banner banner banner

Зеленський проти олігархів: Прийшла "весна" чи показуха?

Зеленський проти олігархів: Прийшла "весна" чи показуха?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

"Прийде весна – будемо саджати" – ось один зі слоганів, із яким тоді ще кандидат в президенти Володимир Зеленський йшов на вибори. Весна промайнула швидше, аніж сталася бодай одна посадка. За весною в Літу кануло й літо. Восени за грати відправився екснардеп Сергій Пашинський – за давню історію зі стрільбою: у 2017-му Пашинський поранив людину з вогнепальної зброї.

Також восени детективи НАБУ затримали колишнього заступника РНБО Олега Гладковського (Свинарчука) за підозрою у зловживанні службовим становищем, а Верховна Рада дозволила притягти до кримінальної відповідальності депутата з групи "За майбутнє" Ярослава Дубневича. Пашинського і Дубневича у черговому відеозверненні згадує президент Зеленський.

"Не дуже багато посадок? Поки що це не почалося? І згоден, і ні. Дивіться, справа Свинарчука є? Є. Пашинський є? Є. Микитась є? Є. Дубневич є? Є", – віщає Зеленський за кермом "Тесли".

Ще один "кейс", який додає президент – це справа екс-керівника держкорпорації "Укрбуд" Максима Микитася (котрого, між іншим, не обійшов увагою знаменитий "Джокер" в одному зі своїх розіграшів). І Микитась, і Гладковський, і Дубневич, і Пашинський – все це люди з минулого (або навіть з позаминулого) політичного циклу.

Проте всі вони – надто дрібні фігури на українській політичній шахівниці. Пресингуючи їх, нова влада йде у руслі власних обіцянок, але й водночас поступово набирає прискорення для більш серйозних кроків.

Новини за темою

"У такий спосіб зараз готується підґрунтя для більш вагомих посадок, на які є більший запит (маю на увазі Петра Олексійовича), але поки немає достатніх юридичних підстав і немає погодження з боку Заходу. Тут відбуватиметься процес "step by step", таке собі тестування реакції і з боку українців, і з боку світу", – говорить в коментарях 112.ua заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

І, схоже, має рацію: останній тиждень засвідчує, що "сезон посадок" дістався до більш крупних "овочів і фруктів". Втім, нікого ще не посадили. Але – теоретично – можуть.

Екс-нардеп Онищенко: повернусь і все спростую

Один сюжет торкається екс-нардепа Олександра Онищенка. 29 листопада колишнього парламентаря затримали в німецькому місті Аахен за запитом Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Як повідомляє прес-служба САП, наразі вирішується питання його екстрадиції. Проте в чому звинувачують Онищенка?

Власне, навряд чи в цьому випадку потрібні розлогі нагадування. Його справа "прогриміла" ще у 2016 році, коли Верховна Рада дала згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, затримання та арешт. У дуже зручний, слід зауважити, момент – Онищенко якраз перебував за кордоном. В Україну він, певна річ, не повернувся. А якби повернувся, то став би підозрюваним у справі про створення незаконної газової схеми.

Останні три роки Онищенко прожив у Європі, але там йому спокійно не сиділося. Спочатку він спробував взяти участь у дострокових парламентських виборах-2019, однак ЦВК відмовила йому у реєстрації. А потім (зовсім нещодавно) Онищенко заявив, що повертається додому, щоб спростувати звинувачення в шахрайстві і відмиванні грошей.

Була названа дата його прильоту до Києва – 13 грудня. Тепер вона, очевидно, буде скоригована. В залежності від того, як вирішиться питання з екстрадицією.

Фінанси, кредит та Жеваго: банківський "кейс"

3 грудня довга, але дірява рука української Феміди спробувала схопити за комір колишнього нардепа. Мова про Костянтина Жеваго, котрий був депутатом Верховної Ради 3-8 скликань, зокрема від "Блоку Юлії Тимошенко" і як самовисуванець. Але слідчим він відомий не тільки цим.

Жеваго був бенефіціарним власником банку "Фінанси та кредит". При цьому бізнесмена підозрювали в причетності до розтрати коштів банку на суму 2,5 мільярда гривень. За версією правоохоронних органів, Жеваго провернув наступну схему.

Створив офшорну компанію, котра у 2007-2014 рр. відкрила кредитні лінії в іноземних банках, а банк "Фінанси і кредит" поручився за неї перед кредиторами. У 2015 році іноземні банки стягнули з рахунків "Фінанси і кредит" позичені кошти. Заставу вони списали одразу після того, як фінустанову оголосили неплатоспроможною.

Банк, таким чином, постраждав. Жеваго, судячи з усього – ні. Втім, де він і що з ним – наразі невідомо. Слідчі загубили його слід, а відтак "у зв'язку із систематичною неявкою до органу досудового розслідування його оголошено у міжнародний розшук та слідчим суддею надано дозвіл на його затримання", – йдеться у повідомленні Генпрокуратури.

І поки ГПУ шукає фігуранта своїх підозр невідомо де, його адвокати передають, що "пан Жеваго категорично заперечує будь-які обвинувачення в протиправних діях".

Але це ще не кінець історії.

Сезон полювання відкрито

"Обрані фігури – не випадкові і при цьому достатньо вразливі. В тому розумінні, що в них немає політичного прикриття. Вони не скажуть – як це робить Порошенко – що триває переслідування патріотів. Жеваго, попри те, що тривалий час перебував у "Батьківщині", підтримку з боку цієї політсили точно не отримає", – коментує керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.

При цьому жоден з опитаних нами експертів не вірить у щирість влади, котра перенесла "весняний посадочний сезон" на осінь-зиму і нині демонструє активну боротьбу з корупцією та засиллям олігархату. "У партії "постправди" її кроки – завжди піар-акції. Тобто дії, вмотивовані передусім тим, як на них зреагує суспільство. А у нього є запит на "посадки" та переслідування олігархів, і тому увагу соціуму дуже легко переключити з більш актуальних питань на псевдоактивність влади", – говорить в цьому контексті Богдан Петренко.

Новини за темою

А політолог Євген Булавка реагує на поставлене 112.ua питання з неприхованим сарказмом. "Боротьба з олігархатом? Сформульовано цікаво – на тлі того, що йдуть інсайди про відвідування Ігорем Коломойським офісу президента. Очевидно, що нинішні переслідування пов’язані або з переділом власності, або з окремою історією, що пов’язана із банківським сектором і імітацією боротьби зі зловживанням там", – уточнює він.

"Онищенко та Жеваго – не такі відомі, як, наприклад, Ахметов, і вважати їх топ-корупціонерами щонайменше наївно. Вся ця історія – аж ніяк не про боротьбу з корупцією, а про щось інше. Можливо, про вибіркове точкове покарання ритуальних жертв, яких не шкода", – додає Булавка.

Їх то за що?

Отже, перша версія того, чому на новому етапі влада взялася саме за Микитася, Онищенка та Жеваго, полягає в тому, що цих персон просто вирішено принести в жертву. Є й інші припущення – більш, так би мовити, меркантильні.

"З приходом будь-якої нової влади в Україні завжди відбувається поділ ринків. А він завжди відбувається за рахунок тих, хто ці ринки колись здобув. І це, на жаль, один з компонентів нашої економічної ситуації – пов’язаної з монополіями та олігархами", – наголошує Богдан Петренко. Він, втім, уточнює, що "в Україні до будь-якого олігарха можуть виникнути питання – у нас великий бізнес не базується на суто законній основі".

Для показової розправи всі троє є не надто відомими людьми. "На Полтавщині точно знають, хто такий Жеваго. Для решти соціуму головним не є прізвище об’єкта переслідувань, для них головним є те, що переслідують когось з великого бізнесу, а він – з точки зору пересічних людей – завжди побудований на незаконних підставах", – зауважує Петренко.

"Для пересічного загалу імена Онищенка та Жеваго ні про що не говорять. На відміну від Коломойського, наприклад. Навіть Пінчука вже призабули", – констатує Андрій Золотарьов.

При цьому, однак, Жеваго може бути корисним при зливі інформації, що стосується Валерії Гонтаревої. Онищенко також цінний передусім як інформатор, каже Вадим Карасьов.

"Онищенко – не найголовніший олігарх. Він може бути цікавий своїми свідченнями. Наприклад, про те, як купували депутатів. Про корупцію в оточенні Порошенка. І це вже будуть не телевізійні заяви, а процесуальні докази. Онищенко також може бути цікавий у зв’язку з газовидобуванням. Жеваго – тут, можливо, виведення грошей і перерозподіл активів на користь тих фінансово-промислових груп, котрі нині при владі", – підводить риску Карасьов.

"Скоріше за все, велику рибу не схоплять, а всю риболовлю будуть демонструвати на прикладі тих, хто не є системними гравцями", – резюмує Золотарьов.

"У нас просто так не саджають", – іронічно зауважує Вадим Карасьов, обігруючи давній радянський постулат про те, що кожен, хто потрапив до в’язниці, загримів за грати не просто так. "У нас якщо саджають, то для того, аби щось відібрати", – уточнює він.

Але як бути із твердженням Богдана Петренка, що влада нині тренує м’язи, готуючись підібратися до Петра Порошенка? На думку Андрія Золотарьова, нічого подібного не відбувається. "Петро Олексійович виглядає і почувається набагато краще, аніж навесні. Діє він як у футболі: якщо не забивають тобі, забиваєш ти. Зараз він готовий перейти у контрнаступ і вже не захищатися, а атакувати", – переконаний Золотарьов.

Але атаки Порошенка – це вже зовсім інша історія.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>