Зоряний час фельдмаршала Хафтара: Чому почалася нова війна в Лівії

Зоряний час фельдмаршала Хафтара: Чому почалася нова війна в Лівії
Генерал Хафтар (в центрі) Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

З часів повалення лідера Лівійської Джамахірії Муаммара Каддафі в 2011 р. багата на нафту країна ніяк не може повернутися до мирного життя. У Лівії розгортається чергова військова драма. Командувач Лівійської національної армії, фельдмаршал Халіфа Хафтар 4 квітня розгорнув наступ на столицю Тріполі. Офіцер відкрито виступив проти визнаного ООН Уряду національної згоди прем'єр-міністра Лівії Фаїза Сараджа і пообіцяв звільнити Тріполі від терористів. За кілька днів війська Хафтара захопили населені пункти Тархуна, Ель-Азізія, Ель-Саїдія і аеропорт у Тріполі. На бік Хафтара перейшло угруповання "Спеціальні сили стримування", яке раніше присягнуло уряду. Сарадж, який втік до Тунісу, пообіцяв відправити під трибунал всіх учасників наступальної операції.

Новини за темою

Віддані Уряду національної згоди війська ведуть контрнаступ з використанням сил авіації. Операція називається "Вулкан гніву". У Тріполі мобілізовані тисячі прихильників Уряду. Найважливішою їх опорою є місуратські бригади. У столицю були відправлені тисячі бійців, об'єднаних в 180 бригад, і це тільки 50% військового потенціалу Місурати – міста, бійці якого мають чи не найбільший бойовий досвід. Зокрема, вони брали участь в операції по штурму Тріполі в 2011 р. і облоги й захоплення Сирта – рідного міста Муаммара Каддафі. Лідери місуратських революційних бригад вимагають від Сараджа оголосити стан війни в країні і почати масовану мобілізацію проти Хафтара.

Ще в травні 2018 р. на міжнародній конференції щодо Лівії в Парижі Хафтар і Сарадж за посередництва президента Франції Еммануеля Макрона домовилися про проведення парламентських і президентських виборів, про поступову ліквідацію паралельного уряду на сході країни, об'єднання державних інститутів, створення єдиних правоохоронних і армійських структур за посередництва ООН. У червні 2017 р. у Ла-Сель-Сен-Клу лівійські діячі домовилися припинити вогонь і утримуватися від застосування сили за винятком боротьби з тероризмом. Однак у фельдмаршала Хафтара зовсім інші плани на багату нафтою країну, не без впливу третіх країн.

Воєнна обстановка в Лівії станом на 7 квітня Facebook Олександра Мішина

Війна за нафту

Бої за Тріполі варто сприймати як одну з операцій військової кампанії Хафтара, метою якої є встановити повний контроль над усією територією і нафтовими родовищами Лівії. Під контролем Лівійської національної армії Хафтара, створеної в листопаді 2011 р. із залишків збройних сил Каддафі, низки повстанських угруповань, знаходиться 80% території Лівії, більшість нафтових родовищ, нафтопереробних заводів та морські термінали. Незважаючи на визнання з боку міжнародного співтовариства, Уряд національної згоди Сараджа контролює лише частину території і нафтових родовищ на заході Лівії, підтримує партнерські стосунки з напівнезалежними військово-політичними угрупуваннями: "Щит Лівії", військовою радою "революціонерів" з Місурати.

Досвідчений полководець Хафтар бачить слабкість Сараджа як лідера, який не може навести порядок в країні. Терористична загроза є одним з викликів для національної безпеки Лівії. Після серії поразок в 2015-16 роках ІДІЛ оголосила відновлення війни в Лівії в березні 2018 р. ІДІЛ взяла на себе відповідальність за атаки шахідів на офіс виборчої комісії (загинули 16 осіб), розстріл двох людей у штаб-квартирі Національної нафтової компанії в Тріполі в минулому році. ІДІЛ підозрюється в атаці терористів-смертників на міністерство закордонних справ Лівії в грудні 2018 р., в результаті якої загинула 21 людина. "Аль-Каїда" і ІДІЛ практикують викрадення людей. На відміну від Хафтара, який позиціонує як борець з ісламським екстремізмом, прем'єр Сарадж займає більш стриману позицію. У 2016 р. він заявив, що лівійський осередок екстремістської організації "Брати мусульмани" є частиною політичного процесу. Хоча в Лівійській національній армії присутні не тільки світські люди, але і салафіти – прихильники радикального ісламу.

Воєнна обстановка в Лівії станом на 7 квітня Facebook Олександра Мішина

На півдні Сирії озброєні формування туарегів і арабів не підкоряються Тріполі і воюють один з одним за територію. Справжній бардак твориться в самій лівійській столиці. Тріполі знаходиться під контролем більше 15 незаконних збройних формувань колишніх лівійських офіцерів чисельністю від 2 до 16 тис. осіб. Вони непогано озброєні і заробляють на життя злочинною діяльністю, нерідко вступають у збройне протистояння один з одним. У серпні 2018 р. відбулися зіткнення між "Сьомою бригадою" сім'ї Кані з передмістя Тархуну і "Революційною бригадою Тріполі", "Баб Таджура", "Ганєва", "Навазі", "301-ю Бригадою Місрати". Уряд національної згоди не має реальної влади в Тріполі.

У січні 2019 р. Лівійська національна армія оголосила про проведення операції на південному заході Лівії, метою якої є звільнення територій від терористичних організацій ІДІЛ, "Аль-Каїда", різних організованих злочинних угруповань. Справжня мета Хафтара це проведення централізації управління над усією територією Лівії. Для цього необхідно встановити контроль над столицею, нейтралізувати неконтрольовані збройні угруповання, щоб показати численним племінним лідерам і польовим командирам "хто в домі господар". Окремий інтерес представляють нафтові родовища басейну Гадамес (включаючи Al-Wafa), басейну Тріполітанія, а також нафтосховища і нафтопереробні заводи, які знаходяться на території, підконтрольній Уряду національної згоди і його союзників.

Сарадж та інші політичні діячі Західної Лівії бачать в Хафтарі дуже серйозного конкурента в боротьбі за владу і тому до нього ставляться негативно, нерідко порівнюють з Каддафі, вважають військовим злочинцем. Військова рада "революціонерів" з Місурати назвала фельдмаршала тираном і відправила своїх бойовиків для стримування наступу Лівійської національної армії на Тріполі. Сам Хафтар був заклятим ворогом Каддафі з часів лівійсько-чадської війни (1978-87 рр.). Лідер Лівійської Джамахірії кинув Хафтара у ворожому полоні, звідки офіцер зміг утікти за підтримки ЦРУ. Довгий час він проживав у США, отримав американське громадянство і повернувся на батьківщину у 2011 р., щоб очолити сухопутні війська Перехідної національної ради у боротьбі з армією Каддафі. Хафтар користується авторитетом серед лівійських військових, які одноголосно обрали його начальником генштабу Лівійської національної армії. У 2015 р. Палата представників Лівії проголосувала за призначення Хафтара на посаду Верховного головнокомандувача Збройними силами Лівії, попри невдоволення уряду в Тріполі.

Бійці Хафтара AFP

Російський слід

Не виключено, що Кремль намагається витягти свою вигоду з ескалації збройного конфлікту в Лівії. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров закликав учасників конфлікту утриматися від застосування бойової авіації, в тому числі проти Лівійської національної армії Хафтара, і сісти за стіл переговорів. Військово-повітряні сили Лівії завдали авіаудари по позиціях Лівійської національної армії на підступах до Тріполі за рішенням Уряду національної згоди. При цьому Лавров заперечує, що Росія спонсорує Хафтара. Тим не менш, з 2016 р. Хафтар проводить регулярні зустрічі з російськими чиновниками. У серпні 2017 р. під час переговорів з Лавровим він висловив зацікавленість у розвитку відносин з Росією в різних областях та отримання військової допомоги. У листопаді 2018 р. Хафтар провів переговори з міністром оборони Сергієм Шойгу про боротьбу з міжнародним тероризмом.

Новини за темою

За інформацією британського оглядача Тома Ньютона Данна, Росія направила десятки агентів ГРУ, спецназівців у підконтрольні Хафтару міста Тобрук і Бенгазі. За неофіційною інформацією, з посиланням на британську розвідку, Росія поставляла Хафтару зброю, включаючи крилаті ракети "Калібр", протиракетні комплекси С-300. Британські кореспонденти Алек Лун і Домінік Ніколс вважають, що Росія направила в Бенгазі 300 найманців з російської ПВК "Вагнер" для сприяння Хафтару, а також постачала танки, артилерію, літаки, амуніцію для Лівійської національної армії.

Концентрація всієї повноти влади в Лівії в руках бунтівного фельдмаршала відповідає інтересам Росії. У Москві знають Хафтара з радянських часів. На початку 70-х він навчався в Академії імені Фрунзе і володіє російською мовою. Кремль зацікавлений повернути свою нішу на ринку озброєнь і в нафтогазовому секторі Лівії, втрачену після повалення Каддафі в 2011 р. Лівійський диктатор регулярно купував радянську, а потім російську зброю. У 2010 р. Росія і Лівія уклали контракт на поставку озброєнь на суму 1,3 млрд євро, включаючи винищувачі Су-35. Лівійське керівництво висловлювало зацікавленість у придбанні винищувачів Су-30, навчально-бойових літаків Як-130. У серпні 2009 р. були досягнуті домовленості про модернізацію російськими фахівцями танків Т-72, велися переговори про постачання в африканську країну танків Т-90.

AFP

Росія може таємно надавати військову допомогу Хафтару в боротьбі з урядом Сараджа в обмін на повернення втрачених у 2011 р. активів в нафтогазовому секторі Лівії. До повалення Каддафі російська компанія "Газпром нафта" і італійська компанія Eni планували спільно видобувати нафту на великому родовищі Elephant (італійці передали росіянам половину своєї частки), яка зараз контролюється Лівійською національною армією. Каддафі дав російській фірмі "Татнафта" ліцензії на розробку окремих ділянок родовищ в місцевості Гадамес і Сір. У власності "Газпрому" перебувало близько половини акцій концесій нафтогазової компанії Wintershall AG в Лівії. В цілому російський бізнес втратив 4,5 млрд дол. від зриву реалізації контрактів у сфері будівництва залізничних шляхів, постачання зброї, видобутку нафти і природного газу.

Позиція міжнародного співтовариства

Радбез ООН, "Велика сімка", арабські країни закликали сторони припинити військові дії. Заходу не вигідне затягування збройного конфлікту в Лівії, оскільки в цьому випадку американським і європейським компаніям доведеться піти з нафтового ринку країни з міркувань безпеки. Італійська компанія Eni прийняла рішення вивести свій персонал, який працює на нафтових родовищах Al-Wafa, Elephant. Міністр закордонних справ Італії Енцо Міланезі заявив, що якщо сторони конфлікту не сядуть за стіл переговорів, то Захід буде думати, що робити далі. Західні країни підтримують уряд Сараджа і в нинішніх умовах було б логічно надати йому військову допомогу. У 2011 р. військово-повітряні сили США, Великої Британії і Франції схилили чашу терезів на бік Перехідної національної ради у протистоянні з військами Каддафі.

Проте міжнародне співтовариство обмежується гучними заявами. Африканське командування США прийняло рішення вивести контингент американських військ з Лівії на тлі ескалації збройного конфлікту. Генерал Корпусу морської піхоти США Томас Вальдхаузер заявив, що ситуація в Лівії непередбачувана. Американські військові надавали Уряду національної згоди сприяння при проведенні антитерористичних операцій. Крім росіян з Хафтаром заграють європейці. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що у Лівії не може бути військової перемоги, а лише політичне рішення суперечностей. До недавнього часу французький президент Макрон намагався примирити Сараджа і Хафтара, за що "революціонери" з Місурати звинувачували його в спробі легалізувати Хафтара. У минулому році лівійський фельдмаршал проходив лікування у французькій лікарні. Хафтара підтримують Саудівська Аравія, ОАЕ та Єгипет. За неофіційною інформацією, ОАЕ йому виділяли кошти на закупівлю зброї.

FRANCE 24 English

Американці, європейці і араби зайняли вичікувальну позицію. Якщо Хафтар встановить повний контроль над Лівією, то вони будуть налагоджувати з ним стосунки. Захід і нафтові монархії зацікавлені в стабілізації ситуації в Лівії. На сьогоднішній день у Хафтара більше шансів зробити це, встановивши авторитарний режим. Як і Хафтар, США і ЄС підтримують боротьбу з тероризмом та ісламським екстремізмом в Лівії. В минулому році США завдали три авіаудари в Лівії, в результаті яких були ліквідовані впливові функціонери терористичних організацій "Аль-Каїда" і "Ісламський Магриб". Глава МЗС Франції Ле Дріан назвав Хафтара партнером у сфері боротьби з тероризмом. США бачать в Хафтарі противагу Туреччині, яка заграє з урядом Сараджа і поміркованими ісламістами, а Саудівська Аравія і ОАЕ сприймає фельдмаршала як фактор стримування Катару в Північній Африці. Як і керівництво нафтових монархій, Хафтар сприймає Катар в якості спонсора міжнародного тероризму.

Навіть якщо Хафтар отримує від Росії військову допомогу, це зовсім не означає, що він є маріонеткою Кремля. У мусульманському світі правителям властиво проводити багатовекторну зовнішню політику. У разі приходу до влади Хафтар, швидше за все, буде балансувати між Сходом і Заходом, щоб не наступити на граблі свого попередника Каддафі.

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>