Вибори в Литві: Чого чекати Україні і Заходу від Росії

Вибори в Литві: Чого чекати Україні і Заходу від Росії
Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Навесні в Литві відбудуться президентські, місцеві вибори, а також вибори в Європарламент. Термін реєстрації кандидатів у президенти закінчується 21 лютого, і вже з'явилося троє фаворитів передвиборчої гонки. Для України, США та Євросоюзу підсумки виборів у цій самобутній і невеликій балтійській країні мають особливе значення.

В цьому році закінчиться другий президентський термін "залізної леді" Далі Грібаускайте, мабуть, найбільш затятого прихильника антиросійських санкцій, поборника принципу територіальної цілісності, противника будівництва російського газопроводу "Північний потік - 2", критика агресії Росії на сході України і адвоката нашої країни в ЄС і НАТО.

Вільнюс є одним з оплотів впливу США в Європі, учасником операції "Атлантична рішучість" щодо стримування агресії Росії на східних кордонах альянсу. Литва стала прикладом пострадянської держави, яка зуміла вийти з орбіти впливу Кремля, вступити в ЄС і НАТО, диверсифікувати залежність від поставок природного газу з Росії, побудувавши плавучий СПГ-термінал в порту Клайпеда.

Новини за темою

Питання полягає в тому, який курс буде проводити наступний президент Литви щодо України і Росії. Як і в будь-якій іншій європейській країні, вибори в Литві перебувають у полі зору Кремля.

Місцеві спецслужби побоюються втручання Росії у вибори і вважають, що російська розвідка активізує діяльність під час виборчого циклу 2019-2020 років, спробує вплинути на результат виборів за допомогою інформаційних маніпуляцій і кіберзасобів, включаючи поширення пропаганди і дезінформації в соцмережах.

Друзі Заходу і України

На сьогодні вимальовуються двоє кандидатів у президенти, які у своїх передвиборчих програмах роблять акцент на зміцненні обороноздатності Литви, співпраці з США і НАТО і у своїй риториці багато приділяють уваги загрозі з боку Росії, її агресії в Україні.

Так вже повелося, що російська загроза служить об'єднавчим фактором для широких верств населення Литви. Це характерно і для інших країн Балтії (Латвія, Естонія). Литовці не забули обставини, за яких їхня держава попрощалася з незалежністю і увійшла разом з Латвією та Естонією до складу СРСР у 1940 році.

Новини за темою

Литовська влада дозволила розташувати радянські війська на своїй території і провела дострокові парламентські вибори під тиском СРСР. Після перемоги на виборах лівих партій Вільнюс розгорнув політичний курс на 180 градусів у бік Кремля.

За даними соціологічного центру Vilmorus Ltd., 65% литовських громадян вважають Росію найбільш недружньою і небезпечною країною (на другому місці Білорусь). У 2018 році кількість прихильників активізації співпраці з Росією знизилася з 44% до 38%. Згідно з опитуванням видання DELFI, 60% респондентів вважають, що зовнішня політика Росії становить загрозу для Литви.

За даними опитування Sprinter turimai, депутата Інгріду Шимоніте від опозиційної консервативної партії "Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи" підтримують 19% литовських громадян. Вона заробила репутацію наступниці Грібаускайте. Хоч вони не з однієї партії, у Шимоніте багато спільного з президентом.

Депутат від опозиційної консервативної партії "Союз Вітчизни–Литовські християнські демократи" Інгріда Шімоніте З відкритих джерел

Як і Грібаускайте, вона займала пост міністра фінансів і дотримується жорсткої позиції щодо Росії. Шимоніте критикує РФ за анексію Криму, агресію на Донбасі, підтримку режиму президента Башара Асада в Сирії. Вона вважає, що російські спецслужби втрутилися в президентські вибори в США.

Шимоніте не виключає сценарій нападу Росії на Литву. Політик виступає за зміцнення відносин із Заходом, оскільки це стратегічний напрямок, який не повинно змінитися в найближчі роки.

Шимоніте перемогла на праймеріз колишнього посла ЄС в РФ Вігаудаса Ушацкаса, який також планував брати участь у виборах від партії "Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи", але заробив репутацію "людини Кремля", що позбавила його підтримки значної частини електорату.

На думку Ушацкаса, Росія не становить прямої військової загрози для Литви і потрібно розвивати прагматичні відносини зі східним сусідом. У той же час він пропонував розмістити в Литві американську військову базу і підтримує територіальну цілісність України.

До речі, партія "Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи" походить із суспільно-політичного руху "Саюдіс", який обстоював відродження незалежності Литви і вихід з СРСР в роки "перебудови" та стоїть на антикомуністичних позиціях, критикуючи зовнішню політику РФ.

Досить сильним кандидатом на посаду президента є прем'єр-міністр Литви Саулюс Скверняліс від правлячої партії "Спілка селян і зелених". За нього готові віддати голоси 16,5% литовських виборців. Він дотримується подібних поглядів з Шимоніте щодо Росії і відносин із Заходом.

Прем'єр-міністр Литви Саулюс Скверняліс З відкритих джерел

Він виступає за зміцнення трансатлантичних відносин, вважає США основним партнером Литви, а НАТО – сильним і надійним альянсом. Він виступає проти будівництва російського газопроводу "Північний потік - 2", підтримує постачання військового спорядження з Литви в Україну, лібералізацію торговельного режиму ЄС для нашої країни.

На думку Скверняліса, Литва ніколи не визнає анексію Криму і розмови про те, що приєднання півострова до Росії нібито доконаний факт – неприйнятні.

Литовський прем'єр розігрує антиросійську карту для згуртування електорату навколо своєї персони, щоб відібрати голоси у Шимоніте. У грудні 2018 року Скверняліс заявив, що звернувся до спецслужб перевірити зв'язки партії "Союз Вітчизни – Християнські демократи Литви" з РФ.

В російських ЗМІ мусується версія, що останні заяви спецслужб про загрозу втручання Росії у литовські вибори є частиною політичної гри на догоду консерваторам, таким як Скверняліс, які дотримуються жорсткої лінії стосовно Росії. Однак не все так однозначно.

Менше зло для Росії

Мета Кремля – запобігти приходу до влади в Литві консерваторів, як Шимоніте або Скверняліс, які будуть проводити спадкоємну політику Грібаускайте. Оскільки серед впливових литовських політиків немає яскраво виражених прихильників зближення з Росією, як, наприклад, президенти Молдови Ігор Додон, Болгарії Румен Радев, Чехії Мілош Земан і віце-канцлер Австрії Ханс-Крістіан Штрахе, а місцеві росіяни становлять лише 6% від населення тримільйонної Литви, Кремль може підігравати тим кандидатам, які не надто зациклені на ідеї протидії російській експансії.

Це стосується незалежного кандидата і старшого економіста голови банку SEB Bankas Гітанаса Науседа. За даними Sprinter turimai, його підтримують 27% виборців. У своїй риториці Науседа уникає тем, пов'язаних з російською агресією.

Незалежний кандидат, колишній старший економіст голови банку SEB Bankas Гітанас Науседа З відкритих джерел

В 2014 році він заявив, що учасники фінансового ринку змирилися з "втратою Криму" і фінансовий сценарій не відображає подальшого розколу України. Кандидат у президенти Литви фактично визнав анексію Криму доконаним фактом.

Науседа уникає жорсткої критики Росії. Він вважає, що не варто перебільшувати значення східного сусіда для глобальної економіки, оскільки мейнстрім у цій сфері задають США. У вересні 2013 року Науседа заявив, що Росія не зможе поставити на коліна економіку Литви, але серйозними викликами для литовців є уповільнення російської економіки, зниження попиту на продукцію литовських виробників і протекціоністські заходи Кремля.

Якоюсь мірою економіст мав рацію, оскільки Росія обмежила імпорт продукції європейських виробників в якості відповіді на антиросійські санкції. Недарма в своїй передвиборчій кампанії Науседа виступає за зміцнення відносин з Польщею в торговельно-економічній, енергетичній та соціокультурній сфері, щоб скоротити залежність від Росії.

Новини за темою

В 2017 році Росія стала найбільшим напрямком експорту Литви, а її частка в загальному обсязі литовського експорту склала 14,7%. Литва закупила в РФ 1,4 млрд куб. м природного газу, що на 37% більше, ніж у 2016 році. Російський газ обходиться дешевше, ніж скраплений природний газ, що поставляється з Норвегії.

Незважаючи на прагматичне сприйняття Росії, Науседа зумів знайти підтримку серед широких верств населення, навіть серед консерваторів. У вересні 2018 року, ще до початку виборчої кампанії, кілька відділень партії "Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи" підтримали його кандидатуру для участі у виборах.

Деякі литовці, як, наприклад, литовський дисидент із США Валдас Анелаускас, вважають, що Науседа може продовжити політику Грібаускайте. Він розташував до себе виборців, оскільки вважає пріоритетом поліпшити добробут литовців, в тому числі бюджетників. На руку Науседа грає невдоволення частини литовського товариства діяльністю уряду Скверняліса.

У листопаді-грудні в Литві був великий страйк учителів проти штатної системи оплати праці, за якої за однакову працю передбачається нерівна зарплата. Через низькі зарплати в Литві працездатні громадяни виїжджають на заробітки в країни Північної Європи і Велику Британію.

Прагматичний і розважливий Науседа є меншим злом для Кремля, ніж атлантисти і консерватори і, в разі його перемоги, Кремль може піти з ним на діалог і спробувати переконати його підняти питання про скасування або пом'якшення антиросійських санкцій ЄС, не перешкоджати реалізації проекту російського газопроводу "Північний потік - 2".

Складається враження, що Науседа збирається вибудовувати зовнішню політику з розрахунку знайти альтернативу російському ринку, який цікавий литовським виробникам продуктів харчування і вантажоперевізникам.

Він міркує як комерсант, який виявився заручником непередбачених обставин політичного характеру і шукає шляхи для мінімізації збитку економіці Литви. Українське питання, судячи з усього, його мало хвилює.

Побоювання щодо спроб Кремля вплинути на результат виборів у Литві небезпідставні. У російських ЗМІ, орієнтованих на читачів країн Балтії, Науседа підноситься у відносно позитивних тонах, критика на його адресу помірна і його не поливають брудом, як Шимоніте або Скверняліса.

Аналітичний портал Rubaltic.ru з початку 2018 року опублікував 45 різних матеріалів про Науседа, його політичну програму, в той час як в 2015-17 роках тільки 11 статей. Для порівняння: з моменту заснування Rubaltic.ru в 2013 році про консерватора Шимоніте було опубліковано лише 32 матеріали.

На думку журналіста Олексія Ільяшевича, Науседа справляє враження "притомної людини", оскільки не "просторікує" про Україну, Сирію та жертв репресій Кремля. Журналісти RT Олександр Бовдунов і Єлизавета Комарова вважають, що, на відміну від Грібаускайте, Шимоніте і Скверняліса, економіст Науседа виступає за прагматичну зовнішню політику.

З акаунтів Rubaltic.ru і іншого російського інформаційного порталу "Sputnik Литва" і деяких звичайних російськомовних користувачів у соціальних мережах Facebook та Twitter були опубліковані дописи з посиланнями на матеріали про Науседа в 2018-19 роках.

Rubaltic.ru опублікувало інфографіку під колір литовського прапора під заголовком "Науседа – новий президент Литви?", в якій були наведені результати соцопитувань, де лідирував кандидат.

Російські ЗМІ не вихваляють Науседа, а підводять читача до думки про те, що він нібито є найбільш конструктивним політиком серед інших кандидатів. Це навмисний хід російської сторони, щоб за Науседа не закріпився імідж ставленика Кремля, як у випадку з Ушацкасом, а литовці голосували саме за нього.

Щоб розвіяти підозри в симпатії російського керівництва до кандидата Науседа, інформаційний шум розвели два прокремлівські литовські політики. Засновник руху "Альтернатива для Литви" публіцист Казимераса Юрайтіс, відомий критикою чинної влади і проханням до РФ ввести в Литву миротворчий контингент, балотується на пост президента.

Кандидат у президенти, засновник руху "Альтернатива для Литви" Казімерас Юрайтіс З відкритих джерел

Лідер партії євроскептиків "Порядок і справедливість", екс-президент і євродепутат Роландас Паксас, який був усунений від влади парламентом у 2004 році за звинуваченням у розголошенні державної таємниці, хоче взяти участь в передвиборній гонці (виборчком відмовляється його реєструвати).

Екс-президент, лідер партії євроскептиків "Порядок і справедливість" Роландас Паксас З відкритих джерел

У грудні 2018 року з'явилася інформація про те, що Роландас зустрівся з Путіним. Партія "Порядок і справедливість" виступає за вихід Литви з ЄС. Кремль намагається обставити все так, ніби й не було спроб вплинути на результат виборів у Литві.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>