Як популізм Ердогана і протекціонізм Трампа спустошили кишені турків

Падіння турецької ліри з усіма наслідками, які випливатимуть з цього, стало головною новиною останніх днів. І не дивно, адже ці самі наслідки відчуло багато інших країн - їхні валюти теж почали падати. Деякі експерти заговорили про початок глобальної фінансової кризи, на кшталт тієї, що підкосила Південно-Східну Азію і не тільки, в кінці 90-х років минулого століття

Як популізм Ердогана і протекціонізм Трампа спустошили кишені турків
AFP

Сергій Звиглянич

Журналіст, 112.ua

Падіння турецької ліри з усіма наслідками, які випливатимуть з цього, стало головною новиною останніх днів. І не дивно, адже ці самі наслідки відчуло багато інших країн - їхні валюти теж почали падати. Деякі експерти заговорили про початок глобальної фінансової кризи, на кшталт тієї, що підкосила Південно-Східну Азію і не тільки, в кінці 90-х років минулого століття

Аллахом по долару

"Пам'ятайте, у них є долари, а у нас є народ, наше право і Аллах", — бравірував турецький президент Реджеп Ердоган, виступаючи в місті Байбурт на північному сході країни в п'ятницю, 10 серпня. Весь тиждень турецька валюта ліра неухильно дешевшала, і турецька влада побачила в цьому міжнародну змову.

Через кілька годин президент США Дональд Трамп просто написав черговий пост у Твіттері: "Тільки-но я доручив удвічі збільшити мита на сталь і алюміній щодо Туреччини, як їхня валюта, турецька ліра, швидко знизилася щодо нашого дуже сильного долара! Мита на алюміній тепер будуть 20%, на сталь — 50%. Наші відносини з Туреччиною наразі не дуже гарні!" Того дня турецька ліра подешевшала одразу на 18%, викликавши хвилювання як усередині країни, так і на світових ринках.

112.ua

"Ті, у кого є долари або золото під подушками, мають обміняти їх на ліри в наших банках. Це національна внутрішня битва. Це буде відповідь мого народу тим, хто веде економічну війну проти нас", - такий рецепт порятунку економіки президент дав своїм громадянам.

Утім, турки хоч і голосують за Ердогана, але гроші рахувати вміють. Понеділок, 13 серпня. Найчорніший день для ліри впродовж останніх років — курс перевалив за 7:1. У банківському відділенні в центрі Ізміра черга з десяти осіб. Усі хочуть купити долари.

Новини за темою

"Декілька тижнів тому я купував долари по 4,9, а тепер встигнути б по 6,9 взяти", - нарікає Ондер, чоловік років 35. Каже, хоче купити тисячу "зелених".

Заглянувши в кілька інших банківських відділень, ми переконалися, що невеликі черги біля кас – звичайне явище цих днів для турецьких міст. Знайти тих, хто прислухався до заклику Ердогана і вирішив продати іноземну валюту, нам так і не вдалося. Зате переважна більшість полює за доларами. Євро купують неохоче – ця валюта теж нестабільна.

У великих містах на заході Туреччини релігійний фанатизм Ердогана поділяють небагато людей. "Це риторика для сільської місцевості, там це працює. В Ізмірі дуже багато немусульман, крім того, тут звикли вести бізнес з європейцями. Ісламський фанатизм Ердогана тут недоречний", - розповідає мені в черзі в касу Ондер.

Після промови про Аллаха президента висміяли в соцмережах. Коли у вівторок Ердоган оголосив бойкот американським "айфонам", закликавши купувати вітчизняні смартфони Vestel Venus, соцмережі вибухнули повторно, вказуючи, що сам президент є відомим шанувальником "яблука" і навіть перше звернення до нації під час спроби державного перевороту в 2016 року записав на iPhone.

AFP

Винна Америка?

Парадоксально, але тим не менше навіть у великих містах турки впевнені, що винуватець фінансової кризи – імперіалістична Америка, яка захотіла поставити Туреччину на коліна. На кухнях навіть є побоювання, що якщо до середи Ердоган не звільнить пастора Ендрю Брансона, якого судять за звинуваченням у тероризмі, то Америка почне бомбити Туреччину. Знайомі мені розповіли, що вирішили зробити запас провіанту "про всяк випадок".

Новини за темою

Турецьке телебачення цілодобово таврує США, звинувачуючи Штати у змові проти Туреччини. Навіть турецький CNN розповідає громадянам, як програють США, втративши Туреччину. Про "грішки" Ердогана в адмініструванні економіки тут говорити не прийнято.

"Люди завжди скаржилися на ціни. Але вони все-таки пішли і проголосували за Ердогана. Тепер вони знову скаржаться. Я називаю таких людей вівцями, але навіть вівці розумніші. Коли йде дощ, вони йдуть в сарай, а не під дерево. Але ці люди дурніші, ніж вівці. Вони знову і знову голосували за нього", - каже Зеррин, колишня медсестра.

Доволі висока інфляція в Туреччині останніми роками – ціна бурхливого зростання економіки. Після світової фінансової кризи 2008 року турецька економіка активно зростала. У США влада проводила політику наповнення ринку дешевими доларами, внаслідок чого інвестори пішли на ринки, що розвиваються. Іноземні банки активно вкладали гроші в турецьку економіку, внаслідок чого з 2009 року та росла як на дріжджах. Нацбанк знизив облікову ставку й утримував її всі ці роки на рівні 4,5-8%, насичуючи економіку дешевими кредитами. Так, у 2017 році ВВП Туреччини показав вражаючі 7,4% зростання, обігнавши в цьому відношенні всі інші країни G-20. Але є і зворотна сторона медалі. Упродовж кількох останніх років експерти вказують на перегрів економіки Туреччини. При цьому влада країни відмовляється це визнавати і втручатися.

Турецька влада протягом семи років потроїла грошову масу. Результатом такої політики стала інфляція. На тлі зростання ВВП у 2017 році на 7,4% Анкара отримала небачені з часів кризи 2008 року 10,9% інфляції. Наразі це вже не здається дивним, адже в червні цього року інфляція перевищила 15%.

Інфляція в Туреччині 112.ua

Національна валюта при цьому повільно дешевшала. Останніми роками темпи прискорилися. Якщо в січні 2014 року долар можна було купити за 2 ліри, то в січні 2018 року американський президент коштував 3,77 ліри. Знецінення ліри не тільки ігнорувалося урядом, а й заохочувалося. При цьому уряд нарощував обсяги субсидій, щоб утримувати високий рівень політичної підтримки чинної влади.

112.ua

Девальвація разом з інфляцією з'їдають доходи турецьких громадян. Наприклад, мінімальна зарплата в Туреччині в 2018 році становить трохи понад 2 тис. лір. Якщо на початку року це був еквівалент 550 дол., то тепер – 350 дол.

"Ще на початку року моя зарплата в еквіваленті становила близько 1500 доларів. Це дуже хороша сума за місцевими мірками. Тепер же це близько 1000 доларів", - говорить Ела, вчителька в Ізмірі.

Новини за темою

Аналітики попереджають, що через стрімке падіння ліри інфляція тільки прискориться. А це найбільше загрожує бідним верствам і середньому класу. Через щось схоже свого часу пройшла Україна. Фінансовий консультант консалтингової фірми Global Source Partners Атілла Єшилада вважає, що найближчими місяцями інфляція навряд чи буде менше 15%. "Кожні 10% знецінення ліри призводять до зростання інфляції на 2%, - каже він. - Інфляція становитиме близько 20%. Це еквівалентно втраті однієї третини зарплати - це величезні втрати для людей".

Висока інфляція зумовила зростання ставок кредитування банками всередині країни. Тому турецький бізнес останніми роками активно брав дешеві кредити в Євросоюзі. І набрав їх на 200 млрд у євро і доларах. Маючи виручку в лірах, турецькі компанії мають погашати позики в іноземній валюті. Девальвація ліри в такому випадку загрожує банкрутством багатьом з них.

"Мій партнер збирається звільнити 15 осіб на своїй фірмі, це третина співробітників. Усе обладнання ми закуповуємо в Європі за валюту. Якщо ліра і далі буде падати, вигідніше буде закривати бізнес або ж шукати альтернативні поставки", - каже Джан, співвласник компанії, яка обслуговує турецькі фабрики.

Вічне будівництво Ердогана

Насправді величезна частина провини в появі цієї фінансової кризи лежить на адміністрації Ердогана. Радник Білого дому з економіки Кевін Гессет учора заявив, що запроваджені Трампом подвійні тарифи на турецькі метали становлять лише "крихітну частку ВВП Туреччини, а тому падіння курсу національної валюти свідчить про наявність фундаментальних економічних проблем у країні. "Коли країна втрачає зв'язок з ліберальною демократією, тоді ви не знаєте, що буде далі з економікою, і я думаю, що є велика невизначеність", – додав Гессет.

AFP

Проблема полягає в популізмі Ердогана, який він з політики переніс і на економіку. Для турецького президента головним є стрімке зростання економіки, а разом з ним створення робочих місць і зростання зайнятості (яка, до речі, доволі скромна, а безробіття в країні становить близько 11-12%). Ердоган бачить у цьому запоруку успіху на виборах. Тому фінансова влада після кризи 2008 року зосередилася на накачуванні економіки дешевими грошима та розвитку інфраструктури. Поки ці гроші були, вади такої політики вдавалося приховати, але коли джерела фінансування почали закривати, все вилізло боком.

Новини за темою

Адміністрація Трампа почала підвищувати облікову ставку, щоб повернути інвесторів у США. Ставки зростають, а отже, інвестори охочіше прощаються з дохідними, але ризиковими активами країн на користь надійних доларових трежеріс. Також дорожчає нафта, а це означає, що бідній на копалини Туреччині необхідно ще більше валюти для імпорту енергоносіїв. Ердоган неодноразово критикував ФРС США за підвищення ставки.

Популістська інфраструктурна політика Ердогана призвела до того, що по країні було побудовано безліч інфраструктурних проектів на умовах концесії, з державними гарантіями. Мости, аеропорти, лікарні – на все це держава дала приватним підрядникам (часто пов'язаним з чиновниками) гарантії заповнюваності. Як пише журналіст Йилмаз Оздиль з "Сьозджю", вийшло приблизно так: "У Кютаг’ї побудували четвертий за розміром аеропорт Туреччини – "Зафер". Сказали, що на будівництво не пішло ні копійки грошей платників податків. Населення Кютаг’ї 200 тис. Підряднику дали гарантії на 1 млн пасажирів на рік. Стверджували, що ним будуть користуватися жителі сусідніх провінцій Афьйон та Ушак. Упродовж 4 років аеропортом скористалися 170 тис. пасажирів. Зате підряднику виплатили компенсацію за неіснуючих 3 млн 800 тис. пасажирів. Концесія "своїх" підрядників триватиме до 2044 року. Гарантовані виплати з бюджету будуть отримувати ще 26 років".

Фото з відкритих джерел

Оздиль у своїй статті наводить низку інших показових прикладів. "А тепер нас намагаються переконати, що це не результати "прекрасної" економічної політики, а все через якогось "ченця"-священика (йдеться про американського пастора Ендрю Брансона, - ред.). Здається, цього разу нас змусять заплатити внесок ще й за церкву, якою ніхто з нас не користується (натяк на релігійний фанатизм Ердогана, - ред.)", - пише журналіст.

Також іноземні інвестори не вірять у незалежність Нацбанку Туреччини. При прискоренні інфляції та падінні валюти центробанки зазвичай підвищують ставки. Дорогі кредити зменшують фінансову активність, і валюта зазвичай стабілізується. Однак підвищення ставок неодмінно позначиться на динаміці ВВП, а для Ердогана це основа основ. У травні Ердоган назвав процентні ставки "матір'ю і батьком всього зла". Місяцем раніше він розкритикував Банк Туреччини за те, що той посмів підняти облікову ставку у відповідь на стрибок курсу ліри. За його словами, Центробанк не зможе ігнорувати сигнали, отримані в ході виборів. "Я візьму на себе відповідальність за ухвалення рішучих кроків як незаперечний глава виконавчої влади", – заявляв Ердоган навесні. Вибори він виграв, проте, коли ліра почала стрімке піке, змушений був погодитися з доводами Центробанку підвищити ставку – до 17,5%. Однак це було запізніле рішення. Ліра в понеділок, 13 серпня, впала до позначки 7 лір за долар, продемонструвавши падіння з початку року на 40%. Гірші показники валюти в цьому році має тільки Венесуела з її гіперінфляцією.

З урахуванням того, що президент Туреччини зміцнює свою владу, руйнує державні інститути, не терпить критики, а економічну політику довірив зятю, інвестори все менше вірять у здатність влади країни адекватно реагувати на кризу.

Туреччина вірить у Путіна

Поки що Ердоган тільки зміцнює цей сумнів. Коли ліра почала летіти в прірву, інвестори чекали від влади плану зі стабілізації ситуації. Ердоган же почав знайому пісню про те, що фінансова атака на його країну має спланований характер і є "ножем у спину". Водночас влада Туреччини почала розслідування сотень публікацій у соціальних мережах, звинувачуючи їхніх авторів у провокуванні падіння ліри за допомогою "фейкових новин". Ердоган навіть впустив фразу "економічні терористи". Цього очевидно замало, щоб заспокоїти ринки.

Влада Туреччини відмовляється підвищувати ставку, а Ердоган днями назвав її "інструментом експлуатації". Банківський регулятор країни пізніше заявив про запровадження ліміту на валютні операції банків з закордонними контрагентами, зокрема за свопами і форвардними контрактами. Ці операції не мають перевищувати 50% від капіталу банку. Також він знизив вимоги до резервів комерційних банків, що зберігаються у нього, щоб збільшити ліквідність на фінансовому ринку. 10 млрд було викинуто на ринок з валютних резервів. Частково це дало результат. Станом на ранок 15 серпня ліра відкотилася до позначки 6,08. Хоча учасники ринку продовжують виведення грошей з Туреччини, оскільки побоюються, що одним з наступних кроків, на який може піти фінансова влада, може стати введення обмежень на рух капіталу.

Санкції, які Ердоган запровадив проти США, можуть, швидше, вдарити по самій Туреччині, оскільки обсяг торгівлі між країнами і без того незначний, але торік саме Туреччина збільшила свій експорт до США на 30%.

Незрозуміло, як Ердоган буде вирішувати проблему торгового дефіциту, який минулого року сягнув 60 млрд дол. і який покривався переважно за рахунок зовнішніх запозичень.

У Туреччині розраховують на Росію. По телебаченню обговорюють запевнення Володимира Путіна в нарощуванні турпотоку з РФ до Туреччини (цікаво, яким чином він це буде робити – рубль теж девальвує). Туризм у Туреччині наразі відновлюється після важкого періоду. У 2014 році Туреччину відвідали рекордні 41,2 млн людей, але кількість туристів упала до 25,3 млн у 2016 році після численних нападів терористів, спроби державного перевороту, постійної політичної стабільності і сварки з Росією. Відлига в російсько-турецьких відносинах привела до відродження сектору в минулому році, кількість відвідувачів збільшилася до 32,4 млн, але девальвація та інфляція б'ють по галузі.

Показники туризму в Туреччині 112.ua

Падіння курсу ліри означає зростання вартості обслуговування боргу, формує побоювання дефолту і на цьому тлі провокує додатковий відплив капіталу з турецької економіки. Кредитний рейтинг Туреччини наразі є гіршим, ніж грецький, а облігації великих банків торгуються з прибутковістю 20% річних. Прибутковість 10-річних держоблігацій Туреччини (у доларах) сягнула 8,4%.

Тим не менше Ердоган намагається перетворити ситуацію на свій козир, підсилюю націоналістичну риторику. По телебаченню показали кадри нібито черг в обмінники, куди люди несуть здавати іноземну валюту, деякі показово спалювали долари. Однак це більше схоже на пропаганду, ніж на реальність.

Крім того, відволікати увагу народу від економічних проблем Ердоган, ймовірно, зібрався за допомогою невеликої війни. Днями він заявив, що Туреччина завершує приготування до нової операції в Сирії.

Наступного тижня в Туреччині будуть 9 вихідних у зв'язку зі святами. Банки не будуть працювати, і ситуація може трохи стабілізуватися.

Турецька криза небезпечна для світу?

Оскільки турецькі банки і компанії активно позичали кошти в ЄС, крах турецької економіки може загрожувати ще одним шоком для єврозони. За даними Washington Post, доларові кредити в Туреччині становлять близько 30% ВВП, кредити в євровалюті - до 20% ВВП. Крім того, борг самої країни в іноземній валюті наразі, за оцінками Міжнародного валютного фонду, перевищує 50% ВВП і становить 181 млрд дол.

Goldman Sachs попередив, що падіння турецької ліри проти долара до 7,2 спровокує банкрутство банківської системи Туреччини. Але навіть без цього апокаліптичного сценарію обвалився курс євро.

Справа в тому, що європейські банки вклали дуже багато в цю країну. За даними BIS (Банк міжнародних розрахунків), турецьким позичальникам іспанські банки дали 83 млрд дол., французькі – 38 млрд, британські – 19 млрд, італійські – 17 млрд. Тобто кризовим Іспанії та Італії цілком може знадобитися допомога ЄЦБ, якщо кризу не буде вирішено.

Тому Європі, незважаючи на політичні розбіжності, доведеться допомогти Анкарі. І в цьому парадокс, адже тоді Ердоган за рахунок ЄС ще більше зміцнить свою владу і дисбаланси в економіці країни зростуть ще сильніше. Якщо ЄС відмовиться рятувати Туреччину, може повторитися грецький сценарій. У теорії експерти не виключають повторення глобальної фінансової кризи.

"Ніхто не зацікавлений в економічній дестабілізації у Туреччині. Але все має бути зроблено для забезпечення незалежності центрального банку", - заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель, коли євро сягнув 13-місячного мінімуму на валютних ринках.

Reuters

Валютні резерви Туреччини не такі вже й великі, якщо порівнювати з розміром її економіки і держборгом, – лише 80 млрд дол. Не виключено, що Анкарі доведеться звернутися за допомогою до МВФ, однак на це буде цікаво подивитися, оскільки Ердоган — ще той критик Фонду та його рекомендацій. "Ердоган зробить усе, щоб запобігти зверненню до МВФ, тому що вони прийдуть і зажадають суворої економії. Для нього це була б велика політична втрата", - вважає Карстен Гессе, економіст з Беренберга.

Криза в Туреччині підсилює побоювання інвесторів, які вкладали гроші в країни, що розвиваються, прискорюючи їхній відхід з Росії, Бразилії, ПАР, Індії. Валюти цих країн теж ослабли останніми днями.

У зв'язку з ситуацією на ринку валют Ердоган заявив, що готується перейти на розрахунки в національній валюті зі своїми найбільшими торговельними партнерами, такими як Україна, Росія, Китай та Іран. Втім, Україні на тлі виплат за держборгом очевидно що потрібна зелена валюта, а не слабка ліра.

Також Ердоган міг би примиритися з Трампом, але поки риторика турецького лідера є агресивною. Він схиляється до партнерства з Росією, Китаєм та Іраном – країнами, з якими у США конфлікт. Експерти навіть заговорили про можливий вихід Туреччини з НАТО.

Що тепер з відпочинком у Туреччині?

Українців напевно цікавлять аспекти відпочинку в Туреччині на тлі падіння місцевої валюти. Розраховувати на здешевлення турів до цієї країни не варто. "Падіння ліри наразі жодним чином не вплине на вартість путівок до Туреччини, оскільки основні контракти між українськими туроператорами і турецькими готельєрами, або сторонами, що приймають, формуються в доларах і євро. Сезон якраз закінчується, підписання нових контрактів відбуватиметься орієнтовно в листопаді-грудні. Теоретично якщо ліра буде і надалі падати, то це може вплинути на підписання контрактів на наступний рік", - розповів генеральний директор туроператора Tez Tour Олександр Новиковський.

Крім того, слід враховувати, що девальвація ліри може спричинити підвищення вартості пального, електроенергії, заробітних плат, тому готельєри можуть збільшувати вартість розміщення в майбутньому.

Директор Центру розвитку туризму Володимир Царук вважає, що у зв'язку з девальвацією можна розраховувати тільки на спеціальні акції або зниження вартості розміщення в разі недобору туристів у конкретних готелях.

"Але оскільки цей сезон для Туреччини є доволі вдалим, то це малоймовірно. Багато готелів уперше за тривалий час стоять у так званих "стопах", тобто вони вже не мають можливості забронювати місця. Особливо це стосується брендових готелів рівня 5 зірок і більше. Девальвація ліри може бути корисною українським туристам тільки з точки зору купівлі місцевих турецьких товарів і послуг", - зазначив Царук.

Сергій Звиглянич

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...