Зростання цін на товари і послуги: Що потрібно знати про новий ринок електроенергії

Відсьогодні, 1 липня, в Україні змінюються схеми продажу електроенергії. Оптова торгівля електроенергією відтепер відбувається в умовах ринку. 112.ua з'ясував, що зміниться внаслідок переходу до нової моделі продажів, наскільки зростуть ціни і хто найбільше відчує зміни.

Зростання цін на товари і послуги: Що потрібно знати про новий ринок електроенергії
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Відсьогодні, 1 липня, в Україні змінюються схеми продажу електроенергії. Оптова торгівля електроенергією відтепер відбувається в умовах ринку. 112.ua з'ясував, що зміниться внаслідок переходу до нової моделі продажів, наскільки зростуть ціни і хто найбільше відчує зміни.

Навіщо Україні ринок електроенергії?

Реформа ринку електроенергії стартувала після підписання Україною угоди про Асоціацію з ЄС. У відповідності із зобов'язаннями, прийнятими країною у межах євроінтеграційного курсу, з 1 січня 2015 року почалася імплементація норм, передбачених Третім енергетичним пакетом. Одними зі змін були кардинальна реформа ринку електроенергії і перехід від ручного управління до конкурентної моделі.   

Новини за темою

Ще в 2014 році на форумі Адама Сміта Володимир Уліда, який обіймав тоді посаду заступника міністра енергетики, заявляв, що Україна повинна вибудувати повноцінний ринок електроенергії, який дозволить їй максимально інтегруватися в Європейську спільноту. Висловлювалися думки про те, що перехід до ринкової моделі продажів дозволить країні приєднатися до європейської мережі системних операторів ENTSO-E. Відзначимо, що наразі це нереально: європейці не горять бажанням приєднувати Україну, але деякі зрушення все ж є. 26 червня голова "Укренерго" Всеволод Ковальчук та генеральний секретар об'єднання операторів енергосистем континентальної Європи ENTSO-E Лоран Шмітт підписали угоду про передачу даних про роботу української енергосистеми до платформи прозорості Transparency Platform, у якій члени об'єднаної системи обмінюються даними про навантаження, пропускну здатність та балансування енергосистем.  

Бізнес підтримав ідею влади про перехід до ринкового тарифоутворення на електрику з інших причин: більшість була незадоволена перехресним субсидуванням.

Нацкомісія, яка здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), встановила низькі тарифи для населення, компенсуючи їх високими тарифами для промисловості. Обсяги дотаційних сертифікатів, за рахунок яких покривається пільговий тариф для населення та інших споживачів, досягали колосальних сум. У 2014 році йшлося про цифру до 40 млрд грн.   

Перехід до створення ринку електроенергії підтримували і державний "Енергоатом", який є найбільшим виробником електроенергії в Україні з часткою 55,16%, а також державне "Укргідроенерго" (частка в загальному обсязі продажів 7,84%). Оператор атомної генерації та компанія, яка управляє українськими гідроелектростанціями, неодноразово заявляли про те, що Нацкомісія встановлює для них несправедливо низькі тарифи. Вони розраховували, що в умовах ринку вони зможуть продавати вироблену електроенергію за більш високим, справедливим, на їхню думку, тарифом.

Як продавалася електроенергія до 1 липня і що змінилося? 

НКРЕКП до 1 липня 2019 р. була регулятором з дуже широкими повноваженнями. Вона затверджувала тарифи на постачання електроенергії населенню, окрім того, відпускні тарифи для кожного виду генерації і тарифи на передачу та розподіл електроенергії. Весь обсяг виробленої електричної енергії всіма генераціями (атомної, теплової, гідро- і зеленої) продавався єдиному державному трейдеру — ДП "Енергоринок". Цей трейдер продавав електроенергію постачальникам, які мають справу з кінцевим споживачем, а отримані від них гроші розподіляв між виробниками, операторами системи передачі ("Укренерго") і розподільних мереж (обленерго).

Передачею електроенергії магістральними електромережами від електростанцій до розподільних мереж обленерго займається ДП "НЕК "Укренерго". До того ж ця компанія займається диспетчерським управлінням енергосистемою.

З 1 липня ДП "Енергоринок" припиняє своє існування. Основою ринкової моделі оптової торгівлі електроенергією є сегмент двосторонніх договорів, які виробники укладають безпосередньо з трейдерами, постачальниками і великими споживачами (як правило, це промисловість тощо). На сегмент двосторонніх договорів припадатиме, як прогнозує "Укренерго", не менше 70%. Ціна буде договірною.

Визначені на першому етапі реформи (з 1 січня 2019 року) постачальники універсальних послуг (ПУП), які продають електроенергію населенню, малому і середньому бізнесу, бюджетним установам, купуватимуть електроенергію за регульованою ціною у ДП "Гарантований покупець", яке виокремили із "Енергоринку".

Інші сегменти нового ринку електроенергії побудовано за принципом аукціонних майданчиків, на яких всі учасники ринку практично в будь-який момент можуть докупити ті обсяги, які з різних причин не виходить закрити за рахунок поставок за двосторонніми договорами.

Серед причин може бути і недостатність законтрактованих обсягів електроенергії, і виведення в аварійний ремонт енергоблоків електростанцій тощо.

Таких аукціонних майданчиків чотири, і на кожному наступному ціна буде вищою, ніж на попередньому. Перший — "ринок на добу вперед", де, за прогнозами, продаватиметься до 20% всього обсягу електроенергії. Його оператором буде друге виокремлене з ліквідованого "Енергоринку" підприємство — ДП "Оператор ринку". На "ринку на добу вперед" виробники електроенергії пропонують ціни, за якими вони хотіли б продати електроенергію, а трейдери, постачальники тощо - ціни, за якими хотіли б купити її. Таким чином на майданчику формується середня ціна продажу, за якою електроенергія і торгується. При цьому бачити цінові заявки учасників на цьому майданчику буде тільки "Оператор ринку".

Якщо ж на "ринку на добу вперед" комусь не вдасться закупити всі необхідні обсяги електроенергії, покупцеві доведеться йти на "внутрішньодобовий ринок". Функціонування цього майданчика також забезпечує "Оператор ринку", але цінові пропозиції на ньому будуть доступними, і покупці зможуть самостійно вибирати. Через високі ціни на цьому майданчику, як очікується, продаватиметься не більше 5% всієї електроенергії.

Найдорожчими будуть сегменти "Балансувальний ринок" і "Ринок додаткових послуг", функціонування яких забезпечує "Укренерго". На кожен із сегментів припадатиме не більше 5%. При цьому ціни на цих майданчиках можуть бути в 5-8 разів вищими, ніж на ринку двосторонніх договорів. Особливість сегменту додаткових послуг полягає в тому, що генерація-постачальник отримує оплату за готовність у будь-який момент і дуже швидко видати необхідний обсяг електроенергії. При цьому гроші вони отримують, навіть якщо їм не довелося завантажувати або розвантажувати за командою. "Цей сегмент ринку гарантує достатність системи і резервні потужності для покриття попиту", - сказав керівник "Укренерго" Всеволод Ковальчук. Резервується 8 тисяч Мвт-год на рік. Постачати електроенергію на майданчик переважно буде "Укргідроенерго", яка є маневровою з генерацій і може в короткий термін створити необхідний обсяг електроенергії.

Ринкова модель допускає й участь підприємства "Гарантований покупець" (ГАРПОК), яке також буде державним: воно створене на базі ДП "Енергоринок", існування якого з 1 липня припиняється. З 1 липня ГАРПОК забезпечуватиме розрахунки із "зеленою генерацією", для якої до 2020 року діє один з найбільш високих серед країн Європи тарифів. Для розуміння: за частки в загальному обсязі виробництва електроенергії не більше 2% у грошовому обсязі на зеленку до останнього часу припадало 8%. ГАРПОК купуватиме електроенергію і для постачання населенню за пільговими цінами (ПСЗ).

Для тих, хто не укладе жодного договору, є "Оператор останньої надії". В кінці грудня минулого року Кабмін призначив таким постачальником держпідприємство "Укрінтеренерго" (спеціалізується на експорті електроенергії, наданні послуг із забезпечення транзиту електроенергії, послуг із забезпечення транзиту в електромережах України). "З часу призначення підприємства оператором останньої надії значного зростання платежів не спостерігалося, поточна заборгованість продовжувала накопичуватися, і держкомпанія зіткнулася з ризиком банкрутства", - розповів 112.ua провідний аналітик EXPRO Electricity Дмитро Сидоров.

Що буде з цінами на електроенергію?

Очевидно, ринкова модель призведе до різкого сплеску цін на електроенергію. "Зважаючи на те, що прем'єр-міністр Володимир Гройсман вимагав, щоб ціни для промисловості зросли не більш ніж на 5-6%, вже є опубліковані цінові пропозиції на липень зі зростанням цін на 25-35%", - розповів 112.ua провідний аналітик EXPRO Electricity Дмитро Сидоров. За його словами, підвищення цін позначиться на комунальних підприємствах, які споживають великі обсяги електроенергії для надання послуг: для вуличного освітлення, водопостачання і водовідведення, міського електричного транспорту. Вони будуть змушені звертатися до НКРЕКП з вимогою переглянути тарифи у бік збільшення. Не виключено, що підвищення цін на електроенергію ми побачимо в ціні продуктів харчування (особливо тих, у собівартості яких є велика частка електрики), в чеках ресторанів, спортклубів, у вартості оренди офісних приміщень.

На останньому засіданні уряду представник президента в Кабміні Андрій Герус заявив, що регіональні енергопостачальні компанії з 1 липня підвищують тарифи для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт (малий, середній бізнес та бюджетні установи) на 15-25%. За його словами, в Харківській області тарифи зростуть на 26%, у Чернівецькій – на 22%, у Вінницькій області - на 24%.

Про хвилю зростання цін на товари та послуги внаслідок підвищення цін на електроенергію попереджав і віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко. "Прогнозна ціна електроенергії для всіх споживачів на ринку зросте на 40-50% і становитиме близько 3,25 грн за 1 кВт-год (з ПДВ). А це означає, що вона знайде відображення у собівартості товарів та послуг для того ж населення", - написав він на сторінці в Facebook.

Втім, передбачити точно ціни на електроенергію для промислових споживачів нині складно, адже регулятор тільки днями схвалив порядок формування граничних цін на двох важливих сегментах ринку (ринку на добу вперед і внутрішньодобовому ринку), в подальшому ці ціни повинен розрахувати та опублікувати ДП "Оператор ринку", зазначив Дмитро Сидоров.

У Києві підприємства, які купують електроенергію за вільними цінами, зможуть купувати її на ринку безпосередньо. Або через постачальну компанію, яка надасть універсальний регульований тариф або індивідуальні умови. Всі актуальні комерційні пропозиції, які вступають в силу з 1 липня, розміщено на сайті "Київських енергетичних послуг", повідомили 112.ua у прес-службі компанії "Київські енергетичні послуги" (власник компанії - ДТЕК).   

Безпосередньо для населення ціни не зростуть. Згідно з рішенням Кабміну, для його потреб електроенергія буде відпускатися за спеціальним тарифом, за аналогією з ринком газу. Для забезпечення потреб ПСЗ "Енергоатом" та "Укргідроенерго" зобов'язані продавати "Гарантованому покупцеві" 75% ("Енергоатом") і 20% ("Укргідроенерго") виробленої електроенергії.

"В Україні ціни на електроенергію виглядають так: населення в середньому платить 1,05 грн за кВт-год, а промисловість — близько 2 грн за кВт-год. Таким чином, тягар перехресного субсидування лягає на плечі бізнесу. Відповідно до ухваленого урядом документа, спеціальні зобов'язання покладаються на державні компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Ці виробники повинні з 1 липня забезпечити населення 80% електроенергії за цінами, нижчими від тарифу для побутових споживачів. Решту 20% постачальник повинен купувати на відкритому ринку",- говорить експерт з питань енергетики Любомир Васюник.

Зазначимо, що питання про те, за рахунок якої генерації покривати потреби ПСЗ, викликало найбільше дискусій. Спочатку НКРЕКП підтримувала позицію, що основне навантаження повинно лягти на "Енергоатом". Проти цього виступала низка народних депутатів, які вимагали поділу тягаря ПСЗ, в тому числі і з тепловою генерацією. У Кабміні з цього приводу точилися запеклі бої: уряд розглядав кілька варіантів ПСЗ, низку з них - за зачиненими дверима. Пропонувалися і варіанти покласти ПСЗ на "Укренерго", хотіли зобов'язати фінансувати його за рахунок диспетчерського тарифу, що, як говорили в держкомпанії, могло призвести до повного колапсу системи. 

Згідно з експертними оцінками, на умовах ПСЗ в Україні продаватиметься до 60% всього обсягу виробленої електроенергії. "З 1 липня змін для населення не відбудеться. Тариф залишається незмінним. "Нічний тариф", як офіційно підтвердив державний регулятор НКРЕКП, також залишається незмінним", - сказали в прес-службі "Київських енергетичних послуг". Напередодні компанія повідомила, що НКРЕКП підтвердила: тарифи, диференційовані за періодами часу, для населення продовжать діяти і після 1 липня. Скористатися ними можуть споживачі, які встановили багатотарифні лічильники (двозонні).  

Головними бенефіціарами реформи ринку електроенергії є ДТЕК Ріната Ахметова (контролює значну частину підприємств теплової генерації і виробляє 20,98% у загальному обсязі продажу електроенергії), а також державне "Укргідроенерго". Підконтрольна ДТЕК теплова генерація зможе продавати за ринковими цінами 100% електроенергії. "Укргідроенерго" продаватиме на ринку не менше 80%, до того ж компанія може працювати в сегменті додаткових послуг, у якому ціни будуть найвищими. Окрім того, в плюсі повинні опинитися державна "Центренерго" (на яку припадає 5,68% у загальному обсязі виробництва), "Донбасенерго" (2,25%) і ТЕЦи (6,16%).

Водночас проти реформи виступав олігарх Ігор Коломойський, оскільки підвищення цін на електроенергію могло вплинути на прибутковість феросплавного бізнесу підконтрольної йому групи "Приват".

"Енергоатом", який, окрім потреб ПСЗ, зобов'язаний продавати "Укренерго" та операторам розподільних мереж за граничною ціною ще до 15% власної електроенергії для покриття технологічних втрат у мережах, зможе продавати на ринку лише 10% від виробленого обсягу електроенергії, а отже, він також не у виграші. Від коментарів про те, як робота на ринку (з урахуванням покладених зобов'язань) може вплинути на інвестиційні можливості держкомпанії і гарантування безпеки на ядерних об'єктах, в офісі гендиректора "Енергоатом-Трейдинг" (уповноважений коментувати питання про функціонування в умовах ринку електроенергії від імені "Енергоатому") 112.ua відмовилися. І хоча за інформацією джерел, у держкомпанії вкрай незадоволені сформованою з ПСЗ ситуацією, коментуючи рішення уряду на круглому столі, організованому USAID "Зворотний відлік до нового ринку електроенергії в Україні", Сергій Бедін заявляв, що "Енергоатом" готовий брати участь у розробленій Кабміном моделі ПСЗ. "Існують економічні моделі, де все було прораховано, де було встановлено такі граничні обсяги електроенергії, які ми повинні продати в тому чи іншому сегменті на спецаукціонах. Ми, як державне підприємство, підпорядковане Кабінету міністрів, просто зобов'язані виконувати рішення наших органів управління. От і все", - сказав він.

"Одна з головних претензій до нового ринку та механізму ПСЗ – це спотворення конкуренції. Механізм ПСЗ ставить у невигідне становище державні генерувальні компанії – "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Звичайно ж, всі прекрасно розуміють, що спецзобов'язання уряд поклав саме на ці компанії. Але в "Енергоатому" на цілі ПСЗ Кабмін забрав 90% від усього видання. Що досить багато, й ось чому: компанія у 2018 р. видала 84,4 млрд кВт-год електроенергії, тоді населення (за той же період) спожило 35,6 млрд кВт-ч. Таким чином, ці цифри говорять про те, що частка електроенергії, виробленої "Енергоатомом", яка знімається з вільного ринку, дуже значна. Внаслідок цього на вільному ринку залишається не так вже багато недорогої атомної і гідрогенерації", — говорить Дмитро Сидоров.

Чи буде більше відключень в умовах ринку?

Злісні промислові неплатники ще після реформи роздрібного ринку електроенергії (діє з 1 січня) потрапили до постачальника останньої надії. Це підприємство повинно було взяти на себе тих промислових споживачів, які не змогли знайти ринкового постачальника, в тому числі і через низьку платіжну дисципліну. Постачальник останньої надії видає електроенергію не безкоштовно. І якщо він протягом трьох місяців не отримує оплату за поставлену електроенергію, відключає підприємство.

Компанія "Вода Донбасу", яка забезпечує водою 289 населених пунктів у Донецькій області, повідомляє, що послуги оператора останньої надії, до якого компанія перейшла в зв'язку з новими правилами ринку ("Укрінтеренерго"), коштують на 25-30% дорожче, ніж в інших постачальників. Таким чином, собівартість виробництва куба води у компанії зросла на 22%. Рішення про підвищення тарифу для населення ухвалює НКРЕКП, але вона, зрозуміло, ніяк не може вплинути на рівень платіжної дисципліни споживачів. Станом на 1 травня заборгованість "Води Донбасу" за спожиту електроенергію становить 1,409 млрд грн на підконтрольній території та 1,434 млрд грн на непідконтрольній території.

Унаслідок сформованої ситуації без водопостачання залишаються 96 тис. споживачів компанії. Однак, якщо вона буде повністю відрізана від електропостачання, наслідки можуть бути ще більш серйозними. "Окрім припинення подачі води населенню, відсутності електропостачання, може бути втрачено оперативне управління запірною арматурою на каналі Сіверський Донець - Донбас, що призведе до затоплення ділянок каналу, а також розташованих поблизу сіл. До того ж у випадку припинення подачі електроенергії на каналізаційні насосні станції та споруди припиниться функціонування системи, що може стати причиною потрапляння у довкілля понад 109 тис. куб. метрів на добу стоків, що є екологічною катастрофою", — йдеться у повідомленні "Води Донбасу".

З початком функціонування ринку кількість аналогічних підприємств зросте: у зоні ризику – державні шахти, комунальні підприємства.

"Дійсно, мабуть, найефективнішим механізмом боротьби з неплатежами може стати відключення боржника від електропостачання. У багатьох випадках така можливість важко реалізовується: відключення, наприклад, вугільних шахт може спричинити екологічні та значні соціальні наслідки; відключення (обмеження) деяких заводів можливе лише до певного порогового рівня (рівня "екологічної броні" — такого значення, яке не призводить до негативних екологічних наслідків); відключення водоканалів та інших подібних підприємств призведе до всім зрозумілих наслідків", — говорить Дмитро Сидоров.

Зазначимо, що остаточного рішення щодо відключення боржників, яке призведе до екологічних катастроф, влада досі не ухвалила. 

Своєю чергою для побутових споживачів ситуація з відключеннями не зміниться. "Умови і порядок відключення споживачів передбачено в Правилах роздрібного ринку електроенергії. На сьогодні зміни до Правил не внесено", — запевнили 112.ua у "Київських енергетичних послугах".

Які ще проблеми можуть виникнути?

Проблеми можуть виникнути з програмним забезпеченням, яке підтримує функціонування сегментів "на добу вперед", "внутрішньодобовий", "балансувальний" і "додаткових послуг". До 1 липня вони працювали у тестовому режимі.   

"Окремо варто говорити про проблеми ведення комерційного обліку: обліку електроенергії, яку видала генерація, отримали оператори мережі і спожили конкретні споживачі. Щоб зрозуміти, наскільки це громіздка і складна система, досить сказати, що в Україні 16,5 млн споживачів електроенергії. Нещодавно голова "Укренерго" Всеволод Ковальчук представив дані про те, які з необхідних точок комерційного обліку було дійсно зареєстровано в системі. Наприклад, з необхідних 518 точок виробників, станом на 10 червня, дані надходили лише з 11 точок, з 2460 точок постачальників – система отримувала дані лише з 366 точок. Правильність ведення комерційного обліку визначатиме правильність виставлення рахунків для споживачів, постачальників і всіх учасників ринку, тому це питання вкрай важливе", - зазначає Сидоров.

Також проблемою є невирішене питання заборгованості на оптовому ринку електроенергії, яка тягнеться ланцюжком від споживача, обленерго, ДП "Енергоринок", генерацій (у старій моделі) і становить близько 30 млрд грн, зауважує провідний аналітик EXPRO Electricity Дмитро Сидоров: "Механізм вирішення цього питання повинен був бути прийнятий і застосований до запуску ринку, щоб компанії могли зайти на новий ринок без боргів, що зрівнює їхні можливості конкурувати між собою. Така була ідея, але її не було реалізовано. У підсумку, з мільярдними боргами, які залишилися від старого ринку, доведеться розбиратися юристам "Енергоринку" та інших компаній".

Про те, що це серйозна проблема, в інтерв'ю ExPro говорив заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. За його словами, є непогашена заборгованість постачальників перед "Енергоринком" (ліквідується з 1 липня) та держпідприємства перед виробниками (генераціями). "Поки немає закону, який би врегулював це питання. Є тільки законопроекти", - сказав Пантелєєв, уточнивши, що заборгованість перед "Київтеплоенерго" станом на 20 червня досягла 105 млн грн і до 15 липня зросте до 200 млн грн.

Для врегулювання всіх нагальних питань робилося чимало спроб відстрочити набуття нових правил ігор в оптовій торгівлі електроенергією. 4 червня парламентський комітет з паливно-енергетичного комплексу підтримав відтермінування запровадження ринку електроенергії на три місяці. Проте в сесійній залі законопроект так і не розглянули. Не виключено, що на це вплинула і політична ситуація: напередодні виборів депутати вирішили не давати козирів президентській партії "Слуга народу", розраховуючи, що погіршення ситуації з цінами посилить невдоволення новим президентом.

Зауважимо, що заклики не поспішати із запровадженням ринку електроенергії озвучували Європейський банк реконструкції і розвитку, Світовий банк і представництво ЄС. Занепокоєння з цього питання висловлювали РНБО і СБУ, які попереджали про загрозу національній безпеці. А ось прем'єр-міністр Володимир Гройсман і міністр енергетики Ігор Насалик наполягають на готовності країни до оптового ринку електроенергії з 1 липня. 

* * *

Оскільки нове скликання парламенту буде набагато більш лояльним до Ігоря Коломойського, зараз складно прогнозувати, якими щодо реформи оптового ринку електроенергії будуть дії нової Верховної Ради. Якщо ринок запрацює, то відкотити його назад, до колишньої моделі продажів через єдиного державного трейдера вже не вдасться. Проти цього, очевидно, виступатимуть міжнародні партнери, адже, як уже говорилося, реформа передбачена Третім енергетичним пакетом. Найімовірніше, Рада ухвалюватиме законопроекти, спрямовані на врегулювання проблемних питань та мінімізацію їхніх наслідків. Найбільша інтрига полягатиме в рішеннях майбутнього уряду, який сформує нова коаліція, щодо ПСЗ. Не можна виключати, що до постанови внесуть зміни, поширивши її дію, наприклад, і на теплову генерацію, або ж зовсім її скасують, що неминуче призведе і до зростання цін на електроенергію для населення. 

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>