banner banner banner banner

Злочин без покарання: Як в Україні притягають до кримінальної відповідальності за порушення правил карантину

Злочин без покарання: Як в Україні притягають до кримінальної відповідальності за порушення правил карантину
112.ua

Ксенія Цивірко

Журналіст

Кримінальна відповідальність за порушення санепідемнорм, що може посприяти поширенню інфекції або масових отруєнь, існує в українському законодавстві вже близько 20 років.

У цьому році "завдяки" коронавірусу воно поповнилося схожою адміністративною статтею, спрямованою переважно на соціальну відповідальність кожного громадянина. Однак, за словами юристів, між кримінальною та адміністративною відповідальністю тепер проходить дуже тонка грань, яку правоохоронці не завжди відчувають і помилково кваліфікують справу.

Проте до моменту послаблення режиму карантину можна підбити деякі підсумки: майже за три місяці оформлено вже понад 10 тисяч адміністративних протоколів (більшість з яких успішно оскаржується в суді) та відкрито близько 70 кримінальних проваджень (які перебувають на етапі слідства або закриті).

Новини за темою

До судових вироків справа поки не дійшла, але поліція вже сформувала з різношерстої публіки коло підозрюваних: чиновники виконкомів, священнослужителі, керівництво лікарень і різних соціальних державних і приватних установ.

Притягнути когось до відповідальності за кримінальним провадженням, на думку юристів, в кінцевому підсумку буде дуже проблематично, зате це вже принесло позитивний психологічний ефект для упокорення суспільного невдоволення, що зростає, і "антикарантинних" настроїв.

"Коронавірусний" карантин завітав в нашу країну сумбурно, різко і несподівано, хоча тема пандемії, що наздоганяє, заполонила екрани телевізорів ще в самому початку року. Землетрус в Японії, спалах Еболи в Африці, лісові пожежі в Австралії — такі новини з далекого закордону сприймаються українцями як щось віддалене, з іншого життя, але зі співчуттям і цікавістю.

Здавалося, репортажі з Китаю в постапокаліптичному стилі, де дороги дезінфікують працівники в білих захисних костюмах, а за громадським порядком стежать спеціальні роботи і дрони, теж залишаться по той бік телевізора.

Однак новий вид "корони" перетнув китайський кордон і почав атаку по всьому світу ще до того, як про це серйозно задумалися на офіційному рівні (хоча саме дипломати стали першими жертвами вірусу, оскільки їхня робота пов'язана з частими перельотами).

11 березня масштаб епідемії змусив ВООЗ заявити про нову пандемію, а уряд України — підготувати рішення про запровадження з наступного дня загальнонаціонального карантину.

Закон, який ввів до Адміністративного кодексу нову статтю (за "порушення правил карантину людей") і посилив кримінальну відповідальність ("за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційних хвороб і масових отруєнь"), набрав чинності тільки за тиждень, 18 березня, проте правоохоронці без зволікання взяли ситуацію під контроль.

Першого ж дня до їхнього поля зору потрапило "злочинне" рішення Харківської міськадміністрації закрити всі розважальні заклади (кінотеатри, театри, цирк і розважальні центри), а роботу шкіл та садочків залишити в штатному режимі.

Пізніше чиновники пояснили, що за бюрократичної тяганини просто не встигли ознайомитися з опорною постановою Кабміну, але з 13 березня всі привели до норми, закривши дошкільні і шкільні установи.

Правозахисний лабіринт

З порушенням звичного для всіх устрою буденного життя (від якого багато хто за час карантину вже встиг відвикнути) поступово почала зростати хвиля адміністративних і кримінальних справ, яка серйозних побоювань у наших реаліях не викликає.

Більшість адмінпротоколів в судах закривають чи відправляють на доопрацювання, оскільки поліцейські висувають відповідальність не тим суб'єктам господарювання, які з юридичної точки зору повинні бути покарані (наприклад, продавець замість директора магазину), не можуть зібрати потрібні докази або зовсім не вказують на конкретні порушені норми.

Що стосується кримінальних проваджень, з ними взагалі намагаються не зв'язуватися: слідчим дуже важко зібрати незаперечні докази для викриття всього причинно-наслідкового зв'язку злочину, від зловмисного наміру однієї особи до точних обставин зараження вірусом іншого, а також майже неможливо встановити вичерпний список всіх контактних осіб через безсимптомний перебіг хвороби і різну тривалість інкубаційного періоду, тому такі справи безнадійно "зависають" до закінчення строку давності.

Так, з 2013 до 2019 року з цієї 325-ї статті Кримінального кодексу суди винесли лише 5 вироків, причому переважно вони стосувалися масових харчових отруєнь. Попри те, що в нинішніх кримінальних провадженнях з'являється "додатковий фігурант" коронавірусної інфекції, відстежити і зафіксувати траєкторію руху якого не зможуть ніякі спецзаходи, співробітники Нацполіції "за статутом" все ж повинні приймати такі заяви і проводити відповідні дії.

Новини за темою

За підсумками квітня на етапі досудового слідства перебувало 65 таких виробництв, при цьому 20 з них в процесуальному порядку вже було закрито через відсутність складу злочину.

Варто зазначити, що, за словами юристів, поліцейським у деяких випадках складно правильно кваліфікувати справу і визначити, до якого виду законодавства її краще віднести — адміністративного або кримінального: ст. 325 УКУ вже майже 20 років встановлює міру відповідальності для так званих спеціальних суб'єктів господарювання (до їхніх професійних та службових обов'язків належить контроль за дотриманням санепідемнорм); водночас для тих самих "уповноважених осіб" має свої приписи і нововведена до КУоАП ст. 44-3.

Іншими словами, чиновник міськвиконкому, який бунтує проти директив центральної влади, або директор будинку-інтернету, який вирішив не особливо розщедрюватися на засоби захисту для підопічних і персоналу, залежно від суб'єктивного рішення поліцейських і під тиском обставин може відбутися адміністративним стягненням або ж отримати судимість.

Крім того, Закон № 530-IX, що набув чинності 18 березня, приніс зміни, які спантеличують і самих адвокатів. Річ у тім, що в цьому документі уряд не тільки встановив далеко не маленький розмір штрафу за новою "адмінкою" (від 17 до 34 тис. грн для "простих" громадян та від 34 до 170 тис. для "уповноважених осіб"), але і  посилив паралельно аналогічні санкції, визначені кримінальною статтею (раніше штраф не перевищував 170 грн, а в нинішній редакції становить від 17 до 51 тис. грн).

Проте в "прикінцевих положеннях" йдеться, що такі досить логічні і справедливі поправки до ст. 345 ККУ повинні діяти протягом трьох місяців, тобто до 18 червня. В такі фантастичні строки неможливо встигнути порушити слідство, провести всі оперативні заходи і довести справу до судового процесу, яка б додатково завершилася винесенням вироку.

На думку юристів, встановлений у такий спосіб "термін придатності" змусить корисні зміни так і залишитися без практичного застосування: після його закінчення суд буде виносити рішення відповідно до старої редакції, з урахуванням "зворотної сили закону".

Гроші та свобода

Спрогнозувати масштаб потенційних та реальних наслідків за "порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційних хвороб і масових отруєнь" заздалегідь дуже важко, тому кримінальна стаття встановлює дуже широкий діапазон покарань: починаючи від штрафу в 17 тис. грн (якщо дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення захворювань) і закінчуючи тюремним строком на 8 років (якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Легкою формою "криміналу" найбільше грішили чиновники в місцевих органах влади. У Харкові сталася неузгодженість на бюрократичному рівні, через що в перший день карантину все ще працювали школи та садочки. У Запоріжжі не зважали на урядову постанову від 2 квітня, якою Кабмін посилював обмежувальні заходи і дозволяв здійснювати громадські перевезення тільки трамваями і тролейбусами.

Але, оскільки далеко не вся територія міста вкрита лініями електротранспорту, автобуси й маршрутки продовжували курсувати в колишньому режимі. Попри те, що для проїзду потрібно було мати спецквиток і дотримуватися всіх норм з індивідуального захисту, за кілька днів Нацполіція все одно відкрила кримінальне провадження.

30 квітня про послаблення карантину одночасно заявили в мерії Черкас та Мукачево. Легкий розчерк пера в рішенні міськвиконкому давав згоду на відкриття речових ринків, магазинів, салонів краси і перукарень, відвідання парків та скверів…

Однак, пам'ятаючи про розмір адміністративних штрафів, підприємці вирішили не поспішати з відкриттям і не вступати в незрозумілу політичну гру. При цьому на таку "місцеву самодіяльність" швидко знайшли управу: поліція відразу відкрила кримінальні провадження за ч. 1 ст. 325 ККУ, а для скасування рішень міськрад, які йдуть всупереч з оголошеним у столиці планом, Черкаська та Закарпатська облдержадміністрації звернулися з позовом до суду.

Але як би чиновники не привертали до себе увагу в медіапросторі, найбільш обговорюваною темою стало дотримання карантинних заходів серед вірян. Церква притягувала погляди українців: одні масово шукали там захист від незрозумілого китайського вірусу, увірувавши в чудодійність молитви і святого причастя; інші обурювалися такою безпечністю та антинауковим підходом у боротьбі з епідемією; треті просто звикли до традиційного великоднього обряду в церкві й цікавилися новим форматом свята.

За масове скупчення біля церкви, недотримання дистанції і відсутність масок поліцейські найчастіше обмежувалися адміністративними протоколами.

Втім не тільки чиновники стають фігурантами кримінальних проваджень: найбільше відповідальності за порушення санітарних норм лежить на медиках. У перші дні карантину потрапила у скандал приватна клініка Eurolab, співробітники якої, на думку слідства, приховали від Центру громадського здоров'я МОЗ інформацію щонайменше про чотири позитивних результати тестування на коронавірус.

У квітні Нацполіція Херсонської області відкрила кримінальне провадження щодо лікарів Олешківської центральної районної лікарні: тіло померлої пацієнтки видали родичам до отримання остаточних результатів тестування на Covid-19, і в результаті труп поховали без дотримання вимог щодо поховання.

Новини за темою

А в кінці минулого місяця столичні поліцейські зловили на гарячому організовану групу осіб, які вирішили заощадити на утилізації небезпечних медичних відходів і просто викидали їх на звалищі. На думку слідства, на полігоні ТПВ серед іншого могли виявитися шприци, маски і халати з опорних лікарень Києва, які приймають хворих на Covid-19.

Хай там як, в умовах карантину до поля підвищеної уваги правоохоронців потрапляє керівництво абсолютно всіх соціально значущих структур: там, де є хоча б потенційна загроза поширення захворювання, у дотриманні санепідемнорм не можна давати слабину.

Яскравим прикладом може стати звернення омбудсмена до Офісу генпрокурора з приводу того, що адміністрація Київського СІЗО не видає рукавички і маски підсудним, залишають тюремні стіни для проведення слідчих дій чи судового засідання, а після повернення не забезпечує можливість ізоляції.

За словами Людмили Денісової, загалом там утримуються близько 2,4 тис. ув'язнених і працюють 420 співробітників, тож така недбалість у дотриманні карантинних норм може призвести до жахливих наслідків. На підставі всього цього стосовно керівництва пенітенціарного закладу 29 квітня прокуратура відкрила кримінальне провадження.

Така сама доля спіткала дирекцію Перечинської школи-інтернату для сиріт і позбавлених батьківської опіки дітей в Ужгородській області. Там через порушення карантинних норм коронавірусом захворіли понад 10 вихованців віком від 12 до 15 років. А директору приватного будинку престарілих у селі Зазим'я на Київщині серед "карантинних кримінальників" пощастило менше всіх.

За інформацією слідства, пересування підопічних не обмежувалося територією пансіонату, до якого регулярно приїжджали з візитами родичі і знайомі. Нікого масками і рукавичками не забезпечували, і врешті-решт "у гості" заглянув і коронавірус, на який захворіли понад десять пенсіонерів, які там проживали.

Слабкий імунітет трьох із них не зміг впоратися з інфекцією, і тепер за загибель людей директору загрожує найвища міра покарання за цією статтею - позбавлення волі терміном від 5 до 8 років.

Ксенія Цивірко

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>