Зниклі безвісти на Донбасі: Що дасть новий закон про правовий статус таких осіб

Через чотири роки після гарячої фази війни на сході, коли там безвісти зникло найбільше людей – учасників бойових дій і цивільних осіб – в Україні нарешті прийняли законопроект, який врегульовує проблеми, що залишалися невирішеними всі ці роки. Вчора, 30 липня, закон підписав президент Петро Порошенко. Документ має вирішити найгостріші з проблем – відсутність єдиного реєстру зниклих без вісті осіб і проблеми ідентифікації останків. Натомість, чи працюватимуть норми законопроекту, залежатиме від того, як вони будуть імплементовані на практиці

Зниклі безвісти на Донбасі: Що дасть новий закон про правовий статус таких осіб

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Через чотири роки після гарячої фази війни на сході, коли там безвісти зникло найбільше людей – учасників бойових дій і цивільних осіб – в Україні нарешті прийняли законопроект, який врегульовує проблеми, що залишалися невирішеними всі ці роки. Вчора, 30 липня, закон підписав президент Петро Порошенко. Документ має вирішити найгостріші з проблем – відсутність єдиного реєстру зниклих без вісті осіб і проблеми ідентифікації останків. Натомість, чи працюватимуть норми законопроекту, залежатиме від того, як вони будуть імплементовані на практиці

Скільки відомств, стільки і реєстрів

Президент Петро Порошенко 30 липня підписав закон "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти". Законопроект врегульовує прогалини чинного законодавства в частині належного регулювання правового статусу осіб, зниклих безвісти, запроваджує єдину систему обліку таких осіб, передбачає право на пенсію на особливих умовах, написав у Facebook співавтор законопроекту народний депутат Олексій Рябчин. "Питання із зниклими без вісті повноцінно не було врегулювано з 2014 року. Мене дивує позиція уряду, адже він мав вирішити питання ще до прийняття депутатського законопроекту", - сказав він у коментарі 112.ua

Новини за темою

Рекомендації щодо створення механізму, який регулюватиме на національному рівні процедуру пошуку осіб, зниклих безвісти, надавалися ще в мирний час делегацією Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Створити спеціалізований урядовий орган, якому б було доручено займатися координацією роботи всіх державних і неурядових організацій, що працюють у проблематиці осіб, зниклих безвісти; розглянути питання про прийняття спеціального закону про зниклих безвісти осіб, у 2015 році наголошувала Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Зокрема, про це йшлося у Резолюції 2067. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у своїх доповідях неодноразово звертала увагу на значну кількість осіб, зниклих безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом на території України, наголошуючи на відсутності інформації про таких осіб у їхніх родичів, які їх розшукують, йдеться в тексті пояснювальної записки до законопроекту. Попри це, жодні рекомендації не були належним чином виконані. "Питання осіб, зниклих безвісти, у повній мірі не належить до компетенції жодного з міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади і не координується на загальнодержавному рівні. Окремі заходи в цьому контексті не мають системного характеру", - наголошується в записці. 

Нині пошуком зниклих безвісти займаються Нацполіція, СБУ, Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ в рамках проекту "ЕВАКУАЦІЯ-200" (пошук зниклих безвісти військовослужбовців і транспортування тіл або останків з зони АТО – зараз ООС), розповів 112.ua начальник відділу пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України Владислав Кравченко: "Роботи по пошуку зниклих безвісти ведуться постійно. Досі часто надходить інформація про ймовірні необліковані поховання, як на підконтрольній так і непідконтрольній територіях. Пошукова група цивільно-військового співробітництва постійно працює в зоні проведення ООС, саме в районах ймовірних поховань. Також представники групи виїжджають на тимчасово окуповані території. Зараз це відбувається рідше, ніж в 2014-2015 роках, оскільки таким поїздкам часто передують надскладні перемовини. Дозволу на роботи в деяких районах від окупаційної влади не вдається отримати і понині".

Одна з найсерйозніших проблем - відсутність єдиного реєстру зниклих безвісти. "Кожне відомство веде свій. Окремий реєстр веде Нацполіція, свій реєстр має Міністерство оборони (щодо військовослужбовців ЗСУ), має реєстр і Об’єднаний центр при СБУ (в його реєстр входять не тільки зниклі безвісти, а й військовополонені). Матеріали центру використовуються під час мінських переговорів", - розповів Кравченко.  

Відсутність єдиного реєстру призводила до виникнення розбіжностей. Зокрема, в 19-ій доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) щодо ситуації з правами людини в Україні за період 16 травня - 15 серпня 2017 року зазначалось, що кількість зниклих безвісти з початку конфлікту на Донбасі у загальнодоступних базах даних Нацполіції України та Головного управління НПУ в Донецькій області відрізнялось на 170 осіб. "В умовах відсутності ефективної координації між органами державної влади та обміну відповідною інформацією між урядом і озброєними групами загальнодоступні дані щодо кількості зниклих в зоні конфлікту істотно відрізняються", - йшлося в документі.

У кінці 2017 року голова СБУ Василь Грицак повідомив, що з початку бойових дій на Донбасі понад 400 осіб пропали безвісти. Повідомлялося, що станом на кінець травня зниклими безвісти вважали 56 дітей, 33 з них досі розшукують. Саме серед військовослужбовців з 2014 року зниклими безвісти вважається 85 осіб, сказав 112.ua Кравченко: "В основному це військові, які зникли у 2014-2015 роках під час подій в Іловайську, Дебальцевому".

Неопізнані тіла

Ще одна проблема, яка особливо гостро стоїть через відсутність координації між відомствами – ідентифікація знайдених у похованнях останків. "Майже в половині випадків із знайденими останками тіл військовослужбовців є проблеми з ідентифікацією. Тобто, є збіг по ДНК-експертизі, але родичі відмовляються визнавати, що останки дійсно належать людині, яку вони розшукують. Зокрема, попри збіги по ДНК-експертизі, що власне є підставою для слідчих органів НПУ, СБУ припинити розшук зниклого безвісти, у родичів виникають питання щодо розбіжностей в антропології, одонтології і таке інше (розбіг по зросту, стану ротової порожнини)", - каже Владислав Кравченко.

За його словами, йдеться про розбіжності між висновками судово-медичних експертів з прижиттєвими ознаками загиблого. Підхід до вирішення проблем неідентифікованих останків тіл військовослужбовців має бути комплексним. Аби його забезпечити, Управління цивільно-військового співробітництва за власної ініціативи збирало круглі столи, розповів Кравченко. Він підкреслив, що участь в них для представників відомств не була обов’язковою.

Законопроектом "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти" передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти, як консультативно-дорадчого органу при Кабміні. Комісія буде вести Єдиний електронний реєстр, у який за поданнями будуть вноситись дані зниклих безвісти військовослужбовців і цивільних осіб. В Комісію входитимуть представники Міноборони, слідчі органи НПУ, СБУ, представники судово-медичної експертизи МОЗ, МВС (підрозділи, що проводять ДНК-експертизи) та інші. "Це дозволить забезпечити комплексний підхід до вирішення проблемних питань родин зниклих безвісти", - упевнений Кравченко. На відміну від круглих столів, участь в комісії для чиновників буде обов’язковою. 

Комісія з представників від міністерств і відомств має бути сформована в 3-місячний термін після того, як законопроект вступить в силу.

Утім, чи буде належно працювати все це на практиці, у великій мірі залежатиме від уряду, зазначає співавтор законопроекту нардеп Олексій Рябчин: "Реалізація усіх передбачених законопроектом положень тепер залежить лише від того, як тепер їх буде імплементовувати і реалізовувати уряд. Зокрема, уряд має запровадити передбачену нормами законопроекту ефективну координацію між органами виконавчої влади, створити повноцінний реєстр осіб, зниклих безвісти, та наповнити його даними. Те, що закон підписаний, це перший важливий крок, але після нього має відбутись серйозна робота уряду. Вже безліч разів ми мали справу із тим, що наприклад, парламент спрощував процедуру нарахування пенсій переміщуваним особам, а уряд її навпаки ускладнював".

Мають певні побоювання через законопроект і представники волонтерських організацій. Зокрема, у ВГО "Союз народна пам’ять" побоюються, що можливості недержавних пошукових груп у розшуку зниклих безвісти будуть обмежені через передбачену законом вимогу збирати відомості і інформацію виключно за погодженням з Національною поліцією України, а для встановлення контактів з юридичними та фізичними особами на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях потрібно буде отримувати дозвіл комісії. "Не зрозуміло, чому для збирання інформації про зниклих осіб пошукові групи мають отримувати погодження Національної поліції і не зрозуміло, для чого обмежувати пошукові групи у спілкуванні з юридичними або фізичними особами на окупованій території, якщо такі права невід’ємно існують у будь-якої особи, яка не входить до пошукової групи в силу загально-дозвільного принципу", - підкреслив юрист організації Тарас Боргун. 

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...