Вибори в Латвії: Чи зможуть друзі України зберегти владу?

Вибори в Латвії: Чи зможуть друзі України зберегти владу?
Фото з відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У Латвії 6 жовтня відбулися парламентські вибори. Явка склала близько 55%. Після підрахунку 95% голосів стало відомо, що 5-відсотковий бар'єр вдалося подолати семи партіям (всього брали участь 16 партій). Як і на минулих парламентських виборах, найбільше голосів зібрала партія російської меншини "Згода" (майже 20% голосів) - вона претендує на 24 з 100 місць у Сеймі. У 2014 р. латвійських росіян вдалося залишити за бортом уряду завдяки коаліційній угоді правоцентристської партії "Єдність", альянсу "Союз зелених і селян" (туди входить "Народна партія" чинного прем'єр-міністра Маріса Кучінскіса) та правоцентристської партії "Національний альянс" депутата Райвіса Дзінтарса, які сформували парламентську більшість і зайняли 61 місце в Сеймі. Цього разу політична ситуація в Латвії більш делікатна. Ці партії в сукупності набрали 28% голосів виборців, а цього недостатньо для формування нової коаліції (необхідно контролювати 51 місце в парламенті).

Новини за темою

Цього разу їх потіснили партії, які раніше не входили до уряду: популістська партія "Кому належить держава?" (14,07%), "Нова консервативна партія" (13,6%), альянс "Для розвитку/За!". "Нова консервативна партія" і партія "Кому належить держава?" отримають 16 і 15 місць у парламенті відповідно. Член "Союзу зелених і селян" Едгарс Таварс вважає, що вони вестимуть коаліційні переговори зі своїми партнерами. Перемовини будуть складними, оскільки ініціатива вже не в їхніх руках. Для України результат парламентських виборів у Латвії має особливе значення, оскільки з 2014 р. ця балтійська республіка підтримує Україну в боротьбі з російською агресією, підтримує політику антиросійських санкцій і виступає проти реалізації проекту російського газопроводу "Північний потік – 2", який може позбавити нас левової частки доходів від транзиту природного газу з РФ. Від складу майбутньої коаліції залежатиме, якої позиції дотримуватиметься Рига щодо українського питання.

Латиші втомилися від друзів України

Для Україні є вигідною присутність у Сеймі партій, які не прагнуть йти на зближення з Росією. Насамперед це стосується партії "Національний альянс", яка підтримує посилення військової присутності НАТО до кордонів ЄС, мовну політику, схожу на ту, яку проводить Банкова, а саме повний перехід освіти на державну мову. Їхній лідер Райвіс Дзінтарс неодноразово закликав латвійських парламентаріїв тверезо дивитися на загрозу з боку Росії після анексії українського Криму. Він вважає, що РФ використовує інформаційний простір для зомбування жителів Латвії ідеєю відновлення Російської імперії. Його партнер із "Союзу зелених і селян" прем'єр-міністр Маріс Кучінскіс виступає проти будівництва російського газопроводу "Північний потік – 2".

Маріс Кучінскіс Фото з відкритих джерел

Все ж друзям України не вдалося добутися колишніх успіхів на цих парламентських виборах з цілком зрозумілих причин. Значна частина латвійців не задоволена тим, як уряд бореться з проблемою корупції та відмивання грошей. Серйозним ударом по репутації уряду Маріса Кучінскіса стали підозри Мінфіну США в лютому 2018 р. в тому, що латвійський банк ABLV замішаний у відмиванні грошей в обхід санкцій ООН проти Північної Кореї. Після цього клієнти банку вивели депозитів на суму 740 млн дол. зі своїх рахунків. Американці розглядали можливість введення обмежувальних заходів стосовно ABLV. Цей скандал знижує довіру до банківської системи Латвії, яка стала свого роду фінансових хабом між Росією і Заходом.

За інформацією неурядової організації Transparency International, у 2017 р. Латвія посідала 40-ве місце зі 180 країн світу за рівнем сприйнятливості до корупції (Україна - на 130-му місці). Проте навіть незважаючи на членство в Євросоюзі з 2004 р.,  балтійській республіці все ще є проблема хабарництва. Майже в усіх галузях бізнес стикається з проблемою вимагання хабарів. Чинне антикорупційне законодавство працює неефективно в боротьбі з активним і пасивним хабарництвом, комерційними підкупами. Поширеною є проблема хабарів і в латвійських органах влади, наприклад, у галузі оподаткування, митного, земельного регулювання і держзакупівель. Глава Центробанку Латвії Ілмарс Римшевічс вимагав 100 тис. євро хабара від банку ABLV. Після затримання в лютому 2018 р. латвійська влада відпустили його під заставу, а піти у відставку корумпованого чиновника не могли переконати навіть президент із прем'єром. У 2015 р. шуму наробив корупційний скандал за участю тодішнього глави "Латвійських залізниць" Угіса Магоніса, який отримав хабара в сумі півмільйона євро від власника естонської фірми Skinest Grupp Олега Осинівського за те, щоб у нього купили б/в дизельні локомотиви.

Новини за темою

Латвійське суспільство незадоволене рівнем зарплат у своїй країні, а трудова міграція до інших країн – членів ЄС стало поширеним явищем. Середня зарплата в Латвії становить 670 євро на місяць, а мінімалка – 430 євро (у сусідній Естонії – 500 євро). Найнижчі зарплати спостерігаються в готельному бізнесі, громадському харчуванні, у галузі ремонту комп'ютерів і побутової техніки, освіти, на держслужбі. Місцеві жителі вважають ці зарплати смішними і тому воліють їхати на заробітки за кордон. З 2000 по 2018 р. населення Латвії зменшилася з 2,38 млн до 1,95 млн під впливом зовнішньої міграції. Латвійська молодь виїжджає переважно до Великої Британії, Ірландії, Німеччини або країн Північної Європи, на кшталт Данії. Ця тенденція є поширеною серед російськомовного населення, яке не хоче вивчати державну латиську мову, через що не може отримати громадянство і претендувати на високооплачувану за місцевими мірками роботу. Російськомовні "негромадяни", особливо молоді дівчата, намагаються добре вивчити англійську мову, у міру сил здобути вищу освіту в Латвії, а потім виїхати працювати або заново вчитися до Європи.

Російський вовк в овечій шкурі

Партія "Згода", як і на минулих виборах, об'єднала довкола себе російськомовну меншину, яка становить 25% населення Латвії. Місцеві росіяни довіряють Нілу Ушакову, який за 9 років перебування на посаді мера Риги відремонтував та облаштував багато шкіл, ігрових майданчиків, історичних пам'яток, будинків, громадських установ. Хоча корупційні скандали не обминули і його. Ушакова звинувачували в розтраті 8 млн євро з держбюджету на піар у соцмережах. Кандидат у прем'єр-міністри від "Згоди", колишній міністр економіки Вячеславс Домбровскіс очолював аналітичний центр Certus, який фінансував скандальний банк ABLV.

Проте Ушаков вважає, що без участі його партії не вдасться сформувати дієздатну та стабільну коаліцію. Він заявив, що пишається тим, що на чолі парламенту більше не буде "націоналістів". Партія "Згода" сильно відрізняється від пострадянських політичних сил, які орієнтуються на Росію, як, наприклад, "Партія соціалістів республіки Молдова". Політична сила Ушакова уникає риторики щодо необхідності зближення з Росією в політичній та економічній галузі, не виправдовує анексію Криму, формально дотримується проєвропейського курсу. "Згода" навіть розірвала угоду з російською керівною партією "Єдина Росія" в 2018 р., яку вважали бар'єром на шляху до Європарламенту.

Ніл Ушаков Фото з відкритих джерел

І все ж партію "Згода" можна порівняти з вовком в овечій шкурі, якого Путін спустив з ланцюга для того, щоб той зумів непомітно прокрастися до латвійського Сейму та Європарламенту і вплинути на позицію Брюсселя і Риги з приводу антиросійських санкцій і "Північного потоку – 2" на користь Росії. Одним із засновників партії, яку Ушаков склепав з розрізнених політичних сил лівого спрямування, був Альфред Рубікс, колишній лідер Комуністичної партії Латвії. Він відсидів у в'язниці за те, що підтримав спробу перевороту радянських силовиків-реваншистів ГКЧП в серпні 1991 р. Депутат Дзінтарс вважає, що з допомогою Ушакова і партії "Згода" Кремль бажає дестабілізувати Латвію.

Партія "Згода" відстоює інтереси російськомовних жителів Латвії, які мають своє бачення розвитку балтійської республіки. У 2015 р. серед російськомовного населення Латвії було проведено соцопитування на замовлення уряду. За його результатами більш ніж половина респондентів підтримали відновлення СРСР, а 20-30% виступили за приєднання Латвії до Росії або Євразійського союзу. Свою роль відіграють економічні інтереси місцевих росіян, які торгують з російськими контрагентами. Латвія є своєрідним залізничним й автомобільним мостом для Росії до країн Західної Європи, а деякі російські вантажі йдуть через територію Латвії на експорт. Антиросійські санкції та участь у них Латвії заважає бізнесу. На побутовому рівні місцеві російськомовні звинувачують у своїх бідах Україну, а не Росію, яка власними "агресивними діями" спровокувала введення обмежувальних заходів з боку США та ЄС. Сам Ушаков вважає, що від самого початку ідея введення антиросійських санкцій була провальною, і "санкційна війна" не вигідна Росії та Європі.

Новини за темою

Під час передвиборчої кампанії Ушаков напрацьовував для партії "Згода" західний імідж. Заради цього він найняв американського політтехнолога Крістофера Феррі, який раніше працював у фірмі Davis-Manafort і давав консультації сенаторам-республіканцям Джону Маккейну і Ліндсі Грему, а також Віктору Януковичу, коли той обіймав посаду прем'єр-міністра. Ушаков заявляв, що США є важливим союзником Латвії, фотографувався на тлі танків, що вивантажуються в ризькому порту. Він навіть спробував знайти симпатії в Україні. Одного разу Ушаков дорікнув керівній партії в Сеймі в лицемірстві, оскільки російськомовні українці Латвії в своїй масі не мають громадянства. Насправді ці люди просто не хочуть вчити державну мову, без знання якої неможливо отримати латвійський паспорт.

Консерватори і популісти: наріжний камінь коаліції

Однак Ушакову варто зменшити свої амбіції на політичній арені Латвії, адже партія "Згода" може знову пролетіти над Сеймом, як фанера над Парижем, якщо інші політичні сили зможуть сформувати широку антиросійську коаліцію. Латвійці втратили довіру до чинної влади і проголосували на цих виборах за тих, хто у своїй політичній програмі обіцяв подолати корупцію, вирішити проблему відмивання грошей і підняти зарплати. Зокрема, "Нова консервативна партія" обіцяла підняти мінімалку до 500 євро на місяць, підвищити зарплати для лікарів до 1700 євро на місяць, збільшити соціальні видатки для дітей, скоротити кількість міністерств, створити єдине національне агентство для боротьби з корупцією. Ну а представники альянсу "Для розвитку/За" також обіцяють збільшити розмір мінімальної зарплати до 500 євро, протягом найближчих 10 років удвічі підняти пенсії, а також захищають права геїв. Але це не означає, що вони підтримують Росію і хочуть зберегти навчання російською мовою у школах та вишах.

Новини за темою

Незважаючи на те що Райвіс Дзінтарс підозрював "Нову консервативну партію" у зв'язках з Кремлем, її лідер Яніс Борданс, який мітить у прем'єрське крісло, заявив, що його політична сила готова вести коаліційні переговори з усіма партіями, які пройшли до Сейму, за винятком партії "Згода". Відмовився вступати в коаліцію з Ушаковим і лідер партії "Кому належить держава?" актор і шоумен Артусс Кайминьш, який зажадав від того визнати анексію Криму, радянську окупацію Латвії та відмовитися від ідеї навчання декількома мовами в латвійських школах. У своїй масі латвійське суспільство сприймає Росію як загрозу, тому для будь-якої латвійської партії співпраця з політичними силами російської меншини є небажаною, щоб не осоромитися перед переважною частиною латвійського суспільства. Якщо, звісно, Кремль не зможе кого-небудь з них підкупити, враховуючи схильність до корупції частини населення цієї країни.

Георгій Кухалейшвілі, політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів