Заощадити - значить, заробити: Як Кабмін хоче отримати більше коштів до бюджету

Заощадити - значить, заробити: Як Кабмін хоче отримати більше коштів до бюджету
112.ua

Никита Синіцин

Журналіст

14 листопада у другому читанні 280 голосами "за" народні депутати України остаточно ухвалили Державний бюджет на 2020 рік. Вже на стадії обговорення після презентації урядом Олексія Гончарука головного фінансового кошторису у вересні документу дісталася нещадна критика від багатьох експертів і політиків за відсутність реальних відмінностей від бюджетів попередніх років, а головне – низькі прогнози темпу зростання ВВП. Підлили масла у вогонь і проблеми з виконанням бюджету поточного року.

Словом, не дивно, що після першого читання у Кабміні заговорили про пошук додаткових коштів у державний бюджет, обравши для цього головним механізмом пропозиції щодо економії держкоштів. У всякому разі, в публічній частині своєї роботи до другого читання.

Слідами попередників

Ще в 2014 році в першу чергу, після зміни влади, уряд Арсенія Яценюка почав звільняти "зайвих" або скомпрометованих чиновників під благими цілями економії бюджетних коштів. До осені того ж року в Кабміні відзвітували про звільнення 25 тисяч держслужбовців або кожного десятого, а також понад 200 мільйонів гривень видатків на пільги для держслужбовців і транспортні витрати.

У 2015 році особисто прем'єр-міністр повідомив про плани скоротити чиновницький апарат ще на 20%, або 50 тисяч осіб, але це все одно не врятувало від економічної кризи і необхідності брати кредити у МВФ.

Тим не менш уряд Олексія Гончарука схоже явно вирішив ступити на ті ж граблі, втім, ініціатива на цей раз виходила від президента Володимира Зеленського, який на нараді по підготовці бюджету-2020 до другого читання, зажадав скоротити витрати на чиновників на 10%

В Кабміні негайно "взяли під козирок" і вже через 6 днів міністр Дмитро Дубілет, який відповідає в уряді Гончарука за впровадження інновацій, повідомив про плани щодо звільнення 18 449 держслужбовців з штатів районних державних адміністрацій (РДА).

Новини за темою

Втім, міністр у своєму посту на Facebook ні словом не обмовився про виконання доручення президента, підкресливши, що дане рішення стало результатом проведеного протягом місяця аналізу функцій РДА, що виявив неефективність їх роботи. Проте збіг з вимогою президента скоротити витрати на чиновників не надто схожий на випадковість.

4 листопада плани по зменшенню кількості чиновників "на 10%, а то і більше" озвучив і прем'єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі програми "Свобода слова" на ICTV. За словами глави Кабміну, це відбудеться внаслідок застосування IT-інструментів замість людського фактора. Подібна заява також частково збігалася з анонсованим президентською командою переведенням держпослуг в онлайн-формат.

У той же день у своєму Telegram-каналі міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет відзвітував про ще одну інновацію для держслужбовців – прийняття постанови про переведення всіх виплат чиновникам у безготівкову форму. Подібне рішення міністр пояснив виховним моментом – бажання побудувати в країні cashless необхідно починати з себе, і бажанням зекономити 60 мільйонів гривень на банківських комісіях при виплаті зарплат готівкою, не рахуючи витрат на відрядження.

Також в цей раз Дмитро Дубілет прямо визнав, що нововведення стало "однією з ініціатив щодо оптимізації бюджету", хоча 60 мільйонів гривень у його масштабах і "не критична сума".

Наступна заява міністра про економію викликала справжній скандал – заявивши про мільярди гривень, які витрачаються на утримання державного спеціального стаціонарного телефонного зашифрованою зв'язку, він заявив, що краще було б використовувати спеціальні додатки. Однак на наступний день міністр пояснив, що не мав на увазі знищення зашифрованого державного спецзв'язку, а лише запропонував "попередній концепт". 

Мільярди на пільговиках

Втім, оцінити розмір зекономлених на анонсованому скороченні чиновників бюджетних коштів поки не представляється можливим, проте з однією з соціальних статей – витрати на субсидії, ясності куди більше.

Прийнятий 14 листопада у другому читанні Державний бюджет на 2020 рік передбачає фінансування субсидій українцям на суму 47,6 млрд гривень проти 55 млрд гривень в 2019. Зрозуміло, зменшення субсидій не пояснюють бажанням заощадити кошти держбюджету, просто існують нові і зміняться правила призначення пільги для українців:

1) поріг бідності для призначення субсидії з травня 2020 року збільшиться з нинішніх 15% від сукупного доходу сім'ї, що витрачається на оплату послуг ЖКГ, до 20%, при цьому враховуються доходи членів сім'ї, які навіть не проживають разом;

2) не дає право на отримання субсидії – наявність будинка площею від 200 кв. м або квартири від 120 кв. м, авто віком до 5 років, здійснення покупки на суму від 50 тисяч гривень, останнім часом не сплачували ЄСВ і не перебували на обліку в Центрі зайнятості, є заборгованість за послуги ЖКГ більше 340 гривень за вже одержуваною субсидією.

Все це, на думку Кабміну, дозволить "відсікти" від одержувачів субсидій, які не мають на неї права та більш ефективно здійснювати монетизацію субсидій тільки тим, хто дійсно її потребує.

Втім, у справі скорочення субсидій Кабмін, можна сказати, виявив ще помірність, так, ще влітку Український інститут майбутнього пропонував уряду скоротити фінансування по ряду непрацюючих програм на загальну суму 74 млрд гривень. Згідно з цими пропозиціями рекомендувалося встановити очікувані витрати на субсидії в 2020 році в діапазоні 40-45 млрд грн. 

Економіст Борис Кушнірук в коментарі виданню "Сьогодні" заявив, що перехід на абонентську оплату за середньорічними показниками дозволить заощадити на субсидіях і зовсім 20 млрд гривень через відсутність зимових "піків" з оплати газу і тепла.

Нарощувати цифронізацію чи інвестувати в людину?

Опитані 112.ua експерти дещо розійшлися в оцінці пропозицій уряду щодо економії бюджетних коштів.

Так, на думку фінансового аналітика Василя Невмержицького ініціативи Кабміну в цілому безсумнівно можна оцінювати як позитивні, свого роду початок шляху до обіцяної "диджіталізації" і "цифронізації" країни.

"Я бачу в пропозиціях Кабміну два напрямки – повну ревізію дохідних і видаткових статей державного бюджету, а також початок шляху по реорганізації системи державного управління шляхом "оцифровки" держпослуг. Можливо в цьому є і певний "наліт" популізму у вигляді пропозиції звільнення чиновників, в такому випадку тим, хто залишилися просто підвищать заробітну плату і економії бюджету фактично не вийде, але почуття суспільства будуть задоволені", - перераховує можливі наслідки таких кроків Кабміну експерт.

В якості прикладу того, як буде виглядати заявлене в КМУ скорочення чиновників і перехід до онлайн-держпослуг експерт розповів на прикладі Національного банку України.

"У свій час у НБУ в кожному регіоні були регіональні дирекції, що здійснювали політику центробанку на місцях. З їх ліквідацією все, що можна, було замкнуто на столицю зі збільшенням росту співробітників центрального офісу та розміру їх зарплат, де можна - людей замінили автоматизовані системи, а роботи, що вимагають фізичної присутності, наприклад, інкасацію, передали уповноваженим банкам, що мають регіональні мережі", - пояснює Василь Невмержицький.

За схожою схемою, як вважає співрозмовник 112.ua, буде здійснюватися і оптимізація держуправління.

"Створення електронних баз, куди можуть мати доступ держструктури, позбавить від необхідності витрачати час і гроші на збір довідок, а також дозволить тримати менше чиновників. Скільки часу заощадить підприємцю можливість здавати звіти за допомогою того ж цифрового підпису?" - каже про одну з переваг пропозицій уряду експерт.

Новини за темою

Категорично негативно сприймає бажання Кабміну заощадити на зарплаті і субсидіях експерт у Growford Institute Олексій Кущ – на його думку, тим самим Україна повністю йде врозріз зі світовою тенденцією зростання капіталовкладень у людину або "соціальний капітал".

"Сьогоднішні розвинені держави навпаки намагаються вкладати більше коштів у людину і соціальний капітал за рахунок розвитку охорони здоров'я, освіти, науки, культури, що згодом бізнес перетворює у зростання ефективності економіки і її розвиток. В результаті це веде до зростання інвестиційної привабливості країни для іноземних капіталовкладень.

В Україні ж хоча індекс соціального капіталу поки що досить високий, але він постійно падає – одні їдуть, якість тих, хто залишається падає. Звідси питання – чи захоче інвестор вкладати в країну, з якої виїжджають її громадяни, а якість соцкапітала падає?" - вказує на головну, на його думку, помилку уряду Олексія Гончарука експерт.

Як підкреслює Олексій Кущ, показники бюджету на 2020 рік зайвий раз свідчать про дотримання владою ключових інтересів зовнішніх кредиторів і вітчизняних фінансово-промислових кіл.

"У бюджеті-2020 витрати на сплату відсотків по кредитах, навіть не самого його тіла, вищі, ніж витрати на медицину, а на науку при заявленій цифровій трансформації країни заплановано стільки ж, скільки на ГПУ. Після зростання ВВП в 1 кварталі на 2,5%, у 2 та 3 кварталах на 4,6% і 4,2% загального зростання може скласти за підсумками року 4,1%, однак зростання соціальних стандартів на 2020 рік мізерне. Тобто "масло" у вигляді зростання ВВП чомусь кладуть зовсім тонким шаром на соціальний "хліб" українців", - в черговий раз говорить про відірваність бюджету на майбутній рік від надій українців Олексій Кущ.

Нарешті, експерт підкреслює, що економію на держчиновниках можна було б здійснити і без масових скорочень.

"У розвинених країнах давно діє правило "1 до 10", згідно з яким зарплата з усіма преміями топ-менеджменту держпідприємств і високооплачуваних чиновників не повинна перевищувати середню по країні більш ніж в 10 разів. Ми ж маємо масу топ-менеджменту "Нафтогазу", "Укрзалізниці", "Укрпошти" та інших, які отримують мільйонні і мільярдні зарплати і премії.

Ось де реальна економія на чиновниках – в мільярди гривень. Однак впроваджувати це правило у нас чомусь не хочуть. Замість цього хочуть звільнити 18 тисяч осіб трудящих на низовому рівні в районах, де держсектор є великим роботодавцем і таке звільнення може викликати зростання соціальної напруженості", - пропонує свій механізм економії бюджетних коштів на держапараті експерт.

Новини за темою

Економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін в коментарі 112.ua зазначив, що у своєму бюджеті на 2020 рік уряд врахував пропозиції інституту приблизно на 45 мільярдів гривень із сукупно поданих 74 мільярдів.

"У поточному році ми запропонували скоротити видатки за бюджетними програмами, які не виконуються на закладену суму, "підрізавши" тільки розрахункові статті, які, як ми вважали, мають резерви плюс прибирали програми, які з року в рік не вибираються на виділену суму. Правда в цей перелік вже з ініціативи Кабміну потрапили ряд потрібних програм, фінансування яких було знижено", - зазначає звичайний процес бюджетної економії експерт.

Хоча сукупно державні витрати у бюджеті-2020, за словами Моніна, і були знижені на 1,5% ВВП, це лише половина справи.

"З одного боку скорочення корупційної складової – різних непотрібних бюджетних програм, кошти з яких розкрадаються, безсумнівно добре. З іншого, одного зниження держвитрат для розвитку економіки недостатньо, ще необхідно скорочення податкового навантаження", - підкреслює експерт важливість комплексного підходу до проблеми управління державою своїми витратами.

Никита Синіцин

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>