Зеленський, люстрація, безвіз: Нюанси законодавства команди нового президента

Зеленський, люстрація, безвіз: Нюанси законодавства команди нового президента
Прес-конференція Зеленського після оприлюднення результатів екзит-полів  Zoya Shu/112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Все ще чинний президент України Петро Порошенко звинуватив днями судову владу в тому, що вона надто швидко "переорієнтувалася" на його наступника Володимира Зеленського. Цим глава держави ще більше підсилив тривогу, викликану нинішнім розглядом у Конституційному суді закону про люстрацію. У соціумі це миттю пов’язали із вірогідним скасуванням безвізового режиму, що також додало дров у вогонь. Але насправді фактаж є наступним.

По-перше, закон про люстрацію (як би не склалася його подальша доля) до безвізу стосунку не має. По-друге, для реалізації безвізового режиму є важливими закон про електронне декларування та закон про незаконне збагачення. Останній було визнано неконституційним в лютому поточного року, тобто за президентства Порошенка. І нарешті, по-третє, якщо відволіктися від післявиборчого протистояння "Порошенко – Зеленський" і говорити саме про безвіз, то йому загрожують й інші чинники, не дотичні до згаданих вище. А тепер – про все по черзі.

Шевчук та Богдан у серіалі "Друзі"

18 квітня Конституційний суд мав поставити крапку в експертному оцінюванні закону "Про очищення влади", котрий ще називають законом про люстрацію. Документ був ухвалений восени 2014-го і містив заборону обіймати протягом 10 років державні посади особам, поміченим у співпраці із попереднім режимом. (Це – якщо передати його суть одним реченням). Близько тисячі посадовців, і серед них – нинішній адвокат Ігоря Коломойського Андрій Богдан – підпали під дію цього закону. 

Новини за темою

Богдана люстрація зачепила тому, що він двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича. А ця посада входить до переліку тих, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади. Щоб і надалі трудитися у державних структурах, Богдану слід дочекатися жовтня 2024 року, але це, мабуть, – задовгий строк. Інколи у справах подібного роду у пригоді стають "корисні зв’язки", а наш фігурант має такі зв’язки не лише з олігархом Коломойським. Богдан також консультує штаб президента Зеленського плюс має серед знайомих голову КСУ Станіслава Шевчука.

Вочевидь, саме по-приятельськи 13 березня 2019 року один юрист навідав іншого: як стало відомо журналістам-розслідувачам з програми "Схеми: корупція в деталях", Богдан побував на прийомі у Шевчука, не бажаючи спочатку пояснити мету такого візиту. Пізніше він, щоправда, зазначив у коментарях "Українській правді", що здійснив візит до КСУ за дорученням президента Зеленського. Бо йому, мовляв, вже почали ставити питання щодо скасування закону про незаконне збагачення. Й аби з’ясувати, що й до чого, Богдан вирушив до Конституційного суду.

Пояснення, відверто кажучи, не надто переконливе. КСУ вже прийняв рішення відносно незаконного збагачення, а ухвали цієї інстанції є незворотними. Тобто обговорювати тут нічого. Хіба що ухвалювати новий закон чи переписати старий у новій редакції. Але це вже прерогатива Верховної Ради, а не Конституційного суду, тож Богдану логічніше було б проводити консультації у стінах парламенту.

Сам же голова суду Шевчук пояснює появу Богдана у своїй приймальні тим, що довкола незаконного збагачення "здійнялася велика хвиля", тож саме цей резонанс і був предметом бесіди. Окрім того, додав Шевчук, "я знаю пана Богдана понад десять років. Він – відомий адвокат, професіонал своєї справи". При цьому однак два професіонали не торкалися в розмові закону про люстрацію. Бо, як пояснив Шевчук, "я ніколи ні з ким не обговорюю справи, які перебувають у провадженні".

Але чи справді все так і є?

Що не так з люстрацією

У щирість Шевчука повірили не всі. Голова правління антикорупційної організації Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин зазначив наступне: "Є інформація, що Конституційний суд України найближчим часом скасує люстрацію та обмежить або приховає електронне декларування. Поспішають, щоб встигнути в період до інавгурації. Щоб навішати всіх собак на чинного гаранта. І розчистити поле для нового", – написав Юрчишин на своїй сторінці у Фейсбуці.

Новини за темою

Це своєю чергою обурило Станіслава Шевчука. "Суд – незалежний. Він не може орієнтуватися на конкретну політичну особу. Ми – не політики. Що стосується чуток. Я здивований. Уже вважалося, що ми мали голосувати за скасування електронних декларацій. Але навіть у порядку денному на сайті нема й близько цього", – сказав Шевчук в ефірі програми "Ваша свобода".

Але про електронні декларації чиновників (котрі є на розгляді суду, але ще не внесені до порядку денного) – трохи згодом. Поки що – про закон, який стосується очищення влади.

Представник України у Венеційській комісії (2014-2017 рр.) Володимир Пилипенко вважає, що закон про люстрацію є дуже сирим продуктом, і те, що він потрапив на розгляд Конституційного суду (а сталося це ще чотири роки тому) – цілком закономірно. Не варто шукати тут політику та чиїсь підступи, наголошує Пилипенко, адже автори закону знівелювали поняття люстрації.

Пилипенко нагадує й про те, що на невідповідності закону Конституції України тричі наголошувала Венеційська комісія ще у 2014-2015 роках. "Мої колеги з Венеціанки заявляли в один голос – закон потребує суттєвого доопрацювання, оскільки його текст не відповідає базовим європейським стандартам дотримання прав людини та критеріям люстрації, визначеним резолюціями Ради Європи", – говорить він.

Отже, що не так із цим законом і що в ньому може бути змінено?

Передусім, за словами Пилипенка, відповідальність за люстрацією має бути індивідуальною. Тобто провина кожної конкретної персони має бути доведена. І самого лише факту перебування її на тій чи іншій посаді для цього недостатньо. Власне, правник вважає, що суть люстрації була спотворена якраз для того, аби зацікавлені фігури могли обійняти певні "хлібні" місця, зіштовхнувши з них своїх попередників.

Друга вада закону полягає у невиконанні рекомендації Венеційської комісії щодо створення окремого незалежного органу, котрий би провадив "очищення". Нині цим опікується Міністерство юстиції.

Третій недолік – відсутність механізмів нерозголошення інформації щодо осіб, які потрапили під люстраційну перевірку. "Списки людей, які нібито підпадають під дію закону про люстрацію, до моменту її завершення не мали обговорюватись публічно ані міністрами, ані депутатами, ані громадськими активістами. Це елементарний захист ділової репутації та приватного життя. Не можна людину визнати винною, поки її вину не доведено в суді. Так само і в процесі люстрації", – зауважує Пилипенко.

Наразі ухвалення суддівського рішення щодо конституційності закону про люстрацію відкладено на невизначений термін. КСУ не коментує терміни, у які він поставить крапку в цій 4-річній епопеї. І таке затягування процесу теж є, м’яко кажучи, незрозумілим. Втім, український Конституційний суд – великий майстер брати та тримати довгу паузу.

Декларуй – не декларуй…

До речі, про паузи. Так само, як і щодо закону про люстрацію, в КСУ знаходиться подання 48 народних депутатів з вимогою визнати неконституційними низку положень закону про протидію корупції, котрі стосуються електронного декларування. І так само це подання лежить у стінах суду вже доволі довго – з 2015 року. При тому, що якраз електронне декларування про доходи посадовців і було однією з вимог Європейського Союзу для реалізації безвізового режиму з Україною.

Як вчинить у випадку із цим поданням Конституційний суд – складно навіть прогнозувати. На нещодавній зустрічі із Володимиром Зеленським міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс застеріг, що можливе скасування в Україні електронного декларування матиме серйозні наслідки, в тому числі для безвізового режиму з ЄС. "Я насмілився сказати про це отак прямо", – прокоментував пізніше Лінкявічюс.

Таким чином, Володимир Зеленський може додати до списку першочергових завдань, які оголошувалися й ним самим, і його штабом, ще одне: терміновий порятунок безвізу. Бо навіть якщо КСУ визнає положення закону про електронне декларування неконституційними, не все буде втрачено: парламент зможе ухвалити нову редакцію документа. І саме тут президент, як особа, наділена правом законодавчої ініціативи, може сказати своє вагоме слово.

Те саме стосується і незаконного збагачення. Нагадаємо, що кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог Євросоюзу в межах плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом. Стаття передбачала позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна.

Але 12 грудня 2017 року скарги на неконституційність статті подали 59 народних депутатів. І вже 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав її такою, що не відповідає Основному закону. В своїй ухвалі судді посилалися на принцип презумпції невинуватості, але не переконали парламентарів. Майже відразу у Верховній Раді було зареєстровано кілька законопроектів про відповідальність за незаконне збагачення: один з них належав авторству Петра Порошенка, інший – Юлії Тимошенко.

І це також – Зеленському на замітку. Ще одне поле діяльності, де можна докласти президентських рук. Була б на те, як прийнято казати, політична воля.

І нарешті – про те, що може загрожувати безвізу як такому. Є одне важливе незакрите питання, про яке Україні втомилися нагадувати. А саме – про потребу скасувати вимогу щодо електронного декларування доходів представниками громадянського суспільства, які борються з корупцією. Простіше кажучи, на Заході хочуть, аби високопосадовці продовжували декларувати свої доходи, а громадські діячі (не задіяні на держслужбі) щоб цього не робили. Проте у нас, цілком можливо, все бути з точністю до навпаки.

Є й інші нюанси. Вони не впливають безпосередньо на питання безвізу, проти є показовими в контексті довіри Європи до України. І тут треба повернутися на початок 2018 року й загадати про те, що говорила тоді посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф. Йшлося про можливість візової лібералізації з цією країною, котру пані Гоф відкинула як поки нездійсненну.

Британцям дуже не сподобалося, що існує можливість незаконного отримання паспорта громадянина України – говорячи про це, Гоф мала на увазі замах на Аміну Окуєву та Адама Осмаєва, скоєний людиною із саме таким – "незаконним" – паспортом. "Ми тепер чекаємо належного розслідування цього факту, щоб переконатися в тому, що процес видачі віз в Україні захищений і безпечний", – підсумувала посол в інтерв’ю "Новому времени".

Те саме питання порушувала і її колега – посол Франції Ізабель Дюмон, котра так само занепокоєна можливістю громадянам третіх країн отримати паспорт України (мова про справу Діни Пімахової – заступниці голови Міграційної служби, яка розповідала агенту НАБУ про схему оформлення українського паспорта шляхом підробки ДНК-експертизи). "Ми особливо уважно стежимо за розвитком цієї ситуації. І якщо наші підозри підтвердяться, це матиме дуже важливе значення з точки зору безвізового режиму", – застерегла Дюмон.

Як бачимо, підстав для того, аби безвізовий режим з країнами ЄС почувався як мінімум некомфортно, є достатньо. І в цьому контексті недавня заява Володимира Зеленського про його готовність роздавати українські паспорти громадянам Росії звучить як мінімум недолуго. Ми розуміємо, що новообраний президент хотів дотепно відповісти "алаверди" своєму російському колезі Путіну, проте ніхто в його оточенні не подумав про те, який резонанс матиме подібний жарт (якщо це був жарт) на Заході.

Новому очільнику держави, безперечно, слід заглибитися в історію питання, й "паспортного" зокрема. Адже юристи в його штабі існують не лише для запізнілих рефлексій із головами Конституційного суду.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>