Як у Донецьку рік тому починалася війна

5 березня 2014 р. в Донецьку закінчилося тільки однією смертю. Вже в недалекому майбутньому їх стане більше

Фото з відкритих джерел

Передрук статті Ганни Хрипунковой на DonPress:

Незважаючи на те що "роковинами" "російської весни" в Донбасі вважається 1 березня 2014 р. (саме в цей день почалися сумні події, які потім вилилися в протистояння), переломним моментом варто все ж вважати 5 березня. В цей день в Донецьку пройшов масштабний мітинг за Україну, який закінчився кривавою бійкою. Саме 5 березня стало зрозуміло: мирно цей конфлікт закінчитися вже не може.

"Розраховуйте на безпеку"

Вранці 5 березня українські патріоти оголосили про проведення антивоєнного мітингу "Донецьк проти сепаратизму!". Вони планували зібратися на площі Леніна до 18:00, проте багато хто побоювався за свою безпеку. Місто вже було затоплено агресивними приїжджіми з Росії, а також місцевими "протестуючими", які всюди ходили з георгіївськими стрічками і російськими прапорами і були готові бити за одне слово українською мовою, українську символіку, проукраїнську позицію.

Новини за темою

  • 30.05.2014

Новини за темою

Однак і організатори мітингу, і міліція вранці 5 березня запевняли: все пройде добре, українських патріотів захистять. Як заявив заступник начальника ГУМВС Донецької області Валерій Штанченко, у правоохоронців вистачає сил протистояти терористам. "Ми будемо діяти за законом. Терористи і провокатори тут не потрібні. Досить вже цього. Київ вже в крові вмився", – підкреслив він. 

Підтримку українським патріотам висловив і новий на той момент губернатор Донеччини Сергій Тарута. "Вчора був на зустрічі з ним, і він гарантував безпеку заходу", – розповів один з організаторів акції.

Фото з відкритих джерел

Настрій патріотів був піднесеним. Напередодні в місті вже пройшов один проукраїнський мітинг, що зібрав тисячі людей і виявився настільки теплим і приголомшливих по своїй атмосфері, що проукраїнським донеччанам дуже хотілося його повторити. "Народ, малюємо плакати, одягаємося тепліше і до зустрічі на майдані! Наша мета - вивести на площу 15 тис. чоловік!" – закликали донеччан організатори. Мешканці міста охоче відгукувалися: вони повідомляли один одного через соціальні мережі, що прийдуть на мітинг. За їх словами, мітинг 4 березня 2014 р. був одним з найкращих за всю історію Донбасу. 5 березня вони хотіли зробити ще більш яскравим днем. У чомусь це вдалося, однак у цілому він став першим траурним днем в історії українського Донбасу.

Фото з відкритих джерел

"Обережно, заміновано!"

Паралельно з підготовкою мітингу на площі ім. Леніна події розгорталися і в Донецькій облдержадміністрації. Вранці 5 березня пройшла евакуація всіх працівників ОДА, а також загарбників, що вломилися в будівлю ще в понеділок, 3 березня. Евакуація знадобилася, оскільки правоохоронцям надійшла інформація про те, що в будівлі знаходиться вибуховий пристрій. Співробітники адміністрації вирушили по домівках, загарбники висипали на вулицю і залишилися там скандувати безглузде "Рос-сі-я!", намагаючись спровокувати один одного на повторний штурм будівлі. 

Новини за темою

  • 19.05.2014

Новини за темою

В той день це зробити не вдалося. Трохи згодом в Донода знайшли фугасну міну, тому будівля залишалася закритою. До нього також підігнали спецтехніку, яка перекрила входи. Над адміністрацією тимчасово запанував законний український прапор, що замінив піднятий туди загарбниками триколор. Однак ця подія була знаковою: "народний губернатор" Павло Губарєв саме 5 березня 2014 р. заявив, що нібито "люди готові озброюватися і захищати себе самі". Перший крок до війни був зроблений.

Три години до початку кінця

Приблизно о 15:00 на площу ім. Леніна, яка готувалася до проукраїнського мітингу, вломилися 400 протестуючих проти України, які влаштували свою власну акцію. Оскільки вона заздалегідь не готувалася, активісти спонтанно вискакували на імпровізовану сцену і кричали з неї все, що на той момент приходило їм у голови.

На площі перед ОДА продовжували залишатися прихильники Губарєва, які постійно висловлювали кому-небудь недовіру. Сам Губарєв теж усім не довіряв: спочатку губернатору Таруті, потім головному міліціонеру Донеччини (на той момент це був Роман Романов). Саме останній потім зрадить українських патріотів, не зробивши нічого для їх захисту. Один з прихильників "народного губернатора" закликав присутніх в 18:00 прийти на площу Леніна, оскільки там "буде мітинг "Свободи" і "Правого сектора"".

Через дві години натовп, який раніше безглуздо бродив навколо будівлі Донода і якому це вже наскучило, рушив до будівлі Держказначейства в Донецьку (бул. Шевченка, 25). "Протестувальники" хотіли захопити і його в надії тут же створити власну економіку, а головне - скористатися грошима, які могли бути в будівлі. Ентузіазм "економістів" швидко вичерпався перед залізобетонним спокоєм простого охоронця казначейства, який поставив їх на місце, не застосовуючи ні сили, ні зброї. Інших співробітників в будівлі казначейства не було. Захоплювати було нічого.

Нове захоплення

Ближче до 18:00 частина "протестувальників", отримали відсіч у казначействі, знову вломилася в Донода. Вони виламали решітку центрального входу, прорвалися в будівлю адміністрації і пройшли вгору до 4-го поверху. Сталеві загородки, встановлені в ОДА раніше, були зламані. Через кілька хвилин український прапор на шпилі будинку був замінений російським. На козирку і флагштоку також з'явилися прапори чужої держави.

Новини за темою

Внутрішні війська, які охороняли будівлю, отримали по рації команду відступити, тому просто відійшли в сторону і нічого не робили. Кілька сотень людей безцільно тинялися по будівлі (пізніше з'ясується, що вони пограбували кілька кабінетів, винісши з них не тільки різні цінності, але навіть дрібниці на зразок пакетиків з недопитим чаєм).

Тим часом на площі Леніна зібралися активісти проукраїнського мітингу, обложені їх опонентами. Між двома половинами мітингувальників був виставлений кордон міліції. Ті, хто виступав за єдину Україну, принесли українські прапори. Люди були налаштовані дуже мирно. Їх було більше, ніж тих, хто оскаженіло кричав: "Росія". Проте саме останні "підготувалися" краще - у них були палиці, курячі яйця, яблука, які через деякий час полетіли в патріотів.

Дрібні сутички, закидання мітингу за єдину Україну димовими шашками, яйцями та камінням ніяк не припинялися міліцією, яка обіцяла захищати патріотів. В 18:30 стало відомо, що глава ГУ МВС України в Донецькій області Роман Романов подав у відставку. "Ми стримуємо, щоб не було кровопролиття, ситуація дуже напружена. За Україну вийшло близько 1 тис. чоловік, а навпаки 5-6 тис. чоловік. Самі розумієте, чим це може закінчитися", – заявив він. Романов збрехав: мітингувальників за Україну було набагато більше. Однак і їх опонентів виявилося чимало для того, щоб побити мирно налаштованих людей.

Фото з відкритих джерел

Під захистом прапора

"Донеччани проти сепаратизму, Україна повинна бути соборною державою. Країні необхідні подальші процеси, спрямовані на децентралізацію влади", - заявили патріоти, виступаючи на мітингу. Їх перекрикували "ввічливі люди", з боку сепаратистів постійно лунали образи, летіли яйця і яблука. На провокації патріоти відповідали виконанням національного гімну.

Через годину сепаратисти увірвалися в будівлю телеканалу "Донбас", вимагаючи припинити трансляцію патріотичного мітингу. Проте домогтися цього їм не вдалося. 

Тим часом на площі Леніна розгорнули величезний український прапор. "Це не просто прапор, це прапор, який захищає Україну", - говорили активісти. Прапор закрив практично всіх патріотів, ставши для них своєрідним захистом - ні яйця, ні каміння крізь нього не могли поранити людей. Пізніше саме цю мить донеччани будуть згадувати з особливим трепетом - прекрасне полотнище прапора захищало їх і тоді ще здавалося надійним оплотом... 

Фото з відкритих джерел

Як вбивали Україну

Мітинг завершився відносно мирно, проте на виході з площі Леніна на патріотів напали сепаратисти. Масштабна кривава бійка була досить тривалою, в ній постраждали кілька людей.

Як у Донецьку рік тому починалася війна
Фото з відкритих джерел

112.ua

Редакційний блог

5 березня 2014 р. в Донецьку закінчилося тільки однією смертю. Вже в недалекому майбутньому їх стане більше

Основна "битва" відбувалося спочатку біля фонтану на площі Леніна, а потім і у будівлі колишнього "Мінвугілля", де патріотів, які намагалися сховатися били палицями і ставили на коліна. Тих же, хто з необережності припаркував біля будівлі свої машини і намагався евакуювати їх з місця битви, змушували показувати права, доводячи "донецьке громадянство".

Не варто й нагадувати, що міліція цьому ніяк не заважала. Оточивши міцним кільцем тих, хто не встиг втекти від розлюченого натовпу "губаревцев", міліціонери теж отримували удари, але реагувати не збиралися. "Не бий, свої!" - кричали їм агресори, і правоохоронці одразу ж відступали.

Фото з відкритих джерел

Багатьох патріотів наздоганяли у дворах у кварталах, прилеглих до площі ім. Леніна. Деяким вдалося врятуватися, частина отримали травми. Однак 5 березня 2014 р. в Донецьку закінчилося тільки однією смертю. Вже в недалекому майбутньому їх стане більше.

Основний кошмар був ще попереду.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтесь із правилами публікацій пишіть на blog@112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів