banner banner banner banner

Яким намалювала ринок землі Верховна Рада і чому він не може бути повноцінним

Яким намалювала ринок землі Верховна Рада і чому він не може бути повноцінним
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

В умовах найсуворіших обмежень через коронавірус в Україні, на позачерговому засіданні вночі Верховна Рада ухвалила законопроект, який відкрив шлях ринку сільгоспземель в Україні. За останні півроку цей документ неодноразово ставав приводом гарячих баталій, суперечок і навіть сутичок у Раді. Через нього блокували трибуну парламенту, перекривали дороги в регіонах, проводили багатотисячні протестні мітинги. До голосування у другому читанні було подано близько 4 тис. поправок.

Земельна реформа, яка запускається з ухваленням проголосованого нині документа, не призведе до створення повноцінного ринку, який би дозволив власникам земельних паїв виручити за них справедливу ціну, переконані опитані експерти. Крім того, старт ринку землі дано, але при цьому не затверджено механізми, за допомогою яких він міг би функціонувати повноцінно. Якщо цього так і не відбудеться, а торгівля землею почнеться, її скуплять за заниженою ціною ті, хто потім зможе її вигідно перепродати.

Новини за темою

Справедливої ціни на сільгоспугіддя не буде

Головне, що потрібно розуміти про ситуацію з ринком землі в Україні, старт, який дав ухвалений уночі в другому читанні та в цілому на позачерговому засіданні Ради законопроект про відкриття ринку земель сільгосппризначення № 2178-10, це те, що документ містить конфігурацію, яка визначає, кому буде дозволено і скільки в одні руки купувати землі, що безпосередньо впливає на її ціну при продажі. З цієї причини саме цей документ був причиною таких гарячих баталій, суперечок і дискусій. Найменше грошей нині мають українські фермери (фізособи), трохи більше грошей у компаній, агрохолдингів (українських юридичних осіб), а буквально шалені гроші мають інвестори з країн Близького Сходу та Азії (держави в пустелях), де влада різними послабленнями і пільгами стимулює багатіїв полювати на сільгоспугіддя в інших країнах. Відповідно, від того, хто буде допущений до конкуренції за землю (а за ринковою логікою продавати її будуть із раціональних, а не емоційних і патріотичних міркувань), залежить такий параметр, як ліквідність.

Депутати проголосували за рішення, згідно з яким з 1 липня 2021 року дозволили набувати право власності на земельні ділянки сільгосппризначення громадянам України (до 100 га в одні руки), а з 2024 року – юридичним особам, створеним та зареєстрованим у відповідності з українським законодавством, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України або держава чи територіальні громади.

Право власності на земельні ділянки сільгосппризначення також можуть набувати банки (в порядку вилучення як предмет застави). При цьому банки повинні продати ділянки протягом двох років після отримання їх у власність.

Іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам заборонено стає власниками сільгоспземель в Україні, якщо інше рішення не буде ухвалено на референдумі. Поки ж немає навіть закону про референдум. Тому велике питання, коли може бути проведено референдум і чи буде його проведено взагалі. Але також важливим є й інше питання: в якому фінансовому становищі перебуватимуть українці, які готові купити землю (через очікувану рецесію), й ті, які захочуть її продати?

"У період такої серйозної рецесії, кризи економік, як ми спостерігаємо нині через коронавірус, ліквідність землі знижується. Ті, хто продаватиме влітку майбутнього року, якщо це не буде знову відсунуто ще на більш пізній період, не отримають реальної вартості своєї землі. Людей буде обдурено. Крім того, тут реально можуть спрацювати шахраї, оскільки в проголосованій учора редакції законопроекту не прописано, що землю може купити тільки той, хто її реально обробляє і звітує про свою діяльність не менш ніж кілька років", - сказав 112.ua президент "Української аграрної конфедерації" Леонід Козаченко.

Є й ризик зростання тіньового ринку та схем, оскільки можуть з'явитися схеми купівлі юридичними особами земель через фізосіб. На цьому може вирости цілий бізнес, попереджає доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський. Крім того, за його словами, той факт, що юридичні особи не будуть допущені до купівлі землі одразу ж, означає, що до 2024 року (коли їм можна буде купувати землю) не буде запущено ринок кредитування під заставу сільськогосподарських земель. Таким чином, не буде і зростання надходжень інвестицій в агросектор.

Новини за темою

Але що найгірше, за словами експертів, земельна реформа, яка стартує в затвердженою Радою конфігурації, не дозволить власникам земельних паїв (близько 7 млн жителів), які захочуть продати свої паї, отримати за неї справедливу ціну. Відповідно, сільські бюджети не отримають податкових надходжень, які за справедливих умов можуть бути набагато вищими. "Модель, яку вчора було запроваджено законопроектом, створює ринок у досить урізаному вигляді", - підсумував Нів'євський.

Реформа є, регламенту її функціонування немає

Експерти зазначають, що парламент дав старт земельній реформі незважаючи на те, що чимало питань, які би регламентували її ефективне функціонування, залишаються невирішеними. "Багато залежатиме від того, як рішення буде імплементовано на практиці і яким буде контроль за його реалізацією. У нас є багато питань, які досі не вирішено: зокрема, щодо формування земельного кадастру, на рівні проведення самих процедур купівлі-продажу. Також не передбачено створення іпотечної установи, в якій могли би брати кредити ті, хто реально хоче купити землю", - каже Леонід Козаченко.

"Для того щоб ринок землі запрацював повноцінно, має бути ухвалено ще ряд законопроектів. Насамперед  законопроект № 9194 про передачу державних земель у користування громадам, що дає сільським громадам більше можливості для розвитку – вони самі на місцях зможуть вирішувати, кому передати ці землі в оренду, і № 2195 – закон про аукціони, згідно з яким продаж землі, зокрема й наділів, які перебувають у комунальній власності, може відбуватися тільки на аукціонах. Законопроект про Фонд гарантування кредитів - це дуже важливо для малого бізнесу. Також потрібно ухвалити законопроект про приватизацію державних сільськогосподарських підприємств, який врегулює процес приватизації і сільгоспугідь цих підприємств (які володіють значними земельними наділами)", - каже Олег Нів'євський.

А все тому, що діяли на догоду МВФ

Влада поспішала з ухваленням найважливішої реформи і закривала очі на найважливіші нюанси і наслідки, оскільки діяла на догоду МВФ. Напередодні голосування за земельний законопроект президент Володимир Зеленський особисто прибув у Раду. Раніше він закликав депутатів проголосувати за ринок землі, відкрито говорячи, що це одна з умов Фонду виділення Україні фінансової допомоги. "Для нас дуже важливо, щоб дійсно відбулося підписання меморандуму з Міжнародним валютним фондом, і ви прекрасно знаєте, що дві головні умови – це закон про землю і банківський закон", - сказав він на позачерговому засіданні парламенту 30 березня.

"Те, що закон було нарешті ухвалено, багато в чому відбулося завдяки тому, що в нього все-таки було внесено значну кількість поправок, на яких наполягали професійні громадські об'єднання: зокрема, принципові правки щодо розміру наділу, який може бути продано в одні руки, також стосовно черговості права купівлі (першочергове право купівлі все ж дано фізособам, а не юрособам). Крім того, питання, що викликало найбільші дискусії - стосовно права іноземців купувати сільгоспземлі, було вирішено винести на референдум. Завдяки тому, що стосовно цих вкрай болючих позицій вдалося досягти певного компромісу, власне, й вдалося подолати обурення політиків, які виступали різко проти ухвалення законопроекту в цілому. Однак вирішальним все ж став тиск МВФ, який використовував всі можливості на всіх рівнях, щоб уможливити ухвалення закону", - сказав 112.ua Леонід Козаченко.

Він припустив, що остаточна мета Фонду все-таки домогтися права для іноземних інвесторів купувати сільгоспземлі в Україні і те, що процес як такий хоча би зрушать з мертвої точки, вже є кроком до перемоги: "Кошти, які фонд нам зараз виділить, рано чи пізно закінчаться, і вони можуть перейти до нового етапу торгів з українською владою, вимагаючи подальших поступок щодо землі. Можливо, вони зажадають продажу державних земель, які передаються у користування громадам. Хоча якщо на базі цих земель ми самі створимо іпотечний банк, можемо говорити про фонд, розмір якого буде значно перевищувати суму, яку нам виділяє МВФ".

* * *

Важко скидати з рахунків злий умисел і заперечувати, що люди, що запустили в нинішньому, далеко не досконалому вигляді реформу з продажу однієї з основоположних цінностей – землі, діють із прицілом на те, що їм самим вдасться виступити бенефіціарами – скупивши у зубожілих людей їхні землі за безцінь і потім вигідно продати їх іноземцям, коли з'явиться така можливість.

Новини за темою

Хоча легко це зробити не вийде. Для початку доведеться зламати опір. Зокрема, у Раді вже зареєстровано два проекти постанов про скасування голосування за "земельний закон". Один із них подала нардеп від ВО "Свобода" Оксана Савчук, інший – позафракційний нардеп Антон Поляков, який раніше належав до фракції "Слуги народу". До розгляду цих постанов в залі парламенту проголосований закон не може бути підписано головою Верховної Ради і бути передано на підпис президенту.

"Народний депутат має право оскаржити ухвалення будь-якого закону відповідно до статті 48 Закону про регламент Верховної Ради. Згідно з процедурою, глава ВР або його перший заступник скеровує проект постанови в день його внесення до профільного комітету, у цьому випадку – до комітету з аграрної політики, який у терміновому порядку, але не далі як за три дні після отримання проекту розглядає його на своєму засіданні. Комітет готує висновок щодо доцільності ухвалення постанови або ж її відхилення. Після цього Верховна Рада без голосування вносить проект постанови до порядку денного і розглядає його на пленарному засіданні. Обговорення проводиться за скороченою процедурою. Рішення щодо скасування результатів голосування за проект постанови ухвалюється більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу (226)", - пояснив 112.ua Віталій Журавський.

Також закон про землю обіцяють оскаржити в Конституційному суді. Про намір звернутися до КСУ вже заявив глава політради "Опозиційної платформи - За життя" Віктор Медведчук Аналогічну заяву зробила і лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Тож питання земельної реформи ще не закрито.

Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>