banner banner banner banner

Життя в занепаді: Чому за рік нової влади економіці стало тільки гірше

Незабаром рік, як українці довірили штурвал управління країною Володимиру Зеленському, значно посиливши повноваження його команди мандатом довіри "Слузі народу" в парламенті. Складно пригадати, хто з попередників Зеленського мав би такі широкі можливості й міг радикально змінювати правила гри, що впливають на умови розвитку країни. Та її економіки. Але насправді все виявилося не так чудово, як малював перед виборами майбутній гарант. Україна в 2019-му пливла за накоченою хвилею, але вже в цьому році увійшла в одну з найсерйозніших і жорстких економічних криз. Непідготовлена та без серйозних варіантів для виправлення ситуації.

Життя в занепаді: Чому за рік нової влади економіці стало тільки гірше
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Незабаром рік, як українці довірили штурвал управління країною Володимиру Зеленському, значно посиливши повноваження його команди мандатом довіри "Слузі народу" в парламенті. Складно пригадати, хто з попередників Зеленського мав би такі широкі можливості й міг радикально змінювати правила гри, що впливають на умови розвитку країни. Та її економіки. Але насправді все виявилося не так чудово, як малював перед виборами майбутній гарант. Україна в 2019-му пливла за накоченою хвилею, але вже в цьому році увійшла в одну з найсерйозніших і жорстких економічних криз. Непідготовлена та без серйозних варіантів для виправлення ситуації.

21 квітня 2019 року за Володимира Зеленського у другому турі виборів віддали голоси 73,22% виборців. Президентська політсила на хвилі небувалої ейфорії отримала монобільшість у парламенті, що дало Зеленському буквально необмежені можливості для радикальних змін, яких не мав, мабуть, ніхто з його попередників. Приблизно так малювали картинку багато ЗМІ влітку 2019 року. Насправді ж виявилося, що новому президенту, як і попередникам, довелося домовлятися з олігархами, що автоматично поставило очікувані зміни під великий знак запитання.

Новини за темою

Нова команда отримала країну з непростою економічною ситуацією, ускладненою пулом накопичених останніми десятиліттями системних проблем. Україна залишається однією з найбідніших країн Європи за показником ВВП на одну особу. Цей найважливіший маркер стану економіки формують дві галузі – аграрна і гірничо-металургійна, через що Україна критично залежить від цін на сировину у світі. До того ж останніми роками країна як ніколи залежить від зовнішніх кредитів, а тому – і від настроїв міжнародних інвесторів.

Обидва уряди Арсенія Яценюка і Володимира Гройсмана, що працювали за Петра Порошенка, протягом п'яти років також не змогли вирішити системні проблеми і підштовхнути економіку країни до стрімкого зростання. Стабілізувати ситуацію вдавалося завдяки підтримці міжнародних кредиторів, що призвело до утворення серйозного зовнішнього боргу, пікові виплати за яким ще попереду.

Незважаючи на райдужні обіцянки і запевнення забезпечити Україні 40% зростання ВВП протягом 5 років, уряд Олексія Гончарука через півроку тупцювання на місці зі скандалом було відправлено у відставку на початку березня. Виступаючи у Верховній Раді в день, коли депутати відправили у відставку Гончарука і проголосували за нового прем'єра Шмигаля, Зеленський як прорахунки Кабміну назвав невиконання держбюджету в перші місяці 2020 року на майже 16 млрд гривень, контрабанду і хаос із платіжками за газ і ЖКГ. Він також зазначив падіння промисловості, яке уряду не вдалося подолати, невиплату зарплат шахтарям і безграмотну політику у вугільній сфері.

Прорахунки і помилки Зе-команди

"Унаслідок неприйнятних дій влади сталося різке погіршення економічних показників. Уже в четвертому кварталі 2019 року було абсолютно зрозуміло, що показники бюджету не буде виконано. Провальна ситуація з доходами бюджету була і в першому кварталі 2020 року (і це ще періоди, коли не було впливу карантинних заходів). Неабиякою мірою цьому сприяла відсутність професійних кадрів на митниці. Керівник, який нині очолює Державну митну службу, очевидно, занадто переоцінює своє розуміння її роботи і тому повністю втратив контроль над операційними процесами", - каже народний депутат України, член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Новини за темою

Вона зазначила, що ініціативи, ініційовані та проведені Зе-командою, було різко негативно сприйнято бізнесом, і вони не знайшли підтримки в суспільстві: зокрема, це закони про запровадження системи cash-back, про обов'язкове тотальне застосування касових апаратів без скорочення системи штрафів за їхнього застосування, каже Южаніна: "Інших потрібних норм, які повинна була запропонувати нова влада, ми не побачили. Запевняють, що працюють над черговою податковою реформою, але, про що йдеться, які концептуальні основи цієї реформи, незрозуміло".

У цілому в податковій сфері серйозних зрушень, поліпшень або нових інструментів ми не побачили, каже голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики: "З фундаментальних законодавчих напрацювань Зе-більшість у Верховній Раді ухвалила тільки ті, які напрацював ще попередній склад комітету: зокрема, це внесення змін до Митного кодексу про уповноважених економічних операторів і приєднання до автоматизованої системи спільного транзиту та обміну інформацією про вантажі, що переміщуються між країнами. Водночас передбачені цими законодавчими ініціативами механізми не почали працювати. Нові уряди протягом півроку так і не розробили підзаконні акти, тому їхнє введення в дію було відкладено іншими законами ще на 6 місяців. Серед фундаментальних ініціатив від нової влади в гірших традиціях було ухвалено закон № 1210, в якому, безумовно, є низка потрібних норм бізнесу, але, на жаль, також є багато норм, які є неприйнятними, як, зокрема, те, що цей документ дає значні дискретні права органам контролювання, посилюючи корупційні ризики".

Офіс президента України

Як неодноразово повідомлялося, норми законопроекту № 1210 спричинили протести низки галузей економіки, зокрема, ГМК, який передрікає через це скорочення робочих місць. Варто зазначити, що цей законопроект президент досі не підписав.

Умов для легальної діяльності грального бізнесу і відповідно збільшення податкових відрахувань, незважаючи на численні заяви, також не було створено. Далі обговорення варіантів законопроектів справа не пішла. Гральний бізнес у країні, як і раніше, працює підпільно. Незважаючи на обіцянки президента врегулювати питання з "євробляхами", що також могло стати статтею наповнення бюджету, зробити цього не вдалося.

Ключові галузі занепали

Ситуація в критично важливих для ВВП галузях на краще не змінилася. Як неодноразово повідомлялося, металургійна галузь (підприємства ГМК забезпечують 12% ВВП України, 30% валютних надходжень і близько 700 тис. робочих місць з урахуванням суміжних виробництв) з минулого року зазнає серйозної з 2008 року кризи. З середини минулого року галузь увійшла у сферу зниження попиту на сталь і сировину для виробництва металопродукції, яке ще більше посилила серйозна рецесія, що настала у зв'язку з пандемією коронавірусу.

Новини за темою

"Коронавірус, згідно з оцінкою фахівців Goldman Sachs, відняв з прогнозованого зростання світової економіки до 2%, що є значним показником. Це означає, що попит на метал, сировинні продукти буде і надалі знижуватися, чинячи тиск на ціну. Ситуація з падінням цін на нафту – ще один показник тенденції уповільнення глобального економічного зростання", - сказав 112.ua президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

У нинішній ситуації підприємства ГМК уже скоротили інвестиції, як це можливо, зберігши тільки пріоритетні вкладення, у тому числі в екологічні проекти, за які вони взяли на себе зобов'язання. "Але неминуче скорочення обсягів виробництва буде чинити тиск на собівартість продукції, і сказати, скільки ще вони можуть триматись на плаву, тепер складно: мабуть, стільки, скільки в акціонерів будуть у наявності ресурси, щоб їх підтримувати. Згодом ситуацію, яка відбувається в галузі, відчують й інші галузі: менше вантажів буде перевозити УЗ, буде скорочено обсяг перевантаження в портах. Постраждають постачальники обладнання. Ця ситуація позначиться на надходженнях до бюджету, на курсі долара, робочих місцях", - підкреслив Каленков.

При цьому влада не зробила жодних кроків для підтримання галузі.

У цілому, за даними Держстату, промислове виробництво в грудні 2019 року скоротилося на 8,3% порівняно з груднем 2018 року, а в цілому минулого року впало на 1,8%.

Процеси стагнації тривали. Зокрема, українське машинобудування так і не змогло зробити навіть кроку зі стану повного занепаду. Незважаючи на ухвалення одного з небагатьох по-справжньому сенсаційних законів, відповідно до якого приватним компаніям дозволили будувати в Україні ракети і здійснювати космічні запуски, що, як очікувалося, дасть новий старт проектам державних промислових гігантів КБ "Південний" і "Південмаш", вдихнувши в них нове життя, на практиці нічого не відбулося. Програму розвитку космічної галузі, яку обіцяв МЕРТ під керівництвом Тимофія Милованова, поки так і не представлено.

Натомість спостерігаємо невирішену проблему із зарплатною заборгованістю співробітникам космічної галузі в 343 млн гривень та заборгованість підприємств за електроенергію в 42 млн грн. Як повідомив призначений наприкінці січня на посаду голови Державного космічного агентства України Володимир Усов, з 17 підпорядкованих агентству підприємств на сьогодні 8 є збитковими (в тому числі, 2 підприємства вже тривалий час перебувають у стадії ліквідації). Заводи "Арсенал", "Київприлад", "Укркосмос", "Природа", "ДПІ" в 2019 році взагалі не виготовляли космічної продукції. В Україні досі немає власних супутників на орбіті, а найамбітніші та високобюджетні проекти країни – запуск супутника "Либідь", будівництво космодрому "Алькантара" в Бразилії та проект "Морський старт" – залишили країну з величезними, понад 1 млрд дол. боргами і збитками.

ГП Антонов

Поліпшити ситуацію з вітчизняним літакобудуванням також поки не вдалося. Поки що Україні вдалося домовитися про складання одного єдиного літака АН-178 для МВС Перу. Однак досі не відомо, чи отримала Україна авансовий платіж за складання цієї машини. На останній прес-конференції 11 березня голова "Укроборонпрому" Айварас Абромавічус запевнив, що це питання має вирішитися протягом декількох тижнів. Він також розповів, що в кінці лютого мала місце нарада в президента щодо ситуації в авіаційній галузі. За її результатами, "Укроборонпром", РНБО та "Антонов" мали підготувати пропозиції… мабуть, не встигли: почався жорсткий карантин. Хоча, враховуючи, що в попередні роки таких пропозицій було представлено безліч, але далі обговорення справа не йшла: українські літаки залишалися, як і раніше, незатребуваними, і надії на прорив і цього разу особливо не було.

Приватизація на паузі

Ще однією статтею наповнення бюджету могла б стати глобальна приватизація, якої за час перебування при владі Петра Порошенка Україна так і не дочекалася. Надії на Зеленського в цьому відношенні були серйозні, так само, як і його обіцянки. Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук повідомляв, що Кабінет міністрів передав на приватизацію 530 державних підприємств на загальну вартість понад 12 млрд грн. Що більше, ніж за всі 28 років незалежності, говорив у коментарі 112.ua радник президента, член наглядової ради Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Новини за темою

Він зазначав, що в минулому приватизаційні процеси гальмувалися через колосальний опір, який чинили ті, хто був зацікавлений у збереженні тіньових доходів від держвласності. Судячи з усього, ситуація з наявністю бенефіціарів на держвласності не змінилася, а коронавірус став гарною підставою поставити приватизацію великих об'єктів на тривалу паузу. "В умовах світової економічної турбулентності, причиною якої стала епідемія Covid-19, вирішуємо утриматися від виставлення на приватизаційні аукціони об'єктів великої приватизації державних підприємств, до стабілізації ситуації на фінансових ринках", - повідомив 30 березня у Facebook голова ФДМУ Дмитро Сенниченко.

Схоже, що таким чином підтвердяться і найгірші побоювання великих "горілчаників". Нагадаємо, згідно з президентським законопроектом № 2300 (який було ухвалено після 15 років розмов на цю тему) скасування держмонополії на виробництво спирту (від якої, наприклад, Росія позбулася на початку 2000-х) мало відбутися вже 1 липня 2020 року. А от чи відбудеться тепер – велике питання.

Серед інших поставлено на паузу процеси на "Центренерго" та Одеському припортовому заводі, які, за даними ЗМІ, потрапили в орбіту інтересів Ігоря Коломойського. Рішення про звільнення голови "Центренерго", якого пов'язують з олігархом, схвалене Гончаруком незадовго до його звільнення з поста прем'єр-міністра, як і раніше, блокується в судах. Тим часом "Центренерго" продовжує задешево продавати електрику кількох заводів Коломойського, зокрема, "Дніпроазоту", а також Нікопольському і Запорізькому заводам феросплавів. За даними ЗМІ, ще в грудні "Центренерго" продавало електроенергію підприємствам олігарха по 56,7 коп/кВт-год, хоча для ТЕС прийнятна ціна повинна бути втричі більшою – 1,55 грн/кВт-год. При цьому протягом перших 9 місяців 2019 року підприємство отримало 1,49 млрд грн збитку. Хоча в січні-вересні 2018 року прибуток "Центренерго" становив 489,5 млн грн. Зазначимо, що навіть населення за зобов'язаннями ПСО, покладеним на "Енергоатом", отримує електроенергію по 1 грн за кіловат-годину, тоді як для решти промисловості її відпускають по 2,5 грн.

Обезголовлені сектори економіки

Ситуація в енергетиці досі є вкрай непростою. Як неодноразово повідомляв 112.ua, незважаючи на аномально теплу зиму, рекордний рівень наповнення ПСГ газом і найнижчі останніми роками ціни на газ на світових ринках, уряд Гончарука не зміг урегулювати ситуацію з недосконалими законодавчими механізмами, через що населенню продовжували приходити захмарні платіжки.

До речі, після звільнення міністра енергетики та навколишнього середовища Олексія Оржеля заміни йому на посаду знайти не вдалося досі. Ключове міністерство входить у кризу обезголовленим.

В Україні досі немає і ще одного важливого міністерства – агрополітики. Воно було ліквідовано ще під час формування Кабміну Гончарука, що спричинило низку серйозних проблем. Як повідомлялося, аграрії торік не змогли отримати виплати за бюджетними програмами держпідтримки, зокрема щодо компенсації ставок кредитів, підтримки на садівництво, компенсації при будівництві нових тваринницьких комплексів, придбання сільгосптехніки. Ситуація ускладнювалася і штучним затриманням із відшкодуванням ПДВ. Усе це відбувалося напередодні посівної компанії, коли сільгоспвиробники традиційно мали закуповувати насіння, добрива, паливо. Представники галузі попереджали, що, якщо компаніям продовжать затримувати виплати, з рекордними врожаями зерна можна буде розпрощатися, посівну буде зірвано.

У результаті, цьогоріч уже очікується скорочення врожаю пшениці до 24-25 млн т проти 28 млн т торік.

Офіс президента України

До речі, держпідтримку аграріям вкотре збиралися порізати, тепер уже у зв'язку з оптимізацією, необхідною через кризу, спровоковану коронавірусним карантином. У силу відсутності профільного міністра відстояти сільгоспвиробників нема кому. На сьогодні для аграріїв передбачено держпідтримку близько 4 млрд грн. "Цю цифру вдалося відстояти. Раніше президент і Мінфін, як нам відомо, виступали за те, щоб її скоротити, проте потім дійшли висновку, що це робити в нинішніх умовах не можна. Адже аграрна галузь формує близько 40% ВВП країни. За наявною інформацією, частину коштів, передбачених для держпідтримки, буде спрямовано на програми збереження поголів'я ВРХ. На розвиток тваринництва планується направити близько 1 млрд грн. Проблема скорочення молочного і м'ясного напряму великої рогатої худоби дісталася команді Зеленського від попередників, і переламати негативну тенденцію, яка розвивалася протягом останніх років, поки не вдалося", - розповіла головний редактор AgroPolit Наталія Білоусова.

Вона підкреслила, що рішення ліквідувати профільне міністерство можна зарахувати до неправильних кроків президентської команди: "Ми неодноразово чули останнім часом заяви про те, що міністерство буде реанімовано. Але чи відбудеться це реально, побачимо".

Допомога МВФ в обмін на землю

Проте всі економічні рішення Зеленського та його політсили буквально меркнуть на тлі головного кроку, який точно назавжди буде вписано в історію українського агросектору – йдеться про відкриття ринку землі. Правда, як і багато інших проривних ініціатив, ця також була прийнята в далекому від досконалості вигляді, не доведена до кінця і не відомо ще, які наслідки для української економіки матиме.

"Якщо говорити про перший рік роботи президента Зеленського та його команди і те, які наслідки для аграрного сектора вони мають, то варто зазначити таке: головну обіцянку, яку було дано агросектору, виконано. Парламент 259 голосами підтримав закон про ринок землі. Яким буде цей ринок, як він буде працювати, ми побачимо через рік. Але вже нині на запитання, чи такого ринку очікували аграрії, можна з упевненістю сказати, що, очевидно, немає. Чи буде він ефективний? Залежить від ситуації, яка складеться. Але вже очевидно, що на нього впливатимуть світова криза і наслідки рецесії, що настала через пандемію коронавірусу", - каже Білоусова.

Іншими словами, з ринком землі в умовах рецесії президентська команда сильно поспішила: справедливої ціни за землю при реалізації законопроекту в його нинішньому вигляді виручити не вдасться. Але є всі ознаки подвійних стандартів: отже, приватизацію підприємств у зв'язку з рецесією вирішено поставити на паузу, а от землю можна виставляти на продаж.

Правда, особливого вибору Зеленський не має. Відсутністю економічних успіхів України вже скористалися міжнародні кредитори, які таких промахів не упускають. Відомо, що відкриття ринку землі є головною умовою для отримання чергового фінансового траншу від МВФ.

"Якщо такі наміри, як зменшити залежність від зовнішніх кредиторів, у влади і були, то діяти потрібно було протягом останніх чотирьох місяців минулого року. В цей період слід було особливо активно нарощувати можливості, вікно для яких було відкрито. Але нічого з того, що влада могла зробити, не було зроблено. Тепер вже пізно виправляти ситуацію. У глибоку кризу, яка почалася через пандемію коронавірусу, ми увійшли з великим невиконанням бюджету і з найгострішою потребою в транші МВФ як найдешевшого кредитування. Єдине, що ще може врятувати ситуацію, – співробітництво з МВФ. В України немає іншого виходу, крім як прийняти умови співпраці з Фондом", - підсумовує Ніна Южаніна.

Власне, Україна і приймає всі умови.

Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>