Закон року: Як Кабмін перекроїв всю систему нарахування зарплат

Гнучка система оплати праці, "заморожування" пенсій і жорсткий нагляд за виплатами. Що Кабмін "сховав" у закон про мінімальну зарплату

Закон року: Як Кабмін перекроїв всю систему нарахування зарплат
who is who

Гнучка система оплати праці, "заморожування" пенсій і жорсткий нагляд за виплатами. Що Кабмін "сховав" у закон про мінімальну зарплату

"Ми реально починаємо повертати людям віру в доходи" – так відгукнувся на прийняття Верховною Радою закону про підвищення мінімальної зарплати прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Опоненти назвали документ маніпуляцією з тарифною сіткою і прожитковим мінімумом. Резонансу закон не отримав, тому що паралельно йшло засідання парламентського комітету щодо Вадима Новинського. Але саме від основних положень цього документа залежать обсяг доходів переважної більшості українських громадян і прибутки підприємців. Так за що ж депутати віддали 227 голосів?

Спори про тарифної сітки

Хоча закон зі скромною назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з легкої руки прем'єр-міністра називають "зарплатним", власне, там не стільки про зарплати, скільки про систему оплати праці як такої. Система стане набагато гнучкішою, а контроль - незрівнянно жорсткішим.

Перша ж правка закону стосується статті 95 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) та повністю змінює визначення "мінімальна заробітна плата". Зараз мінімальна зарплата – це законодавчо встановлений розмір зарплати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого оплачувати роботу не можна. Згідно з внесеними корективами, мінзарплата – це встановлений законом розмір оплати праці за виконану місячну (годинну) норму праці. Зберігши позицію про те, що мінімалка є державною соцгарантією, Кабмін і Верховна Рада уточнили, що мінімальна зарплата обов'язкова для всіх підприємств, установ та організацій всіх форм власності та господарювання, які використовують працю найманих працівників, за будь-якої системи оплати праці.

Новини за темою

Що це дає? Єдину зрозумілу (насамперед для роботодавців) схему нарахування оплати. Тобто могла б дати в ідеалі. Але диявол криється в деталях, в даному випадку – у тарифній сітці.

У відповідності з тарифною сіткою (тарифні ставки, посадові оклади і тарифно-кваліфікаційні характеристики) в Україні оплачується праця і зараз (ст. 96 КЗпПУ). Новий закон змінює як визначення тарифної сітки, так і монополію тільки цієї схеми оплати праці. Так, узаконюються й інші системи грошової винагороди за роботу, "які формуються на оцінці складності робіт та кваліфікації працівників". Тарифна сітка тепер включатиме замість тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідників) професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Цим професійним стандартам відведено кілька нових абзаців, якими доповнено ст. 96 КЗпПУ, оскільки від них багато в чому залежатиме кінцева сума заробленого.

Якщо зараз роботу до того чи іншого тарифного розряду визначає власник за погодженням з профспілками, то в новому алгоритмі ключову роль відіграватимуть саме професійні стандарти, вони ж кваліфікаційні характеристики. Спрощено кажучи, розхожа фраза, що в одній лікарні зарплату прибиральниці прирівняють до зарплати хірурга, неправильна: це різні професії, з різними кваліфікаційними характеристиками.

І ще одне уявлення про нову систему оплати праці є не зовсім коректним: "бюджетникам" не піднімуть, а, навпаки, зменшать оплату праці. Для деяких чиновників так і буде, але не для всіх. Дійсно, законом вводиться прив'язка мінімального посадового окладу "бюджетникам" не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму, не нижче якого встановлюється Кабміном мінімальна тарифна ставка плюс тарифні коефіцієнти (цифра, на яку буде множитися тарифна ставка для кожної конкретної категорії працівників). Щоправда, у Верховній Раді експерти Головного науково-експертного управління вирахували, що їхня зарплата за такої системи буде "крутитися" навколо 2 тис. грн, що менше анонсованих прем'єром 3200 грн. Але зараз ще існують зарплати у держсекторі 700 грн. Для них, звичайно, буде суттєве підвищення. А для тих, хто і так отримував 3 тисячі, підвищення не бачити.

Новини за темою

Лайфхаки для роботодавців

Але повернімося до приватного сектора і до роботодавців. Простір для маневру для них на оплату праці найманих працівників все ж є, тільки на іншому полі. Адже порядок розробки та прийняття професійних стандартів визначається урядом, і, звичайно, на розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) суттєво вплине подання Кабміну. Але якщо на якомусь підприємстві не згодні, то поправки в КЗпПУ передбачають, що колективним договором можуть встановлюватися інші системи оплати праці. Притому крім колективного договору має бути нормативний акт роботодавця. Обидва документа ріднить одне: вони можуть з'явитися на світ тільки після консультацій з профспілками або з вільно обраними й уповноваженими представниками трудящих.

Що мається на увазі під іншими системами оплати праці, чи має бути там враховано тарифні ставки і кваліфікаційні характеристики, не обумовлено. Це – простір для фантазій, особливо якщо роботодавець нагострився відстоювати свої інтереси в ході укладення колдоговору.

Тривожний дзвіночок для профспілок. Їм доведеться конкурувати з представниками трудящих у відстоюванні інтересів робітників, тому що роботодавцеві легше провести на роль такого уповноваженого лояльну людину і домовитися з нею, ніж консультуватися з профспілками. Нечесні на руку власники спробують не допустити формування первинних профспілкових осередків. Втім, є й позитив. Можливо, українські профспілки в такій боротьбі стануть більш "зубастими".

У поправках до закону "Про оплату праці" є зручна для роботодавців обмовка, що якщо працівник не виконає місячну,годинну норму, то оплата його праці провадиться "пропорційно виконаній ним роботі". І хитра позиція, що якщо зарплату нараховано, але вона менше встановленого законом рівня "мінімалки", то співробітникові доведеться доплатити. Чи буде цю доплату включено в базу для оподаткування, питання окреме.

Жорсткий контроль і великі штрафи

У законі не згадується магічна цифра 3200 грн, хоча прем'єр Володимир Гройсман у припливі емоцій заявив, що по всій Україні, в містах і селах, трудящі будуть отримувати не менше цієї суми. І тільки діставшись до правок до статті 265 КЗпПУ, розумієш, що глава Кабміну має рацію: навіть якщо роботодавці захочуть "змахлювати", їм не дадуть інспекція та місцеві органи виконавчої влади в сфері охорони праці. Лазівки, як ми визначили вище, є, але вони, скажімо так, поки що не виглядають системними.

Закон "3200 мінімалка" дає чітке уявлення, звідки візьмуться кошти на підвищення мінімальної зарплати. Якщо уряд Яценюка намагався вивести зарплати з "тіні" методом "пряника", знизивши ЄСВ, то Кабмін Гройсмана перейшов до "батога", вводячи жорстку систему нагляду за дотриманням трудового законодавства, та зобов'язав фізосіб-підприємців цим законом платити ЄСВ незалежно від доходів (не менше 0,5 від мінімального внеску). Перевіряти будуть не тільки інспектора відповідної Інспекції, але й органи місцевого самоврядування, яких наділили правом ініціювати такі перевірки підприємств всіх форм власності.

Новини за темою

До згаданої статті КЗпПУ введено жорсткі формулювання щодо відповідальності конкретно за недопущення або перешкоди перевірок додержання законодавства про працю. Ставка штрафу варіюється від однієї до ста мінімальних зарплат. Близько 10 тис. доведеться заплатити, якщо завадили інспектору провести перевірку за підозрою у виплаті зарплат у "конвертах", і близько 320 тис. – якщо доведуть, що роботодавець не сплачував ЄСВ.

Виходить система, націлена на виведення капіталів з "тіні" в максимально стислі терміни. Ризикнемо припустити, що насамперед для латання дефіциту Пенсійного фонду.

В основу піраміди нагляду (держінспекція та місцеві органи самоврядування) виведено Мінфін. Міністерство фінансів наділяють повноваженнями отримання відомостей з Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців, Державного реєстру реєстрації речових прав та їх обмежень, державного реєстру майнових прав на нерухомість, Держреєстру актів цивільного стану, інших реєстрів, а також інформацію про застрахованих осіб Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі персональну. Обмеженням для Мінфіну стане застереження, в яких випадках міністерство буде мати доступ до такої інформації: під час здійснення повноважень контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу виплат за загальнообов'язковим соціальним держстрахуванням, а також при інших моніторингах. Що цікаво, до переліку таких моніторингів входить і нарахування соціальних виплат, пенсій, субсидій. Тобто м'який варіант верифікації, якою свого часу так налякала одержувачів субсидій попередниця нинішнього міністра фінансів.

Студентам і пенсіонерам доведеться потерпіти

Однак саме пенсіонерам у 2017 р. доведеться потерпіти. По-перше, триває оподаткування пенсій та обмеження максимального розміру пенсій 10 тис. 740 грн на місяць. По-друге, до 31 грудня 2017 р. триває особливий режим виплати пенсій тим пенсіонерам, які продовжують працювати на держслужбі. Іншими словами, їм пенсії не виплачуватимуть.

Спірна новація стосується стипендій. Кабмін наділяють повноваженнями з визначення порядку виплати соціальних стипендій для окремих категорій громадян, яким законодавством надано право на стипендії. Але нічого більше. Кількість студентів-стипендіатів визначатимуть вчені ради конкретних навчальних закладів, проте кількість стипендіатів буде обмежено загальною чисельністю стипендіатів, встановленою урядом і фондом оплати стипендій.

Новини за темою

Так, скасовуються надбавки до стипендій за успіхи в навчанні та для окремих категорій молоді (персональні стипендії). "Відмінники" зможуть розраховувати на академічну стипендію. Також виключають зі ст. 9 закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" позицію про те, що матеріальне забезпечення, включаючи стипендії учнівської молоді, встановлюються на рівні прожиткового мінімуму. Щоправда, поправками до закону "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", Кабмін бере на себе зобов'язання виплачувати таким дітям соціальну стипендію, але її розмір не зафіксовано і не обговорено (чинна норма – на 50% більше, ніж стипендія в даному конкретному навчальному закладі), але збережено 100%-у виплату нарахованої зарплати під час виробничого навчання і практики. Щорічна допомога таким дітям на купівлю підручників зберігається, але її розмір не обумовлено (зараз 3 місячних стипендії).

* * *

У законі ще так багато нововведень, що за значущостю його можна зіставити з проектом Держбюджету на 2017 р. Пенсії та матеріальна допомога військовикам, прив'язка основних судових податків і зборів, оплата адмінпослуг, штрафів до прожиткового мінімуму.

Головне – навіщо було ліпити такий багатосторінковий проект і чому зрадів прем'єр-міністр? Відповідь у тексті документа. Саме ці поправки підготували ґрунт для прийняття Держбюджету на 2017 р. Без них звести кінці з кінцями було б досить проблематично. Тому з повним правом можна назвати закон дубль-бюджетом. Тим паче, що без вищенаведених коректив законодавства мінімальна зарплата 3200 грн навіть на папері була б неможливою.

Весь 2017 р. триватиме гра в хованки уряду, роботодавців і трудящих. Хто кого переграє? Судячи з настроїв уряду, там сподіваються на ігри за правилами. З вигодою для себе, звичайно.

Лілія Брудницька

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>