Злидні по-українськи: Куди йдуть доходи українців

Злидні по-українськи: Куди йдуть доходи українців
З відкритих джерел

Никита Синіцин

Журналіст

Слідом за державним бюджетом на 2020 рік, що викликав у експертів чимало питань, уряд Олексія Гончарука 4 жовтня представив у Верховній Раді програму діяльності Кабміну, яка викликала ще більше питань і критики.

Але якщо експерти критикували Кабмін головним чином за відсутність механізмів досягнення описаних амбітних завдань і невиразність програми, то політичні опоненти - за пропозицію прем'єра урізати соціальні витрати до 30% бюджету, решта 70% направити на розвиток.

Втім, глава уряду в ході презентації заявив, що в цілому добробут українців залишає бажати кращого і понад 10 мільйонів українців живе за межею бідності і має менше прожиткового мінімуму.

Новини за темою

За словами Гончарука, на зміну ситуації необхідно 140-150 млрд гривень, які його команда спробує знайти протягом наступних 5 років.

Від 25% до 43% - скільки в Україні бідних?

У світі існує ряд методологій, які визначають, кого ж можна віднести до жебраків – на міжнародному рівні ними залишаються дві: методологія ООН, що визначає екстремальну бідність як життя на 1 долар в день, і Світового банку – на 1,9 долара в день.

Втім, оскільки ці показники нижче прожиткового мінімуму в Україні, саме останній у нашій країні служить критерієм бідності.

Власне, прем'єр-міністр у презентації програми діяльності Кабміну дав той же критерій визначення бідності - доходи на рівні нижче прожиткового мінімуму.

Останній на сьогоднішній день складає в середньому 1936 гривень, у тому числі 2007 гривень для працездатних осіб, з збільшенням показників з 1 грудня до 2027 і 2102 гривень відповідно.

Оскільки Держстат оцінює кількість проживаючих в Україні в середньому у 42 мільйони осіб, виходить, що за даними прем'єр-міністра в умовах убогості або абсолютної бідності проживає приблизно чверть українців.

Проте вітчизняні дослідники оцінюють не так оптимістично.

Так, згідно з прийнятою Інститутом демографії і соціальних досліджень ім. Птухи НАН України методологією визначення бідності, рівень бідності вираховується за витратами або доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму, що склав в 2018 році в середньому 3263 гривні.

За цими даними в минулому році за даними вчених Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України бідними за рівнем витрат нижче 3263 гривень могли вважатися 43,2% українців, а за рівнем доходів – 27,6%.

Втім, у порівнянні з 2017 роком українці стали жити багатше, тоді показники складали 47,3% та 34,9% відповідно, так і фактичний прожитковий рівень тоді був нижчим і становив 2941 гривню.

В абсолютній убогості – нижче офіційного прожиткового мінімуму, за даними вчених, живуть всього 1,3% українців, що на 45,8% менше, ніж у 2017 році.

Новини за темою

Суб'єктивна думка самих українців про рівень їх життя також різниться, так за даними дослідницької групи Research & Branding Group в липні "в цілому добре" охарактеризували своє матеріальне становище 10% опитаних, як "середнє" - 50%, "у цілому погане" - 37% і ще 3% не змогли відповісти.

На підставі цього дослідники прийшли до висновку, що індекс оцінки матеріального становища сімей в Україні становить 26%. 

Як формується бідність – від доходів до витрат

Офіційна статистика Державної служби статистики на перший погляд малює досить позитивну картину. Так, в II кварталі 2019 року наявний дохід населення України на 1 особу становив 16 083 гривні, тобто вище 5 тисяч гривень на кожного, що перевищує як офіційний, так і фактичний рівні прожиткового мінімуму.

В порівнянні з аналогічним періодом 2018 року на одного українця припадав на 17,5% більший дохід, правда у зв'язку з інфляцією реально він виріс всього на 7,1%. 

Та ж статистика заявляє про середню заробітну плату в Україні за підсумками серпня в розмірі 10 537 гривень, а мінімально встановлена законодавством становить 4173 гривні.

Тим не менше навіть на офіційному рівні глава Кабміну заявляє про мільйони українців, які живуть в бідності.

Як показало опитування, проведене Research & Branding Group, пропоновані українцям заробітні плати оцінюються ними як недостатні і в якості такої, яка б повністю задовольнила фінансові потреби українців, у середньому звучить заробітна плата в 19 275 гривень.

Як свідчить статистика з 895,2 млрд гривень, що склали дохід українців за квітень-червень 2019 року, лише 438,3 млрд гривень, або 49%, становить дохід у вигляді заробітної плати.

Ще 15,3% становить прибуток від підприємницької діяльності та змішаний дохід, 1,7% - дохід з оренди власності і 34% - соціальна допомога та інші нагальні трансферти.

Інша частина відповіді на те, звідки виникає бідність в українському суспільстві також виникає, принаймні, частково, в даних офіційної статистики рахують, що при доходах в 895,2 млрд гривень українці витратили за квітень-червень 918,1 млрд гривень, знизивши свої фінансові та нефінансові активи і заощадження на 22,9 млрд гривень.

Простіше кажучи, життя багатьом українцям в країні виявляється "не по кишені".

За даними статистики в 2018 році одне українське домогосподарство витратило в середньому 8308,6 гривень, з яких 47,7%, або 3963 гривні припали на продукти харчування і безалкогольні напої, що навіть викликало з боку екс-міністра соціальної політики України Андрія Реви звинувачення українців у зайвій любові до їжі.

Новини за темою

Ще 3,4%, або 282 гривні припали на алкоголь і тютюнові вироби.

Наступною статтею витрат виявилися оплата комунальних послуг, що склала 15,2%, або 1263 гривні.

Втім, за даними того ж Research & Branding Group під час опалювального сезону на оплату комунальних послуг українці витрачають до 38%. 

У боротьбі за добробут українців – від нардепів до міністрів

Слідом за прем'єр-міністром, який заявив про бідність українців, вітчизняні чиновники і політики також вирішили взяти участь у боротьбі з бідністю.

Так, народний депутат України Олександр Дубинський зареєстрував 2 законопроекти про внесення змін в Податковий і Бюджетний кодекси України про скасування військового збору у розмірі 1,5% з доходів фізичних осіб, що стягуються з заробітної плати.

Введений в 2014 році як тимчасовий в момент російської агресії, збір став постійним і за 9 місяців 2019 року приніс до бюджету 18,7 млрд гривень.

Також народними депутатами були внесені два законопроекти щодо зростання оплати праці окремим категоріям педагогічних працівників.

Нарешті, 14 жовтня на своїй сторінці у Facebook міністр соціальної політики України Юлія Соколовська анонсувала проведення реформи прожиткового мінімуму в Україні.

Суть останньої, за її словами, полягає в бажанні перестати використовувати прожитковий мінімум як фіскальний та бюджетний індикатор, до якого "прив'язані" понад 150 видів виплат та фінансових показників.

"Ця "прив'язка" позбавляє нас можливості допомагати тим, хто цього дійсно потребує. Тому що підвищуючи прожитковий мінімум - ми автоматично збільшуємо видатки на всі інші виплати. Тобто нинішня система не дозволяє нам адресно боротися з подоланням бідності", - стверджує міністр. 

За словами чиновника, у рамках реформи пропонується зберегти використання прив'язки прожиткового мінімуму лише по відношенню до пенсій та допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Розміри ж інших виплат Юлія Соколовська пропонує встановлювати в абсолютних цифрах і переглядати їх щорічно при прийнятті державного бюджету.

За її словами, це дозволить збільшити розміри соціальних виплат малозабезпеченим сім'ям.

Експерти відносяться до запропонованих реформ міністра по-різному.

Так, економічний експерт Олександр Охріменко вважає, що прожитковий мінімум в 2027 гривень давно не відповідає реальному стану справ і потребує підвищення, чого можна досягти двома шляхами:

- перерозподілом всередині наявних коштів за рахунок зниження витрат за окремими статтями;

- чесно визнати, що поки що це зробити неможливо і поставити строк, протягом якого це необхідно зробити.

Новини за темою

Економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін бачить у пропозиції міністра як позитивні, так і негативні сторони.

До перших, за його словами, відноситься економія бюджетних коштів на виплати бюджетникам та іншим категоріям населення, на його думку марно прив'язаним до виплат прожиткового мінімуму і витрачати кошти на тих, кому це потрібніше.

Негативний бік експерт бачить в ідеї введення абсолютних цифр по соціальних виплатах.

"Може вийти так, що з введенням абсолютних цифр на істотне зростання виплат грошей просто не вистачить, зростання ВВП в 3,2%, запланований бюджетом на 2020 рік, цього явно не забезпечить.

В результаті за рахунок такого відв'язування від бюджетників бюджет може просто заощадити бюджетні кошти. До того ж у майбутніх бюджетах доведеться вставляти численні цифри майбутніх соціальних виплат.

На мій погляд краще, щоб бюджет міг самостійно перерозподіляти свій фонд не від тарифної сітки, а якось по-іншому", - зазначив експерт у коментарі 112.ua.

Засновник ж Київського фондового центру Олександр Гончаров вважає, що ніяких реальних сценаріїв зростання доходів українців у влади немає.

Микита Синіцин

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>