Вихід Катару з ОПЕК: Великі амбіції маленької країни

Катар на перетині інтересів впливових держав, і тому його керівництво дозволяє собі робити рішучі зміни в зовнішній політиці

Вихід Катару з ОПЕК: Великі амбіції маленької країни
Al Jazeera

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Катар на перетині інтересів впливових держав, і тому його керівництво дозволяє собі робити рішучі зміни в зовнішній політиці

У понеділок, 3 грудня, міністр енергетики Катару Саад Шеріда Аль-Каабі оголосив про вихід своєї країни із Організації країн – експортерів нафти (ОПЕК) у січні 2019 р. На його думку, Катар залишає організацію у зв'язку з планами щодо збільшення видобутку природного газу. Колишній прем'єр-міністр Катару Хамад бін Яссем назвав вихід з ОПЕК мудрим рішенням, оскільки членство в цій організації не приносить ніякої користі і вона шкодить національним інтересам. ОПЕК – це організація-картель, членами якої є 15 країн-виробників і експортерів нафти з Азії, Африки і Південної Америки. В рамках ОПЕК країни домовляються про квоти на видобуток нафти і ціну. Країни-члени ОПЕК постачають 44% нафти на світовий ринок і впливають на світові ціни на нафту. Катар бере участь в ОПЕК з 1961 р., і бажання покинути організацію стало несподіванкою. Аль-Каабі оголосив про вихід з ОПЕК незадовго після того, як стало відомо про попередні домовленості Саудівської Аравії з не членами організації Росією і Канадою скоротити видобуток нафти, щоб посприяти зростанню світових цін на "чорне золото". На сьогодні існує профіцит нафти на світовому ринку, через що ціни стабільні. Остаточне рішення з цього питання планується прийняти 6 грудня на саміті ОПЕК+ у Відні.

Надумана причина

Причина виходу Дохи з ОПЕК, яку озвучив Аль-Каабі, суперечить логіці. Обмеження і квоти ОПЕК поширюються виключно на видобуток нафти, але не зачіпають газовий ринок. Ніщо не заважало Катару реалізовувати свої плани з виробництва скрапленого природного газу, беручи участь в ОПЕК. Катар є найбільшим у світі виробником скрапленого природного газу (СПГ). Частка країни на світовому ринку ЗПГ становить майже 30%. В середньому Катар виробляє понад 77 млн т скрапленого газу на рік і планує збільшити обсяги виробництва до 110 млн т. По запасах природного газу Катар займає третє місце в світі після Росії та Ірану. У надрах Катару міститься близько 25 трлн куб м газу. За інформацією Аль-Каабі, в планах емірату побудувати найбільший на Близькому Сході завод із виробництва газу етану, який використовується у виробництві етилену – основної хімічної речовини для виробництва пластмас і синтетичних продуктів.

Al Jazeera

Навряд чи Катар лякають плани Саудівської Аравії скоротити видобуток нафти. Катар видобуває порівняно незначні обсяги нафти серед країн-членів ОПЕК: 600 тис. барелів нафти на добу, не більше 2% від обсягів видобутку інших учасників об'єднання (27 млн барелів на добу). На думку аналітика Групи економічної розвідки Пітера Керни, вихід Катару з ОПЕК не матиме значного впливу на ринок. Співробітник маркетингового агентства Energy Aspects Річард Маллінсон вважає, що нафтовий ринок не відчує суттєвої різниці після виходу Катару з організації. Заява Аль-Каабі вплинула на незначне збільшення цін на нафту на 4-5%, що в інтересах Саудівської Аравії та інших учасників ОПЕК.

Новини за темою

Якщо б керівництво Катару справді хотіло почати свою гру на світовому ринку нафти, то варто було б залишити і регіональний картель – Організацію арабських країн – експортерів нафти (ОАПЕК), що існує з 1968 р., де серед учасників є країни Близького Сходу і Північної Африки, представлені в ОПЕК. Аль-Каабі заздалегідь попередив, що навіть без участі в ОПЕК Катар продовжить виконувати міжнародні зобов'язання, як і інші країни, що не беруть участь у картелі. Судячи з усього, бажання Катару покинути ОПЕК зумовлено не тільки економічними, але й політичними чинниками.

Конфлікт Дохи з Ер-Ріядом

Незважаючи на те, що Аль-Каабі заперечує політичний підтекст виходу Катару з ОПЕК, варто відзначити: міністр акцентував увагу на тому, що в організації домінує лише одна країна. Нескладно здогадатися, що мова про Саудівську Аравію, яка видобуває понад 10 млн барелів нафти на добу, – більше, ніж інші учасники ОПЕК. Вихід з ОПЕК – це свого роду вотум недовіри Дохи на адресу Ер-Ріяда, відмова визнавати виняткове становище династії Саудів на Близькому Сході. Саудівська Аравія і Катар конкурують за лідерство в Перській затоці. Доха ніколи не прагне йти у фарватері зовнішньої політики Ер-Ріяда. Якщо династія Саудів робить ставку на об'єднання інших світських країн Близького Сходу проти загрози з боку теократичного Ірану, то правляча в Катарі династія Аль Тані дотримується альтернативного підходу і розвиває тісні стосунки не тільки зі США, але і з Іраном і радикальними ісламістами в різних арабських країнах. Великі запаси природного газу є підмогою для незалежної зовнішньої політики.

Емір Катару Тамім бін Хамад Аль Тані Reuters

Саудівську Аравію не влаштовує подібна поведінка Катару, оскільки газовий гігант своїм прикладом пропонує альтернативну систему відносин з Іраном, засновану на співпраці, а не протистоянні. Тому Саудівська Аравія, а також Єгипет, Бахрейн, ОАЕ використовують проти еміра Катару Таміма бін Хамада Аль Тані його зв'язки з ісламськими екстремістами. Катарців підозрюють у переказі великих сум грошей терористичним організаціям "Аш-Шабаб", "Аль-Каїда", "Джебхат ан-Нусра", руху "Аль-Іслах", пов'язаному з екстремістським угрупованням "Брати-мусульмани". Катар звинувачують у приховуванні ісламських екстремістів на своїй території. З 60-х рр. там знаходять притулок функціонери організації "Брати мусульмани". У Катарі розташовані представництва "Талібан", "Хамас".

У червні минулого року арабські країни ввели проти Катару торговельне ембарго і заборону на поїздки після публікації катарським медіаресурсом QNA заяви Аль Тані, в якому він визнав Іран регіональною силою, терористичну організацію "Хамас" – легітимним представником палестинського народу і розкритикував уряди Саудівської Аравії, ОАЕ, Бахрейну та Єгипту за те, що вони вважають терористами екстремістські угруповання "Брати мусульмани", "Хамас", "Хезболла". Катарська влада заявила, що цю заяву було сфабриковано, але Саудівська Аравія використовувала її як привід для ізоляції емірату. Ер-Ріяд і його партнери вимагають від Дохи розірвати дипломатичні відносини з Іраном, закрити військову базу Туреччини на своїй території (існує з 2015 р.) і припинити мовлення телеканалу Al Jazeera.

Катарці спеціально оголосили про вихід з ОПЕК напередодні важливого для Саудівської Аравії засідання, на якому буде обговорюватися підвищення цін на нафту, щоб створити прецедент для виходу з організації інших конкурентів саудитів на нафтовому ринку. Ер-Ріяд використовує ОПЕК як механізм для обмеження поля дій конкурентів та впливу на їх цінову політику. У різний час склад ОПЕК вже залишали Габон, Індонезія (повернулися у 2016 р.). Демарш Катару є спробою послабити контроль Саудівської Аравії над нафтовим ринком Перської затоки у відповідь на спроби Ер-Ріяда перешкодити емірату розвиватися своїм шляхом.

Дипломатичний район Дохи Reuters

Зміна пріоритетів Катару

Судячи з усього, катарське керівництво не бачить перспектив у налагодженні стосунків з давніми партнерами в особі Саудівської Аравії, ОАЕ, Бахрейну, Єгипту і своїм виходом з ОПЕК демонструє бажання стати самодостатнім гравцем на Близькому Сході. Вустами міністра енергетики Аль-Каабі політична еліта Катару дає зрозуміти, що їх емірат більше не збирається виступати в якості підопічного Саудівської Аравії і планує зміцнювати відносини з іншими центрами сили, виходячи з політичних та економічних інтересів. Ще до погіршення відносин з сусідами Катар позиціонувався як держава, залучена в глобальні процеси. ВВС Катару брали участь у військових операціях в Лівії проти режиму Муаммара Каддафі, в Сирії та Іраку проти ІДІЛ, в Ємені проти бойовиків-хуситів. Катар спонсорує сирійську опозицію режиму президента Башара Асада.

Після погіршення відносин Катару з Саудівською Аравією керівництво емірату активізувало торговельно-економічне співробітництво з Іраном. В умовах блокади Катару іранці збільшили поставки продовольства, і за п'ять місяців 2018 р. обсяги іранського експорту в Катар зросли на 81%. Після виходу президента США Дональда Трампа з "ядерної угоди" в червні 2018 р. міністр оборони Катару Халід Аль Аттья заявив, що його країна не братиме участі в будь-яких військових діях проти ісламської республіки. Катар приділяє багато уваги Ірану, оскільки від характеру відносин з даною країною залежить перспектива збільшення видобутку природного газу. Між двома країнами існує суперечка навколо приналежності великого нафтогазового родовища в Перській затоці. Частина родовища знаходиться у водах Ірану (Південний Парс), інша частина – в морських кордонах Катару (родовище Північне). Запаси родовища Північне складають 13,8 трлн куб. м природного газу, 4,3 млрд т нафти. Катару не вигідно брати участь в протистоянні з Іраном на боці США, Ізраїлю та Саудівської Аравії, щоб не створювати привід для провокацій військово-морських сил ісламської республіки в районі родовища. Іран, де домінують мусульмани-шиїти, розглядає Катар як свого союзника серед світських країн, де сповідується іслам суннітського толку. Суніти Перської затоки, включаючи Саудівську Аравію, підтримують США в протистоянні з Іраном.

Карта нафтових і газових родовищ Катару Al Jazeera

Катар активізував контакти з Туреччиною, яка також проводить зближення з Іраном і у великих обсягах купує перську нафту. У червні 2016 р. президент Туреччини Реджеп Ердоган відправив в емірат 3 тис. військових, де знаходиться турецька військова база в Тарік бін Зіяд. В умовах похолодання турецько-американських відносин Ердоган розглядає Катар в якості точки опори Туреччини в Перській затоці, де домінує Саудівська Аравія – один з регіональних союзників США. Аль Тані бачить у турецьких військових гарантію безпеки свого режиму. Економічна блокада Катару виявилася дуже до речі для турецького бізнесу, якому катарська влада надала торговельні преференції. З 2011 р. обсяг експорту Туреччини в Катар збільшився на 126%. Турки в основному поставляють електроніку, продукцію суднобудування, продовольство. Близько 30 турецьких компаній реалізують в Катарі контракти на суму 8,5 млрд дол., в основному в будівельному секторі. Катар готується до проведення Чемпіонату світу з футболу в 2022 р. і планує зводити нові об'єкти інфраструктури.

Новини за темою

Емірат проводить військово-технічне співробітництво з Китаєм і Росією, які зацікавлені потіснити американський вплив на Близькому Сході. У 2017 р. Катар придбав у Китаї ракети малої дальності SY-400 і уклав контракти з РФ на постачання протитанкових комплексів "Корнет-Е" і стрілецької зброї. Йшли розмови про постачання в Катар російських протиракетних комплексів С-400, які заборонені відповідно з антиросійськими санкціями, а їх придбання Китаєм стало приводом для введення обмежувальних заходів з боку США. Доха змінює пріоритети зовнішньої політики за всіма напрямами і скорочує залежність не тільки від сусідніх країн, але і від США.

На кону відносини зі США

Зміна зовнішньополітичних пріоритетів Катару може призвести до суперечливих наслідків у відносинах зі США. Емір Аль-Тані розглядає США як основного військово-політичного союзника. З 2003 р. в Катарі існує найбільша американська авіабаза на Близькому Сході в н. п. Ель-Удейд, чисельністю 10 тис. ос., де можуть розміститися 100 військових літаків, включаючи стратегічні бомбардувальники B-1B, здатні нести ядерні заряди. Адміністрація Трампа не приєдналася до економічної блокади Катару і згладжує протиріччя з Саудівською Аравією.

Авіабаза Ель-Удейд Reuters

Однак зближення Катару з Іраном, Туреччиною, Китаєм і Росією, які зацікавлені в скороченні впливу США на Близькому Сході, насторожує американців. Стратегія Катару щодо збільшення виробництва і експорту скрапленого природного газу йде врозріз із пріоритетами Вашингтона. США, як і Катар, взяли курс на збільшення видобутку і поставок скрапленого природного газу за кордон. В даному випадку катарський газ створює конкуренцію американській продукції. Катар експортує скраплений природний газ в ті ж країни, що і США, – в Японію, Південну Корею, Індію, Іспанію.

Все ж США не поспішають включати Катар у чорний список. Ця країна є "козирем" американців у колоді карт на Близькому Сході, який вони не хочуть втрачати. Штатам вигідно використовувати відносини з Катаром в якості важеля тиску на Саудівську Аравію, дії якої далеко не завжди відповідають американським інтересам. Вбивство опозиційного журналіста Джамаля Хашоггі в консульстві Саудівської Аравії в Стамбулі викликало негативну реакцію на Заході. США ввели персональні санкції щодо саудівських чиновників, яких підозрюють у причетності до злочину. США невигідні плани Саудівської Аравії, Росії та Канади скоротити видобуток нафти заради зростання цін. Трамп особисто закликав ОПЕК не завищувати ціни на "чорне золото" (США імпортують більше нафти, ніж експортують). Катар може виступати в якості моста для налагодження відносин між США і Іраном, як посередник, якщо справа дійде до переговорів між Трампом і верховним керівником Ірану Алі Хаменеї, президентом Хасаном Роухані про згортання іранської ракетної програми в обмін на скасування санкцій.

Георгій Кухалейшвілі 

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів