"Цілковитий оптиміст": Яким запам'ятає Україна поета і політика Івана Драча

"Пішла епоха". Так багато хто коментує звістку про смерть видатного українського поета Івана Драча

Фото з відкритих джерел

Україна втратила Івана Драча. Знаменитий поет і відомий політик помер сьогодні в київській лікарні "Феофанія" після важкої хвороби.

"Сьогодні, 19 червня, у Феофанії. Після важкої хвороби. Помер вранці. Значить, не нажився. Йому був 81 рік. Ще вчора ввечері я говорив з дружиною Марією Михайлівною. Надія залишалася, однак сталося те, що сталося", – написав у себе на Facebook голова Спілки кінематографістів України Сергій Тримбач.

Згідно із заповітом, Івана Драча поховають у його рідному селі Теліжинці (Київська область). Саме там 17 жовтня 1936 року і народилася людина, якій судилося залишити великий слід як в українській літературі, так і в українській політиці.

Яким був Іван Драч? Розберімося разом.

Біографія

Іван Драч art.co.ua

Іван Драч народився в сім'ї робітника радгоспу. Після закінчення школи він викладав російську мову та літературу в семирічній школі села Дзвеняче.

Далі була служба в армії (1956–1958) і навчання в Київському університеті. Під час навчання його було виключено за "творчі та політичні погляди", але в 1961 році йому вдалося відновитися на заочному відділенні.

У 1962-1964 рр. навчався на Вищих курсах кіносценаристів і кінорежисерів у Москві. У цей же час почав писати свої перші вірші.

Тоді ж відбулися перші контакти Драча з українськими дисидентами. Однак після їх розгрому радянським режимом він написав листа, в якому каявся у своїх зв'язках із дисидентами.

Іван Драч працював у газетах "Літературна Україна" і "Батьківщина", а також на київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Був членом КПРС з 1959 року.

Після початку перебудови він знову почав активно спілкуватися з дисидентами. Підсумком стало створення разом з В'ячеславом Чорноволом, Михайлом Горинем та іншими Народного руху України (НРУ). Рух з'явився в 1989 році і, по суті, став першою офіційною українською антирадянською організацією.

Політик Іван Драч

Іван Драч був першим головою НРУ з 8 вересня 1989 р. по 28 лютого 1992 р. З 28 лютого обіймав посаду співголови в організації разом з В'ячеславом Чорноволом і Михайлом Горинем.

Навесні 1990 року його було обрано депутатом Верховної Ради УРСР від Артемівського виборчого округу.

Іван Драч залишив високі пости в Русі наприкінці 1992 року.

На виборах у 1994 році Іван Драч у парламент не пройшов, але повернувся в Раду в 1998 році.

Втретє Драч став депутатом, балотуючись від "Нашої України" у 2002 році, після чого більше в Раду не проходив.

Творчість Івана Драча

Фото з відкритих джерел

Перша збірка Івана Драча "Соняшник" вийшла у 1962 році. Через три роки з'явилася друга – "Протуберанці серця".

Протягом наступних десятиліть поет видав чимало збірок: "Балади буднів" (1967), "До джерел" (1972), "Сонячний фенікс" (1978) та багато інших.

Крім того, Іван Драч писав сценарії. Найбільш відомі – до фільмів "Кам'яний хрест" (1968), "Пропала грамота" (1972) і "Вечори на хуторі поблизу Диканьки" (1983).  

Відомий вірш

“Балада про соняшник"

Були руки і ноги в соняшника,

Було тіло шорстке і зелене.

Він бігав наввипередки з вітром,

Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.

І купався коло млина

І лежав у піску,

І стріляв горобців з рогатки.

Він стрибав на одній нозі,

Щоб вилити з вуха воду, 

І раптом побачив сонце,

Красиве засмагле сонце

В золотих переливах кучерів,

У червоній сорочці навипуск,

Що їхало на велосипеді,

Обминаючи хмари у небі…

І застиг він на роки і на століття

В золотому німому захопленні:

- Дайте покататись, дядьку!

А ні, то візьміть хоч на раму.

Дядьку, хіба вам жалко?!

Поезіє, сонце моє оранжове!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе,

Щоб стати навіки соняшником.

Цитати Івана Драча

Фото з відкритих джерел

В інтерв'ю "Українській правді. Життя":

"Я був як робочий віл, робоча бджола, я не був людиною, яка б'є у барабан і кричить про себе".

"Я себе ніколи не вважав дисидентом. Я ніколи ним не був".

"Боюся болю. Смерті не боюся".

В інтерв'ю “Фактам":

"Русский мир" буде приходити завжди. Це лінія російського імперіалізму. Він може бути царським, комуністичним, путінським, але завжди буде залишатися імперіалізмом. Нам треба навчитися жити поруч з цією страшною імперіалістичною країною. Так, як євреї навчилися жити поруч з Палестиною. Нам нікуди подітися. Виходу немає".

"Я цілковитий оптиміст. Вірю у свій народ. Інакше навіщо жити на білому світі?".

Джерело: 112.ua
Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>