Життя на пороховій бочці: Кому вигідні протести в Лівані

Життя на пороховій бочці: Кому вигідні протести в Лівані
112.ua

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Антиурядові акції протесту в Лівані, які об'єднали до двох мільйонів представників різних конфесій і призвели до відставки прем'єр-міністра Саада Харірі, є закономірним процесом, реакцією суспільства на купу соціально-економічних проблем, масову корупцію, непотизм у держструктурах і відсутність перспектив у плані працевлаштування. Держборг Лівану складає 150% від ВВП (86 млрд дол.). Ліванський фунт знецінюється щодо долара. Жителі країни незадоволені низькою якістю комунальних послуг, постійним відключенням електроенергії, води. Джерелом соціальної напруженості є 1,5 млн сирійських біженців. Протести в Лівані розвиваються за принципом доміно, слідом за подіями в Іраку, де шиїти і курди втомилися від соціально-економічної розрухи, неефективності уряду і засилля впливу Ірану.

Новини за темою

Протестувальники-ліванці вимагають дострокових парламентських виборів, формування нового уряду технократів, які не пов'язані з жодною політичною партією із представлених у парламенті, відійти від системи розподілу влади за конфесійною ознакою, що практикується з часів завершення Громадянської війни в 1990 році. Вони хочуть скоротити зарплати чиновникам, податки, приватизувати сектор телекомунікацій. Сірником, який запалив народний гнів, стало рішення уряду Харірі запровадити збір за використання месенджерів, як-от WhatsApp, які використовують багато ліванців через занадто дорогий мобільний зв'язок. Протести в Лівані зачіпають інтереси окремих держав і можуть призвести до непередбачуваних наслідків для Близького Сходу.

Головний біль Ірану

Протести не вигідні Ірану, який зацікавлений у збереженні чинного політичного режиму в Лівані. Попри розподіл владних повноважень, мандатів у парламенті між християнами-маронітами, мусульманами-сунітами і шиїтами, православними, протестантами, католиками, друзами, алавітами, християнами-вірменами, істотний вплив на політичні та економічні процеси в країні має терористична організація "Хезболла", яка спонсорується Іраном. Разом із шиїтською партією "Амаль" і "Вільним патріотичним рухом" президента-мароніта Мішеля Аюна агенти впливу Ірану перебувають у складі провладної "Коаліції 8 березня". Лідер "Хезболли" Хасан Насралла не обіймає жодної державної посади, але до його думки прислухаються ліванські міністри.

Ліван - це частина так званого "шиїтського півмісяця", поряд із Іраком, Сирією та Єменом, де знаходяться збройні формування з числа місцевих шиїтів, які фінансуються Іраном. Ліван і "Хезболла" - це форпост впливу Ірану в Східному Середземномор'ї, фактор тиску на регіонального противника в особі Ізраїлю. Тегеран не шкодує грошей на підтримку 65 тис. бойовиків "Хезболли". У 2018 р. ліванські терористи отримали від Ірану 700 млн дол. як фінансову допомогу. Через територію Сирії в Південний Ліван, де розташовано бази "Хезболли", переправляється зброя і боєприпаси. В арсеналі терористичної організації знаходиться понад 130 тис. ракет – більш ніж у всіх разом узятих країнах-членах НАТО.

Якщо замість підгодованих Тегераном чиновників влада в Лівані перейде до незалежного технократичного уряду, який сконцентрується на реформах, то вплив "Хезболли" знизиться. Іран не зацікавлений, щоб новий уряд Лівану перебував у опозиції до "Хезболли" і вимагав здати зброю. Не дивно, чому Насралла і верховний керівник Ірану Алі Хаменеї звинувачують США та Саудівську Аравію в розпалюванні протестів у Лівані, а його радник і головний редактор іранської газети "Кайхан" Хуссейн Шаріатмадарі закликав ліванців захопити американське і саудівське посольства. У Лівані вже були випадки нападу прихильників "Хезболли" та "Амаль" на протестувальників.

Новини за темою

Протести в Лівані та Іраку свідчать про кризу іранського впливу на Близькому Сході. Помилкою іранської влади є те, що вона обмежилася фінансуванням лояльних шиїтських збройних угруповань, поширенням ідей політичного ісламу в близькосхідних країнах, але ніяк не посприяла вирішенню соціально-економічних проблем, які турбують населення, недостатньо інвестувала в розвиток економіки та інфраструктури. Ліванські та іракські шиїти не стали менше ненавидіти Америку та Ізраїль, але в умовах економічної кризи і за відсутності гідного рівня життя їх більше турбує відсутність грошей та можливостей для розвитку, а не потенційна "американсько-сіоністська загроза". Протестувальникам Лівану байдуже, якої конфесії будуть міністри і депутати, лише б жити стало краще.

Демонстрації в Лівані та Іраку небезпечні для Ірану тим, що створюють прецедент для активізації протестних настроїв у Тегерані та інших великих містах. В Ірані існують схожі проблеми, як і в Іраку та Лівані: корупція, кризові явища в економіці, низький рівень життя серед значної кількості громадян. У жовтні інфляція в Ірані досягла близько 36%. Зростають ціни на їжу і паливо. Безробіття серед молоді становить 26% (40% населення 80-мільйонного Ірану молодше 25 років). Очікується урізання державних витрат, зникнення робочих місць. Іранським працівникам часто затримують виплату зарплат. Працівники держпідприємств регулярно влаштовують страйки. На початку 2018 р. великі міста Ірану вже охопили акції протесту громадян, незадоволених соціально-економічною ситуацією. Ситуація може повторитися.

Інтереси США

Протести в Лівані відповідають інтересам США, оскільки зміна політичного режиму в цій країні може вплинути на зниження впливу їхнього геополітичного противника Ірану на Близькому Сході. Протести ліванців підкріплюють американські санкції проти Ірану. Вашингтон неодноразово закликав Тегеран припинити спонсорувати терористичні організації і шиїтські збройні угруповання, включаючи "Хезболлу", не втручатися у внутрішні справи близькосхідних держав, у тому числі Лівану. Попри санкції режим аятол не виконує вимоги американців. Тепер самі ліванці вимагають змін, які не можливі до тих пір, поки країною буде правити "Хезболла". Протестувальників підтримав держсекретар США Майк Помпео і закликав сформувати в Лівані новий ефективний уряд, провести економічні реформи та подолати корупцію.

Новини за темою

Технократичний уряд у Лівані вигідний адміністрації Трампа для реалізації мирного плану радника і зятя американського президента Джареда Кушнера. Передбачається виділення Лівану 6 млрд дол. у вигляді позик і приватних інвестицій для створення нових робочих місць. Одна справа, якщо ці гроші будуть використані за призначенням, інша справа, якщо вони стануть об'єктом розпилювання нинішніх корумпованих чиновників. Для початку логічно домогтися зміни політичного режиму в Лівані, а вже потім виділяти гроші.

Страхи Європи

Євросоюз не солідарний зі США у випадку з Ліваном. Європейські країни зробили ставку на Харірі, вбачаючи в ньому політика, здатного провести необхідні реформи і підтримувати стабільність у Лівані, де існують тертя між сунітами і шиїтами, християнами, а конфліктний потенціал досить високий. Євросоюз закликає ліванців проводити виключно мирні акції протесту.

ЄС використовує територію Лівану як відстійник для 1,5 млн сирійських біженців, виділяє гроші на їх утримання. У випадку дестабілізації ситуації й анархії в Лівані, всі ці люди ринуть у напрямку Європи. У всякому разі, у Лівані їм не раді. Задовго до протестів деякі ліванські депутати і члени уряду порушували питання про те, що біженцям час повернутися до себе додому.

Неоднозначні наслідки для Ізраїлю

Ізраїльтяни зацікавлені в тому, щоб ліванці самостійно позбавилися від "Хезболли", яка дестабілізує ситуацію біля їхніх кордонів. У вересні ліванські терористи випустили протитанкові ракети в бік ізраїльського населеного пункту Авівім, вперше з 2006 р. Також ізраїльський уряд намагався переконати США і ЄС виділити Лівану фінансову допомогу під гарантії ліквідації підприємств "Хезболли" з виробництва ракет. Якщо Харірі закривав очі на самоуправство "Хезболли", то з новим технократичним урядом Лівану влада Ізраїлю могла б спробувати домовитися і протистояти терористам спільними зусиллями.

Водночас задля відволікання уваги ліванського суспільства від протестів "Хезболла" та Іран можуть влаштувати провокації щодо Ізраїлю, знову здійснити обстріл, щоб спровокувати відповідні удари ЦАХАЛ і потім звинуватити євреїв у агресії. "Хезболла" буде позиціонуватися як захисник Лівану від агресивних дій Ізраїлю, як це було під час Другої Ліванської війни 2006 р. Тоді ЦАХАЛ провів зачистку Південного Лівану від терористів у відповідь на обстріл північних районів Ізраїлю.

Інтриги нафтових монархій

Певною мірою Саудівська Аравія й ОАЕ зробили свій внесок у зародження протестного руху в Лівані. За кілька тижнів до протестів Харірі відвідав ОАЕ і попросив надати Лівану фінансову допомогу. Гроші могли бути використані для стабілізації економічної ситуації. Втім, араби не виділили ліванському прем'єру ні копійки. У 2016 р. Саудівська Аравія відмовилася виділити Лівану 3 млрд дол. як військову допомогу, 1 млрд дол. для потреб поліції під приводом засилля "Хезболли" в державних справах.

Харірі став вигнанцем у нафтових монархіях, тому що його уряд не перешкоджав посиленню впливу в Лівані їхнього заклятого противника в особі Ірану. "Хезболла" - це такий же провідник інтересів Тегерана, як і озброєне шиїтське угруповання "Ансар Аллах" у Ємені, яке бореться за створення теократичної держави в цій країні та обстрілює об'єкти нафтової промисловості і міста Саудівської Аравії. Під прицілом ракет єменських шиїтів знаходяться території ОАЕ. Обидві країни проводять військову операцію проти "Ансар Аллах" у Ємені з 2015 р. та зацікавлені у зниженні впливу Ірану на Близькому Сході – конкурента на світовому ринку нафти.

Загроза громадянської війни

Прихід до влади в Лівані технократичного уряду не становитиме жодної загрози для регіональної безпеки. Як варіант, можна підібрати позапартійних компетентних фахівців серед представників чинних конфесій у Лівані, не порушуючи існуючого з 1990 р. балансу сил. Загрозою є непередбачувана реакція Ірану, якщо "Хезболла" втратить владу. Зараз "Хезболла" намагається приборкати політичну кризу та закликає якомога швидше сформувати новий ліванський уряд, щоб не допустити до влади протестувальників, включаючи організацію "За наші права", яка організувала демонстрації.

В інтересах "Хезболли", щоб у новому уряді були угодні їй люди. Якщо протести продовжаться, тоді "Хезболла" може взяти участь в їхньому придушенні. Іран надасть військову допомогу терористам заради збереження Лівану в орбіті свого впливу. Це створює загрозу виникнення нової громадянської війни в Лівані, яка може спричинити за собою гуманітарну кризу та втручання інших гравців, включаючи Ізраїль, проіранські шиїтські угруповання в Сирії, найманців із Росії, яка підтримує "Хезболлу".

Георгій Кухалейшвілі, 

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>