Масляна-2018: Головні традиції і заборони святкового тижня

З 12 по 18 лютого включно українці святкуватимуть Масляну, або Колодій - традиційне слов'янське свято, що відзначається упродовж тижня перед Великим постом. Розповідаємо про традиції і заборони цього святкового тижня

Від сьогоднішнього дня в Україні починається святкування Колодія, або Масляної - традиційного слов'янського свята, яке відзначається упродовж усього тижня перед Великим постом і символізує проводи зими та зустріч весни.

Його традиції сягають своїм корінням у далеке язичницьке минуле українського народу. Передбачається, що свято зародилося на території нашої держави ще в дохристиянські часи, десь із 4 ст. н. е. І донині церква так і не зуміла адаптувати під свій календар і надати йому релігійного підтексту.

Звичаї на кожен день

Так, неділю перед початком Масляної називали "М'ясною неділею". Цього дня родичі ходили один до одного на гостину, запрошували своїх близьких святкувати проводи зими.

А з понеділка починалися безпосередньо народні гуляння, головними символами яких було дерев'яне поліно ("колодки", або "колодій") і млинці. Перший власне уособлював зиму, з якою належало розпрощатися, другий - символізував прихід весни.

Вважалося, що протягом усього тижня проходило коротке "Колодчине життя": у понеділок Колодка "народжувалась", у вівторок - "хрестилася", у середу були "похрестини", у четвер вона "помирала", у п'ятницю Колодку "хоронили", а в суботу "оплакували". У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі.

Кожен день Масляної (Колодія) має певне значення, назву та цікаві звичаї.

Понеділок називається "зустріч", і цього дня всі гостювали. За стародавнім повір'ям, хто в домі залишиться, той поховає своє господарство. Цього дня жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо до них хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було, тільки відкупившись або поставивши "могорич". У понеділок влаштовували гуляння, катання на санях. Цього дня починали пекти млинці, а перший випечений млинець обов'язково віддавали убогим, щоб він згадав душі покійних родичів.

У вівторок влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. Цього дня хлопці виглядали наречених, а дівчата - суджених. У вівторок по дворах ходили ряджені, які за певну плату у вигляді млинців дозволяли прив'язати до віника стрічку. Разом з цією стрічкою ряджені "несли з собою з дому всі хвороби, негаразди і нещастя".

У середу тещі приймали своїх зятів удома і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, збирали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів'їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. У народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці або вареники з солоною начинкою, значить, він впертий і з гонором. А якщо солодкими ласує, то ніжно і лагідно ставитиметься до своєї дружини. Раділи тещі, якщо зять багато їв: значить, не ледачий і працьовитий.

У четвер не можна було шити і прясти. Цілими родинами люди виходили на різноманітні змагання: "бої", кінські перегони, катання по вулицях і спорудження снігових фортець.

У п'ятницю зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста. Причому "сервіс" у такому випадку прямо залежав від характеру тещі: злу та сварливу везли вибоїстою дорогою, а лагідну і добру – прямою і рівною.

Субота називалася посиденьками зовиці. Невістки цього дня запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і вручали який-небудь подарунок.

Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, проводили масові гуляння, грища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляною, смачним, веселим тижнем і водночас люди просили у близьких вибачення за завдані образи.

Святковий стіл

На Масляну готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок. На кісточках дівчата ворожили наступного понеділка. Їх виносили на вулицю й кидали від порога до воріт. Якщо кісточка долетіла - дівчина буде здоровою протягом року, а якщо перелетіла через ворота - дівка неодмінно вийде заміж.

Також готували млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та іншу обрядову їжу. Млинці на Масляну можуть бути різні: прісні, солодкі, з начинкою, дріжджові та ін. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.

Також за першим спеченим на масляний тиждень млинцем судили про те, чого очікувати протягом року, до наступної Масниці:

- якщо млинець легко перекинувся - цього року слід чекати заміжжя;

- якщо млинець прилип до сковорідки - ще 3 роки в батьківській хаті сидіти;

- рівні краї млинця - заміжжя щасливим буде;

- краї нерівні, рвані - задуматися треба, за кого заміж збираєтеся;

- якщо в середині припікся, то чоловік буде вірним, а якщо збоку - на інших задивлятися стане;

- скільки дірочок у млинці - стільки дітей по лавках;

- гарний, рум'яний млинець - до здоров'я, а блідий - до хвороб.

Що не можна робити на Масляну

Звичайно, як і на будь-які інші свята, на Масляну були і свої заборони. Стосувалися вони не лише їжі або роботи, але і поведінки.

1. На Масляну не можна їсти м'ясні продукти, а от рибу їсти можна.

2. Як і в будь-яке велике свято, не можна злитися, лихословити і лаятися, адже вже триває підготовка до Великого посту.

3. Вважалося, що на це свято і напередодні Великого посту треба як слід прибирати своє житло. Тому не можна було не прибирати свій будинок.

4. Наші предки працювали в понеділок, вівторок і середу, а от з четверга по неділю діяла заборона на багато видів робіт. Виняток - життєво важливі професії, готування, прибирання і догляд за худобою.

5. Обов'язкова традиція Масляної - гостювання. Ігнорування цього звичаю вважалося забороненим. Не можна було цей тиждень проводити вдома, ігноруючи спільні забави.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...