banner banner banner

Якось в Омані: Як позначиться на рейтингу Зеленського його таємний візит до Азії

Якось в Омані: Як позначиться на рейтингу Зеленського його таємний візит до Азії
Газета.ru

Наталія Лебідь

Журналіст

"Через Зеленського зі своїм Оманом уже ніхто не говорить про мою хату", – жаліється на Фейсбуці ексдепутат Михайло Гаврилюк. Ми не забули про "козака" Гаврилюка і його нерухомість, але що поробиш – пригоди президента цікавіші.

Так, наш гарант відбув у далеку і (будемо чесними) малопомітну у світовій геополітиці країну. Як каже політолог Кирило Сазонов, "найсмішніший жарт, який я з цього приводу чув, це: "поїхав до Буковелю покататися на лижах, підсковзнувся, впав, отямився – Оман". Але чому Оман – це смішно і що там робить Володимир Зеленський?

"Який чорт поніс тебе на ці галери?"

5 січня президент України Володимир Зеленський "знайшовся" в Омані. Не те, що б ми його загубили, але що робив глава держави після нового року (який він зустрів у рідних українських Карпатах) – було невідомо. Виявилося – пакував свою фіолетову футболку та улюблений кашкет (знайомі нам ще з його відпочинку на одеському пляжі), аби полетіти якнайдалі від київської сльотавої зими.

Першим про Оман написало видання Страна.ua. Воно ж надрукувало знімок, де президент снідає з невідомим або невідомою, якого (яку?) видно лише зі спини. Інсайдери "Страни" повідомили: президент замешкав поблизу столиці Оману – міста Маскат, у 5-зірковому готелі Al Bustan Palace Ritz-Carlton Hotel. Доба проживання там коштує 4000 тисячі євро – майже стільки, скільки в Зе-команді обіцяли середньостатистичному вчителю в якості місячної зарплати.

Через дві години після публікації на сайті "Страни" прес-служба президента (котра, до речі, мовчала з 31 грудня) розродилася повідомленням про те, що Зеленський зайнятий на Аравійському півострові здобуванням для України вигідних інвестиційних проектів. От тільки про інвестиції він говорив не з главою держави (подейкують, що султан Оману Кабус бін Саїд смертельно хворий і де-факто помирає, відтак зайнятий виключно передачею влади). У співрозмовники Зеленському дістався чомусь Юсуф бін Аляві бін Абдалла, котрий – в перекладі на українські чиновницькі ранги – є міністром закордонних справ.

Офіс президента України

"Виникає враження, що задіяли першого-ліпшого чиновника, який на той момент був вільний, аби тільки закамуфлювати відпочинок Зеленського", – коментує для 112.ua директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. "Зустрічатися з міністром закордонних справ – аж ніяк не рівень президента. А взагалі Оман – країна із дуже слабкими зв’язками із Україною й зі скромною роллю у світі. Тому вся ця аргументація щодо інвестицій абощо виглядає сумнівно. Треба було чесно сказати, що був складний рік, що діти просять моря, дружина просить моря, і що є обов’язки не тільки президента, але й батька та чоловіка так само…", – додає він.

Такої ж думки дотримується і Кирило Сазонов: "Президент має зустрічатися з президентом, з султаном, з диктатором, з вождем племені – з ким завгодно, але з першою особою держави. А зустріч з міністром – це явний зашквар, і виняток може бути тільки тоді, коли країни неспівставні за впливом. Наприклад, президент України може зустрітися з главою Держдепу США, і це буде нормально, але тільки не з міністром Оману".

Офіс президента України

"Але насправді все це – шикарний привід його тролити Зеленського, запилювати "відосіки", а "Кварталу" – знімати нові сюжети, і якщо опоненти Зеленського правильно цим скористаються, його рейтинг впаде відчутно", – каже Сазонов.

Карма за Мальдіви?

Експертне середовище в більшості своїй є одностайним в тому, що ділові перемовини Зеленського в Омані – лише фіговий листок для прикриття президентського сорому. Та й навіть листок цей обрано невдало і непрофесійно. Бо Юсуф бін Аляві бін Абдалла – один з тих урядовців Оману, хто підтримав Іран в конфлікті зі США, який виник через ліквідацію американцями генерала Касима Сулеймані. Навряд чи цей момент справить на Білий дім глибоке враження, хоча ризик погіршення й без того непростих стосунків з Вашингтоном таки є.

Воістину, Володимир Зеленський став свого роду прокляттям для американського колеги Дональда Трампа, але й на ньому самому, схоже, якісь вроки. Свого часу нинішній президент – а тоді ще шоумен "Кварталу 95" – висміяв свого попередника Петра Порошенка за його відпочинок на Мальдівах. Слоганом тодішнього виступу "кварталівців" можна вважати фразу "щоб не червоніти перед народом, потрібно як слід засмагнути". Її справедливість Зеленський має нагоду перевірити на собі самому.

Втім, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що порівнювати ситуацію Зеленського та Порошенка не можна. "Історії буцімто однакові, але контекст зовсім різний", – говорить він.

"Історія з Оманом виглядає дещо по-іншому, аніж історія з Мальдівами. Тому що Зеленський не бігав в камуфляжі по лінії зіткнення і не штовхав при цьому патріотичні речухи, як це робив Порошенко. Бо Порошенко усіх закликав до відсічі агресору, до війни. На цьому контрасті Мальдіви відіграли негативну роль для Порошенка. А що Зеленський? Він пропонує мир, і це відбилося у його новорічному зверненні. Це було звернення не до нації, а до обивателя, до міщанина – словом, до людини, яка має право на мирне життя і право на те, щоб ним насолоджуватися. А президент – теж людина, і тому його Оман не прозвучить так, як прозвучали Мальдіви Порошенка. Журналісти і блогери можуть знущатися і тролити, але їхні паралелі з Порошенком досить умовні", – переконаний Карасьов.

Нагадаємо, що два роки тому – в січні 2018-го – Петрові Порошенку діставалося і в хвіст і в гриву за таємний відпочинок на Мальдівах. Експрезидент перебував там щонайменше тиждень – вочевидь, з усієї родиною. Релакс під пальмами влетів колишньому гаранту у копієчку – приблизно у 500 тисяч доларів або 14 млн. грн. за тодішнім курсом. Та найбільш обурливим фактом було визнане те, що Порошенко вояжував під іменем Mr. Petro Incognito. Тобто де-факто зрікся не лише справжнього імені, але й українського паспорту, а відтак – держави в цілому.

"Наші президенти ніби з лісу вийшли, – обурюється Руслан Бортник. – Та візьми ти собі 3-5-10 днів відпустки, а якщо відпустка ще дозволена, бо замало працював, то оформи її собі за власний рахунок. Президенти ж теж живі люди. Але наші весь час намагаються сховатися, придумати собі якесь інкогніто. Проблема не у відпочинку, а в тому, що наші президенти не вміють відпочивати цивілізовано".

Традиція брехати у глав української держави, дійсно, є давньою та глибоко укоріненою. Вона бере початок від Леоніда Кравчука, котрий свого часу переконував громадськість, що будує в Швейцарії не маєток, а так – "маленьку мазаночку". Приклади можна продовжувати, але суттєвим є те, що зрештою кожен з фантазерів втрачає свій авторитет, а відтак і владу. 112.ua поцікавився у експертів, чи відіб’ється "оманський кейс" Зеленського на його рейтингу? Як виявилося, однозначної думки з цього приводу нема.

Не тепер, але пізніше                     

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко зазначає таке: "У Порошенка на момент Мальдів рейтинг вже був негативним, тож ця історія лише погіршила його і без того погану репутацію. Зеленський поки що має позитивний рейтинг. Навряд чи це аж так похитне його популярність, хіба що в межах 3-4%. В принципі, якщо у соціуму є добре ставлення до політика, його не так просто змінити – політик вже має карт-бланш на ряд дій, за які гостро засудили б когось іншого. Історію з Оманом зараз з усіх сил розкручують опозиційні сили, але для них що б не зробив Зеленський – це вже негатив".              

До речі, Петренко не вірить у версією із діловим візитом Зеленського. "Гадаю, Зеленський просто поїхав відпочивати. Але оскільки у нас держслужбовці не люблять афішувати свій відпочинок, виникла потреба терміново замаскувати це якоюсь зустріччю – нашвидкуруч, хоча б з першим-ліпшим міністром. Прикметно, що на цій зустрічі відсутня державна атрибутика України, і це зайвий раз доводить, що запланована вона не була. Тим паче, що важливих стратегічних взаємовідносин між Україною та Оманом нема. Просто після повідомлення прес-служби про діловий характер поїздки треба було створити відповідну видимість". 

До всього решти ще й "піарники у президента тупі і просто його підставляють. Мабуть, тому, що й самі зараз відпочивають. Коли кіт – з дому, то й миші розслабляються", – зауважує Вадим Карасьов.

Втім, переконаний він, "суттєвого падіння рейтингу Зеленського не станеться. Поки ще є запас міцності та довіри. Довіра потроху тане, але не падає, а це різні речі".

"Подібні моменти накопичуються непомітно і ослаблюють президента теж непомітно. Аж доки в один прекрасний день він не відчує, як сильно його не люблять. І не зрозуміє, що не може провести свої реформи не тому, що когось не влаштовує їхній зміст, а тому, що це реформи вкрай токсичної фігури", – зазначає Руслан Бортник.

Він, однак, залишає за Зеленським можливість виправдатися. Якщо повернувшись додому, президент відповість на всі питання, котрі виникли за час його відсутності. "Він, приміром, каже, що відпочивав за власний рахунок, але ж державна охорона працювала на нього за державний кошт? Зараз багато що залежить від того, як влада пояснить цей вояж", – наголошує Бортник.

А от на думку Кирила Сазонова, вирішальне значення матимуть не пояснення Зеленського, а дії його недругів. "Все залежить від того, як зреагують на вояж Зеленського його політичні опоненти, але скандал з Оманом має потенціал. Опозиція може розкрутити його по повній – хоча б тому, що прихильники Зеленського свого часу дорікали Порошенку за Мальдіви. І, можливо, дорікали справедливо, бо йшлося про відпочинок головнокомандуючого країни, що воює. Зараз Зеленський – сам головнокомандувач у все тій самій воюючій країні. І коли в Україні тривають обстріли, бійці гинуть або потрапляють до госпіталя, а глава держави вояжує до Оману, то спроби виправдання виглядають доволі жалюгідно", – говорить експерт.

До речі, опоненти Зеленського вже роблять конкретні кроки для того, щоб "втопити" вчорашнього кумира електоральної більшості. Партія "Європейська солідарність" встигнула смикнути офіс президента та МЗС з приводу оманських перемовин. У Порошенка прагнуть знати всі подробиці цього візиту і, схоже, просто так не відчепляться. Та чи справить це враження на "пересічного українця"?

"Поки що міф про Голобородька, тобто уявлення про те, що Зеленський – такий же хлопець як і ми, продовжує працювати. І своїм новорічним зверненням президент також попрацював на свій імідж, але мова не про це. Не варто очікувати різкого падіння популярності Зеленського, але сума таких кроків дасться взнаки, і кількість переросте в якість. Обов’язкова умова: накладання на всі політичні скандали економічних складових. Наприклад, станеться якийсь колапс всередині України або вплине світова економічна криза…", – коментує політолог Євген Булавка.

Він же вказує на ще одну відмінність між часами, коли розкручували Мальдіви-гейт, і нинішньою ситуацією. "За Порошенка існував цілий клас розслідувачів, лідерів громадської думки тощо, які домінували в інформаційному просторі і активно поширювали інформацію про Мальдіви. Вони і створили негативний резонанс довкола цієї історії. Тут можна "подякувати" і іноземним донорам, які підгодовували антикорупційну діяльність всіх видів. Плюс давався взнаки тренд, який залишив по собі Янукович: будь-яка влада є апріорі поганою, будь-які її дії треба розглядати під критичним кутом зору. Такі суспільні настрої плюс маса центрів формування громадської думки і вплинули на скандал з Мальдівами".

Нині, веде далі Булавка, кількість розслідувачів різко зменшилася – хоча б тому, що деякі з них (наприклад, ексжурналісти та ексдепутати Сергій Лещенко і Мустафа Найем, про яких ми писали раніше) співпрацюють із нинішнім режимом. "Багато хто з тих, хто розганяв "зраду" щодо Порошенка, нині виявилися дуже лояльними до нової влади і Зеленського зокрема. І тут питання: чи їх ставлення до Порошенка було принциповою позицією чи роботою на іншу політичну команду?", – цікавиться він.

Але ми залишимо питання Булавки без відповіді. Бо нас цікавить не стільки перефарбовування вчорашніх антикорупціонерів, скільки сьогоднішня поведінка глави держави. "Позиціонування Порошенка як "президента війни", а Зеленського як "президента миру" ніяк не впливає на об’єктивну реальність. Поки в країні йде війна, всі вони – президенти війни. Хочуть вони цього або ні. Ми живемо у воюючій країні, і війна торкається кожного з нас. Від президента і головнокомандуючого до бабусі, які перераховує свої п’ять гривень волонтерам. Позиціонувати себе як президента миру та відпочивати в Омані, коли люди гинуть під обстрілами, виглядає не комільфо", – резюмує Кирило Сазонов. 

Лишається тільки донести цю думку до оманських відпочивальників. Тим паче, що у президента Зеленського, починаючи з моменту його інавгурації, це далеко не перші і навіть не другі вакації.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>