banner banner banner banner

Ярославський про "Металіст": Про небіжчика або добре, або нічого

Бізнесмен, власник і президент групи DCH Олександр Ярославський, який входить до десятки найбагатших людей України, взяв участь у агрофорумі AGROPORT–2015. Під час форуму бізнесмен дав кореспонденту видання "ГОРДОН" свої прогнози про майбутнє української економіки і розповів, як ставиться до футбольного клубу "Металіст", власником якого він був з 2006 по 2012 рік

Ярославський про "Металіст": Про небіжчика або добре, або нічого
DCH

Ірина Кліман

Журналіст

Бізнесмен, власник і президент групи DCH Олександр Ярославський, який входить до десятки найбагатших людей України, взяв участь у агрофорумі AGROPORT–2015. Під час форуму бізнесмен дав кореспонденту видання "ГОРДОН" свої прогнози про майбутнє української економіки і розповів, як ставиться до футбольного клубу "Металіст", власником якого він був з 2006 по 2012 рік

Група DCH Олександра Ярославського є одним з активних учасників форуму AGROPORT–2015. Захід проходить на території міжнародного аеропорту Харків, який також входить до DCH. У форумі беруть участь делегації з Польщі та Німеччини. Основна мета події – залучення інвестицій. Це єдиний український агрозахід, включений у календар ООН в рамках "Міжнародного року ґрунтів". В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" Ярославський розповів, чому займався організацією форуму, який не приносить йому прямого прибутку, а також про дружбу з російськими бізнесменами, ставлення до політики і футбольного клубу "Металіст".

Може, хтось хотів, щоб я виїхав з України, але я не виправдаю таких надій

– Для чого форум AGROPORT особисто вам?

– Мені приємно, коли Харків звучить десь, а тим більше в ООН.

– Це в першу чергу іміджевий проект?

– Вам же приємно вийти в світ, у театр, на день народження, показати себе. Ось це такий, скажімо, вихід у світ.

– Складно повірити, що бізнесмен щось робить без будь-якого розрахунку.

– А ви змусьте себе повірити. (Сміється) Я розумію, вам у це складно повірити, але важливий результат. Що б мною не рухало, важливий результат.

– Де ви проводите більше всього часу, де живете?

– Скрізь, де мені комфортно, я намагаюся бувати. Харків – це одне з тих місць, де найбільше буваю. Щогодини я не заміряв, де проводжу більше часу. У Харкові я щасливий.

– Вважаєте Харків своїм домом?

– Звичайно.

– Не думали переїхати за кордон?

– Ні. Може, хтось хотів, щоб я переїхав, але я не виправдаю таких надій.

– Які у вас стосунки зараз з мером Харкова Геннадієм Кернесом?

– Такі ж, як і були, – ніяких.

– У 2012 році багато говорили про те, що у вас був конфлікт. Це чутки чи конфлікт справді був?

– У мене просто немає ніяких відносин, та й все. Чого немає, про те й говорити нічого.

– Як ви думаєте, чи переможе Кернес на виборах мера, і відбудеться це в першому турі?

– У першому, у другому – що це змінює? Для самого Кернеса це, може, щось і змінює, а для справи – ні.

– За кого будете голосувати на місцевих виборах?

– Не піду голосувати. Вибирати нема з кого.

– У вересні в ЗМІ з'явилася інформація, що ви плануєте викупити харківський футбольний клуб "Металіст". Як ви оцінюєте нинішній стан команди, плануєте повернути гравців, які її покинули?

– Вже стільки сказано про "Металісті", що не хочеться повторюватися. Про небіжчика або добре, або нічого.

– Навіть так, "Металіст" – покійник?

– Може, для когось це неприємно чути, але для мене "Металіст" залишився тією командою, яка грала при підтримці 40-тисячних трибун. Ось це "Металіст". А сьогодні... Я з 2012 року не був ні на стадіоні, ні на базі – на об'єктах, на яких я прожив сім років. Мені складно судити про стан команди, але те, що я чую про неї, – непрезентабельно, не комільфо, як кажуть французи, а я люблю красиве життя.

– Заява про те, що ви повернете "Металіст", – це правда чи це було сказано на емоціях?

– Я жодних офіційних заяв не робив. Якісь репліки іноді оцінюються як офіційні заяви. Якщо я захочу зробити офіційну заяву, то, повірте мені, я її зроблю.

– А з колишнім тренером "Металіста" Мироном Маркевичем ви спілкуєтеся?

– Постійно. Спілкуємося по-дружньому сім'ями, моя дружина теж спілкується, їздимо в гості.

– Ваші діти живуть в Україні?

– Частина – в Україні, частина – за кордоном. Ми свій вплив скрізь намагаємося поширити.

– Вони беруть участь у вашому бізнесі?

– Вони ще маленькі. Частина ще не доросла до бізнесу, вчаться.

– Вам би хотілося, щоб вони з часом стали брати участь у веденні бізнесу?

– Мені б хотілося, щоб вони стали успішними людьми. А в якій галузі – це вторинне.

– Де отримують освіту ваші діти?

– Діти в різних школах. У мене було три шлюби, всього п'ятеро дітей. Старша дитина навчалася у школі в Харкові, вже закінчила, зараз навчається в Швейцарії. Троє молодших дітей живуть зі мною. Молодшій дитині рік, доньці – чотири, сину Вові – шість. Я вам скажу, у нього немає жодної вільної хвилини. До 15.40 він у школі, потім годину на дорогу і відпочинок, потім англійська та інші додаткові заняття. Крім тьюторів з англійської є ще одна людина, вона стежить, щоб заняття були рівномірно розподілені і не було перенавантаження.

– А як же дитинство, ігри?

– Знаєте, як у байці: "Красне літо проспівала; Озирнулась… Ба! Навала – Від зими вже вихорець.". Час швидко летить, треба вчитися вже зараз.

– Ви б хотіли собі таке дитинство?

– Так. Я відчуваю, що мені не вистачає цих знань.

– Коли діти будуть обирати собі сферу діяльності, будете щось радити?

– Радити, звичайно, можу, але остаточний вибір за ними. А зараз у них немає вибору – нехай вчаться.

– Що ви хотіли б змінити у своєму минулому, якби була можливість?

– Ні, не хотів би. Ні про що не шкодую.

У мене і до цього не було особливого бізнесу в Росії і сьогодні немає

– Ви підтримуєте стосунки з російськими бізнесменами?

– Я спілкуюся з усіма друзями, яких я протягом свого життя, скажімо так, напрацював. Я їх не змінював. У мене не дуже широке коло друзів, але досить тісне.

– Ситуація в Україні, російська агресія як вплинула на ваші стосунки?

– Ніякі ситуації не можуть вплинути на відносини, якщо справжні друзі.

– З ними ви уникаєте обговорення війни в Україні?

– Ми обговорюємо, у нас є свої оцінки, але якщо ми практично чверть століття знаходили в складних ситуаціях загальні знаменники, то і зараз знаходимо.

– Які їхні прогнози на розвиток ситуації, з Росії якось по-іншому все бачиться?

– Я не готовий про це говорити, це краще запитати у них. Я не можу озвучувати чужі думки.

– Свій бізнес ви б зараз пов'язували з Росією?

– У мене і до цього не було особливого бізнесу в Росії і сьогодні немає. Для мене важливі параметри проекту, а не політична складова.

– Але ж політика часто впливає на бізнес.

– Я намагаюся знаходити вирішення цих питань.

– Який ваш прогноз щодо української економіки буде ще падіння або ми вже на дні?

– У Горького є твір "На дні". Ми ще не за Горьким, ми поки за Достоєвським. Ще просяде економіка – така в мене думка.

– Прийдуть масові інвестиції в Україну? Коли це може статися?

– Вони вже на підході. Ви, напевно, і самі знаєте відповідь краще за мене. У першу чергу в Україні повинен наступити мир, гроші люблять тишу. Це основне. А те, що ми цікаві для всього світу, – це не викликає сумнівів. Наші чорноземи, розташування в центрі Європи, наша інфраструктура. Питання в тому, що треба створити зрозумілі для інвестора умови. Тоді, повірте мені, відбою не буде.

– Як, по-вашому, проходять реформи?

– Поки що важко. Щоб оцінити обсяг реформ, треба побачити обсяг інвестицій. Поки ми його не бачимо, адже це речі пов'язані, одне випливає з іншого.

 Зменшення статку на раціоні нашої сім'ї не позначилося

– Як ви дивитеся на ситуацію на Донбасі, які ваші прогнози?

– Мені складно давати прогнози й оцінки. Бізнесу там у мене немає, горювати, що щось пропало, нема про що. Напевно... не напевно, а точно Донбас повинен бути в складі України, але як воно буде – я не можу сказати.

– Ви активно слідкуєте за новинами, політикою, для вас це важливо?

– Звичайно, важливо. Брати участь – не беру, але стежу.

– Які канали дивитеся?

– Всі канали, напевно. Більше дивлюся економічні програми. Політичні – вони однакові, кожен говорить своє. Розумієте, одна справа – дивитися телевізор, а інше – бачити, що насправді відбувається. Мене більше цікавить те, що на вулиці відбувається, а не те, що по телевізору. Я ж не сліпий, бачу, що відбувається.

– Згідно з рейтингом журналу Forbes, ваш статок за останній рік зменшився. Це правда?

– Я вам так скажу: на раціоні нашої родини це не позначилося.

– Як ви ставитеся до подібних рейтингів?

– Я завжди критично підходив до цих речей, для мене рейтинг Forbes – це якась абстракція. Реального стану він все одно не відображав.

– Опинитися в такому рейтингу – це добре? Наприклад, з точки зору іміджу. Або, навпаки, можуть бути негативні наслідки?

– З точки зору інтересу, напевно, важливо, який у тебе рядок у банківському комп'ютері, а не в рейтингу. Мене це найменше хвилювало.

– Якби ви проводили реформи в країні, що б ви зробили в першу чергу?

– Якби я це робив, це були б страшні речі. Я точно знаю, що треба робити, але вам краще цього не знати. Мені самому страшно (Сміється).

– Напевно, вам надходили якісь пропозиції перед місцевими виборами.

– Надходили.

– Чому ви відмовляєтеся?

– Політика – це не моя сфера, вона поза моїми інтересами.

– Але адже участь у політиці може допомогти в бізнесі, всі так роблять.

– Я не всі.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>