"Мерці зачекають": Що змінює "поправка Лозового" у правилах поховання небіжчиків

Країною поповзли чутки, ніби зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які набувають чинності з 15 березня, зокрема позначаться на похованні померлих. Чи дійсно це так і про що взагалі йдеться у так званій "поправці Лозового"? Розповідаємо

З відкритих джерел

В Україні набувають чинності скандальні зміни до Кримінально-процесуального кодексу, запропоновані депутатом Верховної Ради від Радикальної партії Андрієм Лозовим та ухвалені парламентом у жовтні минулого року. На їх запровадження у життя не перший місяць із острахом чекають правоохоронці і судді, а останніми днями – й усі без винятку громадяни країни.

Справа у тому, що поповзли чутки, ніби так звана "поправка Лозового" серед іншого позначиться на похованні померлих – люди не зможуть помістити в морг, ексгумувати та поховати тіла своїх рідних без дозволу суду на проведення експертиз, відтак ті по декілька днів, а то і тижнів очікуватимуть невідомо де, поки судова машина дасть добро на розтин.

Чи дійсно це так і про що взагалі йдеться у змінах до КПК, запропонованих Лозовим? Спробуємо розібратися.

Від революції до фальсифікації: Історія "поправок Лозового"

Перш за все варто зауважити, що оновлення Кримінально-процесуального кодексу продиктоване законом № 2147-VIII, повна назва якого "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Текст проекту цього документа був із зусиллями погоджений Верховною Радою 3 жовтня 2017 року, а наприкінці листопада підписаний президентом Петром Порошенком.

Найбільш скандальною тоді у тексті законопроекту виявилася поправка № 109 (міститься у четвертій таблиці поправок судової реформи) подана нардепом від Радикальної партії Андрієм Лозовим. Її підтримав профільний комітет, однак коли під час сесії кілька депутатів вимагали її погодження, голосуванням відповідні пропозиції відмінили.

Тож свою роль зіграв голова профільного комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич. Безпосередньо перед голосуванням за судову реформу в цілому він назвав низку поправок, які "вкрай треба підтвердити" - і парламентарії таким чином з другого разу підтримали "поправку Лозового" 231 голосом.

А вже опісля офіційного оприлюднення підписаного президентом законопроекту з'ясувалося - на якомусь етапі після прийняття 109 поправки сталася "контрреволюція". Її проголосований у сесійній залі текст переписали, а сенс - багато в чому дезавуювали.

"Виключно правозахисний характер": Про що йдеться у поправці № 109

Від початку палкого обговорення "поправки Лозового" у Верховній Раді нардепи від РПЛ запевняють – пропозиції їхнього однопартійця "мають виключно правозахисний характер", вони спрямовані на формування ефективного судочинства й убезпечать людей від тривалого перебування у СІЗО через недоведену провину слідчими.

Андрій Лозовий З відкритих джерел

Зокрема поправкою № 109 вносяться зміни до статей 132, 184, 217, 219, 234, 236, 242-244, 280, 284, 294-297, 303, 305, 307, 309, 332, 509 Кримінально-процесуального кодексу України.

Суть основних змін у тому, що "поправка Лозового":

- прив’язує клопотання слідчих, які розслідують кримінальні справи, до судів за місцем юридичної реєстрації силових структур;

- зменшує строки досудового розслідування до трьох місяців для злочинів середньої важкості та до півроку - для тяжких або особливо тяжких злочинів із моменту внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а не з дня повідомлення особі про підозру;

- передає функціонал на призначення експертиз та продовження термінів досудового розслідування в руки суддів (досі призначати експертизи, а також продовжувати досудове розслідування могла сторона кримінального провадження);

- надає можливість оскарження оголошених слідчими підозр адвокатами обвинувачених.

Порівняльна таблиця змін до Кримінального процесуального кодексу України доступна за посиланням.

"Суцільний колапс": Чому невдоволені слідчі і судді

Із осені минулого року силовики дотримуються лінії, що всі запропоновані Лозовим новації до КПК в цілому деструктивні і після набуття чинності приведуть до катастрофічних наслідків у вигляді закриття понад півмільйона кримінальних справ, колапсу слідчих дій і перетворення судів на "кладовища клопотань".

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на наступний же день опісля прийняття Радою "поправки Лозового" звернувся до президента з проханням скасувати її, а згодом став на сторону нардепів-єврооптимістів, котрі напрацювали під це прохання проект закону.

Арсен Аваков З відкритих джерел

Зокрема у пояснювальній записці до документа йдеться про те, що зміни до Кримінального процесуального кодексу в жовтня 2017 року були внесені всупереч концептуальним засадам кримінального провадження, а саме - принципу забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду та принципу змагальності сторін, що розбалансує сторони кримінального провадження у їхніх правах та можливостях.

"Необхідність розгляду клопотань слідчих і прокурорів лише в 25-ти місцевих судах обласних центрів, передбачена змінами до статті 132 КПК, призведе до паралічу в діяльності відповідних судів, органів розслідування і прокуратури… Слідчі і прокурори змушені будуть ввесь свій час не проводити слідчі дії, а проводити в судових засіданнях за 100-200 км від фактичного місця здійснення розслідування", - наголошують єврооптимісти.

Водночас, на думку авторів законопроекту, норма про обов'язкове отримання ухвали слідчого судді на проведення експертизи та визначення суддею установи, яка буде провадити експертизу, а також можливість оскарження до слідчого судді повідомлення про підозру повернуть практику давання хабарів суддям і сприятимуть монополізації. "Інститут слідчого судді на стадії досудового розслідування має контролювати лише законність та дотримання прав людини і лише на стадії судового розгляду досліджувати докази", - переконані нардепи.

Відповідно пропонують Верховній Раді відмінити "поправку Лозового". Як свідчить порівняльна таблиця до документа, майже повністю.

Із силовиками та нардепами частково погоджуються й судді. "Структурні підрозділи, наприклад, райуправлінь Національної поліції не є юридичними особами. Тож усі клопотання слідчих управлінь поліції в районах столиці (10) та відділів поліції в Київській області (37 відділень) будуть скеровані в один суд. Торік слідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва розглянуто понад 30 тис. клопотань. Тож можна прогнозувати суттєве збільшення їх кількості", - зауважила суддя-спікер установи Ірина Фролова.

При цьому суддя додала, що зміна порядку залучення експерта (виключно за рішенням слідчого судді чи суду) ще більше ускладнить ситуацію. "Збільшення навантаження може негативно позначитися на забезпеченні прав учасників інших судових процесів", - наголосила вона.

Тож суди також просять парламент погодити запропонований єврооптимістами законопроект та відмінити "поправку Лозового".

"Мерці зачекають": Що лякає громадськість

Останніми днями до жахалок про закриття кримінальних справ, колапс слідчих дій, завалення судів клопотаннями і ймовірну корупцію додалися чутки, що через "поправку Лозового" з 15 березня в Україні зміниться і процес поховання померлих.

Низка ЗМІ заговорили про те, що у зв'язку зі змінами до КПК незабаром поховати небіжчиків українці зможуть лише після експертизи, яку повинен призначити суд. Причому такого рішення доведеться чекати кілька днів, якщо не тижнів, а без нього морги не прийматимуть тіла. Де ті перебуватимуть доти, невідомо. Ймовірно, доведеться звертатися до приватних структур та витрачати чималі кошти.

На підтримку цієї тези згодом виступили спікери, що мають стосунок до Міністерства внутрішніх справ. До прикладу, колишній заступник голови ГСУ МВС Григорій Мамка переконував журналістів, що без рішення суду морги не прийматимуть тіла, окремо наголошуючи, що це буде стосуватися абсолютно всіх небіжчиків.

"Що робити з трупом? Ніхто не розуміє, де він лежатиме. У домашніх умовах утримувати неможливо. Без рішення суду морги не прийматимуть тіло для проведення розтину і першочергової судово-медичної експертизи. Якою б смертю не померла людина: природньою чи насильницькою. Якщо людину вбили, взагалі завал: доки чекатимемо дозвіл на експертизу, втрачатимемо докази. Думаю, що отримаємо великий шквал скарг родичів, які будуть ображені неприйманням тіл до моргів", - зауважив Мамка.

Іншими словами, про нинішню систему поховання, де у разі смерті людини на місце прибуває машина медиків і слідчо-оперативна група, лікар констатує смерть, слідчий відкриває кримінальне провадження, а тіло покійного відправляють у морг і згодом ховають, можна забути.

"Усіх не стосується": Чи змінюється порядок поховання насправді

Винуватець "поховального" непорозуміння нардеп Лозовий заявив на це, що його поправка до КПК не стосується правил поховання і не змінює їх. "Триває дуже брудна огидна проплачена кампанія, нібито через мої правки до КПК у людей будуть проблеми з похоронами. Це абсолютно не відповідає дійсності… По факту жодна моя правка не стосується термінів поховання людей… Це вигадали з метою завалити мою антикорупційну правку, яка обмежує терміни слідства і таким чином забирає у силовиків на місцях можливість штучно затягувати розгляд кримінальних проваджень, таким чином знущаючись над людьми, "віджимати" бізнес у підприємців, по бєспрєдєлу тримати людей в СІЗО роками", - написав він на своїй сторінці у Facebook.

З відкритих джерел

У суддівському та адвокатському корпусах вважають некоректними ні слова правоохоронців, ні слова Лозового. До прикладу, за словами начальника Бюро правової допомоги Владислава Колесникова, насправді законодавчі зміни у напрямку поховання все ж відбулись - це факт. Однак, вони стосуються не усіх, а тільки осіб, котрі пішли з життя неприроднім шляхом. "Нововведення торкнулися лише кримінального процесуального законодавства, що передбачає обов'язкове призначення і проведення судової медичної експертизи, яка тепер призначатиметься за ухвалою суду в рамках кримінального провадження. Тобто це ті випадки, коли людина була позбавлена життя, внаслідок чого порушується кримінальна справа. Так було і раніше, проте порядок призначення судової експертизи надавав слідчому можливість самостійно визначати експерта та доручати йому проведення такої експертизи, що дуже часто супроводжувалося ознаками корупційних ризиків", - пояснює він.

Іншими словами, родичам небіжчиків, померлих своєю смертю, замовляти експертизу не доведеться, тому підстав для хвилювання немає. Жодних законодавчих нововведень, які б змінювали загальні правові засади здійснення процедури звичайного поховання, до чинного законодавства не вносилося.

The Show Must Go On: Як розвиватимуться події надалі

Противники "поправки Лозового" були переконані, що сумні, на їхній погляд, перспективи для країни вдасться відвернути шляхом прийняття Верховною Радою вже згаданого проекту закону єврооптимістів (№ 7547). Проте, як заявив спікер Верховної Ради Андрій Парубій 13 березня, документ з порядку денного було знято на невизначений термін "для проведення політичних консультацій". Відповідно "обнулити" правки КПК до набуття ними чинності не є можливим.

"Шукаємо компроміс. Але проблема існує. Я думаю, що нам доведеться, зіткнувшись з цим колапсом із перших днів, починаючи з 15 березня, і повернутися до цього питання. І ми знайдемо потрібні аргументи в парламенті", - заявив журналістам глава МВС Арсен Аваков.

Отож, крапку у питанні "поправок Лозового" має поставити навіть не стільки парламент, скільки час. Чекаємо.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів