banner banner banner

Євробачення по-парламентськи: Навіщо Верховній Раді себе реформувати

У парламенті розгортається битва негласного регламенту з офіційним

Євробачення по-парламентськи: Навіщо Верховній Раді себе реформувати
Українське фото

У парламенті розгортається битва негласного регламенту з офіційним

П'ятниця, 13 травня, стала останнім днем, коли народні депутати могли пропонувати свої зауваження до законопроекту щодо внесення змін до Регламенту Верховної Ради. Вже у понеділок, 16 травня, анонсував спікер Андрій Парубій, відповідний законопроект буде зареєстровано у парламенті. Але чи стане оновлений Регламент робочим - велике питання.

Євробачення з варіаціями

Ідеї внести поправки до Регламенту Верховної Ради завжди виникають на тлі парламентсько-президентських або, як зараз, парламентсько-урядових криз. Зараз цю місію взяли на себе координатори програми Європарламенту щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради Пет Кокс і Андрій Пленкович. Їхня місія (у побуті - "місія Кокса") напрацювала понад півсотні рекомендацій, суть яких зводиться до того, що робота парламенту має стати менш публічною та політичною, але більш предметною.

Проте європейське бачення ідеальної Верховної Ради не було сприйнято самою Верховною Радою однозначно на "ура". Українська сторона виступила зі своєю думкою, яку стисло сформулював спікер Андрій Парубій: закриття Погоджувальної ради і голосування простою більшістю (від присутніх) поки що не є прийнятними, в тому числі й з огляду на думку соціуму. А ось підвищення дисципліни і боротьба із законодавчим спамом повинні стати пріоритетними. Принаймні в короткостроковій перспективі.

Новини за темою

Продукт спільної праці, доповнений поправками та ініціативами депутатів, і стане офіційно зареєстрованим проектом: євробачення з варіаціями. Як вважають самі парламентарі, висока ймовірність прийняття законопроекту на нинішній сесії. Це означає, що з осені Верховна Рада запрацює по-новому.

Місцевий розлив

Рекомендації місії Кокса пропонують збільшити кількість пленарних тижнів з двох до трьох на місяць, щосереди і щоп'ятниці проводити засідання комітетів, подовжити спілкування з урядом з одного до трьох годин, сформувати Раду голів комітетів, голосувати простою більшістю (від присутніх). Ідею закрити Погоджувальну раду була висловлено із застереженнями.

Ці базові моменти, судячи зі спілкування з народними депутатами, стануть найбільш спірними.

Як розповів у коментарі 112.ua народний депутат Олександр Черненко (фракція БПП), хоча ті корективи, які пропонують, мають сенс, йому відомо, що "багато "мажоритарників" хапаються за голови, адже одного тижня мало для роботи в округах". У розгорнутому вигляді аргументи противників "тритижневки" виклав лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко: "У мене всі непленарні тижні розписано, заплановано зустрічі з людьми. І якщо я три пленарні тижні працюю в Києві і їжджу на зустрічі тільки наприкінці місяця, у нас Україна велика, просто не встигну все об'їхати. Ті, хто не працює в округах з виборцями, нехай несуть відповідальність, а якщо заплановано зустрічі щодня, то які проблеми?".

"Роботи в окрузі не буде, - висловлює побоювання екс-спікер і народний депутат (група "Воля народу") Володимир Литвин. – Думаю, це призведе до того, що депутати остаточно втратять зв'язок з народом... Таку поправку може бути підтримано просто для того, щоб не ходити на роботу: все зводиться до основних засідань у вівторок і четвер, а решта буде називатися підготовчою роботою".

Ідею боротьби із законодавчим спамом загалом оцінюють позитивно, але є застереження. Так, Олег Ляшко підтримує новацію, щоб робота із законопроектом починалася лише після погодження з Радою комітетів: "Реєструють тисячі законопроектів, які, ми знаємо, ніколи не буде розглянуто або схвалено, але над ними працює науково-експертне управління, уряд, який має дати свої висновки. Навіщо спірні проекти вносити в зал? Ми витрачаємо півдня, обговорюємо проект, який потім не голосуємо. На що витратили час?".

Новини за темою

Олександр Черненко звертає увагу на те, що, наділяючи Раду комітетів правом вирішувати, пропонувати проект до порядку денного чи ні, пускають поза увагою те, що "голоси забезпечує не Рада комітетів, а фракції. Верховна Рада – політичний орган, і лідери фракцій, як мені здається, теж повинні впливати на порядок денний. Знову ж таки, хто буде уповноважувати в Раду комітетів, якщо, наприклад, голова "за" якийсь проект, а більшість у комітеті "проти"? Тобто цей аспект потрібно більш серйозно врегулювати".

Є й інші думки. Так, Володимир Литвин вважає, що таке нововведення буде "грубим порушенням Конституції України", позаяк депутат є суб'єктом законодавчої ініціативи, і "поправки можуть призвести до розриву вищого представницького органу з власне українським суспільством". А де-факто поділ Погоджувальної ради на раду лідерів фракцій і раду голів комітетів взагалі обернеться "балаканиною".

Нарешті, робота з урядом. Олег Ляшко вважає, що слід перенести спілкування з Кабміном на понеділок, а то "в п'ятницю неможливо зібрати депутатів, і це перетворюється на профанацію: розмова ні про що, півгодини пробазікав на заздалегідь написані запитання, півгодини відповів на запитання із залу. А їх треба штурмувати, ганяти, як сидорових кіз".

Незалежно від кількості та суті зауважень до поправок Коксу, йдеться про дискусії навколо пунктів. Але в кулуарах Верховної Ради звучать і сумніви щодо доцільності реформи як такої. І тут депутати розділилися, умовно кажучи, на два табори: хто "за" перетворення, хай із застереженнями, і хто рішуче "проти".

Ти Регламент поважаєш?

Ті, хто "за", є передбачувано орієнтованими на євроінтеграцію України. Так, лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк вважає, що "зміни, які плануються, є кращими, тому що депутату буде легше їх виконувати. З іншого боку, буде більше обов'язків, тому що якщо ти пропустиш засідання, голосування, то покажеш своє небажання працювати. Сьогодні голосувань багато, а толку мало: половина депутатів прийшли, а потім кудись пішли, для них те, що відбувається в залі, неважливо".

"Потрібно реформувати роботу парламенту, ми ж бачимо неефективність нинішніх схем. Ті зміни, які пропонує Робоча група, вони мають сенс", - переконаний Олександр Черненко. Водночас парламентарій зазначає, що хоча близько 80% поправок є потрібними та ефективними, слід подивитися, як це буде працювати на практиці.

Але народний депутат (фракція "Батьківщина") Сергій Власенко в коментарі 112.ua вважає, що і найкращі поправки не спрацюють: "У нас якийсь фетиш: давайте змінимо закон - і стане краще. А я кажу, що якщо ви не дотримувалися цього Регламенту, не звикли, те ж буде і з новим. Ми повинні дотримуватися букви і духу Регламенту. Щойно це трапиться, то й депутати повернуться до залу, і голосувати будуть. Коли ми перейдемо до професійної роботи, повірте, парламент сам реформується".

Новини за темою

"Парламент не потрібно реформувати, потрібно організовувати його роботу. А це прагнення пристосувати Верховну Раду під нинішній момент ніякого позитиву не дасть", - вважає Володимир Литвин. У тому числі й тому, що поправки "значною мірою стосуються парламенту, сформованого за пропорційною системою, а, як відомо, Верховну Раду нинішнього скликання обрано за змішаною".

Однак, зазначає лідер фракції "Народний фронт" Максим Бурбак, "це вічне риторичне запитання: що було першим. Давайте принаймні змінимо правила, приведемо їх у відповідність не з пострадянськими, а з кращими практиками європейських парламентів".

"Хотілки" проти "зобов'язаловок"

Втім, як показали резонансні голосування у Верховній Раді 12 травня щодо Генпрокуратури, Регламент можна витлумачити в потрібному для себе напрямі, або ігнорувати. І, як підкреслив Сергій Власенко, зараз "у парламенті обговорень немає, є "хотілки"-побажання найбільших фракцій, президента і прем'єр-міністра. "Хотілки" – це і є Регламент".

Побіжно про "хотілки" згадав і Олег Ляшко, коментуючи ідею голосування простою більшістю, що для України є неприйнятним, тому що тоді опозиція не зможе провести жодного закону, позаяк влада має більшість депутатів".

За великим рахунком, "хотілки" були у Верховній Раді завжди, але не виростали до системного явища. Сергій Власенко стурбований, що новий спікер Андрій Парубій вільно чи мимоволі може сприяти якраз цьому, оскільки в одному з інтерв'ю згадав, що не гарантує постійного дотримання Регламенту, позаяк можуть бути порушення "для великої, благої мети. У мене просте запитання: а чому ж тоді Кримінальний кодекс не порушити? Це також закон".

У середу, 11 травня, голова Верховної Ради повернувся до практики "сигнального голосування", назвавши його рейтинговим, що викликало емоційну дискусію в залі щодо дотримання Регламенту. Андрій Парубій хотів зберегти законопроект. "Ніхто не давав права голові переносити питання!" - гарячкував народний депутат (фракція БПП) Віктор Пинзеник. "Це питання дуже важливе", - парирував Андрій Парубій. Далі спалахнула показова дискусія між Михайлом Папієвим ("Опозиційний блок") і спікером. Михайло Папієв також звернув увагу на порушення Регламенту: "Я дуже просив би врахувати, що закон про Регламент – це закон, і нікому не дано права ділити закони на суттєві і несуттєві". Андрій Парубій, погодившись, що необхідно "до йоти дотримуватися Регламенту", водночас зазначив, що "у нас є небезпека зупинити парламент. І ми повинні шукати проблему і причину не у голові, а в присутності депутатів на сесії Верховної Ради". Тому доводиться шукати компроміси".

Новини за темою

Отже, основна боротьба за Регламент роботи Верховної Ради зводиться до конфлікту писаних правил з неписаними. Чинний Регламент з його громіздкими процедурами стає дедалі обтяжливішим і для влади, і для опозиції. Однак не тому, що він сам по собі поганий чи застарів. Швидше, Регламент стає природною перешкодою для неписаних правил, які забезпечують реалізацію "побажань" тих чи інших груп впливу. Рано чи пізно, але вони повинні були увійти в клінч з нормами Регламенту. Що і відбувається зараз.

Виходячи з цього, ми можемо прогнозувати запеклі дискусії навколо законопроекту щодо внесення змін до Регламенту роботи Верховної Ради, але документ, безумовно, буде прийнято. Хоча б тому, що парламент з новим Регламентом – майже новий парламент, і реалізація реформи в даному випадку може бути непоганою заміною дострокових виборів, якщо мати на увазі "оновлення".

Лілія Брудницька, журналіст, головний редактор сайту "ЗамПоліт"

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>