Юридичні можливості обійти вето РФ у справі Boeing 777 МН17

Розслідування катастрофи Міжнародним кримінальним судом - найбільш дієвий варіант

Юридичні можливості обійти вето РФ у справі Boeing 777 МН17
Telegraf-EPA

Олександр Климчук

Керуючий партнер компанії «Климчук і Партнери»

Розслідування катастрофи Міжнародним кримінальним судом - найбільш дієвий варіант

17 липня 2014 року в районі Грабового Донецької області сталася одна з найбільших трагедій в історії авіації – був збитий Boeing 777 МН17 авіакомпанії Malaysia Airlines, що здійснював плановий рейс з Амстердама в Куала-Лумпур. У результаті цього всі 298 осіб, що знаходилися на борту, загинули. Практично третина з них – діти.

Як відомо, 14 липня 2015 року Україна, Нідерланди, Австралія, Бельгія і Малайзія звернулися до Ради безпеки ООН з проханням створити міжнародний кримінальний трибунал для притягнення винних до відповідальності. Також відомо, що постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін заявив про те, що РФ накладе вето на резолюцію і 29 липня 2015 року здійснив дане рішення.

Новини за темою

У зв'язку з цим перед світовою громадськістю постало питання – яким чином відновити справедливість, законним шляхом знайти і покарати тих, хто безпосередньо причетний до катастрофи. Розглянемо можливі варіанти розвитку подій і ризики, з якими доведеться зіткнутися, вибираючи той або інший шлях.

Скасування права вето в Радбезі ООН і повторна спроба створити кримінальний трибунал щодо катастрофи МН17. Варіант, який лежить на поверхні і кілька разів був озвучений представниками різних країн. Однак для того, щоб внести такі серйозні зміни, необхідно змінювати Статут ООН. А це можливо тільки на підставі рішення 2/3 країн-учасниць, обов'язково включаючи всіх постійних членів Ради безпеки (статті 108-109 Статуту ООН). З огляду на офіційну позицію російської сторони про непорушність права вето, сподіватися на реалізацію цієї ініціативи не доводиться.

Цікаво, що цей підхід міг би спрацювати – у разі офіційного визнання того, що російські військові сили причетні до ситуації на Донбасі. Адже відповідно до статті 27 Статуту ООН, країна, яка задіяна у конфлікті, не може користуватися своїм правом вето і взагалі повинна утриматися від голосування.

Створення спеціального (гібридного) трибуналу. Історія знає як мінімум два приклади, коли масштабні злочини розслідувалися саме таким способом. Мова йде про Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне і Спеціальний трибунал щодо Лівану. Дані суди були створені за ініціативою генерального секретаря ООН після звернення до нього президента Сьєрра-Леоне в першому випадку й уряду Лівану – у другому. Ця правова модель може стати успішною у вирішенні питання щодо Boeing 777, і про неї вже згадували в МЗС України. Проте тут необхідно враховувати, що уряди обох перерахованих вище держав змогли підписати угоди про створення спеціальних судів тільки після прийняття відповідної резолюції Радбезу ООН. І тут коло знову замикається на тому, що РФ може скористатися своїм правом вето.

Новини за темою

Створення змішаного (гібридного суду). Варіант, який не потребує резолюції Ради безпеки ООН. Як успішний приклад розглянемо механізм Надзвичайних палат у судах Камбоджі. Суд був створений на основі угоди між урядом Камбоджі та ООН після схвалення Генеральної асамблеї. До його складу увійшли як місцеві, так і міжнародні судді. Рішення було прийнято Генеральною асамблеєю більшістю в 2/3 голосів у відповідності зі статтею 18 Статуту ООН.

Сильна сторона даного механізму полягає в тому, що він дає можливість не залежати від вето Російської Федерації. Слабкими ж сторонами є такі специфічні обмеження, як маленький бюджет, необхідність залучати до справи місцевих суддів, які не працювали раніше з міжнародними злочинами, а також значна тривалість всього процесу. Наприклад, уряд Камбоджі звернувся до генерального секретаря ООН у 1997 році, а суд був створений тільки в 2003.

Telegraf-EPA

Найбільш значущою складністю є те, що створений подібним чином суд буде мати незрівнянно менше повноважень порівняно з судом від Ради безпеки ООН. А це означає, що головна мета – покарати винних – може бути досягнута не повністю.

Розслідування катастрофи в національному суді однієї із зацікавлених держав. Даний варіант оптимально розглядати на прикладі Нідерландів, оскільки у системі кримінального судочинства цієї країни з 2003 року існує спеціальна палата для міжнародних злочинів – у складі окружного суду Гааги.

Головний ризик полягає в тому, що результати такого розслідування не можуть сприйнятися належним чином світовою громадськістю, оскільки незалежний судовий орган не повинен піддаватися впливу жодної із зацікавлених сторін.

Створення міждержавного суду за рішенням п'яти держав – України, Нідерландів, Малайзії, Бельгії та Австралії. Найближчою аналогією до такого підходу стане суд, який розслідував вибух Boeing 747 над Локербі. Правосуддя здійснювалося за шотландськими законами, але за участю міжнародних спостерігачів, а у досудовому слідстві брали участь як місцева поліція, так і ФБР.

Підводні камені цієї стратегії схожі з попередніми варіантами – без належної підтримки ООН винних неможливо буде покарати повністю, оскільки у суду не буде потрібних повноважень. Так, суд у справі рейсу PA103 почався через 11 років після катастрофи, тому що Лівія відмовилася екстрадувати винних, які сховалися на її території. Правосуддя здійснилося лише після санкцій з боку Ради безпеки ООН.

Новини за темою

Розслідування катастрофи Міжнародним кримінальним судом (Гаазький трибунал). Найбільш дієвий варіант. У даного суду є як фінансове, так і кадрове забезпечення, і що важливо – у своїх діях він заручається підтримкою світової громадськості.

Такий вибір передбачає, що Україна найближчим часом ратифікує Римський статут Міжнародного кримінального суду. У відповідності зі статтею 8 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ми вже взяли на себе зобов'язання з приводу цієї ратифікації. У Верховній Раді знаходиться законопроект про внесення необхідних змін у 124 статтю Конституції, згідно з якою правосуддя в Україні здійснюється тільки місцевими судами. На жаль, поки він не розглянутий.

Україна має право подати заяву секретарю Суду про визнання його юрисдикції по відношенню до даного конкретного злочину. Це передбачено статтею 12 Статуту МКС. Слід зазначити, що Суд розглядає злочини геноциду, злочини проти людяності, військові злочини і злочини агресії. Також у його юрисдикцію потрапляють найбільш серйозні правопорушення, які викликають хвилювання з боку світової громадськості. Тому існує ризик, що МКС може відмовитися розслідувати цю трагедію, посилаючись на те, що офіційно в Україні проходить Антитерористична операція. Це формально дає всі підстави розглядати обставини катастрофи в рамках порушення Конвенції Ради Європи про запобіганні тероризму і Європейської конвенції з боротьби з тероризмом, а не в рамках розслідування військових злочинів.

У той же час неодноразові підтвердження з боку міжнародних експертів про те, що на території Донбасу знаходяться регулярні військові сили РФ і фактично катастрофа сталася в умовах збройного конфлікту, значно збільшують шанси того, що Суд візьметься за розгляд цієї справи.

Підсумовуючи дану тему, хочеться зауважити, що, незважаючи на всі технічні складності, з якими пов'язано розслідування трагедії Boeing 777, моральний аспект у цій справі залишається найважчим. І найважливішим. А тому з усіх можливих варіантів розвитку подій ми повинні вибрати той, який дає шанс покарати винних у повній відповідності з їхньою тяжкістю злочину. Це, звичайно, не поверне до життя загиблих і не полегшить біль втрати їхніх близьких, але є справою честі як для України, так і для всього світу.

Олександр Климчук, експерт – керуючий партнер незалежної адвокатської компанії "Климчук і Партнери"

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів