banner banner banner banner

Ювелірна робота: Депутатам буде непросто скасувати рішення про підвищення собі зарплати

Прив'язка рішення про підвищення зарплати народним обранцям до держбюджету значно ускладнює завдання, а експерти кажуть, що Кабмін якщо і може втрутитися, то тільки з 1 січня 2017 року

Ювелірна робота: Депутатам буде непросто скасувати рішення про підвищення собі зарплати
Сесійна зала Верховної Ради України Пресс-служба "Народного фронта"

Прив'язка рішення про підвищення зарплати народним обранцям до держбюджету значно ускладнює завдання, а експерти кажуть, що Кабмін якщо і може втрутитися, то тільки з 1 січня 2017 року

"Сім разів відміряй – один натисни". Цю мудрість депутати відчули на собі. Перше читання держбюджету у Верховній Раді набуло особливого резонансу через підвищення зарплат парламентаріям. Саме з виправлення резонансної постанови, як повідомив голова українського парламенту, почнеться нова "пленарка". Бажання відкорегувати минуле є, чіткого розуміння, як це зробити, немає.

Добре підв'язали до держбюджету

Нагадаємо, проблема в постанові "Про висновки і пропозиції до проекту закону України про державний бюджет України на 2017 рік", пунктами 3 і 4 якого пропонувалося "прив'язати" щомісячні трудові виплати депутатам до розміру прожиткового мінімуму.

Стаття 48 Регламенту Верховної Ради дозволяє скасувати раніше прийняте Верховною Радою рішення, якщо документ ще не підписано. Однак якщо документ набув чинності, єдиний варіант змінити його – визнати недійсним.

Новини за темою

Як розповів 112.ua народний депутат і член парламентського комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради Михайло Папієв, "у тексті проекту постанови, розданого депутатам, пункти 3 і 4 вже були. Тобто був прийнятий єдиний документ, правовий акт одноразової дії, і не можна в нього зараз вносити зміни або скасовувати його, про це є відповідне рішення Конституційного суду".

Більш того, за словами парламентарія, постанова Верховної Ради набирає чинності після прийняття, якщо не обумовлено інше. Отже, вона вже діє, про що, до речі, сказано і конкретно в тексті резонансного документа.

Правова колізія посилюється, оскільки якщо процедура скасування раніше прийнятого рішення Верховної Ради все ж реальна, як бути з першим читанням бюджету?

"Якщо рішення прийнято, але не підписано і тому не діє, значить, у нас і не прийнято держбюджет? – запитує Михайло Папієв. – Адже цією постановою ми схвалили висновки комітету з питань бюджету, тобто прийняли проект держбюджету на 2017 рік у першому читанні".

Щоб виправити минуле, в найближчому майбутньому доведеться діяти ювелірно. На думку глави Лабораторії законодавчих ініціатив Світлани Матвієнко, "однозначно, необхідно скасувати п. 3 і 4 п., а п. 5 - у частині, що стосується цих пунктів. До того ж, якщо оцінити всі порушення, з якими вносилася і приймалася ця постанова, можна сказати, що вона в принципі поза рамками правової культури. Я пропоную подивитися на цю проблему ширше: мова не тільки про юридичні тонкощі або про бюджет на 2017 рік. Мова про етичні та професійні стандарти депутатської роботи".

"Формально буде складно вийти з ситуації. Потрібно приймати окремий документ, в якому регулювати ці питання. Або скасувати раніше прийняте рішення. Це значить - вносити новий проект постанови, проходити комітети", - підкреслює Папієв.

Але і це не вирішить проблеми.

Витоки проблеми навіть не в останньому рішенні

Тому що, як говорить Папієв, "зарплатні" пункти 3 і 4 не встановлюють окремо якісь розміри окладів депутатів, а вносять зміни до прийнятих раніше документів: "Тобто ці документи, на які є посилання п. 3 і 4, дійсні в редакції, прийнятій "бюджетною" постановою 20 жовтня 2016 року. Таким чином, необхідно вносити поправки не в саму постанову, а в документи-першоджерела. Або приймати в новій редакції".

Новини за темою

І добиратися до першоджерела проблеми. А першоджерело слід шукати в минулому, ближче всього до 2015 року, коли своєю постановою голова Верховної Ради в 2015 році встановив зарплати депутатам у 17 тисяч грн, пославшись при цьому на держбюджет 2014 року. Якщо коротко охарактеризувати нормативно-зарплатну історію, то все почалося з порушень, потім їх виправляли теж з порушеннями, потім знову корективи з порушеннями, щоб виправити попередні.

Однак, вважає Михайло Папієв, необхідно врегулювати в правовому полі проблему зарплат, оскільки з 1 травня 2016 року вступила в дію нова редакція закону про держслужбу, відповідно до якої депутати не мають ніякого стосунку до статусу держслужбовців: "Виходить, нам нараховують зарплату за старою схемою, яка не зовсім коректна".

Так, наприклад, з 1 травня 2016 року "виник вакуум: ті нормативні акти, згідно з якими депутатам виплачували зарплату як держслужбовцям, втратили чинність. Тим не менш парламентарії отримують винагороду за старою схемою, за підписом голови Верховної Ради".

А прийняли з порушеннями

До спірної постанови є маса і процедурних питань, і щодо тексту. "Документ було внесено і зареєстровано Апаратом ВР без супровідних документів, без фінансово-економічного обґрунтування, - розповіла Світлана Матвієнко. – Відповідно до вимог ч. 1 ст. 156 Регламенту, проект постанови повинен був бути розданий народним депутатам не пізніше ніж за два дні до розгляду Верховною Радою проекту держбюджету у першому читанні. Але він був розданий 20 жовтня, в день розгляду в залі, що зробило неможливим його якісне обговорення як в парламенті, так і поза ним".

Є порушення і в тексті. Так, постанова охоплює не тільки 2017 рік, як того вимагає ст. 3 Бюджетного кодексу, але й поточний рік, і 2018, і інші роки, оскільки деякі положення вводяться в дію в 2016 році чи є взагалі безстроковими.

Новини за темою

Процедурних порушень достатньо, щоб, відповідно до ст. 48 Регламенту ВР, скасувати рішення. Як розповів Михайло Папієв, "єдиним випадком, коли голова Верховної Ради не підписує якісь нормативні акти, прийняті парламентом, є порушення процедури розгляду. У такому разі народний депутат може заявити про порушення безпосередньо в ході розгляду документа. Якщо ці порушення не було усунено, парламентарій протягом двох днів після прийняття документа повинен звернутися із заявою про скасування свого голосування. У мене немає інформації про те, що хтось протягом двох днів, посилаючись на ці статті Регламенту ВР, надав офіційний протест підписання цієї постанови з проектом постанови про переголосування".

Тим не менше ми можемо припускати, що такий варіант не виключено.

Може, Кабмін вирішить питання?

Якщо допустити, що Верховна Рада, з тих чи інших причин, не виправить проект постанови, чи зможе Кабінет міністрів щось зробити?

Як розповів Михайло Папієв, в історії з зарплатами народних депутатів уряд "є суб'єктом цього процесу. Максимум, що він може зробити - не передбачити у видатках під час підготовки до другого читання проекту держбюджету на 2017 рік фінансування саме на оплату праці депутатів у заявлених параметрах. Однак у межах поточного року уряд абсолютно нічого не може зробити. У нас є економія по фонду зарплати 66 млн грн, і цих грошей достатньо для того, щоб з 1 листопада фінансувати Верховну Раду, в тому числі і ці статті витрат, в повному обсязі".

На думку Світлани Матвієнко, в уряду все ж є деякий простір для маневру: "Кабмін може аргументовано не включити ці статті в проект держбюджету на 2017 рік під час підготовки до другого читання. Аргумент може бути таким: немає висновку профільного комітету ВР, оскільки зарплати депутатів у віданні не комітету з питань бюджету, а комітету з питань Регламенту і організації роботи ВРУ. І в цьому, власне, і полягає основна проблема голови ВР Андрія Парубія".

Новини за темою

Проте самі "зарплатні" пункти в частині фінансування підвищення депутатських зарплат не є порушенням, оскільки не передбачають внесення змін до держбюджету поточного року. "Низька бюджетна дисципліна, порушення строків розгляду бюджету в парламенті - це не проблема уряду Гройсмана, а історія останніх 10-15 років", - звертає увагу Світлана Матвієнко.

Що ще більше звужує діапазон можливостей уряду втрутитися в ситуацію.

* * *

Строго кажучи, можливість уникнути резонансних пунктів 3 і 4 була і у Кабміну, і у Верховної Ради. На засіданні парламентського комітету з питань бюджету 19 жовтня повинні були бути присутні представники уряду, які могли висловити свою думку з приводу "зарплатних" пунктів. Безпосередньо на пленарному засіданні народний депутат Віктор Пинзеник закликав колег вилучити пункти 3 і 4 з тексту постанови. І це було б легше, ніж зараз розмірковувати про спосіб виправлення проголосованого.

Лілія Брудницька

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>