banner banner banner banner

За бортом реформи: Чому деякі заклади не змогли підписати договори з НСЗУ та які це матиме наслідки

З квітня стартував другий етап медичної реформи, який передбачає затвердження 26 пакетів медичних послуг, серед яких пріоритетні: лікування гострого інфаркту міокарда; лікування гострого мозкового інсульту; допомога при пологах. Але чи усі ризики було прораховано НСЗУ та чому деякі заклади опинились за бортом реформи?

За бортом реформи: Чому деякі заклади не змогли підписати договори з НСЗУ та які це матиме наслідки
112.ua

Ірина Шостак

Журналістка

З квітня стартував другий етап медичної реформи, який передбачає затвердження 26 пакетів медичних послуг, серед яких пріоритетні: лікування гострого інфаркту міокарда; лікування гострого мозкового інсульту; допомога при пологах. Але чи усі ризики було прораховано НСЗУ та чому деякі заклади опинились за бортом реформи?

Вже місяць як у повному обсязі функціонує Програма медичних гарантій — перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту. Зокрема, це означає, що відтепер за пологи не потрібно буде сплачувати благодійні внески чи обмінні картки — держава на кожну з українських породіль виділяє 8500 грн, що стосується і лікування інсульту — 19 500 грн, і лікування інфаркту — 15 800 грн. 

У Національній службі здоров'я України зазначають, що Програма медичних гарантій запрацювала у 1524 закладах спеціалізованої медичної допомоги (підписали договори з НСЗУ).

"Таким чином, практично всі комунальні медичні заклади (районні, міські, обласні лікарні) країни увійшли в реформу і будуть отримувати кошти за прямим договором з НСЗУ. Відсьогодні гроші підуть за пацієнтом у поліклініки, лікарні та інші спеціалізовані заклади, — йдеться на сайті установи.

Новини за темою

Проте, як виявилось, реформа запрацювала далеко не для всіх охочих. Причиною цього, як зазначає і сам міністр охорони здоров'я Максим Степанов, є допущені під час її планування помилки. Які? Розглянемо на прикладі двох закладів — Київського міського Центру репродуктивної та перинатальної медицини та Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока", що опинились за бортом реформи.

Чому заклади не підписали договір з НСЗУ?

Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини (пологовий, що заточений на прийняття породіль з інфекціями). 

"Ми - перинатальний центр з багатьма важливими завданнями (репродуктологія, перинатальна діагностика тощо), проте основною нашою місією є надання допомоги вагітним жінкам, які мають інфекційні пологи. Ми займаємось цим понад 20 років", — говорить директор закладу, професор В’ячеслав Камінський. 

Від самого початку Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини будувався як заклад, який прийматиме вагітних з будь-якими інфекціями (кір, скарлатина, вітряна віспа, гепатити, ВІЛ). Мова не йшла лише про туберкульоз, адже для того, аби заклад міг приймати хворих на туберкульоз, мають бути спеціальні шлюзовані приміщення. 

В умовах поширення коронавірусної інфекції в Україні в пригоді став би корпус закладу, який вже багато років перебуває на реконструкції (він має окремі входи, куди швидка могла б привозити породіль, і окремі виходи, якими жінки могли б залишати заклад, ні з ким не спілкуючись при цьому).

У ситуації укладання договору з НСЗУ саме реконструкція стала чи не головним каменем спотикання.

"Коли почалися розмови про укладання договору з НСЗУ, про перехід у комунальне неприбуткове підприємство, перше запитанням було: яким чином буде виживати заклад? Тому що, наприклад, якщо заклад приймає 5 тис. пологів, за кожні фізіологічні пологи отримуючи по 8 тис. грн, у сумі вийде близько 40 млн грн. Тобто заклад далі функціонує, гроші прийшли за пацієнтами - і все чудово. Проте не у нашому випадку", — пояснює ситуацію, у якій опинився Центр репродуктивної та перинатальної медицини В’ячеслав Камінський.

Про обставини на які вказує адміністрація, що стали основним підґрунтям для подальшого функціонування закладу як бюджетної установи від 14.04.2020
Про обставини на які вказує адміністрація, що стали основним підґрунтям для подальшого функціонування закладу як бюджетної установи від 14.04.2020 Київський міський Центр репродуктивної та перинатальної медицини
Про обставини на які вказує адміністрація, що стали основним підґрунтям для подальшого функціонування закладу як бюджетної установи від 14.04.2020
Про обставини на які вказує адміністрація, що стали основним підґрунтям для подальшого функціонування закладу як бюджетної установи від 14.04.2020 Київський міський Центр репродуктивної та перинатальної медицини

За словами директора закладу, саме у зв’язку з незакінченою реконструкцією вийшли певні "ножиці": "Або закінчіть реконструкцію, корпус мені віддайте, перший поверх буде для інфекції, а той корпус завдяки професіоналізму і підготовці лікарів я буду наповнювати всім іншим: фізіологічними пологами, операціями (заклад робить близько 4 тис. великих операцій за рік). Або дайте цю можливість, добудуйте і ми тоді заробимо ті кошти, що будуть необхідні для функціонування закладу". 

Навколо Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" склалась не менш серйозна, заплутана ситуація. 

"Ми - вузькоспеціалізована високопрофільна лікарня замкненого циклу: оперуємо від недоношених немовлят, вага яких може становити 700 грамів, до людей похилого віку. На нашу специфічну вузькоспеціалізовану допомогу тарифів немає, вони взагалі не розроблені", — говорить головний лікар закладу Любов Денисюк. 

Проблема лікарні полягає у тому, що через відсутність тарифікації для складних випадків, які є основною спеціалізацією закладу, центр опинився у підвішеному стані — без фінансування. Адже де-юре він перебуває під юрисдикцією Києва, а де-факто функціонує як заклад національного рівня, що надає допомогу не лише киянам, а у більшості, громадян з усієї України (вирішуються найскладніші ситуації з приводу очних хвороб).

"На нас зовсім немає тарифів, ми скрізь телефонували, зверталися. Представники НСЗУ погодились, що тарифів немає і заклад може фінансуватись з міста Києва, але Київ за певних, не озвучених нам причин не може нас фінансувати", — додає очільниця закладу.

З огляду на ситуацію центр опинився у складному становищі, де на червень немає заробітної плати для лікарів та медсестер.

Проблема тарифікації вартості послуг

Яким чином буде виживати заклад — від цього питання залежить доля співпраці багатьох закладів з НСЗУ. Адже вони, як і Центр репродуктивної та перинатальної медицини, а також клінічна офтальмологічна лікарня "Центр мікрохірургії ока" не можуть стати частиною реформи саме через незрозумілу тарифікацію

Зокрема, головний лікар "Центру мікрохірургії ока" Любов Денисюк зазначає, що на ті тарифи, які є сьогодні, заклад може проіснувати місяць-півтора, загубивши фахівців, які підуть у приватну медицину чи поїдуть за кордон. Адже, до прикладу,  для того щоб прооперувати відшарування сітківки, потрібно від 20 тис. грн, на паперах виділяється лише 2 тис. грн.

"Таких тарифів немає, це навіть не приклад, бо їх просто не існує", — додає лікар-офтальмолог.

Не краще становище і в Центру репродуктивної та перинатальної медицини, де, за словами директора В‘ячеслава Камінського, вартість інфекційних пологів становить далеко не 8 тис. (розраховані державою), а усі 800 тис.: "Мені треба тарифи для цих пацієнтів, адже, якщо ви не закінчуєте будівництво, не передбачаєте тарифи для інфекцій, виходить, заклад має закритися?". 

Новини за темою

У НСЗУ пояснюють, що так, адже так є місце для конкуренції. У самому центрі репродуктивної та перинатальної медицини вважають реформу суперечливою і що про жодну конкуренцію мова йти не може, адже заклади не перебувають на рівних умовах ще від самого початку — фінансування лише тих закладів, які є чи перетворились на комунальні неприбуткові підприємства: "Є відповідні документи, які суперечать закону про пакет медичних гарантій, є підзаконні акти, які суперечать один одному і наче забороняють фінансувати заклади, які не є комунальними неприбутковими, що за правовою оцінкою порушує основний закон про конкуренцію, про право на працю, купа юридичних порушень", — зазначає професор. — "Нещодавно отримав розпорядження, у якому йдеться, що усі заклади в місті, які перешли у комунальне неприбуткове, отримають доплату (4 тис. для лікарів, 2 тис. для медсестер), наш центр - ні".

Цікаво, що попри це, директор пологового готовий підписувати договір з НСЗУ як представник закладу, проблема лише у тому, що, за його словами, немає чіткого розуміння, як буде оплачуватись на сьогодні та важка патологія, яка не вкладається у вартість 8 тис. грн. Поки такого розуміння немає, пускатися у це самостійне плавання, чітко розуміючи, що корабель до іншого берега може не доплисти, професор не бажає.

До прикладу, за словами очільника закладу, для ефективності реформи і участі у ній якомога великої кількості закладів важливо показати і пояснити, де соціальні гарантії, де розуміння того, що хворим з інфарктом будуть ставити стенти за державні кошти (16 тис. грн, що дають на стентування за вартості самого стента від 30 тис. грн), де гарантії, що лікування інсульту (таких достатньо складних процесів, як геморагічний інсульт, зупинка внутрішньомозкових кровотеч) пройде успішно. Адже поки є лише жахливі цифри втрат від онкології, серцево-судинних проблем і відсутність державної допомоги на дорогу хіміотерапію.

"Будь-які наші дії, які було спрямовано на те, щоб легально залишитися в правовому полі фінансування, розбивались об НСЗУ та Департамент охорони здоров’я", — додає професор. На закріплення тези В’ячеслав Камінський наводить приклади: перший - заклад має розпорядження про скасування фінансування, другий — з 1 квітня швидка не возить сюди пацієнтів (попри відстань, хворих везуть до інших клінік), тому що Департамент не бачить цього закладу, потреби у ньому.

Прохання адміністрації центру надати роз'яснення щодо подальшого функціонування закладу, у зв'язку з припиненням його фінансування від 13.04.2020 Київський міський Центр репродуктивної та перинатальної медицини

Прохання адміністрації центру надати роз'яснення щодо подальшого функціонування закладу, у зв'язку з припиненням його фінансування від 23.04.2020 Київський міський Центр репродуктивної та перинатальної медицини

Також, за словами директора, в кінці першого кварталу Департамент ухвалив рішення закрити заклад і приєднати як відділення до лікарні № 8 (заклад, де 12 професорів, де надають спеціалізовану допомогу, приєднали б до пологового відділення районної лікарні), що не може не викликати обурення у представників закладу, що спеціалізується на прийманні хворих з низкою інфекцій.

Чи можливий компроміс між НСЗУ і подібними закладами?

Варто зазначити, що пошук компромісу сьогодні напрочуд важливий. З цим погоджуються у клінічній офтальмологічній лікарні "Центрі мікрохірургії ока". МОЗ України розглядає питання щодо надання закладу статусу національного та зміни підпорядкування, що допоможе центру продовжити своє існування під МОЗ і допомогти у розробці відповідної тарифікації.

"Якщо ми будемо врятовані — наша галузь буде врятована, адже ми допомагатимемо МОЗ та органу, який буде функціонувати разом з ним (або ж залишиться НСЗУ) у створенні нових тарифів, щоб наша лікарня та інші офтальмологічні державні лікарні могли бути конкурентоспроможними з приватними лікарнями. Щоб лікарі не порозбігались, щоб ми могли надавати допомогу людям, яким це не по кишені", — говорить головний лікар закладу Любов Денисюк.

Такої самої думки і представники пологового, які пропонують НСЗУ свій варіант якнайшвидшого вирішення ситуації: зробити пілотний проект, порахувати вартість послуг та визначити тарифи для подібних закладів на їхньому прикладі. Адже саме через цю невизначеність і трапляються такі ситуації, як у Вінниці, де швидка привезла вагітну до інфекційної лікарні. 

"На 34-му тижні привезли вагітну, акушерства там немає. Плід завмер. Втратили дитину. Хто за це буде відповідати? Хто надав розпорядження возити вагітних по інфекційних лікарнях?" — говорить В’ячеслав Камінський. 

Або інший випадок — у Франківську, в Коломиї вагітну повезли до інфекційної лікарні, а потім до пологового, пологи дозволили, і вагітну знову повезли назад до інфекційної лікарні.

"Момент переходу треба було розтягнути для того, щоб адаптувати ті напрямки, які від самого початку не були розписані і продумані по міліметру. Ми визначаємо стратегію для вагітних з інфекціями у державі, але нам не дають цього робити. Ми визначаємо, як правильно це робити, на підставі міжнародного досвіду, наших контактів, нашої наукової бази, наших власних напрацювань. Сьогодні ми входимо до складу робочої групи МОЗ з розробки клінічних протоколів і стандартів з Covid, зокрема, і для вагітних", — додає директор.

Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини, спираючись на свій досвід та знання, "побудував" картину вирішення проблем, які наразі має реформа, у вигляді кількох важливих кроків:

  1. Дозволити підписання договорів НСЗУ з будь-якими закладами (комунальні прибуткові, неприбуткові, державні, комунальної власності та інші на рівних правах мають підписати ці угоди);
  2. Терміново розробити тарифи і визначити, скільки це буде вартувати для держави: інфекційні ускладнення, інсульти, онкологія. Доплати у критичних ситуаціях;
  3. Врятувати від знищення вищу медичну школу (заклади комунальні неприбуткові не можуть укласти договори з кафедрами, що створює неможливість висококваліфікованих професорів, доцентів, асистентів надавати лікарську допомогу, НСЗУ їх не бачить як лікарів);
  4. Забезпечити студентам, які здобувають післядипломну освіту, доступ до клініки, адже вони, по-перше, так нічого не навчаться, по-друге, не підвищать власну кваліфікацію — перестануть існувати.

В умовах коронавірусної інфекції питання віднайдення компромісу стоїть гостро. Адже за словами директора єдиного пологового, який заточений на прийняття породіль з інфекціями, питання між НСЗУ, Департаментом охорони здоров’я і Київським міським центром репродуктивної та перинатальної медицини мали вирішитись ще перед Новим роком, для того щоб був час підготуватись і зустріти проблему у повному озброєнні.

"Якщо такі заклади, як наш, не доживуть до осені, а восени є шанс, що буде друга хвиля, тоді будуть тисячі втрат на тлі високої смертності, низької народжуваності, неповноцінної допомоги держави. Ризики дуже високі", — додає В’ячеслав Камінський.

***

Новини за темою

Про помилки реформи говорив уже не один високопосадовець, зокрема, на нещодавньому своєму брифінгу про це заявив і міністр охорони здоров’я Максим Степанов, який налаштований виконати доручення президента України Володимира Зеленського та провести суттєві зміни в медичній реформі України. З цією думкою погоджується і директор закладу, у якого є низка питань до НСЗУ, В’ячеслав Камінський, який говорить, що медицину однозначно треба міняти, покращувати її, проте не ламати. Адже дивно руйнувати стару хату, перш ніж побудувати нову.

На сьогодні, окрім розмитості тарифікації інфекцій та нерівних умов для фінансування усіх закладів, країна має таку ситуацію: на початок 2013 року було 192 тис. лікарів, а сьогодні удвічі менше; було 470 тис. висококваліфікованого середнього персоналу, сьогодні вдвічі менше; було близько 500 тис. пологів у державі, а за минулий рік — 291 700 пологів (вдвічі менше).

Ірина Шостак

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>