Злиття та поглинання: Навіщо Зеленський перекроює міністерства?

Злиття та поглинання: Навіщо Зеленський перекроює міністерства?
З відкритих джерел

Наталія Лебідь

Журналіст

Кабмін Зеленського ще не сформовано, кандидатури міністрів здебільшого не визначено, стратегію розвитку економіки не написано, але в команді президента вже планують скорочення окремих міністерств. При цьому про подібні новації говорять далекі від уряду особи. Наприклад, заступник голови президентського офісу Олексій Гончарук.

За його словами, у Зеленського працюють над зменшенням кількості міністерств задля того, аби зробити Кабмін "максимально прагматичним". З цією метою, наприклад, ліквідують створене за Порошенка Міністерство інформаційної політики, прозване за прізвищем його очільника "Мінстець".

"Старі" ж відомства якщо не скоротять, то об’єднають. Секретар РНБО Олександр Данилюк пропонує злити Міністерство економічного розвитку та торгівлі із Мінфіном. А також "зліпити" в єдине ціле Міністерство охорони здоров’я та Мінсоцполітики. Бо, за логікою Данилюка, охорона здоров’я – теж соціальна функція, а отже, вона має бути підзвітна одному відомству.

Як відомо, кожна нова мітла мете по-новому. За історію незалежної України кількість міністерств коливалася в межах 16-20 одиниць. Найбільше їх було на початку становлення держави, найменше – "посередині" її існування, тобто за часів прем’єрства Ющенка та Кінаха. Нині ж міністерств – 19.

З них три створено за каденції Петра Порошенка – це вищезгадуваний "Мінстець", Міністерство у справах ветеранів (зокрема, постраждалих учасників Революції гідності) та Міністерство з питань тимчасово окупованих територій.

Доля останніх, до речі, поки невизначена. Але, як каже один з опитаних нами експертів, ці відомства у Зеленського, швидше за все, не чіпатимуть – аби не зазнати іміджевих втрат. Але в ідеалі перед будь-якими пертурбаціями подібного роду зважувати необхідно не так політичні, як економічні ризики. Це стосується, наприклад, планів щодо злиття міністерств.

Новини за темою

Так, голова ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський нагадує, що реорганізація не завжди приносить позитив з точки зору ефективності: "Перед об'єднанням органів потрібно зрозуміти, чи є дублюючі функції. Тому спочатку потрібно провести аудит, щоб з'ясувати – чи є сенс створювати новий орган, ліквідувати або об'єднувати вже існуючі.

Нарешті, є сенс закінчити вже розпочату реформу, наприклад, створення директоратів у міністерствах. Тому повинна бути спадкоємність", – говорить він в інтерв’ю газеті "Сегодня".

Опитані ж 112.ua експерти дотримуються такої точки зору.

Версія № 1: зекономити держбюджет

"Внаслідок об’єднання міністерств буде скорочено штат, а це означає, що з’явиться можливість зменшити бюрократизм. Спростяться зв'язки рівня "держава – громадянин", "держава – підприємець", що дасть можливість органам влади виконувати передусім сервісні функції", – зазначає в коментарях нашому виданню голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Втім, додає він, наразі йдеться лише про чернетку майбутнього Кабміну. "Об’єднання міністерств – лише ідеї, а не остаточна версія того, що слід робити", – переконаний Новак.

Особисто він на злитті Мінсоцполітики та Міністерства охорони здоров’я не зупинявся би. "Цілком можна об’єднати Міністерство регіонального розвитку та торгівлі з Міністерством комунального господарства і назвати це Міністерством економіки. До речі, сюди ж можна було під’єднати і Міністерство інфраструктури", – ділиться він прожектом.

"Можна говорити і про варіант об’єднання Міністерств у справах ветеранів та окупованих територій. Проблематика цих міністерств близька. Враховуючи російську агресію і те, що питання є соціально чутливим, бо стосується і ветеранів АТО, і вимушених переселенців, окреме міністерство потрібне, але дробити його на два відомства необов’язково", – додає Новак.

А відповідаючи на питання про ймовірні терміни реорганізації відомств, експерт прогнозує, що зацікавлені персони вкладуться у мінімальний період часу. "Судячи з усього, у нового президента все хочуть робити досить швидко, тому починати перед злиттям міністерств аудити, напевно, не стануть – бо все розтягнеться на надто довгий строк. Тим паче, що аудит – це фіксація матеріального стану, який є на цей момент, це не прогнозування наперед", – каже він.

Версія № 2: підіграти настроям суспільства

Дещо інакше трактує події заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. З його точки зору, все, що відбувається, може бути названо одним коротким словом – популізм.

"Це однозначно гра на бажанні людей бачити якомога менше чиновників. Звідси, до речі, й розмови про об’єднання парламентських комітетів. Все це викликано не стільки вагомими економічними розрахунками, скільки потребою підіграти певним суспільним настроям. Люди як вважають?

Є спиногризи, котрі сидять на їхній шиї, і саме їх Зеленський прийшов скорочувати. З іншого ж боку, сьогодні можна заявляти про одні наміри, а завтра створити нові міністерства, мотивуючи це стратегічним баченням абощо", – каже Петренко.

Він переконаний у ще одному: всі розмови про переформатовування міністерств є як мінімум передчасними, бо наразі ще немає остаточного уявлення про владну вертикаль та про апетити тих, хто її сформує. "На сьогоднішній момент ще немає чіткого розподілу міністерств чи то між членами монокоаліції, чи то між різними парламентськими групами.

Але коли такий розподіл відбудеться, тоді, я гадаю, виникне бажання створити ще декілька додаткових установ. Бо тих, хто прагне їх очолити, досить багато, і, вочевидь, аби задовольнити кожну забаганку, доведеться плодити нові структури. І не обов'язково саме міністерства", – говорить наш співрозмовник.

Питання розподілу портфелів "можна елегантно обійти, створивши департаменти або інші, менші за значенням, структури, котрі матимуть аналогічні чи навіть більші повноваження і не будуть підпорядковані міністерствам".

Новини за темою

"У цьому контексті, наприклад, можна міркувати над тим, чи є "Укрзалізниця" окремим ресурсом, чи вона знаходиться під Мінтрансом тощо. Завжди можна створити те, що поки не існує і що нібито не є значним інститутом, одночасно надавши групам впливу ті посади, які вони хочуть отримати", – вважає Петренко.

"Міністерство з питань окупованих територій залишиться, оскільки політика Зеленського направлена на повернення цих територій, і скорочення відомства зіграє проти Зеленського, зменшивши його підтримку. Задля власного рейтингу він це міністерство залишить", – переконаний він.

Версія № 3: задовольнити потреби олігархів

Все, що робиться в Україні, робиться передусім на благо окремих її "господарів", а не соціуму в цілому. Приблизно таку думку висловлює в коментарях 112.ua політолог Євген Булавка.

"За будь-яким переформатуванням уряду (особливо у тому, що стосується промислового та економічного блоку) доцільно вбачати інтереси олігархічних груп, які будуть закамуфльовані під риторику скорочення витрат. Тобто подаватимуть цю "страву" під "соусом" створення нової якості влади. Я б саме так розглядав ініціативи нового президента та його команди", – зауважує він.

Що ж стосується озвучених на початку статті проектів зі злиття Міністерства економічного розвитку і торгівлі з Міністерством фінансів, а Міністерства охорони здоров’я – з Міністерством соціальної політики, то тут Булавка не надто довіряє джерелам озвученої інформації.

"Останнім часом ми бачимо чимало протилежних або різновекторних заяв, зокрема, й з вуст людей, до компетенції яких не належить сфера їх висловлювання. Це просто розмірковування на різноманітні теми – така вже в нас зараз влада. І така політична атмосфера, коли безвідповідальність заяв стає нормою, а наслідки таких "вкидувань" у публічний простір навіть не прораховуються".

"Соціальні мережі, за допомогою яких команда Зеленського звикла спілкуватися з людьми, зіграли з ними злий жарт: полеміка стала зовсім легковажною. Стрічка "Фейсбуку" перегорнулася, і про написане можна забути, порушуючи нову тему. Такий стиль спілкування перекочував, на жаль, у владні кабінети.

А спікери, котрі роблять подібні заяви, радше привертають до себе увагу та піднімають у такий спосіб особистий рейтинг", – говорить експерт.

"До того моменту, коли не буде сформований уряд чи хоча б призначений прем’єр-міністр, говорити про якусь архітектуру нового Кабміну просто зарано. До того ж ми живемо в таких умовах, коли свіжу інформацію варто черпати не із заяв секретаря РНБО або інших держслужбовців, а з приватних інтерв'ю Ігоря Валерійовича Коломойського", – резюмує він.

Версія № 4: підтримати традицію

"Будь-яка нова українська влада починає з перетасовування міністерств, – говорить в інтерв'ю нашому виданню фінансовий аналітик Олексій Кущ. – Хоча в успішних країнах спочатку розробляється стратегія, а потім під неї підбирають ресурси.

У нас же – все з точністю до навпаки: виникає набір людей, під яких треба створити робочі місця, а відтак розробляється стратегія. При цьому є класичні "портфелі", які нікуди не дінуться – тут мова про "старі" міністерства – про Мінфін, наприклад, абощо. Але є такі "портфелі", котрі доводиться вигадувати. Оцією підтасовкою місць під людей влада нині й зайнята".

Реагуючи на репліку про те, чи не намагається команда Зеленського зекономити державний бюджет, Кущ відповідає так: "Реальної економії не буде. У нас традиційно скорочують не людей, а вакансії. В будь-якому міністерстві є штатний розклад, за яким хтось реально працює, а для когось просто притримують вакансії.

І такий порядок речей дуже рідко впливає на економічні показники. І якщо говорити про злиття двох міністерств, то частина людей, які дійсно працювали в Міністерстві охорони здоров’я, просто перейде працювати в Мінсоцполітики або навпаки. Й економія вийде досить умовною".

"До того ж, – додає він, – об’єднання конкретно цих міністерств є доволі абсурдним. Чому? Тому що Україна, за Конституцією, є соціальною державою, де, наприклад, боротьба з бідністю є одним з ключових завдань, тож зливати подібні відомства можна там, де подібні проблеми вже розв'язані.

В умовній Швейцарії, наприклад. У нас же, де має місце, я б сказав, соціальна фрустрація, де відбуваються соціально деструктивні процеси, згортати роботу ще зарано. І змішувати соціальну функцію з охороною здоров’я не варто також. Все це в кінцевому підсумку і призводить до тих соціальних "бунтів", які ми спостерігаємо на виборах".

Новини за темою

Олексій Кущ висуває ще одну версію того, навіщо президенту України знадобилося укрупнювати міністерства: "Скоріше за все, у Зеленського надто коротка лава запасних, якщо говорити про фахівців, які могли б взяти на себе соціальну роботу.

Бо шоумени, айтішники та фотографи явно не спроможні осилити проблеми інвалідів та пенсіонерів. Лібертаріанство все це просто перекреслює. А для того, щоб ніхто не здогадався, що відповідних кадрів у Зеленського немає, там і діють у такий ось нехитрий спосіб. Роблять гарну міну при поганій грі".

Експерт також переконаний: далеко не всі структури, наявні зараз, варті того, аби бути ліквідованими чи переформатованими. "Колись я теж вважав, що у нас – забагато абсурдних постсовкових міністерств. Але пізніше, вивчивши досвід інших країн, я дійшов висновку, що деякі їхні міністерства також викликали б у нас критику та несприйняття.

Тут що важливо? Щоб під конкретну стратегію розвитку держави розроблялася й система міністерств. Потрібна своєрідна матриця чи кістяк, танцюючи від яких, уряд і буде реалізовувати державну політику.

До речі, приклад злиття Мінсоцполітики та Міністерства охорони здоров’я є калькою зі Сполучених Штатів, де є таке єдине міністерство. Але соціальні проблеми США та України – це, як говорять в Одесі, дві великі різниці".

Наостанок Кущ зазначає таке: "Ключова помилка Зеленського чи вагомий його мінус полягає в тому, що досі не була презентована комплексна програма реформ, котрі він має намір реалізовувати протягом п'яти років.

Він мав би напрацювати і широку програму, своєрідну дорожню карту, і її презентативну частину, тобто скорочений варіант – десять чи скількись там основних напрямів розвитку економіки, десять головних точок її зростання, завдяки яким буде вирішена проблема бідності абощо.

Через відсутність такої стратегії особисто я сприймаю досить скептично все те, що озвучується у Зеленського. Бо не бачу програми як індикатора готовності приступити до реалізації глобальної програми реформ. Поки нам згодовують лише набір хаотичних пропозицій без конкретних економічних розрахунків".

Таким чином, без державної стратегії не може бути й ефективних тактичних кроків. Чи усвідомлює це нова українська влада? Відповідь на питання буде дано не раніше осені, коли депутати розпочнуть реалізовувати те головне завдання, задля якого й проводилися дострокові парламентські вибори – формувати Кабінет міністрів України.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>