banner banner banner banner

Зеленський та "вулиця": Хто кого?

Зеленський та "вулиця": Хто кого?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Нехороше слово з восьми букв намалювали увечері 10 вересня на паркані президента Володимира Зеленського. Тепер і він у клубі – ніхто з його попередників не оминув вимоги імпічменту. У четвер кількасот людей навідалися до резиденції Зеленського та прокричали під дверима свою вимогу – відправити Гаранта у відставку. Причина проста: озвучена раніше інформація про те, що Україна буцімто дає добро на "спільну інспекцію" з представниками ОРДЛО на Донбасі, яку мали провести на позиціях українських військових під Горлівкою.

Зрада як національний спорт

До Зеленського прибули з автопробігом – як свого часу до Януковича у Межигір’я. Серед прихильників імпічменту були представники "Демократичної сокири", "Руху опору капітуляції", "Національного корпусу" та "Правого сектору". Тобто, націонал-патріотичні сили, рішуче налаштовані та не схильні вести перемовини.

"В Україні в риториці усіх політичних партій мають залишитися три слова, які будуть характеризувати Зеленського, – "імпічмент", "відставка" і "суд". Жодних домовленостей, жодних перемовин, жодної дискусії вже не може бути. Офіс президента заявив, що злочин – державну зраду, яка карається згідно зі статтею 111 Кримінального кодексу України, не просто перенесено, а відкладено на якийсь час", – заявив член політичної сили "Демсокира" Юрій Гудименко.

Про що йде мова? Про те, що Міністерство оборони повідомило: інспекція у районі Шумів Донецької області не може бути проведена. Винувата в цьому Росія та підтримувані нею бойовики з "ДНР" та "ЛНР", які "фактично відмовилися дотримуватись досягнутих домовленостей та працювати на основі здорового глузду заради підтвердження правдивих фактів щодо ситуації на лінії розмежування".

Важливий нюанс: на момент, коли мітингувальники товпилися під воротами президента, про те, що інспектування не проводитимуть, вже було відомо. І це, власне, доводять слова Гудименка. Але розійшлися протестувальники не відразу, а лише після того, як розмалювали державну дачу президента України. Зі сторони скидалося на те, що глава держави визнав помилки та пішов на поступки мітингарям.

Новини за темою

Ось як про це говорить політолог Кирило Сазонов: "З боку Зеленського не було дипломатичних помилок, але були значні піарні проколи. Тому виглядає все так, ніби президент дійсно допустив "зраду", але потім злякався патріотів та увімкнув задній хід. Але якщо тепер він пояснюватиме, що його не так зрозуміли, це буде ще один великий прокол. Бо коли ти виправдовуєшся, то опиняєшся у більш невигідній позиції, ніж до того", – переконаний Сазонов.

Але чому не було дипломатичних помилок? Експерт це також охоче пояснює.

"Рошен" на закуску

"Яка різниця між симпатичним хом’ячком та огидним пацюком? – заходить Сазонов здалеку. – У хом’ячка – піар грамотний, а у пацюка – ні. Насправді спільне патрулювання нашими силами та бойовиками є абсолютно неможливим та виключеним. Ніхто таке патрулювання і не планував. Історія така: ще у 2015 році Петро Олексійович Порошенко "благословив" підписання мінських угод, згідно з якими створено так званий СЦКК – Спільний центр координації та контролю.

У СЦКК також не було ніяких бойовиків, а були представники Росії та України. Плюс посередники ОБСЄ, так само як у мінській Тристоронній контактній групі. Тільки посланці цього СЦКК могли з’являтися десь на позиціях для контролю за виконанням мінських угод. Противники Зеленського подали цю схему у зовсім іншому світлі. А його піарники реагували слабко або не реагували зовсім. Цим і скористалися опоненти: вийшла така собі персональна зрада Зеленського: це він, мовляв, а не Порошенко, придумав ЦСКК і він же вирішив допустити на наші позиції бойовиків, хоча нічого подібного не було", – пояснює експерт.

І додає: "Насправді Україна лише підтвердила раніше підписані угоди і те, що спільні інспекції передбачені вже узгодженими документами. Навіщо це було зроблено? Щоб перед наступною зустріччю у "нормандському форматі" у Росії на руках не було козирів та приводів звинуватити Україну у зриві мінських домовленостей". 

Таким чином, Зеленського просто "неправильно зрозуміли". А дехто використав таке непорозуміння у своїх інтересах, причому цей "дехто" є всім добре відомим.

"Руку Порошенка" у недавніх протестах вбачає і керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. "Це просто банальна політична спекуляція. І це видно неозброєним оком, – каже він. – Де були раніше ці експерти з усіх питань, які зараз схиляють військовослужбовців до невиконання наказів?"

"Петру Олексійовичу з його партією вкрай потрібен хайп. Є певні люди, які вважають, що немає життя без війни. В широкому сенсі слова. Але чи вважають так усі українці? Чи всі вони дотримуються такої ж позиції, як ті, хто вийшов на протести? Якби я міг радити президенту Зеленському, то закликав би його взяти пана Турчинова, пана Луценка, пана Бутусова, видати кожному по автомату та відправити на передову захищати Батьківщину. І це нормальний крок. Бо найбільшими "яструбами" завжди виявляються ті, хто свого часу "косив" від армії, причому ще з радянських часів, а про війну знає лише з кіно", – коментує Золотарьов.

На його переконання, "все це тільки грає на руку росіянам. Бо, виходить, що Україна – це не сторона, зацікавлена у мирному вирішенні проблеми на Донбасі, а сама – частина проблем".

Є ще один наслідок протестів: "Усі ці події б’ють по авторитету та рейтингу Зеленського. Навіть попри те що пікетувальники виглядали досить дивно – адже під час акції вже було відомо про те, що ніякого інспектування не буде. І це яскраво свідчить про замовний характер акції, а також про те, що все це – патріотизм, оплачений цукерками "Рошен".

"Осінній марафон" Зеленського

Однак відволічемося від найбільших тригерів цієї ситуації – тобто від СЦКК, інспектування та від війни на Сході. "Вулиця" чи не вперше жорстко та рішуче проартикулювала вимогу до Зеленського залишити свою посаду. Ті ж самі заклики та у тій же самій тональності свого часу чули двоє перших президентів України – Леонід Кравчук та Леонід Кучма. Від першого вимагали піти через складну соціально-економічну ситуацію, а другого – через справу Георгія Гонгадзе.

Кравчук вимогу виконав, а Кучма тиску "вулиці" не піддався. Звісно, в обох ситуаціях вирішальним було зовсім не те, чи почувалися ці президенти відповідальними за ситуацію, яка склалася в країні. На їхнє рішення вплинула наявність або відсутність підтримки в колах українського істеблішменту. В цьому аспекті становище Зеленського більше нагадує становище Кравчука, вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

А от чи залишиться Зеленський "Кравчуком" чи, навпаки, доросте до "Кучми" – залежатиме від осені поточного року, іншими словами – від результатів місцевих виборів.

"Владу розхитують, і вона буде послаблюватись, – зазначає Карасьов. – Але при цьому погрози імпічменту наразі є неактуальними, бо рейтинг у Зеленського ще є достатньо високим. Так триватиме до 25 жовтня, а далі результати місцевих виборів внесуть свої корективи. Вони покажуть, що робити – чи то йти далі в наступ на президента чи цього не робити, бо Зеленський та його команда залишаються фактичними лідерами".

"Зараз Андрій Богдан невипадково вискочив зі своїм інтерв’ю, – продовжує політолог, – і невипадково назвав четвірку можливих кандидатів у президенти – Кличка, Разумкова, Портнова і Гройсмана. Як "кінг-мейкер", тобто "творець королів", котрий створив і Зеленського, і нинішній політичний режим (бо саме Богдан наполіг на дострокових парламентських виборах), він дивиться уперед і пропонує свої послуги потенційним клієнтам. У цьому сенсі осінь може стати переломною".

Карасьов додає: "Так вже було в далекому 1993 році – тоді протестувальники в особі шахтарів, а також правлячі кола в особі "червоних директорів" та інших представників еліти вимагали відставки і від Кравчука, і від Верховної Ради. Свого вони домоглися – і у 1994-му пройшли дочасні і президентські, і парламентські вибори. Нині історія повторюється. І реалізація такого сценарію може об’єднати зовсім різні сили – від ОПЗЖ до "Батьківщини" та "Європейської солідарності". Тим паче, що зараз багато нових політичних сил (і те ж таки "За майбутнє", і "Партія Пальчевського") готуються зовсім не до місцевих, а до парламентських виборів. Якщо вони покажуть гарний результат, то їхній голос приєднається до тих, хто зараз вимагає перезавантаження влади".

Новини за темою

Але все це буде згодом. Поки що триває репетиція значних подій, і навіть не генеральна, а одна з багатьох. "В акції 10 вересня брала участь політична піхота. Це проба пера і розвідка боєм. Артилерія чи якісь елітні військові частини у ці протести поки не вписувалися. Поки що історію лише "прокачують", щоб вона не сходила з порядку денного. І якщо це спрацює, підтягнуться і політичні важковаговики", – прогнозує Карасьов.

"Інспектування на Сході – лише привід для виступів. Не було б цього, знайшли б інший привід. Протестувальникам треба було дізнатися, чи виходить у них тиснути на Зеленського. Спробували і з’ясували, що виходить. А апетит, як відомо, приходить під час їжі", – вважає він.

Страх великої сцени

То чи "з’їдять" українці Зеленського? Питання, погодьтеся, цікаве.

"Українці виходять на вулиці навіть не так із політичних міркувань, як здебільшого через несправедливість. Згадаймо: сфальсифіковані вибори 2004-го, побиття студентів у 2013-му, – перелічує Кирило Сазонов. – Зараз наші нинішні проблеми трактуються по-різному тими, хто виступає за продовження війни, і тими, хто – за досягнення миру за будь-яку ціну. Так чи інакше президент буде піддаватися критиці, але навряд чи викличе масові протести, як це було у Порошенка у 2015 році, коли особливий статус Донбасу намагалися вписати у Конституцію. Щоб викликати таку реакцію, як тоді, Зеленському треба, дійсно, перейти певні червоні лінії".

Іншими словами, те, що станеться (або ні) із Володимиром Зеленським, залежить від самого Володимира Зеленського.

"Зеленський може піти з посади добровільно. Це не виключено, якщо його рейтинг впаде, наприклад, до 5% і якщо велика кількість мітингувальників з різних політичних сил одночасно вимагатимуть його відставки. Тобто якщо це буде консолідована вимога суспільства, він може до неї прислухатися. Тим паче, що команди, на яку він міг би спертися (за винятком уламків "95 Кварталу"), у нього немає. І демарш Богдана є доказом цього. Такого спротиву, як з боку Кучми у 2001-го, Зеленський не чинитиме, бо за Кучмою стояв олігархат, а за Зеленським, по суті, немає нікого", – констатує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Він же говорить і про інше – про те, як працює в Україні та сама "демократія прямої дії", яку обстоює президент Зеленський: "В Конституції України вказано, що Гарантом громадянських прав є президент. Але насправді таким Гарантом є народ. І це не пафосні слова. Бо коли президент – яке б прізвище він не мав – робить щось неприпустиме, то збирається "вулиця", назвемо це так, і вказує президентові на те, що він помилився. І навіть якщо ця "вулиця" не репрезентує думку більшості, активна частина соціуму, пасіонарії якраз і контролюють те, аби президент дотримувався Конституції. Так було і так буде – "вулиця" завжди скеровуватиме владу у певне русло. Але це якщо говорити стратегічно".

"А якщо тактично, – додає Петренко, – то зараз ми входимо у смугу виборчої кампанії. А вона може супроводжуватися і доволі агресивними діями. Під час виборів крива активності завжди йде вгору. Не виключаю, що до 25 жовтня кількість походів на Банкову чи на президентську дачу буде тільки зростати. Так само зростатиме і градус напруги. Саме у такий спосіб політичні партії – не важливо, з якої вони частини спектру – підживлюватимуть до себе інтерес та нарощуватимуть м’язи".

Ще одна особливість українського політичного процесу (та й не тільки українського) полягає у тому, що він збирає у своїх лавах зовсім різний контингент. "Будь-який протест передбачає як наявність ідейних борців, так і тих, хто хоче цей протест "осідлати". Якщо говорити конкретно щодо останніх подій, то там, безперечно, були присутні як пасіонарїі, так і ті, хто хоче їх монополізувати. Зокрема, і "порохоботи" з їхнім бажанням очолити протестний електорат, щоб каналізувати його виступи у своїх інтересах. І це звичайна річ, бо так робиться кожна революція", – вважає Кирило Сазонов.

Одним словом, Володимиру Зеленському варто провести інспекцію не стільки на Сході України, скільки в лавах своєї команди і визначити тих, на кого він може спертися в умовах будь-якого форс-мажору. Бо опоненти вже провели підготовчу роботу та змикають лави. А також принагідно "подякувати" армії піарників та радників за "відмінно" виконану роботу з презентації самого Зеленського та його ідей та кроків. Але така "подяка" – завдання другорядне. У нашого глави держави є й певні особливості психотипу, які сформувалися під впливом його першої професії і через які йому буде нелегко.

"У подальшому тиск "вулиці" тільки зростатиме, а Зеленський до цього не готовий, бо такий тиск його лякає. Як людина з шоу-бізнесу президент потребує аплодисментів, а якщо їх немає, його починає ковбасити", – грубувато формулює проблему Андрій Золотарьов.

У чому експерт має рацію, так це в тому, що найближчий час лише додасть главі держави головного болю. Все та ж війна і все той таки коронавірус вже самі по собі створюють несприятливе тло. Плюс вибори, які можуть похитнути рейтинг владної команди, і економічні негаразди, які, можливо, тільки грядуть. У відповідь на вимоги відставки Володимир Зеленський може відповісти агресією, як це робив Янукович, добровільною згодою у стилі Кравчука або ж ігнором, котрий свого часу продемонстрували Кучма або Порошенко.

Але для ігнору потрібна значна сила (і внутрішня, і зовнішня), для агресії – безжальність, а для відставки за власним бажанням – готовність програти битву, а не війну. Чомусь здається, що Володимир Зеленський торуватиме свій власний шлях, не користуючись "шпаргалками" тих, хто "відстрілявся" на посаді президента. І його шлях, можливо, нас усіх ще здивує.

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>