banner banner banner banner

Століття бою під Крутами: Що потрібно знати про битву перших "українських кіборгів"

Що сталося 29 січня 1918 року, скільки насправді було бійців УНР, наскільки сам бій був важливий і чому його порівнюють із захистом донецького аеропорту 2014-2015 років

Фото з відкритих джерел

Рівно 100 років тому, 29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами. Цей бій через століття порівнюють з сучасними епізодами АТО на Донбасі, а саме з обороною донецького аеропорту.

"Мужність і жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників донецького аеропорту в нинішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами", - сказано в публікації Українського інституту національної пам'яті.

Через роки дослідники не дійшли згоди щодо ключових деталей бою: у різних джерелах найчастіше їх подають по-різному. І все ж у нас є досить інформації, щоб спробувати відповісти на ключові питання про те, що сталося під Крутами.

За це і візьмемося.

Хто з ким воював?

Фото з відкритих джерел

Більшовики й Українська народна республіка. Бойові дії почалися ще в середині грудня 1917 року, а після Четвертого універсалу Центральної Ради (і фактичного проголошення незалежності УНР), 22 січня 1918 року Україна і більшовицька Росія де-факто опинилися в стані війни.

Суть конфлікту: УНР сподівалася на федеративні відносини з Росією – тобто хотіла дістати самостійність щодо ухвалення рішень. Більшовики були проти. Результатом став ультиматум до Центральної Ради, виконання якого означало б по суті дозвіл на втручання у внутрішні справи.

Не чекаючи на відповідь, більшовики вирішили вдатися до армії.

Подальший розвиток подій

Фото з відкритих джерел

Через рік, у 1918-му, більшовики встановили контроль над Харківською, Катеринославською і Полтавською губерніями.

Варто відзначити, що наступ більшовиків давався їм доволі просто і виною тому були не стільки їхня кількість та рівень підготовки, скільки чудова робота агітаторів, які поширювали пропаганду. Гасла на кшталт "земля – селянам, фабрики – робітникам" знаходили відгук у значної кількості жителів України, особливо в сільській місцевості. Це створювало додаткові проблеми для Центральної Ради, яка втрачала загітованих більшовиками прихильників.

Наступ ішов двома групами: одна вздовж залізниці Харків - Полтава - Київ, друга у напрямі Курськ - Бахмач - Київ.

Бої біля станції "Бахмач" тривали кілька днів. Після чого українській армії довелося відступити до станції "Крути".

Скільки в кого було бійців?

Фото з відкритих джерел

Одна з найважливіших деталей, яку необхідно прояснити. Факт № 1: Точних даних про кількість бійців УНР досі не озвучено. Найчастіше називають цифри від 300 до 600.

Факт №2: Захисників Крут було дуже мало. Сили більшовиків різні історики оцінюють від 3 до 6 тисяч – тобто приблизно в 5-10 разів більше, ніж їхніх противників.

Факт №3: У бійців УНР під Крутами була бойова підготовка. Але не в усіх.

Тобто твердження про те, що "студентів, які нічого не вміють, кинули на розтерзання профі", - не зовсім правда. Якщо говорити саме про бойову підготовку, вона була принаймні в учнів військової школи ім. Хмельницького – костяка захисників Крут. АЛЕ ВОНИ НЕ МАЛИ БОЙОВОГО ДОСВІДУ, що є не менш важливим.

У інших – різних студентів і гімназистів, інших добровольців, надісланих з Києва на підмогу, – само собою, не було досвіду, а була переважно лише базова підготовка.

"25 січня 1918 р. дістав я повідомлення, що до мене вислано з Києва студентську сотню. Справа військової підготовки цієї сотні була мені добре знана, бо в ній був мій брат з 3-го курсу медицини Університету Св. Володимира. Від нього я довідався, що науку провадилось там 7 днів, уміють вже стріляти та що в Києві — ціле пекло. Повідомлення про приїзд студентської сотні розійшлося серед юнаків як блискавка, а вражіння, її приїздом викликане, було таке, якби приїхала ціла дивізія",- писав у спогадах сотник Армії УНР і керівник оборони Аверкій Гончаренко.

Загальна: Був кістяк з учнів військової школи, котрі більш-менш уміли воювати, плюс безліч добровольців з молодняка, надісланого з Києва. У когось був початковий рівень підготовки, у когось - взагалі не було.

"Мені особисто треба було вирішити, куди приділити Студентську сотню. Я стояв перед альтернативою: можна було влити її до юнаків, так би мовити, поповнити школу, а можна було дати її як окрему сотню на дільницю оборонної лінії. До цього іншого висновку я прийшов з міркувань чисто військового характеру. Молодий вояк, без огляду на його індивідуальність, в критичній хвилині піддається паніці. Таких хвилин я передбачав забагато. Паніка ж під час бою є явищем заразливим і в результаті дає ганебну втечу. Тому то командирові студентської сотні дав я відтинок, найменше загрожений зі сторони противника", - згадував Гончаренко.

Хто керував?

Аверкій Гончаренко Фото з відкритих джерел

Аверкій Гончаренко якраз і очолював сили УНР у бою під Крутами. Уродженець села Дащенки, колишній кадровий офіцер царської армії, під час Першої світової воював як командир роти і піхотного батальйону.

Пізніше – голова куреня київської військової школи УНР ім. Хмельницького. Після цього виїхав на Галичину. Під час Другої світової війни вступив до складу дивізії СС "Галичина" і воював проти СРСР.

Після – емігрував і прожив решту життя в США.

Силами більшовиків командував Михайло Муравйов – уродженець Подільської губернії і організатор масових убивств у Києві.

Гончаренко у своїх спогадах розповідав про розмову з Муравйовим.

"В ніч з 26 на 27 січня я мав розмову по прямому дроту з Муравйовим. Його вимога у формі наказу звучала так:

- Приготуватися до зустрічі переможної червоної армії, приготувати обід. Оману юнкерів прощаю, а офіцерів все одно розстріляю.

Я відповів, що до зустрічі все готове".

Перебіг бою

Позиції захисників були непогано підготовлені, що, власне, багато в чому і допомогло затримати армію, що наступала.

Зокрема, на правому фланзі була штучна перешкода - насип залізничної колії, на лівому - студенти копали окопи і споруджували земляні укріплення.

На допомогу більшовикам під час бою також підійшов бронепоїзд, який обстріляв захисників Крут із тилу.

За свідченнями очевидців, з часом у студентів і юнкерів почали закінчуватися патрони і снаряди для гармати, їхні позиції почали обходити з флангу, що загрожувало оточенням.

Біля станції "Бобрик" був великий загін під командуванням Симона Петлюри, але йому довелося повернутися до Києва після повідомлень про повстання на заводі "Арсенал".

Відступ юнкерів відбувався під прикриттям насипу. Командир студентської сотні Омельченко ухвалив рішення провести багнетну атаку, а потім продовжити відступ. Атака вийшла невдалою, сотня зазнала втрат, сам Омельченко загинув.

І все ж наступ більшовиків зупинився - через виснаженість і через те, що залізницю розібрали ще в Крутах (а вони вважали за краще під час наступу не відходити від залізниці, якою було організовано постачання військ).

Є безліч думок про те, що якби планування операції було кращим (точніше взагалі було б хоч на якомусь прийнятному рівні) перебіг бою міг би бути іншим.

Скільки загинуло?

День

І по цьому пункту теж досі немає остаточних даних. Втрати армії УНР оцінюють в 70-100 осіб, хоча називають і більше.

"Так закінчився бій під Крутами. Утрати сягали: до 250 юнаків, одна чота (до 30 людей) студентів і 10 старшин", - писав Гончаренко.

Він розповідає про епізод із захопленням у полон 30-тьох бійців армії УНР, в тому числі його брата.

"Про долю брата і його товаришів довідався я вже багато пізніше. Виявилося, що вони відступаючи, очевидно, для скорочення дороги, пішли на світло на ст. Крути, а там зі сходу підійшли більшовики. Невдовзі розігралася кривава драма... їх не розстрілювали, а кололи багнетами, що я ствердив уже в Києві, при похороні".

Втрати більшовиків оцінюють у 300 осіб (плюс-мінус).

Що зрештою?

Опір, що межує із самопожертвою, під Крутами допоміг виграти час і затримати наступ більшовиків на чотири дні. Цього виявилося досить для підписання Брест-Литовського договору, який зупинив захоплення України більшовиками.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>