Ярмарок марнославства: Кому, скільки і за що українські президенти роздавали державні нагороди

Ярмарок марнославства: Кому, скільки і за що українські президенти роздавали державні нагороди
Орден Золота зірка Героя України отримала і Надія Савченко, яка незабаром опиниться за гратами за підозрою в організації теракту Адміністрація президента

Наталія Лебідь

Журналіст

Як би не змінювалася влада в Україні, одна давня практика лишається постійною. Кожен президент України, залишаючи посаду, роздає нагороди соратникам та наближеним. На Заході це прийнято також, проте в наших умовах вражають масштаби "орденопаду". Кількість нагород сигналізує, як недалеко відійшла Україна від традицій СРСР – тоді також відзначали не так за заслуги, як "до дати" або "з нагоди". Петро Порошенко, чия каденція добігає кінця, роздав 273 державні нагороди – про це йдеться на офіційному сайті президента.

Оголосіть увесь список

Усіх відзначених перераховувати не станемо, згадаємо найбільш відомі або знакові імена. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня з рук Петра Порошенка отримав міністр культури Євген Нищук. Разом з ним удостоївся нагороди і Станіслав Довгий – директор Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, а також батько Олеся Довгого – колишнього секретаря Київради в часи мерства Леоніда Черновецького. "Ярослав Мудрий" дістався і керівнику головного департаменту Адміністрації президента Юрію Онищенку.

Новини за темою

Наступна нагорода – орден "За заслуги". Відзнаку 1-го ступеня отримав Микола Гаман – перший заступник керівника справами Апарату Верховної Ради. А ще – громадянин РФ Василь Дума, котрий є головою ради Об'єднання українців Росії та Федеральної національної культурної автономії "Українці Росії".

Орден "За заслуги" 2-го ступеня почепили на лацкани заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлисєєв, перший віце-прем'єр-міністр України та міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, а також мер Борисполя Анатолій Федорчук. Аналогічна нагорода – й у архієпископа Василя Семенюка (УГКЦ).

Тим часом як орденом "За заслуги" 3-го ступеня нагороджені мер міста Горішні Плавні Дмитро Биков і голова Донецької облдержадміністрації Олександр Куц. Із людей найближчого президентського кола ним відзначені прес-секретар президента Святослав Цеголко, радник президента Руслан Демченко, позаштатний радник президента Олег Медведєв.

Є в переліку й орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня – його віддали полковнику Андрію Саленку, начальнику управління Головного управління СБУ в Донецькій і Луганській областях.

Званнями скромніше відзначені чиновники, що також перебували у безпосередній близькості до Банкової. Зокрема, "заслуженими економістами України" стали два заступники керівника головного департаменту Адміністрації президента. А головний консультант приймальні президента Ірина Божко, а разом з нею й Олександр Ярема – заступник міністра молоді та спорту – удостоїлися звання "Заслужений працівник соціальної сфери України".

При цьому одна з найбільш почесних нагород – звання Героя України – опинилася в очільника СБУ Василя Грицака.

Останні герої

У соціумі та місцях його віртуального перебування (тобто в соцмережах) подібне нагородження викликало, без перебільшення, гнів. Українському сегменту "Фейсбуку" не сподобалася значна когорта "своїх" (помічників, радників, речників, завгоспів) плюс обурили одіозні імена. Громадський активіст Андрій Боєчко зосередився на постаті Ігоря Лисова – "депутата-регіонала і бандита, причетного до багатьох кримінальних справ". Лисов, згідно із президентським указом, отримав орден "За заслуги" 1-го ступеня. "Я розумію, що більш достойної людини для цієї нагороди у президента не знайшлося", – резюмував Боєчко.

А журналіст Юрій Бутусов звернув увагу на присудження полковнику Сергію Коваленку звання генерал-майора. Коваленко – заступник керівника управління СБУ по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю. На думку Бутусова, замість боротися із корупцією, Коваленко активно її насаджував. А ще організував стеження за в. о. голови Державної фіскальної служби Мирославом Проданом, чиї контакти із прем’єром Володимиром Гройсманом було згодом використано буцімто для того, аби тиснути на голову уряду.  

Та вся ця злива компромату тьмяніє на тлі того, що писали з приводу відзначення зіркою Героя Василя Грицака – тут реакція була ще гострішою. Постать Грицака для багатьох є не просто контраверсійною – вона є негативною. Головному спецслужбісту пригадують чимало "гріхів" – від Іловайська та Дебальцевого, котрі припали на його керування Антитерористичним центром СБУ, до недвозначної справи із "вбивством" журналіста Аркадія Бабченка. Ще один хвіст, який тягнеться за Грицаком, – його нібито негласна причетність до створення парамілітарних об’єднань – таких, наприклад, як-от праворадикальне угруповання "С14". 

Багатьом не до смаку й ті матеріальні преференції, котрі йдуть в одному пакеті із званням Героя України. Одноразова виплата становить 50 прожиткових мінімумів, тобто – 92 тисячі гривень. Саме в таку суму обійдеться платникам податків "героїзація" Грицака. Однак, окрім цього, він та члени його родини матимуть безліч прижиттєвих пільг, пов’язаних з медичним обслуговуванням, проїздом, поліпшенням житлових умов тощо. 

Експерти, до яких ми звернулися за коментарем з цього приводу, не приховують свого розчарування діями ще чинного президента: "За рахунок держави, за рахунок нас з вами президент роздає милостиню тим, кого він вважає за потрібне преміювати. Така форма подяки Петром Порошенком використовується і для того, щоб поставити мітку, що це – члени моєї команди, і задля їхньої лояльності. Вони можуть багато чого про нього розповісти", – каже політолог Руслан Бортник.

А його колега Вадим Карасьов вказує на ще одну мотивацію нагородження: відзнака рівня "Герой України" забезпечує власнику певний імунітет. "Роздача слонів у виконанні Порошенка – це не тільки спосіб підняти добробут нагороджених, забезпечити їм хорошу пенсію або доплати до зарплат. Його головна мета – віддячити за вірну службу, показати, що те, що вони старанно працювали на владу, не залишилося непоміченим. Ще є мета створити панцир політичного захисту при новій владі. До Героя України не так просто підібратися. І звання Героя України завжди буде пом'якшувальною обставиною в будь-якому судовому процесі", – вважає Карасьов.

А депутат попередніх скликань Олесь Доній зазначає у своєму "Фейсбуці", що нестримним потоком нагородження Петро Порошенко закладає міну уповільненої дії від правління свого наступника. (Володимир Зеленський, до речі, вже пообіцяв проаналізувати усі відзнаки та призначення останнього часу). "Кадровими призначеннями і нагородами Порошенко створює заділ для власної майбутньої політичної кампанії і діяльності. Адже зараз він використовує перехідний період для ухвалення рішень, на які він не наважувався раніше, аби не втрачати свій авторитет, але які, втім, надалі допомагатимуть йому перебувати в політиці. Цим він фактично підточує владу наступного президента Володимира Зеленського", – пише Доній.

Нещадно критикує владу і політтехнолог Михайло Подоляк. Він вказує на очевидний мінус відзначення людей, котрі, можливо, на це не заслуговують: "заради своїх забаганок влада перетворює наші символи на ніщо". "У нас десятки відомих героїв, які так і залишилися справжніми героями для країни, але тільки не для бюрократів держави. Вони нутром відчували запах боягузливих генералів, які потім й виявилися в орденах. Герої не сидять за одним столом зі скунсами... А скільки тисяч безвісних героїв розкидано по країні, які на своїх плечах тягли і тягнуть неможливе? І добровільно платили свою страшну ціну. Тому що герої. Справжні..." – констатує Подоляк у соцмережі. 

Хто більше?

Нівелювання нагород і звань, і самої суті геройства та самопожертви – серйозне звинувачення. Засади відношення до державних відзнак як до своєрідних "премій" чи "подяк" закладалися в Україні давно. Власне, Петро Порошенко з його 273 державними нагородами виглядає ще доволі скромно поруч із Віктором Ющенком, котрий роздав понад 350 орденів.

Або ж поруч із Кучмою, котрий "бавився" не так медалями, як пістолетами. Леонід Данилович презентував 141 одиницю вогнепальної зброї, що стало своєрідною відзнакою його правління. Розпочав він цю практику у 1995 році, й спочатку право на таку винагороду мали лише військовики. Але згодом правила було пом’якшено, або – якщо точніше – їх просто перестали дотримуватися.

Під час другого президентського терміну Леонід Кучма взагалі не відрізняється розбірливістю в питанні роздачі іменних пістолетів. За цей час нагородну зброю отримують 42 людини, з них лише 16 – військовослужбовці. Серед нагороджених – народні депутати Богдан Губський, Борис Дейч, Володимир Нечипорук. На цьому тлі, швидше, винятком виглядає нагородження першого і поки єдиного космонавта незалежної України Леоніда Каденюка.

Переймаючи булаву в Кучми, Віктор Ющенко урочисто обіцяє: вакханалія з нагородами припиниться, буде розроблено нову систему відзначень. Як і багато в чому іншому, Віктор Андрійович свого слова не дотримає: ордени, зброя, звання посипляться на зацікавлених як із рогу достатку. А почнеться все, власне, із "подяк" учасникам Помаранчевої революції. Один з таких учасників – а, точніше, учасниця – колоритна "баба Параска" виглядатиме радше комічним персонажем, що, втім, не завадить їй отримати орден княгині Ольги.

Логічно було б очікувати, що на цій хвилі відзнака дістанеться й гурту "Ґринджоли", котрий вперше уславив у пісенній формі те, що "разом нас багато…". Але ні – піснярі обійшлися без ордена. Натомість зірку Героя отримав покійний Степан Бандера. І разом із ним – нардеп Григорій Омельченко, що, на думку тодішніх оглядачів, було й неприпустимо, й алогічно. 

Коли роздача державних нагород перейшла у стадію нав’язливої ідеї, Віктор Андрійович почав відзначати орденом Ярослава Мудрого церковних ієрархів – причому як київського, так і московського патріархату. До слова: "за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 17-ї річниці незалежності України" Віктором Ющенком був нагороджений і мер Києва у 2006-2012 рр. Леонід Черновецький. Також – орденом Ярослава Мудрого.

Вочевидь, це була улюблена відзнака українських президентів. Кучма теж дав "Ярослава", але не Черновецькому, а більш екзотичному персонажу – лівійському лідеру Муаммару Каддафі. Що стосується Віктора Януковича, то четвертий президент України просто не встиг зробити свій внесок на цьому ярмарку марнославства, але в нинішнього очільника держави – все попереду. Якщо каденція Володимира Зеленського не урветься так раптово, як це було в хазяїна Межигір’я, через п’ять років ми повернемося до цієї теми. Або побачимо нову Україну – з новими пріоритетами та без бюрократично підлабузницької радянської спадщини.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>