banner banner banner

Вже давно не 48 і навіть не 42 мільйони: Влада порахувала українців, але чи цього досить?

Міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявив, що відповідно до результатів оцінки чисельності наявного населення, в Україні станом на січень 2020 року проживає 37 млн 289 тис. людей. Трактувати опубліковані результати можна по-різному. Але перш ніж говорити про значення цієї цифри у контексті приймання владних рішень, варто розмежувати такі поняття як "перепис населення" та "оцінка чисельності населення", а також розуміти – для чого і чи насправді потрібно проводити подібні дослідження.

Вже давно не 48 і навіть не 42 мільйони: Влада порахувала українців, але чи цього досить?
Фото з відкритих джерел

Ірина Шостак

Журналістка

Міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявив, що відповідно до результатів оцінки чисельності наявного населення, в Україні станом на січень 2020 року проживає 37 млн 289 тис. людей. Трактувати опубліковані результати можна по-різному. Але перш ніж говорити про значення цієї цифри у контексті приймання владних рішень, варто розмежувати такі поняття як "перепис населення" та "оцінка чисельності населення", а також розуміти – для чого і чи насправді потрібно проводити подібні дослідження.

Перший і можливо останній традиційний Всеукраїнський перепис населення був проведений у 2001 році. Тоді результатом дослідження стала цифра у 48 млн 457 тис. осіб. Було також з’ясовані відсоткові співвідношення щодо вікового, мовного, національного складу населення, рівня освіти та навіть розподілу за сімейним станом. Чого не можна сказати про опубліковані вчора результати. В чому тоді полягає новизна та користь від цього дослідження?

Інфографіка порівняння даних електронного перепису з всеукраїнським переписом 2001 року Слово і діло

Перепис VS оцінка чисельності населення: За і проти

Перше, що слід зазначити, оцінка чисельності населення — не альтернатива традиційному перепису населення.

Розподіл наявного населення за статтю і регіонами відповідно до електронного перепису Кабмин

Слід розуміти, що мова йде про два абсолютно різні заходи. Адже оцінка чисельності населення дає лише наближене визначення чисельності наявного населення (за статтю і віком на території країни або її частини, без проведення перепису). В той час як традиційний перепис являє собою більш складну та масивну систему періодичного підрахунку населення з детальним описом за різними характеристиками. Зокрема, це інформація щодо демографічних, соціально-економічних характеристик, житлового фонду та житлових умов населення. Ще однією важливою перевагою традиційного дослідження також є міжнародне визнання.

Порівняння обох варіантів дослідження за різними критеріями Кабмин

На відміну від перепису населення механізм оцінки чисельності населення не може похизуватись низкою критеріїв, які просто неможливо дослідити, навіть не зважаючи на наявні 3 методи оцінки: комбінований (дані мобільних операторів + дані статистичного обстеження домогосподарств + дані реєстрів), комбінований (дані статево-вікової структури населення + дані реєстрів) та реєстровий.

Перший комбінований метод оцінки чисельності наявного населення Кабмин

Другий комбінований метод оцінки чисельності наявного населення Кабмин

Реєстровий (третій) метод оцінки чисельності наявного населення Кабмин

До речі, говорячи про методи дослідження, варто зазначити, що вони також мають низку вірогідних похибок. До прикладу, для першого методу виникають такі обмеження як похибка розділення номерів абонентів людей і машин/пристроїв або неможливість прив’язати до певної території людей окремих професій (провідники, водії-далекобійники) та мешканців сусідніх територій — користувачів спільної базової станції мобільного оператора. Для другого методу — складність перевірки достовірності повноти даних. Для третього ж — можлива похибка у визначенні чисельності людей, які мінімально взаємодіють із суспільством і державою (не мають банківських карток і легальних доходів, не отримують пенсій, субсидій) та інші.

Проте варто навести і низку переваг, які і змусили сьогодні говорити про складність вибору методології дослідження. Оцінка чисельності наявного населення:

  • суттєво спрощує систему збору інформації (не потрібно наймати велику кількість тимчасових працівників на відносно короткий термін);
  • зменшує строки збирання та обробки даних (2 місяці у порівнянні з 1 роком традиційного перепису населення);
  • потенційно має рівномірне охоплення всіх верств населення незалежно від соціального статусу і заможності;
  • може проводитись за потребою, а не раз на 10 років (за рекомендацією ООН перепис населення має проводитись раз на 10 років);
  • зменшує ризики розкриття конфіденційних даних (при традиційному дослідженні такі ризики існують);
  • не потребує бюджетних витрат (0 грн додаткових грошей у порівнянні з 3,4 млрд грн за проведення перепису населення).

Напевно останній аспект грає чи не вирішальну роль у появі роздумів про зміну  методів дослідження. До прикладу, на підготовку та проведення першого Всеукраїнського перепису у 2001 році було витрачено близько 200 млн грн (при курсі 5 грн/дол.), цього ж року у бюджет було закладено 3,4 млрд грн. На фоні подібних цифр оцінка чисельності населення здається вже й не такою поганою ідеєю.

Новини за темою

Але чи можуть дані, отримані за допомогою проведення оцінки чисельності населення замінити той масив інформації, яку надавав перепис? На прес-конференції, присвяченій питанню оцінки чисельності населення, міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет зазначив, що цих даних справді вистачить для прийняття владних рішень. З цією думкою не погоджується фінансовий аналітик, експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ, зазначаючи, що:

  • По-перше, перепис — це не лише про чисельність, але й про соціальний, економічний та демографічний профілі населення. Це дані, які потім можуть використовуватись не лише в економічній політиці, але й соціальній, культурній, інформаційній. До прикладу, перепис допомагає у створенні бази даних для демографічної політики:

"Зараз ми знаходимось у демографічній ямі і нам важливо знати реальну демографічну структуру населення і тенденції, які впливають на неї", говорить Кущ.

Дмитро Дубілет на прес-конференції, передбачаючи подібні переживання, говорив про те, що якщо одній з установ для проведення своєї політики буде потрібна інформація, яка отримується завдяки перепису, будуть проведені точкові дослідження. За словами міністра, навіть у такий шлях ці дослідження будуть відбуватись швидше і обходитись дешевше.

  • По-друге, за словами Куща, цифра у 37 млн 289 тис. людей не є репрезентативною, адже не враховує сезонну міграцію:

"В Україні існує не тільки постійна міграція (більше 9-ти місяців за кордоном), а й колосальна сезонна (2-3 місяці). Її теж потрібно враховувати в рамках оцінки чисельності населення, бо вона впливає на економічний потенціал країни. А на 1 грудня сезонна міграція не враховується, тому що всі  сільськогосподарські роботи закінчені, люди повертаються додому, готуються до свят. Дуже умовна дата. Якби дослідження провели станом на 1 червня — цифра була б нижчою".

Тут варто додати, що коли відбувається перепис населення шляхом фізичного обходу, задаються питання, що дають можливість побачити реальну картину того населення, яке постійно проживає на певній території, враховуючи тимчасово відсутніх, а не лише наявного (населення, яке на момент перепису перебуває на певній території, враховуючи тимчасово проживаючих): "Ви постійно проживаєте в Україні?",  "Скільки разів від’їжджаєте?", "Скільки часу перебуваєте на території країни?".

На противагу цій тезі можна навести цитату Дмитра Дубілета, який на прес-конференції також говорив і про пробний перепис населення, що проводився в Оболонському районі Києва і Пісківській ОТГ Київської області. За словами міністра, кожен 4-ий респондент не відкривав дверей, тому складно говорити про точність такого методу.

Результати пробного перепису населення в частині Оболонського району м. Києва Госстат

Результати пробного перепису населення в частині Бородянського р-ну Київської області, Пісківська ОТГ Госстат

Також міністр, підкреслюючи більш точні, на його думку, показники оцінки чисельності населення, на відміну від перепису, зазначив: "Ми використовували три методи. Всі вони дали приблизно однаковий результат з різницею 2,86%. Це дуже прийнятний результат, враховуючи терміни й вартість. Я вважаю, що немає майже жодних управлінських рішень — в управлінні державою або приватному секторі — які б вимагали більшу точність. Також важливо врахувати, що традиційний перепис населення дає не меншу, а, можливо, й більшу помилку".

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук вважає, що другий Всеукраїнський перепис населення обов’язково має бути: "Електронний перепис населення, запропонований міністром Кабінету міністрів Дмитром Дубілетом, не повністю покриває ситуацію. Таке дослідження ніхто у світі сприймати не стане. Це означатиме, що Україна, не проводячи загальний перепис населення (не проводили протягом 20-ти років), не дотримується рекомендацій ООН, тому ми дуже погано уявляємо собі реальну картину".

Чи потрібен перепис/оцінка чисельності населення Україні?

Дискутуючи щодо варіантів збору інформації про населення і їх точність, варто поговорити і про те, чи дійсно перепис населення є ефективним механізмом для планування якісних владних рішень?

"Чисельність населення потрібно знати для того, щоб здійснювати якісну економічну політику, — пояснює Олексій Кущ. — Якщо ми плануємо розвиток країни, формуємо певні економічні програми, в тому числі прогнози щодо розміщення продуктивних сил в економіці, залучення іноземних інвестицій, нам потрібно розуміти який людський капітал є в країні". За словами Куща, людський капітал є однією з основних складових всіх макроекономічних моделей і виробничих функцій. Всі ці функції і моделі враховують наявність людського капіталу, тому якщо влада не орієнтується у чисельності людського капіталу в економіці країни, вона не зможе якісно моделювати і прогнозувати перспективи розвитку, розробляти економічні моделі, на підставі яких цей розвиток і буде здійснюватися.

Проте одночасно з тим експерт радить не перебільшувати важливість дослідження. На його думку, ті чи інші результати поки не відбиваються на якості владних рішень: "У нас немає ніяких моделей і розвиток економіки знаходиться у форматі "керованого хаосу". Тобто, це хаотичні рухи ринкових механізмів, які держава намагається адмініструвати за допомогою якихось адміністративних важелів впливу. І в даному випадку, якби уряд почав розробляти якісь економічні моделі, діяти так як діє 90% країн світу, то природно, не знаючи кількості населення, були б помилки. Для моделі основою є базовий перепис населення".

Новини за темою

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук має схожу точку зору, говорячи про проведення загального перепису в Україні як запоруки запровадження якісних змін: "В умовах зміни світу змінюється структура населення, сфера використання робочої сили, міняється розташування населення по території країни, тому подібна інформація вкрай важлива для ухвалення рішень, для розуміння економічних процесів. Без ґрунтовного дослідження у вигляді національного перепису таку інформацію не отримати, усі рішення будуть прийматись навмання, без аналізу ефективності".

Детальний загальний перепис населення потрібен також для уникнення випадків зловживання, адже за словами Бориса Кушнірука, субсидія часто надається відповідно до чисельності і доходів родини, але по факту може трапитись ситуація, коли буде вважатись, що людина не працює, але насправді вона працює за кордоном. Тоді виходить субсидування тієї частини родини, якої фактично немає. Інший приклад: "Є самотня жінка, яка проживає у будинку сама, тому потрібно субсидувати помешкання. Але насправді вона може жити з родиною, а цю квартиру здавати. Таким чином вони і дохід отримують, і субсидію на утримання житлового приміщення". Саме тому загальнонаціональний перепис населення з великою кількістю питань має стати превентивною мірою таких випадків.

Так чи інакше, але дискусії щодо остаточного прийняття рішення на рахунок методу збору інформації про населення поки продовжуються. Дмитро Дубілет заявив, що буде відстоювати свою позицію про заміну перепису на оцінку чисельності. Зокрема, він уже став ініціатором зменшення коштів, закладених у бюджет на проведення перепису (з 3,4 млрд грн до 1,4 млрд грн), зазначивши на своїй сторінці у Facebook: "Перепис — це важливий захід. Ось тільки нас не покидало відчуття, що в такому форматі це — недозволена розкіш для України".

Ірина Шостак

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>