Залежність від Росії залишилася: Як змінилася географія постачання солярки в Україну

Залежність від Росії залишилася: Як змінилася географія постачання солярки в Україну
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

У вересні після зупинки єдиного нафтопродуктопроводу "Прикарпатзахідтранс" унаслідок запровадження спецмита обсяги постачання дизпалива через українські порти зросли до рекордних значень. При цьому морські поставки все ще не відіграють вирішальної ролі на ринку: головним постачальником соляри для України стала Білорусь, яка виробляє нафтопродукти з російської нафти (за останні місяці частка цієї країни зросла майже до 50% українського ринку). Зрештою російської залежності український ринок ДТ не позбувся, але за рахунок подорожчання логістики почав отримувати дизпаливо з більшою собівартістю, кажуть експерти. За їхніми словами, на нинішньому етапі владі вдається стримувати зростання цін, зокрема й "ручними методами", але не виключено, що додаткові витрати зрештою ляжуть на плечі споживачів, що відіб'ється на вартості товарів, послуг і призведе до зниження рівня життя населення, а також зниження транзитного потенціалу країни.

Географія постачання дизеля змінилася

Постачання морських партій продукту до південних портів України у вересні зросло більш ніж удвічі в порівнянні із серпнем, до 131,5 тис. т. Обсяг дизпалива, що пройшов митне оформлення в портах, досяг історичного рекорду. Для порівняння: за перші 6 місяців року морем було доставлено всього 162 тис. т, повідомило днями авторитетне галузеве видання Argus. Найбільше пального надійшло з Греції: 41,6 тис. т, або на 19,4 тис. т більше, ніж у серпні. У вересні на ринок країни також було ввезено продукт із Болгарії, Ізраїлю, Індії, Італії, Туркменістану і Туреччини. Причому Ізраїль став новою країною постачання в Україну – до вересня практики ввезення ДТ звідти не було. При цьому постачання через порти все ще не відіграє визначальної ролі для ринку. Восени імпорт через порти становив близько 20% балансу ринку, уточнили в прес-службі "Галнафтогаз".

Новини за темою

Збільшення морських поставок пов'язане з припиненням прокачування дизпалива з Росії через нафтородуктопровід "Прикарпатзахідтранс". Це стало наслідком запровадження в серпні урядом України імпортного мита на такі відвантаження, йдеться в повідомленні Argus.

Як відомо, через нафтопродуктопровід поставлялося понад 40% усього бензину, споживаного в Україні. "До зупинки трубопроводу російське дизпаливо, що поставляється цим маршрутом (через нафтопродуктопровід), було дешевше, ніж з інших джерел. Але у вересні (у серпні ще спостерігався баланс на ринку) почався дефіцит продукту, і ціни, переважно спекулятивно, сильно виросли. При цьому стерлися розходження в цінах – дизпаливо з будь-якого джерела коштувало приблизно однаково. Нині вартість ДП на півдні України нижче, ніж в інших регіонах, через надлишок продукту, який активно ввозили танкерами в порти України", - сказав 112.ua кореспондент "Argus Нафтопродукти України" Михайло Калюкін.

Таким чином, до запровадження спецмита перше місце в постачанні ДП в Україну посідала Росія. За даними Argus, в I півріччі з країни було ввезено 1,41 млн т загального обсягу імпорту 2,8 млн т, причому в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, поставки зросли на 21%. Як вже говорилося, основний обсяг качався через нафтопродуктопровід. Друге місце належало Білорусі (1,04 млн т), третє – Литві 183 тис. т. На морські поставки в загальному обсязі імпорту в I півріччі припадало 5,6%. Проте вже в липні – вересні намітилася зворотна тенденція. Імпорт ДТ через порти активно зростає, що зумовлено зупинкою постачання через трубопровід ("Прикарпатзахідтранс"), зазначив Михайло Калюкін.

І хоча російське дизпаливо продовжує надходити в Україну залізницею (термінал у Гомелі, який є одним із пунктів наливу на нафтопродуктопроводі), за підсумками ІІ півріччя на перше місце в обсягах поставок може вийти Білорусь. За даними учасників ринку, частка цієї країни в обсязі імпортних поставок, на які в І півріччі припадало 88% ринку, нині перевищує 50%.

Чому запровадили мито на трубопровідне постачання?

На момент запровадження мита на трубопровідне постачання українська влада чудово розуміла, що ті є найдешевшим ресурсом за рахунок логістики, розповів високопоставлений чиновник з команди президента Володимира Зеленського. Водночас "ЗеКоманда" була стурбована тим, що за три останні роки постачання трубою зросло з нуля до майже 45%, і це відсмикувало значні частки у постачання з інших напрямків. "Паралельно росіяни почали нас лякати тим, що запровадять санкції. З'явилася вимога про спецдозволи. На початку травня їх не видавали, потім почали видавати. Одним словом, 45% - це перебір у постачаннях країни, яка до нас недружня", - заявив він.

У Кабміні вже екс-прем'єра Володимира Гройсмана, а саме він ухвалював рішення щодо мита для трубопровідного постачання, за неї проголосували Володимир Омелян та Арсен Аваков. Проти були Степан Кубів та Ігор Насалик. Співрозмовник визнає, що в новій владі всі розуміли, що результатом такого рішення може стати ажіотажне зростання цін. З цієї причини було ухвалено рішення опублікувати це тільки після 2-го туру президентських виборів – 22 липня.

Новини за темою

"Дійсно, після запровадження мита і зупинки нафтопродуктопроводу оптові ціни ДТ істотно зросли. При цьому роздрібні ціни залишилися незмінними. Зокрема, дрібнооптова ціна дизпалива за перші два тижні вересня додала майже 4 грн на кожному літрі (майже 20% від ціни)", - розповів 112.ua директор НТЦ "Психея" Сергій Сапегін. Він наголосив, що роздрібний ринок повівся досить дивно, оскільки ціни на АЗС залишилися незмінними "незважаючи не тільки на зростання цін в гурті, але й на високі ризики зниження обсягів ресурсу і дисбалансу ринку". "З одного боку, споживача не може не тішити цінова стабільність. Однак, з іншого боку, єдиним логічним поясненням такої стабільності можуть бути таємні домовленості між урядом і провідними компаніями, що мають значну ринкову владу. Тим паче що запас міцності в операторів ринку для утримання цін на такому високому рівні більш ніж достатній", - сказав експерт.

Влада також підстрахувалася і на рівні міжурядових домовленостей. За словами високопоставленого джерела, команда Зеленського шукала рішень, які би дозволили не допустити ажіотажного зростання ціни на ДТ, і один з учасників ринку порадив, щоб Зеленський поговорив з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. На переговори виїхала урядова делегація. у результаті переговорів Білорусь погодилася перенести терміни ремонту Мозирського НПЗ (основного постачальника дизпалива і бензину в Україну), а також збільшити обсяг поставок на 20%.

"Після зупинки трубопровідного постачання дизпалива з РФ, яке, безумовно, було найдешевшим, на українському ринку виникла напружена ситуація: влада не виключала, що багато хто захоче нею скористатися, щоб отримати додаткові заробітки від ситуації з можливим дефіцитом і спекулятивним зростанням ціни. У цей час президент Володимир Зеленський провів переговори з президентом Білорусі Олександром Лукашенком, після чого до Мінська вилетіла урядова делегація. Варто зазначити, що ситуація ускладнилася тим, що наприкінці серпня на плановий ремонт повинен був піти Мозирський НПЗ і також було зупинено для ремонтних робіт Шебелинський ГПЗ, який постачав на ринок близько 10 тис. т дизпалива на місяць", - розповів 112.ua директор з комерційних питань "Укргазвидобування" Сергій Федоренко.

Він уточнив, що за підсумками поїздки група "Нафтогаз" уклала договори на постачання електроенергії, а також дизпалива, де трейдером виступила УГД, яка повинна була оперативно запропонувати ресурс на ринку і збити панічні настрої. На переговорах білоруської і української делегації також було досягнуто домовленості, згідно з якими ремонт Мозирського НПЗ було відкладено до кінця вересня. Варто зазначити, що для забезпечення постачання електроенергії з Білорусі було ухвалено скандальну "поправка Геруса", яка уможливила імпорт електричної енергії за двосторонніми договорами з Росії, що, за словами експертів, поставило під загрозу енергетичну безпеку України.

За контрактом на постачання дизпалива, який було укладено між українським "Укргазвидобуванням" та білоруською БНК до кінця 2019 року, держкомпанія почала поставляти в Україну близько 20 тис. білоруського дизпалива на місяць, що відповідає близько 5% від обсягу всього ринку дизпалива. У компанії зазначили, що це був її перший з 2014 року досвід трейдера. Федоренко наголосив на тому, що операція мала комерційний сенс, адже держкомпанія швидко виробляла відвантаження всім охочим, зокрема відвантажувала й "Укрзалізниці" і продавала паливо за ринковою ціною. "Я не схильний переоцінювати роль "Укргазвидобування" в подоланні кризи, яка могла виникнути після відходу з ринку близько 40% палива, що постачається трубопроводом, але також завдяки їм вдалося не допустити штучного дефіциту і, відповідно, спекулятивного зростання цін", - сказав Федоренко.

Як зазначалося, з урахуванням поставок УГД і ввезення дизпалива з Білорусі недержавними трейдерами частка цієї країни на українському ринку вже зросла до понад 50%, що також, за словами експертів, несе певні ризики.

"Білоруські нафтопродукти, які зайняли нішу оптових постачань дизельного палива, виробляються з тієї ж російської нафти. Таким чином, ми знову не змогли змінити географію первинного походження енергоресурсів", - сказав Сергій Сапегін. Крім того, певним ризиком є те, що в минулому вже були прецеденти зупинки постачання палива з Білорусі, що ставило Україну перед загрозою ажіотажного зростання цін (але тоді альтернативою було російське постачання). Так, вчергове постачання зупинялося у квітні. Тоді обмеження на постачання автопалива з країни було запроваджено, щоб не спровокувати його дефіциту на внутрішньому ринку у зв'язку зі зниженням до мінімуму обсягів переробки на найбільших білоруських НПЗ. Причиною стало різке погіршення якості російської експортної нафтової суміші Urals, що надходить транзитом на ділянку магістрального нафтопроводу ВАТ "Гомельтранснафта Дружба". Український ринок відреагував різким зростанням цін на ДТ, услід за яким підтяглися бензин й автогаз.

Що буде з цінами на дизпаливо в Україні?

"За рахунок подорожчання логістики український паливний ринок отримав дизпаливо з більшою собівартістю. Якщо ці додаткові витрати зрештою ляжуть на плечі кінцевих споживачів, це відіб'ється на вартості товарів, послуг і призведе до зниження рівня життя населення, а також зниження транзитного потенціалу країни", - зазначає Сапегін.

Фактором ризику залишаються проблеми в портах. Директор "А-95" Сергій Куюн наголошував, що держава втратила важелі впливу на ситуацію в портах: "Якщо до анексії Криму в нас була потужне нафтоперевантаження у Феодосії, то нині цю галузь, по суті, монополізовано групою "Приват". Виходом із ситуації він називав створення на базі "Укртранснафти" потужностей з перевантаження нафтопродуктів. Не додають стабільності й регулярні повідомлення про зупинку танкерних партій з причини перевищення допустимих показників (зокрема, сірки) у привезених ними партіях дизеля. Порти і доставка вантажів із них залишаються "вузькими шийками" і через "Укразалізницю". "Наприклад, коли виникла потреба у перевезенні великих обсягів палива залізницею, УЗ виявилася не готовою до цього. Була явна нестача вагонів-цистерн, локомотивів, персоналу. На митниці також було дещо затягнуто процес оформлення палива", - сказали 112.ua в прес-службі "Галнафтогазу".

Є ще один фактор ризику: влада не виключає запровадження мит на постачання дизпалива з Росії вагонами. При цьому високопоставлене джерело дало зрозуміти, що спецмито на трубопровідне постачання найближчим часом скасовано не буде, позаяк трейдери вже законтрактували великі обсяги дорожчого, ніж російський, ресурсу з альтернативних напрямків.

"Не думаю, що найближчим часом мито скасують, навіть з урахуванням сумнівної користі його впливу на ринок. Визнавати власні помилки важко. Крім того, нове галузеве міністерство перебуває в стадії реформування, і у чиновників, як сніжний ком, зростає кількість невирішених проблем і документів. За таких умов не слід бути занадто оптимістичними щодо їхньої ефективної роботи", - сказав Сапегін.

Але якщо найближчим часом не відбудеться форс-мажорів у вигляді різкого сплеску цін на нафту у світі або скорочення-зупинки постачання дизеля з Білорусі, передумов для зростання цін не буде, зазначають експерти.

"При збереженні стабільності європейських котирувань і валютного курсу дизпаливо буде дедалі дешевшати протягом найближчих тижнів. Маржа трейдерів, як і раніше, дуже висока (сформована ще у вересні з причини дефіциту), а браку палива вже немає, тому нині йде боротьба за клієнта, в якій компанії намагаються зниженням цін і знижками домогтися зростання продажів", - сказав Михайло Калюкін з Argus.

"Справді, наш внутрішній ринок є надпреміальним. Оператори мають достатній запас для зниження ціни. Наскільки великим є цей запас? Ви будете здивовані. Роздрібна ціна на дизпаливо може бути нижче нинішньої на 4-5 грн на одному літрі. І це стосується не тільки дизпалива, але й високооктанових бензинів. Чи реалізується цей потенціал зниження ціни для кінцевого споживача? Гадаю, що ні. Справа в тому, що неефективність ринку компанії покривають за рахунок високих цін для кінцевого споживача. За оцінками Центру "Психея", в Україні кількість АЗС в 4,5 рази перевищує потреби. Це все – зайва інфраструктура, утримання якої хтось повинен оплачувати. Крім того, протоки через АЗС, що знижуються, трейдери компенсують більш високою маржею, про яку ми говорили вище. Всі ці витратні складові перекладаються на плечі кінцевого споживача", - каже Сергій Сапегін.

Експерти неодноразово наголошували, що поліпшити ситуацію могло би зростання внутрішнього виробництва дизпалива в Україні, на яке за підсумками I півріччя припадало лише 12% ринку. "Дійсно, Україна могла би наростити обсяги нафтопереробки. Свого часу Україна виробляла нафтопродуктів більше, ніж споживала, і була їх експортером. Після рішення в суді питання власності Одеського НПЗ може бути використано і його потужності", - сказав Сапегін. Проте на ділі українські заводи дедалі скорочували обсяги виробництва. Єдиними чинними виробниками дизпалива в Україні залишаються Кременчуцький НПЗ і Шебелинський ГПЗ (нещодавно запустився в роботу після планового ремонту).

Влада ж, незважаючи на всі гучні заклики щодо необхідності відроджувати вітчизняне виробництво нафтопродуктів, продовжує нічого не робити. Хоча, як запевнив Сергій Сапегін, "питання зниження залежності від російських нафтопродуктів за рахунок збільшення власного видобутку нафтової сировини (на першому етапі – імпорту нафти) і нарощування обсягів нафтопереробки на українських потужностях нині активно опрацьовують у профільному міністерстві і його буде враховано в Концепції розвитку паливного ринку та нафтопереробної промисловості України".

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>