Кулічі проти пасок: То хто має рацію?

Напередодні свят українці традиційно прикрашають оселю, готують частування і... сперечаються щодо того, як правильно назвати те, що вони збираються святкувати. Що печемо – паски або пасхи? А може, кулічі? Звідки взялися ці слова і що вони позначають? І нарешті – чи можна українською називати свято "Пасхою"? 112.ua спробував розібратися.

Фото з відкритих джерел

Паска або куліч? Пасха чи Великдень? Що правильно? Що ні? Які аргументи? Хто винен і що робити? Суть "великодньої суперечки" в українському суспільстві – сучасна філологія, точніше те, як говорити і писати правильно.

Думки розділилися: частина користувачів стверджує, що ніякої "Пасхи" бути не може – тільки Великдень, інші ж переконані, що не варто бути таким категоричним і обидва варіанти можна вживати.

Суперечку про те, "то як же – паска, куліч або пасХа", часто коментують в контексті того, що це взагалі різні речі.

Доходить і до масштабних словесних баталій в соцмережах, в тому числі за участю відомих осіб (подивіться коментарі до посту):

Історія свята Пасха

Прообразом християнської Пасхи стала старозавітна Пасха, яка відзначалася в пам'ять Виходу єврейського народу із 400-річного рабства єгипетського.

Песах (Пасха) – на івриті "пасах" (дослівно "поминув", "пройшов повз") – символ того, що Ангел смерті не чіпав єврейські будинки, знищуючи первенців Єгипту.

Звичай святкування Пасхи з'явився ще до Виходу і спочатку був пов'язаний зі скотарством, а пізніше з землеробством.

В Новому завіті назва свята дістала нове тлумачення – звільнення від рабства гріха через смерть і воскресіння Ісуса.

"Пасха" – слово і російське, і українське, і грецьке, і арамейське. А ось прикметник "пасхальний" виник на латинській основі.

Як бачимо, в обох мовах словники відзначають переважання варіанта "Пасха" над "Паскою", вважаючи останній результатом народного словотворення.

Де святкують Великдень, а де печуть кулічі?

Певного моменту обидва слова, Пасха і Великдень, вживалися паралельно. Але чи так це сьогодні?

Послухаємо лінгвістів – вони підкажуть сучасні акценти.

Є позиція, озвучена Анатолієм Васяновичем.

"Пасха" і "Великдень" – стилістичні синоніми, тільки "Пасха" – церковнокнижне, "Паска" – розмовне, фонетичний варіант "Пасхи", а основною назвою все ж є "Великдень".

Інша позиція заснована на словниковій фіксації слова "пасха". Приміром, один з її прихильників, філолог Олександр Авраменко, стверджує, що "Пасха" – єврейське свято, а українці святкують Великдень. "Паскою" ж називають їжу – солодкий білий хліб.

Якщо звернутися до російсько-українських словників, то побачимо, що свято Пасхи назване Великоднем, а святкова страва – паскою:

Фото з відкритих джерел

Канівець М., Російсько-український словник Фото з відкритих джерел

Тож право на життя мають обидва погляди, та все ж мовознавці рекомендують говорити "Великдень".

Якщо не хочеться вживати спірні слова, є компроміс – синоніми.

Караванський С. Практичний словник синонімів української мови Фото з відкритих джерел

Тепер про кулічі. Російське слово "кулич" – грецьке, так називають солодкий хліб.

Фото з відкритих джерел

То як же правильно?

Якщо ми говоримо російською про свято Воскресіння – це Пасха.

Якщо ми говоримо російською про страви до цього свята, здобний виріб називаємо "кулич", сирний – "пасха".

Російською граматично правильно – "освятить пять пасх", хоча в усному мовленні переважає "пасок".

Слово "паска" в російській мові має розмовний відтінок.

І кулічі, і паски освЯчуємо (від слова "святити").

Якщо ми говоримо про свято Воскресіння українською – це ВелИкдень (за відмінювання наголос не змінюється – ВелИкодня, з ВелИкоднем).

112.ua

Назва "Пасха" швидше історична: раніше воно позначало і єврейське свято Песах, і власне християнське. Деякий час обидва слова, і "Пасха" і "Великдень" (Пасха старша), вживали паралельно, зараз же мовознавці рекомендують говорити "Великдень".

Але якщо ви назвете свято "Пасхою", це не буде грубою помилкою: це давньоєврейське слово прийшло до нас транзитом через грецьку до старослов'янської. Таким чином, говоримо і пишемо "пасхальний" і "велікодній", але віддаємо перевагу другому.

Якщо ми говоримо українською про святкову їжу, слід пам'ятати, що і виріб із здобного тіста, і страву з сиру називають "пасками" (у множині – "паскИ"). І в жодному випадку не "кулічами" – їх в українській мові немає!

І ще момент: наголоси. Нормативне – ВелИкдень, велИкодня і крашанки, крашанкИ, крашанОк, крашанкАм (так само з писанкАми).

 Висновок

112.ua

Українська та російська – мови, які багато в чому подібні. Але слід намагатися говорити грамотно. Якщо під час діалогу ви переходите з мови на мову, дотримуйтесь правил і традицій тієї мови, якою говорите поточного моменту.

Смачних пасок, вкусных пасх и куличей!

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...