Не зазеленіє: Як політики використовуватимуть тему екології для перемоги на парламентських виборах

В Україні тривають дебати про те, коли проводити парламентську кампанію: планово, восени або до строку закінчення повноважень нинішнього складу Верховної ради. Чіткої відповіді на це запитання ніхто не має. Водночас абсолютно зрозуміло, що, коли б її не проводили, у передвиборчій боротьбі візьмуть участь відомі на політичній арені фігури з їхніми політсилами. Нарівні з питаннями комунальних тарифів, зарплат і пенсій вони використовуватимуть і тему екології, кажуть експерти. Втім, як і під час президентської кампанії, нагальні екологічні проблеми буде залишено без уваги, штаби політиків роздмухуватимуть аспекти, що існують не у вигляді реальних проблем, а у вигляді міфів у свідомості виборців. Проблеми, що є реальною загрозою для українців, знову залишаться в тіні.

Не зазеленіє: Як політики використовуватимуть тему екології для перемоги на парламентських виборах
З відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

В Україні тривають дебати про те, коли проводити парламентську кампанію: планово, восени або до строку закінчення повноважень нинішнього складу Верховної ради. Чіткої відповіді на це запитання ніхто не має. Водночас абсолютно зрозуміло, що, коли б її не проводили, у передвиборчій боротьбі візьмуть участь відомі на політичній арені фігури з їхніми політсилами. Нарівні з питаннями комунальних тарифів, зарплат і пенсій вони використовуватимуть і тему екології, кажуть експерти. Втім, як і під час президентської кампанії, нагальні екологічні проблеми буде залишено без уваги, штаби політиків роздмухуватимуть аспекти, що існують не у вигляді реальних проблем, а у вигляді міфів у свідомості виборців. Проблеми, що є реальною загрозою для українців, знову залишаться в тіні.

На політичному манежі ті самі

Підстав для оголошення дострокових парламентських виборів, на яких наполягає низка впливових політичних сил перемоги на виборах президента Володимира Зеленського, немає, заявила днями віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд. Центральна виборча комісія повідомила, що в разі проведення дострокових парламентських виборів виникнуть складнощі, пов'язані із законодавчими проблемами. Втім, остаточного розуміння того, чи відбуватимуться вибори планово, восени або ж повноваження нинішніх депутатів буде припинено достроково, поки немає.

Яке б рішення не було ухвалено, не викликає сумнівів той факт, що сюрпризів на майбутніх виборах не буде: переможуть на них добре відомі країні політики та їхні політсили. Згідно з дослідженням, яке було опубліковано міжнародним дослідницьким центром BURI-Україна (The Belgium-Ukraine Research Institute, Бельгія), шанси потрапити до складу наступного українського парламенту є в партій: "Слуга народу" новообраного президента України Володимира Зеленського (27,9%), "Опозиційна платформа – За життя" Юрія Бойка, Вадима Рабіновича і Віктора Медведчука (15,8%), "Блок Петра Порошенка "Солідарність" (13,2%) та "Батьківщина" Юлії Тимошенко (12,4%).

Далі йдуть політичні партії: Радикальна партія Олега Ляшка (4,9%), "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка та Дмитра Добродомова (4,8%), "Сила і Честь" Ігоря Смешка (4,2%), ВО "Свобода" Олега Тягнибока (3,8%), "Опозиційний блок – Партія миру і розвитку" Євгена Мураєва, Олександра Вілкула та Вадима Новинського (1,9%). Вони мають менше шансів на перемогу в парламентських виборах.

У передвиборчій риториці, як і під час президентської кампанії, акцентуватиметься на темах комунальних тарифів (ціни на газ), зарплатах, пенсіях і питаннях боротьби з корупцією, кажуть опитані експерти. Тему екології також будуть порушувати, але, швидше за все, маніпулятивно і на локальному рівні. При цьому глобальні питання, які реально потребують вирішення, як і раніше, залишаться в тіні.

"Швидше за все, штаби політсил будуть використовувати тему екології на місцях. Цього слід чекати там, де проблеми існують не стільки реально, скільки у вигляді міфів у свідомості виборців", - сказав 112.ua політичний консультант Руслан Бортник. Зокрема, за його словами, активності політиків щодо пов'язаних з екологією питань слід очікувати на сході та півдні України, де ще вціліли промислові підприємства, у так званому іржавому поясі в Україні. У таких містах, як Маріуполь, Жовті води, Червоноград, Дніпро. "У цих містах проблема екології у свідомості жителів стоїть дуже гостро. Нехай навіть часто вона не має нічого спільного з реальною ситуацією, але ментально сприймається саме так", - сказав Бортник.

Експерт прогнозує, що, ймовірно, порушувати тему екології будуть орієнтовані на Захід політсили, для яких такий підхід є традиційним. "Я думаю, що тему не обійде увагою "Самопоміч", певним чином її може використовувати партія "Слуга народу", а також політсила Анатолія Гриценка", - вважає Бортник. 

Як відомо, Гриценко вже порушував тему екології, балотуючись на посаду президента. Зрозуміло, в контексті президентської кампанії це був чистої води популізм, оскільки повноваження українського президента обмежені сферами зовнішньої політики й армії. Втім, поліпшити рейтинг за допомогою екології, як і інших тем, Гриценкові все одно не вдалося. Як відомо, за лідера "Громадянської позиції" віддали голоси тільки 6,9% виборців. 

Інші кандидати в президенти теми екології під час виборчої кампанії практично не торкалися. У боротьбі за симпатії виборців політики використовували теми зарплат і пенсій, корупції, обіцянок знизити комунальні тарифи. Щодо питань екології вони обмежилися загальними фразами і не дуже звертали увагу на наповнення цих фраз, зазначав політолог Кость Бондаренко.

Реальні та політичні аспекти екології

Відсутність інтересу політиків до теми екології була головною темою прес-конференції, яку в розпал президентської кампанії провели 17 неурядових організацій, що закликали кандидатів у президенти публічно висловити позицію щодо розв'язання 9 ключових проблем захисту навколишнього середовища. Ця подія стала черговим підтвердженням того, що реальних проблем, пов'язаних з Україною, набагато більше, ніж добре розкручена у свідомості мас тема шкідливих викидів промислових підприємств, яку взяв на озброєння Гриценко, а також порушували у своїх виступах інші політики.

"Ми порушуємо такі питання, як зрив строків імплементації європейського екологічного законодавства, перетворення природних ресурсів на головне джерело збагачення, контроль і лобіювання інтересів представників великого бізнесу в екологічній сфері, неефективна дозвільна система, перетворення України на полігон відходів, неконтрольоване промислове забруднення, перетворення екологічної інспекції виключно на інструмент тиску на бізнес, використання екологічного податку для забезпечення потреб державного бюджету та збереження біорізноманіття в Україні", - йшлося у зверненні представників організацій.

Новини за темою

Найбільш гостро сьогодні в Україні стоїть питання утилізації побутових відходів, сказав 112.ua голова "Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами" Кирило Косоуров. Нині в Україні діють 5400 полігонів, з яких більшість не відповідає нормам безпеки. Вони розташовані на площі 8,5 тис. га і щорічно приймають близько 10 млн т сміття. Серед іншого і небезпечні відходи (батарейки, відпрацьовані акумулятори, речовини з небезпечними хімічними сполуками), які потрапляють на полігони у зв'язку з відсутністю в багатьох населених пунктах системи роздільного збору сміття. Також в Україні за статистикою близько 35 000 незаконних звалищ. На перероблення потрапляє менше 5% вторинної сировини, а заводи, які її потребують, змушені закуповувати сировину за кордоном. 

Єдиний полігон для сміття Києва, у селі Підгірці в Обухівському районі, функціонує вже понад 30 років і давно переповнений. На звалищі накопичилося близько 10 млн т побутових відходів: висота сміттєвого шару піднялася до 90 м, що дорівнює висоті 27-поверхового будинку. Небезпечним є і озеро фільтрату (суміш отруйних рідин, які виділяє звалище, з дощовою водою). На цей момент в озері накопичилося близько 1 млн т фільтрату. Досі є невирішеною проблема з утилізацією відпрацьованих масел, левова частка яких спалюється в печах, забруднюючи навколишнє середовище викидами в атмосферу тисяч тонн небезпечних речовин (окису азоту, сірчистого ангідриду, метану, формальдегіду, хлористого водню, окису вуглецю). За оцінками учасників ринку, в Україні на обігрів іде до 40% відпрацьованих масел. В Європі спалювання відпрацьованих масел заборонене.

Не менш гостро стоїть питання скорочення водних ресурсів, каже Косоуров: "Зростає рівень засоленості прісноводних водойм: у Дніпрі вже можна зустріти медуз, які живуть, як правило, тільки в солоній воді". У представленому громадською організацією "Чисте Дніпро" дослідженні йдеться про те, що вже до 2050 року Україна почне імпортувати питну воду. При цьому з дефіцитом води країна може зіткнутися вже в найближчі 15 років: населення буде конкурувати за водні ресурси з сільським господарством і промисловістю.

Гендиректор "Ньюфолк-НКЦ" Андрій Закревський під час лекції "Планета змінює клімат, намагаючись позбутися людей" зазначив, що головна екологічна проблема України - це невміння керувати ресурсною базою: "Ми оремо поля, знищуємо ліси, те, що дуже довго відновлюється в природі. Йдеться про те, що можна зіпусувати протягом одного аграрного сезону, а потім доводиться відновлювати десятиліттями". Він також підкреслив, що тема екології має широкі приховані можливості для маніпулювання свідомістю мас. Дуже часто в інтересах певних груп і політиків вибудовуються переконливі теорії, які базуються на підходах, що не мають нічого спільного з науковими. Все залежить від форми подавання матеріалу електорату, і, чим переконливіше це робиться, тим більшого успіху можна досягти.

Зокрема, навіть такий непорушний стовп, як визнана багатьма країнами світу теорія глобального потепління, дав тріщину під напором незаперечних аргументів, які зруйнували псевдонаукові міфи і твердження, на яких вона базувалася. Нині прийнято оперувати визначенням "глобальна зміна клімату", що більш точно відображає справжню картину.     

Маніпуляції на темі екології широко використовуються не тільки в Україні, а й в інших країнах світу. Популярний американський комік Джордж Карлін перед мільйонами глядачів стверджував, що "збереження видів, які вимирають, - це ще одна гордовита спроба людства контролювати природу". Він говорив, що "використання людьми важкої промисловості протягом останніх двохсот років не може зрівнятися з наслідками катаклізмів, в яких планета вистояла протягом 4 млрд років свого існування". Карлін і лідери думок, які дотримуються такої самої риторики, проклали шлях до влади політикам, які, не зустрічаючи серйозного опору в суспільстві, змогли скоротити фінансування екологічних програм, вийти з угод зі скорочення парникових газів.    

Тема екології – тема маніпуляцій в Україні

У зв’язку з недостатньою поінформованістю людей у темі екології політики в Україні також легко маніпулюють стереотипами, які є в масовій свідомості, зокрема, про забруднення повітря саме промисловими та енергетичного сектора підприємствами, викидами в атмосферу СО2. При цьому люди поки недооцінюють реальної загрози, яка ще недостатньо відчутна. Поступово наша країна з індустріально-аграрної перетворюється на аграрну. "Нині забруднення повітря відбувається не тільки через промислові підприємства, у тому числі енергетичний комплекс. У нас жахлива ситуація з внесенням різних хімічних елементів у ґрунт (мінеральні добрива, засоби захисту рослин): вони потрапляють в атмосферу, отруюють водойми", - зазначив Андрій Закревський.

Новини за темою

Оскільки ці проблемні аспекти не розкручено у свідомості виборців, політики оминають їх увагою, свідомо натискаючи на больові точки, на які люди гостріше реагують. "Виборці реагують на теми, які, зокрема, пов'язані з потребами їхнього шлунка. При цьому вони зовсім відмовляються сприймати те, що екологія - це, в тому числі, і якість того, чим наповнюється шлунок. Нині нерідко можна почути від судмедекспертів, що внаслідок ексгумації сучасних поховань виявляють тіла, які протягом кількох років не розпалися. Сучасні люди вже буквально просочені консервантами, нітратами, пестицидами, засобами захисту рослин. І все це відбувається внаслідок зневажливого ставлення до екології", - сказав Кирило Косоуров. 

Професійні екологічні асоціації неодноразово закликали владу підійти до вирішення реальних проблем професійно, зокрема, змінити підходи до екологічного податку, який використовується місцевими бюджетами без урахування цільового призначення. Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак зазначав, що надходження від податку (близько 4 млрд грн на рік) в Україні використовується неефективно і часто не на природоохоронні заходи. 112.ua писав про випадок, коли завдяки надходженням від екоподатку закуповувалися вогнегасники. Водночас влада на це не реагує, продовжуючи підвищувати ставки податку та займатися поборами з промисловців замість турботи про здоров'я громадян.  

Час повноцінних "зелених" партій, які б реально боролися за вирішення пов'язаних з екологією питань в Україні та вимагали від влади реальних кроків, поки не настав, кажуть експерти. "Справжньої, спрямованої на реальне вирішення проблем екології риторики найближчим часом очікувати не варто", - прогнозує Руслан Бортник. Ситуація, за його словами, могла б змінитися, зокрема, якби в Україні сталася масштабна техногенна катастрофа, це могло б змінити ставлення до проблеми багатьох українців: "Свого часу певний успіх партії "Зелених" (пішла з політичної арени через відсутність популярності) був пов'язаний із Чорнобильською катастрофою". Водночас деіндустріалізація, що відбувається останніми роками в Україні, яка дрейфує до того, щоб стати аграрною країною, певним чином знімає гостроту екологічних питань. Люди поки не відчувають реальної загрози їхньому існуванню.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>