banner banner banner

Зберегли обличчя. Як Рада і президент шукали компроміс щодо воєнного стану

Верховна Рада дала зелене світло історичному рішенню. Депутати на екстреному засіданні 276 голосами затвердили указ президента про запровадження на території України воєнного стану строком на 30 днів. Також парламент ухвалив, що президентські вибори мають відбутися в строк – 31 березня 2019 року. Однак рішення далися парламентаріям нелегко – з образами і тривалими переговорами голосування відбулися лише пізно ввечері

Зберегли обличчя. Як Рада і президент шукали компроміс щодо воєнного стану
Петро Порошенко в Верховній Раді, 26. 11. 2018 р. Адміністрація Президента України

Ярослав Конощук

Парламентський кореспондент

Верховна Рада дала зелене світло історичному рішенню. Депутати на екстреному засіданні 276 голосами затвердили указ президента про запровадження на території України воєнного стану строком на 30 днів. Також парламент ухвалив, що президентські вибори мають відбутися в строк – 31 березня 2019 року. Однак рішення далися парламентаріям нелегко – з образами і тривалими переговорами голосування відбулися лише пізно ввечері

Нагадаємо, 25 листопада три військові кораблі України вийшли в Чорне море і попрямували до Керченської протоки. Російський прикордонний корабель протаранив український буксир. Потім прикордонники РФ відкрили вогонь і зупинили три судна: артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь", а також рейдовий буксир "Яни Капу", що прямували з Одеси до Маріуполя.

Вже в ніч на 26 листопада президент України Петро Порошенко терміново зібрав засідання Військового кабінету, за підсумками якого секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що Військовий кабінет рекомендує Раді національної безпеки і оборони прийняти рішення про запровадження воєнного стану на всій території України. У ніч на 26 листопада РНБО прийняла відповідне рішення, а глава держави підписав указ. Згідно із законодавством, указ повинна затвердити Верховна Рада. Для цього сьогодні зібрали позачергове засідання парламенту.

Однак, ранок 26 листопада показав, що підписати указ про воєнний стан – це лише півсправи. За даними джерел 112.ua у складі фракцій коаліції, в понеділок вранці лише близько 160 депутатів були готові підтримати запровадження воєнного стану по всій країні з істотними обмеженнями громадянських прав. Зокрема, йдеться про обмеження свободи слова, гарантії свободи пересування, заборону протестів, а також ризик перенесення президентських виборів.

Парламентська частина вистави під назвою "воєнний стан в Україні" поставила главу держави на грань провалу. Олег Ляшко з'їздив на консультації на залізнийчний вокзал Києва, де запитав у пенсіонерів, як йому голосувати і що сказати президенту, а після його фракція РПЛ влаштувала блокаду президії ВР, змусивши спікера Андрія Парубія зробити перерву на переговори нардепів з президентом. Більшість депутатського корпусу не була налаштована підтримувати указ глави держави. Зокрема, за словами джерел 112.ua у фракції "Народний фронт", парламентські представники політичної сили Арсенія Яценюка на засіданні фракції наполягали на скороченні тривалості воєнного стану до 30 днів, а також скороченні території, на якій буде діяти воєнний стан.

"Наші вирішили, що якщо Петро Олексійович хоче показати, що він такий крутий, то ОК, давайте на 30 днів, а якщо потрібно, то продовжимо ще на 30. До того ж, так можна зняти розмови про перенесення виборів. Ну і який сенс запроваджувати воєнний стан на всій території України? Навіщо це робити, наприклад, на Печерську? Наші наполягали на тому, щоб обмежити перелік областей, де діяв би воєнний стан. Наші говорили з депутатами фракції БПП – ті наполягали на 60 днях…", - розповідають джерела 112.ua у складі "Народного фронту".

Насправді, народних обранців не так вже сильно турбувало, як воєнний стан позначиться на житті суспільства, однак у бажанні президента запровадити його на 60 днів вони побачили чітку загрозу перенесення президентських виборів. І це об'єднало різні фракції – перенесення виборів у парламенті хочуть далеко не всі. Тому від президента зажадали не тільки скоротити термін дії режиму воєнного стану, але і затвердити законом дату виборів 31 березня 2019 року.

Президент поступився. Він виступив з терміновим зверненням, в якому заявив, що згоден на зменшення строку дії воєнного стану до 30 днів.

"РНБО рекомендувала запровадити воєнний стан на 60 днів. Моє рішення – 30. Щоб воєнний стан не наклався на початок виборчої кампанії. Щоб ні в кого, хто дбає про власний політичний інтерес, не залишилося підстав для брудних спекуляцій", - заявив глава держави, пообіцявши ввести в парламент проект постанови про проведення виборів 31 березня.

Однак парламентарям і цього здалося мало. Відчувши більшість і вплив, вони висунули голові держави нові вимоги. За словами джерел 112.ua у складі фракцій коаліції, на переговорах з президентом, серед іншого, лідери фракцій вимагали гарантій для свободи мітингів і свободи слова, а також акцентували увагу на скороченні переліку областей, на території яких запроваджується воєнний стан.

"Президент наполягав на 30 днях, але на всій території України. Ми сказали: ну ні так ні, значить ми не голосуємо. Ми ж прекрасно розуміємо, що якщо робити в масштабах України, які будуть зловживання щодо обмеження свободи слова, заборони діяльності політичних партій і інших небезпек, передбачених законом про ВС", - розповідають джерела 112.ua у фракції "Народний фронт".

У підсумку глава держави опинився в ситуації, коли міг взагалі виїхати з Ради з порожніми руками, підірвавши свій авторитет, і замість зростання рейтингу отримав би його ще більше падіння. І він пішов на поступки, погодившись на скорочення кількості регіонів, де буде діяти воєнний стан, до 10. Депутати 278 голосами підтримали оновлений указ президента.

Відповідно до оновленого указу, воєнний стан запроваджують на території областей, які межують з невизнаним Придністров'ям, а також Росією. Йдеться про Вінницьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Запорізьку, Донецьку, Сумську, Харківську, Чернігівську, Херсонську області та акваторію Азовського моря. На території цих областей можуть встановлювати обмеження прав громадян, передбачені законом, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Що влада буде робити з новими повноваженнями - поки неясно. Склалося враження, що запровадження ВС було самоціллю, а не необхідністю, продиктованою якимось стратегічним планом щодо зміцнення оборони країни.

112.ua

Після голосування за воєнний стан парламентарі на виконання домовленостей 298 голосами підтримали проект постанови про призначення президентських виборів на 31 березня 2019 року і розійшлися до початку грудня.

Крім історичного рішення про перше в історії країни запровадження воєнного стану сьогоднішні події у Раді показали й інший важливий аспект. Система політичних противаг, хоч і своєрідна, але в Україні є. Парламент, коли йому це дійсно потрібно, може сказати своє "ні" президенту і змусити його піти на поступки. Особливо, коли глава держави увійшов у фазу, яку на Заході прийнято називати "кульгавою качкою".

Ярослав Конощук

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>