Зеленський і "зелень": Що буде з доларом у разі зміни влади в Україні?

Зеленський і "зелень": Що буде з доларом у разі зміни влади в Україні?
Фото з відкритих джерел

Наталія Лебідь

Журналіст

Долар по 27, по 40 чи навіть по 100?.. З часів набуття Україною незалежності повелося так, що будь-які політичні пертурбації тягнуть за собою економічне "просідання". Соціум побоюється різкої зміни курсу, оскільки така зміна, як правило, боляче вдаряє по кишені. Середньостатистичний обиватель не розуміє, що таке макроекономіка, і не надто вникає у чинники, які впливають на формування курсу. Але зміна топових обличь стимулює населення бігти "по валюту" і тримати її при собі до останнього. Так, власне, й народився анекдот про три стадії бідності в українців – "1. Нема грошей. 2. Зовсім нема грошей. 3. Доведеться міняти долари".

Новини за темою

Але жарти жартами, а гіпотетична зміна очільника держави (Порошенка – на Зеленського) неабияк хвилює співвітчизників. Особливо середній клас, який лише оговтався після економічного краху 2014-2015 років. Що буде з доларом, "якщо завтра Зеленський" – ось одна з найбільш обговорюваних тем. Долучилися до неї й ми. І з’ясували, що єдності серед опитаних експертів немає. Проте є оптимісти – такі, наприклад, як-от голова Українського аналітичного агентства Олександр Охріменко, котрий заявляє, що "девальвації не буде – можливо, навіть буде ревальвація". Але й додає: "Якщо раптом станеться новий Майдан, то курс відразу "улетить". Тут вже економіка взагалі перестане працювати й включаться панічні настрої".

Гроші люблять тишу

У цьому з Охріменком солідарні й інші. Власне, говорячи про долар, експерти розглядають два варіанти розвитку подій. Але звуться вони не "Порошенко" і "Зеленський". А – "мирне" або "немирне" завершення виборів. У випадку післявиборчих ексцесів все буде досить кепсько – й для національної валюти зокрема. Бо відвернуться спонсори, втомлені безкінечними українськими революціями, та піде з країни бізнес. Але якщо президентська епопея завершиться спокійно, ім’я переможця великої ролі не гратиме. Головне, що країна не буде втягнута у силове протистояння.

"Курс гривні до долара може змінитися, якщо результати виборів будуть оскаржуватися, тобто матимуть місце політичні потрясіння", – говорить у коментарях 112.ua Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів. "Чесні та прозорі вибори позитивно вплинуть на ситуацію в країні, незалежно від того, хто буде обраний. Якість виборчого процесу та легітимна передача влади будуть позитивним сигналом для бізнесу. Натомість дестабілізувальним фактором може бути політична турбулентність під час виборів, але самі по собі персоналії ролі не грають", – доповнює його відповідь фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Дещо іншої точки зору дотримується експерт агентства "МПП Консалтинг" Павло Мельник. Він вважає, що велика політика впливала би на курс долару, "якби у нас дисбаланс по інфляційному паритету становив би відсотків 20-25". Мельник пояснює: якщо в Україні інфляція становить 10%, а в США – 2%, то інфляційний паритет відповідає 8%. При цьому уявімо, каже він, що курс гривні штучним чином утримують на певній позначці, хоча національна валюта вже мала би "просісти". В цьому випадку виникає дисбаланс, і чим більшим він є, тим гірше. "На сьогодні дисбаланс інфляційного паритету становить десь до 5%, це некритично взагалі, головне його не нарощувати", – додає Мельник. Його висновок такий: станом на зараз немає, про що турбуватись – перший тур виборів ніяк не вплинув на курс гривні, тож, вочевидь, так триватиме й надалі.

Новини за темою

Але що тоді сталося у 2014 році, коли через півроку після перезавантаження президентської вертикалі гривня з тріском обвалилася більш ніж утричі? Олексій Кущ відповідає на це так: "До влади прийшли люди, котрі нічого не тямили в економіці. Вони не зуміли впровадити методи, які мали місце у 2008-2009 рр. Просто увімкнули друкарський станок, плюс країна перейшла під зовнішнє управління, підсівши на отримання траншів. Казали, що відбулася чистка банківської системи, але насправді ніякої чистки не сталося, тому що очищати систему треба було від проблемних активів, а у нас її очищували від банків".

Кущ додає, що "реінкарнація 2014-го можлива". "Оскільки у чинного президента команда та ж сама, то й наслідки аналогічні. Рецепти ті ж, тільки масштаби кризи можуть відрізнятися", – говорить експерт. Але це якщо говорити про пролонгацію каденції Петра Порошенка. Що ж буде при гіпотетичному президентстві Володимира Зеленського?  

Чи тікатимуть від Зеленського еліти?

А із Зеленським можливі свої нюанси. По-перше, каже Кущ, може мати місце так звана "втеча еліт" – за зразком 2014 року. Зараз такий процес буде "менш вираженим". "Однак якщо влада не зможе досягти якогось прихованого консенсусу з силами, які можуть прийти, то, природно, еліти і пов'язаний з ними бізнес почнуть виводити капітали. Відтік може сягати декількох мільярдів доларів", – говорить експерт.

Другий момент пов'язаний з інвесторами, які можуть масово залишати країну, і це сприятиме девальвації гривні. Третім фактором є паніка на банківському ринку. "Будь-яка негативна інформація може спровокувати вкладників кинутися за грошима. У нас приблизно 60% вкладів (майже 270 млрд грн) зосереджені в декількох великих державних банках. Відтік навіть на рівні 10-20% – це десятки мільярдів гривень. У банків немає ресурсів, щоб одночасно віддати такі гроші. І якщо їм допомагатиме держава, це теж вплине на ринок валюти. В результаті можливе розбалансування курсу", – вважає Олексій Кущ.

Щодо "втечі еліт", то з Кущем не погоджується Андрій Забловський. "Гроші еліти й так знаходяться в офшорних податкових юрисдикціях, у більшості випадків вони взагалі не зареєстровані в Україні. Частина активів – тут, але люди, яким є чого побоюватися, переважно перестраховуються". Забловський додає: значно більшою мірою, аніж активи олігархату, "впливають ситуація на міжнародних валютних ринках, експорт-імпорт, дефіцит торгівельного сальдо, купівля нерезидентами облігацій внутрішньої позики. Впливають, зрештою, й сезонні коливання".

Ніби підхоплюючи думку Забловського (зокрема в тій частині, що стосується облігацій), екс-міністр економіки Богдан Данилишин зазначає на своїй ФБ-сторінці, що "за перші два місяці минулого року іноземні інвестори збільшили свої вкладення в українські державні цінні папери більш ніж удвічі (на 6 млрд гривень). А за січень-лютий 2019 року нерезиденти наростили вкладення в ОВДП в 3,2 рази (на 13,9 млрд гривень). Як бачимо, політичні ризики не злякали зарубіжних фінансових діячів". На його переконання, протягом найближчих 3-6 місяців гривня буде залишатися стабільною, а, можливо, навіть зміцниться.

Фактор МВФ, сировини та всесвітньої економічної кризи

Але, зрештою, не лише політика визначає валютний курс. Є й дуже далекі від будь-яких виборів моменти, котрі зміцнюють або дестабілізують гривню. Як говорить в інтерв’ю ЗМІ економіст Віктор Скаршевський, "особливість нашої сировинної економіки в тому, що вона не залежить чи майже не залежить від того, хто зараз президент або прем'єр-міністр. Основний орієнтир – світова кон'юнктура. Поки вона для України – сприятлива, хоча негативні ознаки вже є. Наприклад, ціни на металургійну продукцію відкотилися до рівня 2017 року і можуть до осені ще більше просісти, що загрожує зменшенням надходження валюти і, як наслідок, прискоренням інфляції".

"Для таких сировинних економік, як наша, все просто: якщо світові ціни на експортні товари високі, то все одно, хто у нас президент і чи є взагалі уряд – все буде працювати без них, і свої 2% зростання ВВП ми отримаємо. А якщо ціни просядуть, то нам загрожує рецесія", – говорить Олексій Кущ. Поки що все йде непогано: вартість залізної руди, яку експортує Україна, зростає, а вартість нафти, яку ми імпортуємо, падає.

Новини за темою

Наразі "сировинні ножиці" працюють на нашу користь. "Але вже восени ситуація може помінятися: прогнозується зниження попиту на метал через уповільнення економіки Китаю та здешевлення зерна через його світове перевиробництво. Для нас це – додаткові девальваційні ризики", – констатує Кущ.

Але не все так погано, додає Павло Мельник. "Кількість технологічних виробів, які зараз почали продукуватися на підприємствах, змінює наш сировинний статус. Економіка стає більш збалансованою, аніж у 2011-2012 роках. Та й ціни на світових ринках стрибають не більш ніж на 20%. Тобто ми або нормально продаємо, або продаємо з надприбутками. А якщо ціни впали на 20%, то це на нас кардинально не вплине", – вважає він.

І все таки Олексій Кущ радить не забувати про ще один момент. А саме про те, що "можлива реінкарнація глобальної світової фінансової кризи. Вже є індикатор, який сповіщає про початок рецесії в найближчі 300 днів. Раніше цей індикатор завжди спрацьовував". На тлі такої кризи, яка може грянути ще до кінця року, Україна має додаткову проблему, а саме те, що нам "не вистачає 4 млрд доларів для виплати зовнішніх і внутрішніх боргів". "І якщо крім допомоги міжнародних фінансових організацій, ми не зможемо позичити ці гроші на зовнішньому або внутрішньому ринку, настане девальвація", – зазначає Кущ.

Проте для обслуговування зовнішнього боргу й існують транші МВФ. Чи зможе новий президент (умовно – Зеленський) налагодити співпрацю з нашими давніми спонсорами? "МВФ – це інша історія, вона стане яснішою до осені. Зараз ще є можливість обслуговувати зовнішній борг, а надалі все залежатиме від парламентських виборів, від формування команди Кабміну. Поки що МВФ не буде робити жодних заяв, а тому причин для зриву програми співпраці, невиділення траншу тощо немає. Ризики є, але їх тяжко прорахувати. Та в кожному разі світ зацікавлений в тому, щоб Україна не стала банкрутом, бо комусь же доведеться повертати гроші", – переконаний Андрій Забловський. 

Але як би не був зацікавлений світ у тому, щоб економіка України залишалася на плаву, йому (тобто світу) буде непросто знайти спільну мову з Володимиром Зеленським. Принаймні з МВФ проблеми виникнуть. Так говорить в ефірі "24 каналу" економічний оглядач та інвестбанкір Сергій Фурса.

"Для ринків (маю на увазі Лондон, Нью-Йорк – ті, які дивляться здалеку) зараз найкраща новина в тому, що до другого туру не пройшла Тимошенко. Її боялися найбільше. Зеленського поки не бояться. Ринки, побачивши, що поруч із Зеленським стоять Абромавичус і Данилюк, стали ставитися до нього вельми схвально. Але здалеку все не дуже зрозуміло. І поки ніхто не зрозумів, що в разі перемоги Володимира Зеленського ми можемо отримати великі проблеми у співпраці з МВФ. А за цим сценарієм на нас чекають досить складні економічні часи. Тобто ризики є, але вони не такі великі, як були б при Юлії Володимирівні", – говорить він.

"Але наша макроекономічна стабільність, зростання економіки, яке насправді триває вже три роки, наша курсова стабільність – все це тримається на співпраці з МВФ. Якщо ми приберемо з цього рівняння МВФ, то дуже швидко відчуємо тиск і на національну валюту, а в кінцевому рахунку на всі інші чинники економіки. Ризик кризи без співпраці з МВФ дуже великий. Тому критично важливим є  те, чи продовжиться співпраця з МВФ в разі перемоги Зеленського, і який вигляд вона матиме", – ставить питання Фурса.

Зарахуємо його до риторичних. Принаймні поки що. Бо більше ми знатимемо навіть не після президентських, а після парламентських виборів. За нинішніми весняними випробуваннями ми забуваємо про те, що восени Україна отримає новий уряд і нового прем’єра. І хоч акцент у нашій республіці – попри повернення Конституції 2004 року – перенесено на постать президента, очільник Кабміну теж має неабияку вагу. В кожному разі домовлятися з МВФ доведеться саме йому та економічному "крилу" українського уряду.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>