Косметика без радикалізму: Що зміниться в Українському правописі та коли він набуде чинності

"Ірій" чи "ирій", "пів'яблука" чи "пів яблука", "Президент" чи "президент"?! Розповідаємо все, що потрібно знати про оновлені правила правопису української мови, які невдовзі потрібно буде знати кожному

112.ua

Кабінет міністрів затвердив нову редакцію Українського правопису, яка прийде на зміну застарілій версії 1992 року. Відповідне рішення було прийняте під час засідання уряду 22 травня без обговорення і разом із низкою інших постанов.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зачитав список назв документів і запропонував їх ухвалити. "Рішення ухвалено", - за мить опісля цього оголосив він і тим самим поставив хрест на звичній мовній традиції.

Офіційно нову редакцію Українського правопису досі не оприлюднено. В уряді кажуть: це буде зроблено найближчим часом - відразу опісля того, як відповідну постанову підпише прем’єр.

Втім, вже зараз часточки нового правопису з’являються у ЗМІ, стислі витримки з правопису оприлюднено на сайті Інституту мовознавства НАН України, не утримуються від коментарів і самі мовознавців, які були залучені до роботи над ним, і на основі цього ми можемо робити висновки щодо основних змін, які ось-ось увійдуть у вжиток.

Загальний огляд

Працювати над внесенням змін до Українського правопису понад три роки тому розпочала спеціально створена робоча група Комісії з питань правопису Міністерства освіти і науки України, до якої увійшли провідні філологи й урядовці.

Влітку минулого року їхні напрацювання були винесені на громадське обговорення і згодом схвалені та рекомендовані після доопрацювання для затвердження Кабінетом міністрів.

Як повідомив в ефірі телеканалу "112 Україна" директор Інституту мовознавства НАН України Богдан Ажнюк, правили правопис не радикально – він зазнав швидше косметичних змін.

"У правописі було дуже багато і залишається непослідовностей. Частинку з них ми спробували (змінити), і нам вдалося їх трішки відкоригувати", - зазначив він.

Член Української національної комісії з питань правопису Світлана Єрмоленко в коментарі "УНН" уточнила, що розділи правопису залишилися ті самі, але в усіх них змінено фактичний матеріал, який застаріває, - деякі правила, формулювання, стилістику.

При цьому обидва мовознавці наголосили, що всі нововведення у правописі не радикальні і покликані зробити мову більш логічною та простішою.

Найважливіші зміни

"И" на початку слова

У школі нас навчали, що "и — великої немає, и — слова не починає". Відтепер це не так. У новій редакції повернули деякі особливості правопису 1928 року. Зокрема, як і раніше, перевага надається літері "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна вживати два варіанти написання: "ірій" та "ирій", "ірод" та "ирод" тощо.

Також "и" можна писати на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова "икати" та похідного від нього іменника "икавка".

При цьому додається, що "и" на початку слова вживається в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови у цих мовах: "ийбен", "ир", "Ич-оба", "Кім Чен Ин".

У художніх текстах також допускатиметься заміна "і" на "и" в кінці слів під час відмінювання: "смерти", "радости", "справедливости" тощо.

Більше "ґ"

Також нова редакція правопису значно розширюється застосування "ґ" у словах. Так, у іноземних власних назвах та деяких іменах допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г", так із використанням "ґ".  Наприклад, "Гуллівер" і "Ґуллівер", "Гонгадзе" і "Гонґадзе".

При цьому запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою "х" (тобто, слова "хобі", "хокей" і "холдинг" залишаться незмінними). Але, до прикладу, слово "хостел" пропонується вживати як "гостел", "хінді" як "гінді", "Хельсінкі" як "Гельсінкі", оскільки при англійській вимові цих слів чується більше [г], ніж [х].

"У суспільстві збільшений рівень знання англійської мови й інших іноземних мов, люди знають, як в іншомовному прототипі. Багато хто наполягав на розширенні функціонування букви "ґ", - пояснив директор Інституту мовознавства НАН України Богдан Ажнюк.

Повернення до йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року. У подальшому звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє", "єті", "Гоя", "Савоя", "Феєрбах" тощо.

Іншомовні слова зі звуками [th], [au] та [ck]

Слова грецького походження із буквосполученням th раніше передавала тільки буква "ф", тепер же нормативним буде вживання і літери "т" на його позначення. "Міф" і "міт", "анафема" і "анатема", "ефір" і "етер", "дифірамба" і "дитирамба", "Афіни" і "Атени", "Феодосія" і "Теодосія" - вже не помилка.

Окрім цього, новою редакцією правопису пропонується урізноманітнити традицію передавання буквосполучення au в іншомовних словах. Як і у попередньому випадку, нормативними стають кілька варіантів транслітерації. Наприклад: "аудієнція" і "авдієнція", "аудиторія" та "авдиторія", "пауза" та "павза", "фауна" та "фавна", "лауреат" та "лавреат".

При цьому буквосполучення ck, що вживається в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах тепер передає звук [k], який відтворюється українською буквою к, без подвоєння: "Дікенс", "Джексон", "Текерей", "Бекі", "Букінгем", "Бісмарк", тощо.

Написання числівника "пів"

Втім, нововведення не стосуються лише написання "и" та передачі звуків – коригування торкнулося і невідмінюваного числівника "пів". Ось-ось у значенні "половина" його потрібно буде писати окремо: "пів Києва", "пів Європи", "пів яблука", "пів години", "пів батона".

Разом з "пів" писати можна буде лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття, до прикладу: "півострів", "півзахист", "півоберт", "півкуля".

Складні іншомовні слова

Також вносяться корективи у написання складних слів з іншомовними частками: авіа-, авто-, агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боді-, веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, іно-, квазі-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно-, макро-, мікро-, нано-, максі-, міді-, міні-, мульти-, полі-, архі-, екстра-, гіпер-, супер-, ультра-, топ-, бліц-, анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-, тощо.

Якщо раніше котрісь із них писали окремо, а котрісь через дефіс, то невдовзі їх усі потрібно буде писати разом. До прикладу, "аудіоальбом", "бодіарт", "вебсторінка", "геліоцентр", "попмузика", "віцепрезидент", "пресконференція", "бліцінтерв’ю".

При цьому є декілька винятків. З дефісом перелічені часточки і їм подібні писатимуться при вживанні із власними іменами та назвами. Наприклад, "псевдо-Фауст", "нео-Європа", "екс-Югославія".

Складні слова з "дво-", "три-", "чотири-"

Інше спрощення стосується складних слів, де в основі є "дво-", "три-", "чотири-" і так далі. Невдовзі не буде розрізнення, як писати їх перед приголосними і голосними.

Нагадаємо, нині перед голосними у таких словах пишеться літера "х", а перед приголосними її немає.

Тобто нормативним стане "двоактовий", "триетажний", "чотириокий" тощо.

Винятками будуть слова, у яких другою частиною є "-сотий", "-тисячний", "-мільйонний", утворених від числівників – "двохтисячний", "трьохсотий", "чотирьохмільйонний".

Назви сайтів

У правописі з’явиться окреме правило, яким визначатиметься, як писати назви сайтів. Зокрема, якщо поруч із назвою є родове слово — тоді використовуються лапки і назва пишеться з великої літери: сайт "Вікіпедія", мережа "Фейсбук", проте коли родового слова немає — назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер. До прикладу: "Мій інстаграм значно цікавіший, аніж життєпис у мережі "Фейсбук"; "У гуглі легко щось знайти, чого не скажеш про пошуковик "Опера".

Велика і мала літера

Також за новими нормами на письмі стане менше великих літер. Такі вирази як: "господи боже мій", "їй-богу", "господь з тобою" писатимуться з маленької літери, оскільки вже вважаються вигуками, а не звертанням.

Окрім цього, з великої літери, за винятком офіційних державних текстів, не писатимуть посад чиновників. Тобто ніяких "Президент", "Секретар СНБО", "Голова НБУ" ми більше не побачимо.

Натомість у правописі закріплено кілька нових написань свят. "День Незалежності України", "День Соборності України", "День Конституції України" – усі три слова писатимуться з великої літери.

Також з великої дозволяється писати всі загальні назви з особливим сенсом, а не лише слово "Батьківщина". До прикладу, "Честь", "Мати".

Фемінітиви

Окремо в правописі описується механізм утворення іменників жіночого роду — фемінітивів. Згідно з пунктом 4 параграфу 32 проекту правопису, іменники на означення осіб жіночої статі утворюються від іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-  та інших. При цьому найпоширенішим є суфікс -к- ("дизайнерка", "директорка", "редакторка" тощо).

Суфікс -иц-(я) приєднують до основ на -ник ("порадниця") та -ень ("учениця"), а суфікс -ин-(я) — до основ на -ень та до приголосного ("кравчиня", "філологиня"). Суфікс -ес- у правописі охарактеризовано як рідковживаний.

При цьому важливо: самі розробники оновленого правопису про затвердження в українській мові фемінітивів мовчать. Цілком можливо, що в остаточній редакції його може не бути.

Замість висновку

За словами мовознавців, українське суспільство як ніколи потребувало оновлення правопису. Причина досить проста - мова постійно розвивається, з’являються все нові і нові слова, і з часом настає такий момент, коли правила за нею не встигають.

Нагадаємо, чинна редакція правопису була ухвалена в 1992 році, фактично відразу опісля проголошення незалежності України. За цей час далеко вперед пішли наука і техніка.

З іншого боку, є різні візії того, якою має бути зразкова літературна мова. Тут мовознавці зійшлися, що потрібно повертатися до "харківського" правопису (1928 року), оскільки він був більш "українським", а Україні потрібно тяжіти до автентичності.

Втім, наразі громадянам не варто особливо перейматися через оновлення правописних норм, які за новим мовним законом мають знати і використовувати усі.

Як пояснив директор Інституту мовознавства НАН України Богдан Ажнюк, щоб правопис реально почав впливати на суспільне життя, він має бути виданий масовим тиражем, має бути розпорядження Кабміну або Міністерства освіти як одного з органів. Для цього потрібен час.

"Що стосується різних атестаційних заходів, до прикладу ЗНО – там буде досить тривалий адаптаційний період (три-п’ять років), протягом якого усі ці речі будуть відповідним чином втілюватися", - додав він.

До того ж, зміни дійсно косметичні та досить демократичні - перевчатися особливо не доведеться.

*З повним текстом поки офіційно не опублікованого оновленого Українського правопису можна ознайомитися тут.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>