Експерт: Рекламодавці не хочуть платити за ботів і фальшивий трафік

Експерт уточнив, що серед розвинених країн шахрайство з цифровою рекламою найбільш поширене у Великобританії та США

Фото з відкритих джерел

До 30% всіх банеропоказів в Україні – фальшиві. Про це в коментарях "Контрактам" повідомив керівник програми Admixer-Україна Ярослав Холод.

Експерт уточнив, що серед розвинених країн шахрайство з цифровою рекламою найбільш поширене у Великобританії і США – там на фальшиві банеропокази припадає 22% і 15% відповідно. У середньому ж на фрод-трафік в розвинених країнах припадає 12% банеропоказів і, відповідно, витрат на них, зазначається у вересневому дослідженні міжнародної компанії Fraudlogix. В Україні цей показник знаходиться на середньоєвропейському тренді: від 10% до 30% рекламного трафіку кваліфікується як фрод. 

Фото з відкритих джерел

Про незадовільні результати диджитальных рекламних кампаній і низькій якості банеропоказів говорили вже давно – відповідні дані, наприклад, наводить компанія Imperva Incapsula.

Явний вибух невдоволення стався в 2015 році, коли кілька десятків мільярдів, за оцінками різних організацій, було витрачено на фрод трафік, причина була в spoof-трафіку, коли в запиті вказано один сайт, а показ на зовсім іншому ресурсі. У 2016 році був ще один сплеск уваги. Приклад викриття фрод-сітки світового масштабу – це ситуація з Methbot – бот-фермою, яку викрили White Ops. Вона завдавала шкоди ринку в розмірі 5 млн дол. кожен день.

Фото з відкритих джерел

Основний збиток від фальшивого трафіку завжди припадає на рекламодавця. Показовий наступний приклад, наведений керівником проекту Lentainform Сергієм Латашем. В одному з кварталів 2016 року P&G витратила на діджитал рекламу 120 млн дол., а згодом з'ясувалося, що 40 млн дол. з цих грошей були сплачені за фальшивий трафік.

У ряді випадків страждають і майданчика (зокрема, онлайн-ЗМІ). "Якщо майданчик був помічений на тому, що його намагаються емулювати (зловмисно скопіювати, - ред), то до нього довіра природно падає" – пояснює представник Admixer. Причому частіше страждають саме великі паблішери, бо там при невеликих зусиллях можна легко відкрутити великий обсяг коштів. 

Але головне, від фроду страждає діджитал-ринок у цілому. "Якщо рекламодавець фактично поніс збиток, то він зменшує обсяги витрат на той чи інший канал – і все, вся екосистема страждає, – пояснює Сергій Латаш. – Кожен інцидент з фродом – це удар по іміджу ринку Інтернет-реклами в цілому".

В Україні найбільш системно аналізом проблеми займаються в Бюро Інтерактивної Реклами України (Interactive Advertising Bureau – IAB).

"Так, у серпні Бюро презентувало документ про види шахрайського трафіку, а у вересні рекомендації по боротьбі з цим кричущим злом від реклами. IAB глибоко аналізує фрод з технологічних позицій його виявлення і пропонує цілий набір методів боротьби з фродом. Але все це інформація для фахівців, що мають великий досвід у programmatic, – пишуть IT-журналісти Єгор Болтрик і Петро Фіалко. – Пересічному рекламодавцеві є сенс звертатися до великим гравцям – рекламним агентствам, що володіє не тільки знаннями, але і інструментарієм (метриками, треккерами та експертизою). У Бюро Інтерактивної Реклами наполягають: майданчикам важливо не тільки впровадити інструменти ads.txt, але й прислухатися до рекомендацій IAB".

Джерело: 112.ua

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів