися. Якщо в цей день вийшло сонце, то варто очікувати суворих морозів. Снігопад ж віщував дощову весну, ясний захід – припинення сильних морозів, ясна і тиха погода – гарний врожай.

Є і фінансові прикмети на Стрітення. Зокрема, в це свято не прийнято класти гроші на кухонний стіл, оскільки вважалося, що будинок може покинути удача.

Також досить часто у цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч у двір. Так, якщо вранці буде роса – це до врожаю, нема роси - погана ознака.

Крім цього, на Стрітення були і свої заборони. Приміром, не можна сумувати, тому що це радісне свято, в яке прийнято веселитися; сваритися, адже лайка в будь-церковне свято обіцяє великі неприємності; вирушати в далеку дорогу, так як погода може бути мінливою.

Також суворо заборонялося працювати, щоб мирські справи не відволікали від духовного. Винятком було лише готування їжі, догляд за худобою/домашніми тваринами і клопоти на благо інших людей,

При цьому важливо, що особливо категорично наші предки ставилися до "водних" промислів: небезпечними вважалися всі дії з водою — під забороною були прання і навіть миття в лазні.

Що стосується останньої заборони, то тут варто пояснити, що в старовину купання в лазні на свята заборонялося тому, що для цього потрібно було спочатку попрацювати: наколоти дров, наносити води і т. п. А от сучасні люди, які хочуть прийняти душ в цей день, цілком можуть це зробити, не боячись порушення заборони.

Водночас найпозитивнішим заняттям на Стрітення вважалося відвідування церкви. Якщо людина не може відстояти все урочисте богослужіння, то потрібно було зайти і хоча б поставити свічку і помолитися.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...