Запах за версту: Чим труять киян у кіосках з шаурмою

В останні роки торгівля шаурмою в Києві набула небувалого розмаху. Мабуть, вже не залишилося жодного мало-мальськи людного п'ятачка у місті, на якому не торгували б куркою в лаваші, упереміш з овочами і часниковим соусом. Цей неймовірно прибутковий бізнес, в існуванні і розвитку якого зацікавлено багато – від контролюючих органів до найбільших вітчизняних виробників м'яса курки. І в цьому не було б нічого страшного, якби не випадки масових отруєнь, під час яких стають очевидними масштаби нелегального бізнесу на шаурмі, а також ступінь безпорадності контролюючих органів. 112.ua з'ясовував, чому з їжею, якої люди труяться, досі не вдалося навести порядок

Запах за версту: Чим труять киян у кіосках з шаурмою
Відкриті джерела

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

В останні роки торгівля шаурмою в Києві набула небувалого розмаху. Мабуть, вже не залишилося жодного мало-мальськи людного п'ятачка у місті, на якому не торгували б куркою в лаваші, упереміш з овочами і часниковим соусом. Цей неймовірно прибутковий бізнес, в існуванні і розвитку якого зацікавлено багато – від контролюючих органів до найбільших вітчизняних виробників м'яса курки. І в цьому не було б нічого страшного, якби не випадки масових отруєнь, під час яких стають очевидними масштаби нелегального бізнесу на шаурмі, а також ступінь безпорадності контролюючих органів. 112.ua з'ясовував, чому з їжею, якої люди труяться, досі не вдалося навести порядок

Бізнес на шаурмі приносить надприбутки

Апарат, з допомогою якого смажиться м'ясо для шаурми, коштує 300-500 дол. Праця людини азіатської зовнішності (як правило, без українського громадянства і санітарної книжки) обійдеться в копійки. У числі початкових вкладень в бізнес з продажу м'яса в лаваші - автомобіль для торгівлі, хабарі за підключення до комунікацій і відсутність інтересу відповідних служб до точки. Це приблизно тисяча доларів. Далі починається найцікавіше. Відбиваються вкладення в лічені дні: з барабана курячого м'яса (близько 20 кг) виходить в середньому 400 порцій шаурми. При мінімальній стандартній вартості класичного ролу (м'ясо + овочі + соуси) близько 30 грн, дохід однієї точки складає не менше 12 тис. грн в день. Сам барабан з м'ясом коштує близько 1,4 тис. грн. Якщо точка функціонує незаконно (тобто не платить податки, не оплачує комунальні послуги, пайові внески в бюджет міста), вона не просто приносить доходи, вона, буквально, сверхмаржинальна. Знаючі люди кажуть, що в людному місці протягом дня продається не менше барабана м'яса.

Щурячі екскременти в м'ясному цеху

Грім грянув влітку. У Києві стався масштабний спалах захворювань після вживання шаурми. Станом на 20 серпня 2018 року, за лікарською допомогою звернулася 91 людина. У підсумку, 85 осіб були виписані з медичних закладів з діагнозом сальмонельоз, троє - з гострою кишковою інфекцією, ще у трьох людей діагностували гастроентероколіт. Серед хворих було 12 дітей, у 9 з яких виділили Salmonella Enteritidis (її також знайшли у 34 дорослих). Захворювання, викликане цією бактерією, супроводжується підвищенням температури тіла до 38–39 градусів, ознобом, повторною багаторазовою блювотою, болями в животі, діареєю.

Такий спалах послужив приводом для масових перевірок точок вуличного фаст-фуду. Заступник начальника Держспоживслужби Києва Олександр Овчаренко розповів 112.ua, що фігурант скандалу з масовим отруєнням – МАФ на метро "Харківська" (8 отруїлися під час спалаху) поки що не демонтований, але матеріали по ньому вже подані в Нацполіцію і Управління контролю за благоустроєм КМДА. МАФ на станції метро "Дарниця" демонтовано, у зв'язку з відсутністю необхідних дозвільних документів.

Проблема, правда, була не в самому МАФі, а у постачальнику продукції – барабанів з курячим м'ясом для шаурми. Цех знаходився в Голосіївському районі Києва. В ході перевірки в змивах ящиків з цеху була виділена сальмонела групи D (вже знайома нам Salmonella Enteritidis). Саме її діагностували у 43 осіб, які захворіли після вживання шаурми. "Це, втім, свідчить не про те, що носієм сальмонельозу був працівник цеху, а про те, що в ящиках перевозилася продукція, яка вже була заражена", - уточнив Овчаренко. Він відмовився назвати компанію, яка була постачальником заражених курей в м'ясороздільний цех, посилаючись на те, що всі матеріали передані в Нацполіцію. Крапку в історії має поставити досудове розслідування і суд.

Цехи, які формують барабани для виготовлення шаурми, купують м'ясо курки у найбільших вітчизняних виробників, у тому числі й у компанії "Миронівський хлібопродукт" (ТМ "Наша ряба"), розповіло 112.ua джерело, знайоме з ситуацією. Відзначимо, що засновник компанії, мільярдер Юрій Косюк, є позаштатним радником президента Петра Порошенка з 2014 року. На запитання 112.ua Олександр Овчаренко відповів, що у контролюючих органів запитань до МХП поки не виникало: "М'ясо курки, яке виробляє компанія, в цехи, що фігурували у зв'язку зі скандалом, не поставлялося".

Новини за темою

В ході перевірки, яка проводилася за результатами масового отруєння, в поле зору Держспоживслужби потрапили 10 м'ясороздільних цехів (виробників м'ясних барабанів), частина з них перебували в областях.

"З перевірених у Києві підприємств одне було практично ідеальним, з незначними порушеннями санітарно-гігієнічних норм. У випадку щодо них мала місце неякісна курятина, придбана у одного з українських виробників", - розповів Овчаренко.

Ще один цех (у змивах з його обробних дощок була виявлена Salmonella Enteritidis) був просто в жахливому стані. "У них було порушено все, що тільки можна порушити. 42-а форма акта, так практично не залишилося місця, де не було порушення. Вони були майже по кожному пункту", - зазначив Овчаренко. 

Так, в цеху були відсутні термометри, у камерах зберігання м'ясопродукції не дотримувався температурний режим, в приміщенні літали мухи. Інспектори виявили також сліди екскрементів гризунів і відсутність договору з відповідними службами про боротьбу з ними. Варто нагадати, що гризуни є збудниками смертельно небезпечного для людини захворювання – лептоспірозу. За словами Овчаренка, підприємству виписали штраф 22,5 тис. грн, його робота була тимчасово припинена, а в суд пішли матеріали про повне припинення роботи суб'єкта. Втім, ще до рішення суду цех, як суб'єкт господарювання, самоліквідувався. Зараз причетні до його функціонуванню особи ходять на допити, стосовно них порушено кримінальну справу на підставі матеріалів, переданих Держспоживслужбою.

Ще один постачальник барабанів з м'ясом у МАФи виявився посередником. Інспектори Держспоживслужби в приміщення увійти не змогли - їм просто не відчиняли двері. Після того, як була залучена поліція, інспектори змогли потрапити в приміщення, але не виявили у ньому ознак діяльності і обладнання. Не виключаємо, що підприємство купувало продукцію у проблемного цеху, який був закритий, і развозило його в МАФи. Зокрема, цей постачальник возив барабани з м'ясом в кіоски на Поштовій площі, в одному з яких під час спалаху отруїлися люди, повідомив Овчаренко.

Зараз представник посередника також ходить на допити в поліцію. З'ясувалося, що у відношенні нього вже порушували кримінальне провадження, яке було пов'язане з легалізацією мігрантів.

Все у зв'язку з літнім масовим отруєнням шаурмою на стадії досудового розслідування перебувають дві кримінальні провадження №12018100040007215 від 31 липня 2018 року і №12018100070003001 від 3 серпня 2018 року. Фігурантам кримінальних проваджень ставляться порушення, передбачені статтею 325 КК "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційних захворювань та масових отруєнь". Санкція статті передбачає штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень), арешт до 6 місяців і позбавлення волі на строк до трьох років. 

Масштаби нелегальної торгівлі вражають

Історія з масовим отруєнням шаурмою пролила світло на масштаби нелегальної торгівлі. З 59 точок з продажу шаурми в столиці, які були обстежені Держспоживслужбою в ході позапланової перевірки (вона була призначена саме у зв'язку зі спалахом масового отруєння), 25 взагалі не були оформлені як суб'єкти господарювання. Держспоживслужба спільно з Нацполіцією призупинила їх роботу. Департамент благоустрою КМДА демонтував 20 МАФів.

Зазначимо, що і від зареєстрованих як суб'єкти господарювання Держспоживслужба далеко не в захваті. Ще в кінці минулого року, на нараді за підсумками роботи за 9 місяців 2017 року, чиновники служби заявляли про факти масових порушень в кіосках, що виготовляють шаурму. Серед них – виготовлення продуктів в антисанітарних умовах, відсутність водопостачання у кіосках, реалізація продуктів харчування тваринного походження без супровідних документів, без маркування, співробітниками без санітарних книжок.

Новини за темою

"Останнє більш, ніж небезпечно, оскільки, якщо отруєння у зв'язку з сальмонельозом проявляється через 1-3 дні, то наслідки зараження, наприклад, туберкульоз (яким може бути хворий продавець) набагато пізніші. Людині залишається тільки гадати – вона в тролейбусі підхопила захворювання або з'ївши шаурму, яку готувала хвора людина", - каже Олександр Овчаренко.

У той же час, якщо офіційно оформлені як суб'єкти господарювання продавці фаст-фуду хоча б регулярно перевіряються в рамках планових перевірок, то неофіційні точки продажів знаходяться поза увагою контролюючих органів: офіційно їх, як би, не існує. А вони є і щодня продають тисячі ролів киянам. Про їх якість свідчать дані лабораторних досліджень проб харчової продукції, відібраних у ході перевірки через масове отруєння. З 27 проб 7 не відповідали вимогам безпеки за мікробіологічними показниками. В деяких пробах виявили лістерію (провокує серйозні захворювання, харчові отруєння) і стафілокок.

Найгірше йдуть справи з пересувними точками, які торгують шаурмою. Одна з них, яка базувалась за адресою Оболонський проспект, 20-а (біля метро "Мінська"), стала фігурантом скандалу з масовим річним отруєнням шаурмою. Після вживання продукції, якою торгувала точка, було зафіксовано 14 випадків звернення до медиків, у 13-ти осіб діагностували сальмонельоз. "На відміну від стаціонарних МАФів, автомобіль сьогодні може бути на Мінській, а завтра в іншому місці", - зазначає Овчаренко. Відомо, що районна адміністрація подала заявку на демонтаж автомобіля, але чи демонтований він, до теперішнього часу невідомо.

Чиновники перекладають відповідальність один на одного  

З усіх міст України Київ сьогодні єдиний, який рішенням Київради наділений правом проводити демонтаж (евакуацію) точок незаконної пересувної торгівлі. Сьогодні ці функції виконує КП "Блогоустрий" та КП "Київський магазин", пояснив 112.ua народний депутат, близький соратник голови КМДА Віталія Кличка, Дмитро Білоцерківець.

За його словами, щорічно місто евакуює не менше 500 точок незаконної пересувної торгівлі. Автомобілі незаконної торгівлі вивозяться на штрафні майданчики, для повернення точки необхідно заплатити штраф (заплатив штраф і спокійно працюєш далі, - ред.). За даними Білоцерківця, сьогодні в Києві налічується близько 1 тис. точок незаконної пересувної торгівлі.

"Кримінальну відповідальність щодо точок, які продають фаст-фуд, який може представляти небезпеку для киян, може ініціювати тільки Держспоживслужба з поліцією. На жаль, на практиці таких фактів дуже мало. Я вважаю, що в цьому напрямку  Держспоживслужба не допрацьовує. Максимум, що вони роблять – це фіксують порушення. А вони повинні моніторити ситуцію, контролювати факти порушення кримінальних справ, доведення їх до суду, а не просто фіксувати порушення і передавати їх в поліцію. Тільки так можна зупинити людей, які займаються продажем неякісної продукції фаст-фуду", - каже Дмитро Білоцерківець.

Новини за темою

Нардеп уточнив, що місто продає місця пересувної торгівлі з біржових торгів. Виграють на них підприємці, які запропонують найбільшу суму. "Як приклад, на метро "Печерська" три точки продано за 2,6 млн грн в рік, на метро "Арсенальна" одна точка продана за 870 тис. грн в рік. Це великі суми, які стали нарешті надходити в бюджет міста. Раніше місто за всі точки пересувної торгівлі отримувало тільки 150 тис. грн в рік", - зазначив Білоцерківець.

Зрозуміло, що набагато вигідніше працювати неофіційно.

Згідно з чинним законодавством, вимагати надання свідоцтва про державну реєстрацію, вилучати обладнання та сировина можуть представники поліції і дільничні.

"Домагатися закриття капітальних споруд (офіційно зареєстрованих, - ред.), якщо в їх роботі будуть виявлені порушення, може і Держспоживслужби. На жаль, іноді ця служба перекидає на місто відповідні листи тільки для того, щоб зняти з себе відповідальність. Якщо Держспоживслужба буде передана в управління міста, я не сумніваюся, що місто зможе налагодити повноцінну роботу", - підкреслив Дмитро Білоцерківець.

У Держспоживслужбі запевнили 112.ua, що до останнього часу можливості служби були досить обмежені, але після вступу в силу з 4 квітня більшості положень закону "Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавства про безпечність та якість харчових продуктів та кормів, здоров'я та благополуччя тварин" (більш детально 112.ua писав про це тут) зможе працювати більш ефективно. "Як страва шаурма - це не зло, зло, в яких умовах вона найчастіше готується і продається. Наше завдання не знищити шаурму, а створити всі умови для того, щоб люди могли її їсти і бути впевненими у тому, що це безпечно", - резюмував Олександр Овчаренко.

Ну а поки чиновники перекладають один на одного відповідальність, торгівля шаурмою, в тому числі і нелегальна, продовжує процвітати. І надії на зміни дуже мало, мабуть, ситуація збережеться в нинішньому вигляді… до наступного масового отруєння.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів